Стенокарді́я (застаріле грудна жаба[2], лат. angina pectoris) — захворювання, симптомами якого є напади раптового болю (ангінозний біль) у грудях внаслідок гострої недостатности кровопостачання міокарда — клінічна форма ішемічної хвороби серця. Стенокардія — напади болю стискаючого характеру, в ділянці серця і за грудиною, які можуть передаватися в ліву руку, лопатку, шию. В основі стенокардії також лежить гостре порушення живлення серцевого м'яза внаслідок спазму і склерозу його артерій.

Angina pectoris
AMI pain front.png
Спеціальність кардіологія
Препарати дилтіазем[1], penbutolold[1], Ніфедипін[1], нітрогліцерин (лікарський засіб)[1], карведилол[1], есмолол[1], атенолол[1], nisoldipined[1], Амілнітрит[d][1], mibefradild[1], Бісопролол[1], папаверин[1], Ісрадипін[1], метопролол[1], верапаміл[1], Піндолол[1], бепридил[1], Амлодипін[1], надолол[1], sulfinpyrazoned[1], Тимолол[1], ацебутолол[1], Нікардипін[1], Фелодипін[1], лабеталол[1], пропранолол[1], erythrityl tetranitrated[1], убіхінон[1], Тетранітропентаеритрит[1] і isosorbided[1]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11 BA40
МКХ-10 I20
DiseasesDB 8695
MedlinePlus 000198
eMedicine med/133
MeSH D000787
CMNS: Angina pectoris у Вікісховищі

Головною відмінною ознакою стабільної стенокардії є стереотипний характер больових нападів. Біль при стабільній класичній формі стенокардії з'являється у зв'язку з фізичними зусиллями, емоційною напругою, чинниками довкілля, хоча іноді і може виникати без якої-небудь очевидної причини (стенокардія спокою). При діагнозуванні стенокардію слід відрізняти від неврозу серця (кардіоневрозу).

КласифікаціяРедагувати

  • Стенокардія стабільна
    • Напруження
    • Спокою
  • Стенокардія нестабільна
    • Така, що виникла вперше
    • Прогресуюча
    • Рання постінфарктна

Етіологія і патогенезРедагувати

Чинники, що сприяють виникненню стенокардії, ті ж, що і для інших форм ішемічної хвороби серця.

Найчастіша причина розвитку стенокардії — атеросклероз коронарних артерій. Значно рідше стенокардія виникає при інфекційних та інфекційно-алергічних ураженнях.

Провокують напади стенокардії емоційна і фізична напруга.

Патологічна анатоміяРедагувати

Інколи в людей, які померли від нападу стенокардії, не знаходять ніяких органічних змін, але частіше, у 85-90 % випадків, виявляють ознаки атеросклерозу коронарних артерій різної виражености.

Перебіг і результатРедагувати

Хвороба протікає хронічно. Напади можуть бути рідкими. Напад продовжується 15-20 хвилин. Іноді може тривати довше. Якщо біль не зникає протягом 20 хвилин, то вже можна підозрювати розвиток гострого інфаркту міокарду. У хворих, які тривалий час страждають стенокардією, розвивається кардіосклероз, порушується серцевий ритм, з'являються симптоми недостатности серця.

ДіагностикаРедагувати

Серед різних методів дослідження стенокардії (показники ліпідного обміну, активність АсАТ і АлАТ, креатинкінази, лактатдегідрогенази і їх ізоферментів, коагулограми, глюкози і електролітів крові) варто особливо відзначити діагностичне значення нових маркерів пошкодження міокарду — тропоніна І і тропоніна Т. Це високоспецифічні міокардіальні білки, визначення яких може бути використане для пізньої діагностики інфаркту міокарда, прогнозу при нестабільній стенокардії, виявлення мінімальних пошкоджень міокарда (мікроінфаркту) і виявлення серед хворих ІХС групи підвищеного ризику. УЗД серця.

ЛікуванняРедагувати

Лікування полягає в застосуванні судинорозширювальних засобів під час нападів, а також у запобіганні їм. Застосовується і хірургічний метод — шунтування коронарних артерій.

ПрофілактикаРедагувати

Запобіганню стенокардії сприяють доцільна організація режиму праці, відпочинку й харчування, систематичні заняття спортом, утримання від постійного вживання алкогольних напоїв та паління. Літнім людям рекомендують обмежувати вживання в їжу продуктів, багатих на жири та холестерин (жовток яєць, вершкове масло, свинина, мозок).

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Стабільна ішемічна хвороба серця ДЕЦ МОЗУ (29.11.2019)
  • Гасилин В.С., Сидоренко Б.А. Стенокардия. — 2—е, переработанное и дополненное. — Москва : «Медицина», 1987. — 240 с. — (Библиотека практического врача. Сердечно-сосудистые заболевания) — 150 000 прим. (рос.)

ПосиланняРедагувати