Відкрити головне меню

Час біологічного напіврозпаду

Час біологі́чного напівро́зпаду для речовин (англ. biological half life, рос. время биологического полураспада) — час необхідний для того, щоб кількість субстанції в біологічній системі зменшилась наполовину завдяки біологічним процесам. «Період напіввиведення» — важливий фармакокінетичний параметр, термін, який використовують у фармакології для характеристики швидкості виведення медичного препарату з організму, що також означає втрату половини його фармакологічної активності. Як правило, це відноситься до очищення організму через функцію нирок і печінки на додаток до функції екскреції і видалення речовини з організму. У медичному контексті, період напіврозпаду може також описувати час, необхідний для скорочення вдвічі концентрації речовини в плазмі крові (період напіввиведення в плазмі). Відношення між біологічним періодом і періодом напіввиведення в плазмі може бути складним в залежності від даної речовини, через фактори, що включають накопичення в тканинах (зв'язування з білками), активні метаболіти і взаємодії рецепторів.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0

ПосиланняРедагувати

  • Період напіввиведення // Словник – довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В.С., 2013. — С. 137.