Індинавір

хімічна сполука
Indinavir structure.svg
Індинавір
Систематизована назва за IUPAC
(2S)-1-[(2S,4R)-4-benzyl-2-hydroxy-4-{[(1S,2R)-2-hydroxy-2,3-dihydro-1H-inden-1-yl]carbamoyl}butyl]-N-tert-butyl-4-(pyridin-3-ylmethyl)piperazine-2-carboxamide
Класифікація
ATC-код J05AE02
PubChem 5362440
Хімічна структура
Формула C36H47N5O4 
Мол. маса 613,79 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 65%
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 1,5-2 год.
Екскреція Нирки,фекалії
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ІНДИВІР-400,
«Гетеро Драгс Лімітед»,Індія
UA/1591/01/01
01.10.2009-01/10/2014


Індинавір (міжнародна транскрипція IDV) — синтетичний противірусний препарат з групи інгібіторів протеази для прийому всередину. Індинавір розроблений компанією Merck & Co, і випускається нею під торговою маркою «Криксиван». Індинавір застосовується у клінічній практиці з 1996 року.

Фармакологічні властивостіРедагувати

Індинавір — синтетичний противірусний препарат з групи інгібіторів протеази. Механізм дії препарату полягає у інгібуванні активного центру ферменту вірусу ВІЛ — протеази, порушенні утворення вірусного капсиду та пригнічує реплікацію вірусу ВІЛ з утворенням незрілих вірусних частинок, що не можуть інфікувати клітини організму. До індинавіру чутливі віруси ВІЛ-1 та ВІЛ-2 та нечутливі протеази людини та інших еукаріотів.

ФармакокінетикаРедагувати

Індинавір при прийомі всередину швидко всмоктується, максимальна концентрація в крові досягається на протязі 48 хвилин. Біодоступність препарату складає 65%, при прийомі під час їжі біодоступність препарату зменшується. Індинавір погано проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Індинавір проникає через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Препарат метаболізується в печінці, виводиться з організму переважно з калом, частково виводиться нирками у вигляді неактивних метаболітів. Період напіввиведення індинавіру складає 1,5—2 години, цей час може змінюватися при печінковій недостатності.

Показання до застосуванняРедагувати

Індинавір застосовується для лікування інфекції, спричиненої вірусом ВІЛ-1 та ВІЛ-2 у складі комбінованої терапії. Монотерапія препаратом не застосовується у зв'язку з швидким розвитком резистентності вірусу ВІЛ до препарату.

Побічна діяРедагувати

При застосуванні індинавіру можливі наступні побічні ефекти:

  • З боку шкірних покривів — дуже часто (більше 10%) висипання на шкірі, сухість шкіри; часто (1—10%) свербіж шкіри; із невідомою частотою алергічний дерматит, кропив'янка, синдром Стівенса-Джонсона, алопеція, вростання нігтів, гіперпігментація шкіри, алергічний васкуліт.
  • З боку травної системи — дуже часто (більше 10%) нудота, блювання, діарея; часто (1—10%) зниження апетиту, біль в животі, печія, метеоризм; рідко гепатит, панкреатит, жовтяниця; дуже рідко (менше 0,01%) печінкова недостатність (у тому числі фульмінантний гепатит).
  • З боку нервової системи — дуже часто (більше 10%) головний біль, запаморочення, підвищена втомлюваність; часто (1—10%) безсоння, гіпостезія, парестезії; із невідомою частотою нечіткість зору.
  • З боку опорно-рухового апарату — часто (1—10%) міалгії; при тривалій комбінованій терапії ймовірний розвиток артралгій та рабдоміолізу.
  • З боку сечовидільної системи — часто (1—10%) нефролітіаз; із невідомою частотою (згідно частини клінічних досліджень — до 2%) гостра та хронічна ниркова недостатність, дизурія, кристалурія, пієлонефрит, інтерстиціальний нефрит. Порушення функції сечовидільної системи можуть утримуватися тривалий час після закінчення застосування індинавіру.
  • З боку серцево-судинної системи — підвищений серцево-судинний ризик при застосуванні індинавіру, що включає вищу частоту розвитку стенокардії, інфаркту міокарду, цереброваскулярних порушень; із невідомою частотою лімфаденопатія.
  • Інші побічні ефекти — із невідомою частотою (частіше у складі комбінованої терапії) ліподистрофія, лактатацидоз, цукровий діабет, гінекомастія, збільшення частоти кровотеч у хворих гемофілією (найвищий ризик розвитку даного ускладнення серед інгібіторів протеази).
  • Зміни в лабораторних аналізах — дуже часто (більше 10%) підвищення рівня активності амінотрансфераз та ГГТП в крові, підвищення рівня білірубіну в крові, гематурія, протеїнурія; із невідомою частотою анемія, нейтропенія, тромбоцитопенія, гіперглікемія, підвищення ШОЕ, гіпертригліцеридемія, гіперхолестеринемія.

Під час проведення комбінованої антиретровірусної терапії у хворих зростає імовірність лактатацидозу, остеонекрозу, гепатонекрозу. При проведенні ВААРТ у хворих зростає імовірність розвитку серцево-судинних ускладнень, гіперглікемії та гіперлактемії. Під час проведення ВААРТ зростає імовірність синдрому відновлення імунної системи із загостренням латентних інфекцій.

ПротипоказиРедагувати

Індинавір протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату. З обережністю застосовують при нирковій недостатності, вагітності та годуванні грудьми. Препарат не рекомендується застосовувати разом із астемізолом, цизапридом, терфенадином, мідазоламом, пімозидом, бепридилом, аміодароном, алкалоїдами ріжків, пропафеноном, симвастатином, ловастатином, алфузозином.

Форми випускуРедагувати

Індинавір випускається у вигляді желатинових капсул по 0,2; 0,333 та 0,4 г.

ДжерелаРедагувати