Відкрити головне меню
Ciprofloxacin.svg
Ципрофлоксацин
Систематизована назва за IUPAC
1-cyclopropyl-6-fluoro-4-oxo-7-(piperazin-1-yl)-quinoline-3-carboxylic acid
Класифікація
ATC-код J01MA02
PubChem 2764
Хімічна структура
Формула C17H18FN3O3 
Мол. маса 331,346 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 70-80%
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 4 год.
Екскреція Нирки,Жовч
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ЦИПРОФЛОКСАЦИН,
ВАТ«Фармак»,Україна
UA/2801/01/01
02.03.2010-02/03/2015


Ципрофлоксацин — антибіотик з групи фторхінолонів ІІ покоління для перорального і парентерального застосування. Ципрофлоксацин уперше синтезований у Німеччині в лабораторії компанії «Bayer», і компанія уперше опублікувала дані про його антибактеріальні властивості у 1983 році.[1] У 1987 році уперше було представлено пероральну форму ципрофлоксацину[2], а у 1991 році — ін'єкційну форму препарату.

Зміст

Фармакологічні властивостіРедагувати

Ципрофлоксацин — синтетичний антибіотик з групи фторхінолонів ІІ покоління. Діє бактерицидно, порушуючи синтез ДНК в бактеріальних клітинах. Препарат має широкий спектр антибактеріальної дії. До ципрофлоксацину чутливі такі мікроорганізми: сальмонели, шиґели, стафілококи, більшість стрептококів, лістерії, легіонелли, туберкульозна паличка та інші мікобактерії, Escherichia coli, Proteus spp., Campylobacter spp., Pseudomonas spp., Brucella spp., Corynebacterium spp., Yersinia spp., Citrobacter spp., Providencia spp., Acinetobacter spp., Morganella morganii, Enterobacter spp., нейсерії, мікоплазми, хламідії, пептококи, пептострептококи. Стійкими до препарату є бліда спірохета, нокардії, Streptococcus faecium, Bacteroides spp., Ureaplasma urealyticum, Burkholderia cepacia, Stenotrophomonas maltophilia, Clostridium difficile, Nocardia spp.

ФармакодинамікаРедагувати

Ципрофлоксацин швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту, біодоступність препарату становить 70-80 %. Максимальна концентрація в крові при пероральному прийомі досягається протягом 60-120 хвилин, при внутрішньовенному введенні — за 60-90 хвилин. Оскільки зв'язування з білками препарату незначне, то майже вся доза препарату дифундує в екстравазальний простір, створюючн концентрації в деяких тканинах і рідинах вищі, чим у крові. Найвищі концентрації ципрофлоксацину спостерігаються у нирках, жовчевому міхурі, печінці, жіночих статевих органах, легенях, слизовій оболонці бронхів та мокроті.[3] Препарат проникає через гематоенцефалічний бар'єр, проходить через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Ципрофлоксацин частково метаболізується в печінці із утворенням малоактивних метаболітів. Виводиться ципрофлоксацин з організму переважно нирками (56 %), виводиться також з калом і жовчю. Період напіввиведення становить 3-5 годин, при вираженій нирковій недостатності може збільшуватись до 12 годин.

Показання до застосуванняРедагувати

Ципрофлоксацин застосовують при інфекційних хворобах, що спричинюють чутливі до препарату збудники:

  • при хворобах ЛОР-органів (синусити, отити);
  • очей;
  • дихальних шляхів (бронхіти, пневмонії);
  • туберкульозі (у комплексній терапії антибіотикорезистентного туберкульозу);
  • органів черевної порожнини (в тому числі перитоніт), жовчевивідних шляхів, бактеріальні інфекції кишечника;
  • сечовивідних шляхів;
  • шкіри і м'яких тканин;
  • органів малого тазу (в тому числі гонорея, простатит і аднексит);
  • кісток і суглобів;
  • при сепсисі;
  • лікуванні інфекцій у хворих з нейтропенією і на тлі лікування імунодепресантами.

Побічна діяРедагувати

При застосуванні ципрофлоксацину можливі наступні побічні реакції[4]:

ПротипоказанняРедагувати

Протипоказаннями до застосування ципрофлоксацину є непереносимість фторхінолонів, вагітність, годування грудьми, вік до 18 років, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. З обережністю застосовувати при епілепсії, інсульті, органічних ураженнях мозку.

Форми випускуРедагувати

Ципрофлоксацин випускається у вигляді таблеток по 0,25; 0,5; 0,75 і 1,0 г; 0,2 % розчину для внутрішньовенних інфузій по 50 та 100 мл; 1 % розчину для інфузій в ампулах по 10 мл; а також у вигляді очних і вушних крапель у вигляді 0,3 % розчину у флаконах-крапельницях по 5 мл і 0,3 % очної мазі у тюбиках по 3 і 5 г.[5]

Застосування у ветеринаріїРедагувати

Ципрофлоксацин випускається для застосовання у ветеринарії у вигляді флакона для ін'єкційного введення по 100 мл 10 % розчину, та використовується для лікування інфекцій дихальної, травної, сечостатевої системи, що спричинюють чутливі до препарату збудники, у собак, котів, свиней, великої рогатої худоби та домашніх птахів.[6]

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Фармацевтична хімія: Підручник/ Ред. П. О. Безуглий. — Вінниця: Нова Книга, 2008. — 560 с. ISBN 978-966-382-113-9
  • Фармакологія: підручник / І. В. Нековаль, Т. В. Казанюк. — 4-е вид., виправл. — К.: ВСВ «Медицина», 2011.— 520 с. ISBN 978-617-505-147-4

ПосиланняРедагувати