Кетоконазол

хімічна сполука

Кетоконазол — синтетичний протигрибковий препарат, що належить до підгрупи імідазолів класу азолів для перорального та місцевого застосування. Кетоконазол уперше синтезований у 1976 році у лабораторії бельгійської компанії «Janssen Pharmaceuticals».[1]

Кетоконазол
Систематизована назва за IUPAC
1-[4-(4-{[(22R,4S)-2-(2,4-Dichlorophenyl-2-(1H-imidazol-1-ylmethyl)-1,3-dioxolan-4-yl]methoxy}phenyl)piperazin-1-yl]ethan-1-one
Класифікація
ATC-код J02AB02
PubChem 456201
CAS 65277-42-1
DrugBank DB01026
Хімічна структура
Формула C26H28Cl2N4O4 
Мол. маса 531,431 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність ~75%
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 2-8 год.(двофазний)
Екскреція Жовч,фекалії(57%),Нирки 13%
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата АПО-КЕТОКОНАЗОЛ,
ЗАТ НВЦ«Борщагівський ХФЗ»,Україна
UA/1382/01/01
15.07.2009-15/07/2014

Фармакологічні властивості ред.

Кетоконазол -синтетичний протигрибковий препарат, що належить до класу азолів широкого спектра дії. Препарат має як фунгіцидну, так і фунгістатичну дію, що залежить від концентрації препарату в крові. Механізм дії кетоконазолу полягає в пошкодженні клітинних мембран грибків, пригніченні процесів клітинного дихання, порушенні синтезу тригліцеридів, порушенні трансформації дріжджових грибків в міцеліальні форми. До препарату чутливі грибки родів Candida spp, Malassezia spp., Torulopsis spp., Cryptococcus spp., Aspergillus spp., Sporothrix schlenckii, Mucor spp., а також диморфні та вищі гриби. Чутливими до кетоконазолу є також лейшманії, частина коків та коринебактерій. Кетоконазол має антиандрогенну дію та може використовуватися у лікуванні деяких форм раку простати[2] та для пригнічення синтезу глюкокортикоїдів при хворобі Кушинга.[3]

Фармакокінетика ред.

Кетоконазол швидко всмоктується в шлунку, біодоступність підвищується при вищій кислотності в шлунку і середньому становить 75%. Максимальна концентрація в крові досягається протягом 1-4 годин після прийому. Препарат добре розподіляється у більшості тканин та рідин організму. Кетоконазол погано проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Препарат проникає через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Кетоконазол частково метаболізується в печінці. Виводиться з організму препарат переважно з калом (57%), а також із жовчю та з сечею. Період напіввиведення кетоконазолу двофазний, у першій фазі становить у середньому 2 години, у другій фазі — до 8 годин.

Показання до застосування ред.

Кетоконазол застосовується при лікуванні грибкових інфекцій, що викликаються чутливими до препарату збудниками: дерматофітози, оніхомікози, пароніхія, висівкоподібний лишай, лупа, фолікуліти, хронічний кандидоз ротової порожнини та шкіри; грибкові інфекції травної системи, рецидивуючий вагінальний кандидоз; системні грибкові інфекції — системний кандидоз, бластомікози, гістоплазмоз, хромомікоз, паракокцидіомікози, а також шкірний лейшманіоз.

Побічна дія ред.

При застосуванні кетоконазолу можливі наступні побічні ефекти:

  • Алергічні реакції — рідко висипання на шкірі, свербіж шкіри, кропив'янка, фотодерматоз, набряк Квінке, анафілактичний шок (у рідкісних випадках після застосування першої дози).
  • З боку травної системи — нечасто нудота, блювання, біль в животі, діарея. Найважчими побічними ефектами кетоконазолу є гепатотоксичність, що може спостерігатися у 5 % випадків застосування препарату.[4] При застосуванні препарату можуть спостерігатися жовтяниця, некроз печінки, цироз печінки, гостра печінкова недостатність (у тому числі рідко із смертельними наслідками або із потребою у трансплантації печінки)[5], частіше при тривалому пероральному застосуванні (понад 14 днів) препарату.
  • З боку нервової системи — нечасто головний біль, запаморочення, тремор, парестезії, підвищення внутрішньочерепного тиску.
  • З боку ендокринної та репродуктивної системи — нечасто еректильна дисфункція, гінекомастія, розлади менструального циклу, зниження рівня тестостерону, олігоспермія, азооспермія, адренокортикальна недостатність. Більшість побічних ефектів з боку ендокринної та репродуктивної систем спостерігаються при застосуванні препарату у дозі понад 400 мг на добу.
  • Зміни в лабораторних аналізах — нечасто тромбоцитопенія, підвищення рівня білірубіну в крові, підвищення рівня активності амінотрансфераз в крові.
  • Інші побічні ефекти — нечасто алопеція, при місцевому застосуванні — печія, свербіж, набряк і гіперемія слизової оболонки; частий сечопуск; біль під час статевого акту.

Протипокази ред.

Кетоконазол протипоказаний при підвищеній чутливості до імідазолів; гострих та хронічних захворюваннях печінки, дітям із масою менше ніж 15 кг; при одночасному прийманні терфенадину, астемізолу, хінідину, цизаприду, дизопіраміду, бепридилу, препаратів алкалоїдів ріжків, статинів. Під час вагітності застосовується з обережністю. Під час лікування рекомендується припинити годування грудьми.

Форми випуску ред.

Кетоконазол випускається у вигляді таблеток по 0,2 г; 2% крему по 15 г; шампуню по 25 та 60 мл; 2% мазі у тубах по 20, 30, 40 і 50 г; та вагінальних супозиторіїв по 0,4 г.[6]

Примітки ред.

  1. Heeres J, Backx LJ, Mostmans JH, Van Cutsem J (Серпень 1979). Antimycotic imidazoles. part 4. Synthesis and antifungal activity of ketoconazole, a new potent orally active broad-spectrum antifungal agent. J. Med. Chem. 22 (8): 1003—5. doi:10.1021/jm00194a023. PMID 490531. (англ.)
  2. Zelefsky MJ, Eastham JA, Sartor OA, Kantoff P (2008). DeVita VT, Lawrence TS, Rosenberg SA, ed. Cancer: Principles & Practice of Oncology (8-е вид.). Філадельфія, Lippincott Williams & Wilkins. p. 1443. ISBN 9780781772075 (англ.)
  3. Loli P, Berselli ME, Tagliaferri M (December 1986). Use of ketoconazole in the treatment of Cushing's syndrome. J. Clin. Endocrinol. Metab. 63 (6): 1365—71. doi:10.1210/jcem-63-6-1365. PMID 3023421. (англ.)
  4. http://a-skin.com.ua/mikoz-protivogribkovie-preparati-3.html [Архівовано 3 січня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. http://www.fda.gov/Drugs/DrugSafety/ucm362415.htm [Архівовано 2 Грудня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
  6. " "Кетоконазол в Справочнике Машковского".[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)

Джерела ред.