Панкреатит

запалення підшлункової залози

Панкреатит — запалення підшлункової залози[2]. Цей орган є залозою змішаної секреції (внутрішньої і зовнішньої) і таким чином належить до ендокринної та травної систем людини. Порушення функції підшлункової залози є причиною багатьох захворювань, серед найрозповсюдженіших: панкреатит, інсулінозалежний цукровий діабет. Статистика свідчить, що хворих із панкреатитом — більшає.

Панкреатит
Спеціальність гастроентерологія
Препарати пропантелінd[1]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 K85 K86.0K86.1
OMIM 167800
DiseasesDB 24092
MedlinePlus 001144e
eMedicine emerg/354
MeSH D010195
CMNS: Pancreatitis у Вікісховищі

Типи панкреатиту ред.

Розрізняють гострий та хронічний панкреатит.

Гострий панкреатит ред.

Найчастіше захворювання розвивається внаслідок вживання великої кількості їжі, особливо жирної, на фоні прийому надмірної кількості алкоголю; нервові стреси, травма живота. У разі гострого панкреатиту в залозі виникає змертвіння тканин та гнійне запалення. Хвороба дає про себе знати оперізувальним болем у животі, здебільшого в лівому підребер'ї, нудотою, блюванням, здуттям живота. За цими проявами, характерними і для інших порушень у роботі органів травної системи, тяжко розпізнати панкреатит, проте на основі клінічних, лабораторних та інструментальних досліджень лікар має змогу встановити точний діагноз.

Хронічний панкреатит ред.

Хворих на хронічний панкреатит значно більше, бо виникає він як ускладнення гострого недолікованого панкреатиту та ще може бути наслідком — жовчнокам'яної хвороби, гастриту, дуоденіту, коліту, виразкової хвороби шлунка, грипу, ангіни, серцево-судинних хвороб, негараздів з печінкою, отруєння хімічними речовинами [джерело?]. Хворі скаржаться на хронічний біль в мезогастральній зоні, порушення травлення, про що свідчать жирні випорожнення.

Лікування ред.

Тактика та методи лікування залежать від багатьох факторів, одним з яких слугує клінічний перебіг захворювання: гострий та хронічний.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. NDF-RT
  2. Червяк, Петро (2001). Медична енциклопедія (укр.) . Київ: Просвіта. с. 566.