Цизаприд
Цизаприд — синтетичний лікарський засіб, що застосовується для лікування захворювань травної системи, який є стимулятором холінорецепторів та серотонінових рецепторів, та має прокінетичну дію, що застосовується перорально та парентерально. Цизаприд уперше синтезований у лабораторії бельгійської компанії «Janssen Pharmaceutica» у 1980 році. і випускався нею під торгівельою маркою «Пропульсид». Натепер усунутий з фармацевтичного обігу в більшості країн світу у зв'язку із численними побічними ефектами.
| |
| |
| Систематична назва (IUPAC) | |
| (±)-cis-4-amino-5-chloro-N-(1-[3-(4-fluorophenoxy)propyl]-3-methoxypiperidin-4-yl)-2-methoxybenzamide | |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | |
| Код ATC | |
| PubChem | |
| DrugBank | |
| Хімічні дані | |
| Формула | C23H29ClFN3O4 |
| Мол. маса | 465,945 г/моль |
| SMILES | & |
| Фармакокінетичні дані | |
| Біодоступність | 35-40% |
| Метаболізм | гепатичний |
| Період напіврозпаду | 6-12 год. |
| Виділення | нирковий |
| Терапевтичні застереження | |
| Кат. вагітності |
B1(AU) |
| Лег. статус |
Prescription Only (S4) (AU) POM (UK) ? (US) |
| Шляхи введення | в/м , в/в, перорально |
Фармакологічні властивості ред.
Цизаприд — синтетичний лікарський засіб для лікування захворювань травної системи. Механізм дії препарату полягає у підвищенні активності 5-НТ4-серотонінових рецепторів, посиленні вивільнення ацетилхоліну із холінергічного мезентеріального сплетіння та підвищенні чутливості до ацетилхоліну м-холінорецепторів гладких м'язів травної системи. Цизаприд збільшує амплітуду скорочень стравоходу, підвищує тиск у нижньому сфінктері стравоходу та прискорює евакуацію вмісту шлунку, не впливаючи на вивільнення шлункового соку.[1] Цизаприд прискорює проходження їжі по кишківнику, стимулює моторику травної системи, знижує ентеральний кліренс та має послаблюючу дію, попереджує закид вмісту шлунку в стравохід.[2]
Фармакокінетика ред.
Цизаприд швидко всмоктується у шлунково-кишковому тракті, але біодоступність препарату при пероральному прийомі становить лише 35—40 %[3], при парентеральному застосуванні біодоступність досягає 100 %. Препарат добре зв'язується із білками плазми крові. Максимальна концентрація в крові цизаприду досягається протягом 1—1,5 години. Препарат добре розподіляється у більшості тканин організму. Метаболізується цизаприд у печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться препарат з організму переважно нирками у вигляді неактивних метаболітів. Період напіввиведення препарату становить 6—12 годин при пероральному прийомі та до 20 годин при внутрішньовенному застосуванні, даних за збільшення цього часу при захворюваннях печінки немає.
Показання до застосування ред.
| Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Цизаприд застосовується при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі, при парезі шлунку (у тому числі діабетичному та медикаментозному), функціональному та ідіопатичному запорі, функціональній диспепсії, синдромі дистальної кишкової непрохідності, гіпокінезії жовчного міхура, синдромі відрижки новонароджених, при рентгенологічних дослідженнях травної системи (для прискорення перистальтики) та післяопераційному парезі кишечника.
Побічна дія ред.
При застосуванні цизаприду можливі наступні побічні ефекти[4]: часто нудота, блювання, спазми в животі, діарея; нечасто алергічні реакції, головний біль, запаморочення, частий сечопуск; рідко судоми, екстрапірамідні розлади, сонливість, мігрень, тремор, фарингіт, ксеростомія, міалгія, набряки, галакторея, гепатит, тромбоцитопенія, лейкопенія, гранулоцитопенія, апластична анемія, панцитопенія, підвищення рівня активності амінотрансфераз, лактатдегідрогенази і лужної фосфатази в крові.[5] Найважчими побічними ефектами цизаприду є побічна дія з боку серцево-судинної системи. При застосуванні цизаприду можлива поява аритмій (у тому числі фібриляції шлуночків та миготливої аритмії),[1] шлуночкової тахікардії, часто — подовження інтервалу QT на ЕКГ, що частіше спостерігається при сумісному застосуванні цизаприду із спіраміцином, кетоконазолом,[1] ітраконазолом, еритроміцином, міконазолом, кларитроміцином, флуконазолом, тролеандоміцином[3] та антиаритмічними препаратами (у тому числі хінідином).
Протипокази ред.
Цизаприд протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, вагітності та годуванні грудьми, механічній кишковій непрохідності, перфорації стінки шлунку або кишечника, при сумісному застосуванні із еритроміцином, спіраміцином, кларитроміцином, тролеандоміцином, кетоконазолом, флуконазолом, ітраконазолом, міконазолом, антиаритмічними препаратами.
Форми випуску ред.
Цизаприд випускається у вигляді таблеток по 0,005 та 0,01 г., 0,1 % суспензії для прийому всередину по 60 та 100 мл та ампул по 2 мл 0,2 % та 0,5 % розчину.[2] З 2000 року цизаприд усунутий з продажу в США.[6] У Європі застосування цизаприду значо обмежене.[7] Нині в Україні не зареєстрований.[8]
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в http://meduniver.com/Medical/profilaktika/1484.html (рос.)
- ↑ а б " "Цизаприд в Справочнике Машковского".[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
- ↑ а б http://www.gastroportal.ru/php/content.php?id=432 [Архівовано 2014-07-27 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ http://lifebio.ru/цизаприд (рос.)
- ↑ http://www.xumuk.ru/lekenc/6962.html (рос.)
- ↑ Propulsid (cisapride) Safety Information. Процитовано 14 липня 2011. (англ.)
- ↑ Maclennan, S; Augood, C; Cash-Gibson, L; Logan, S; Gilbert, RE (Apr 14, 2010). «Cisapride treatment for gastro-oesophageal reflux in children.». The Cochrane database of systematic reviews (4): CD002300. PMID 20393933 (англ.)
- ↑ Державний реєстр лікарських засобів України. http://www.drlz.kiev.ua/