Хронологія історії Естонії

Це хронологічне викладення історії Естонії, яке включає важливі правові та територіальні зміни і політичні події в Естонії та її державах-попередниках.


I СторіччяРедагувати

Рік Дата Подія
98 Римський історик Публій Корнелій Тацит написав у книзі Германія про племена Естів.

VI CторіччяРедагувати

Рік Дата Подія
600 Вікінги з Готланд приплили на острів Хіюмаа і побудували там фортецю.
Король Інгвар вторгається в Естонію, але його там вбивають. Його син Анунд мстить, посилюючи набіги на землі естів.

IX СторіччяРедагувати

Рік Дата Подія
800 Естонці беруть участь у битві при Броваллі на стороні шведів і проти данців.

X CторіччяРедагувати

Рік Дата Подія
967 Олаф І, майбутній король Норвегії, захоплений естонськими піратами, і проданий в рабство.
972 Битва між естами і ісландцями в Сааремаа.

XI СторіччяРедагувати

Рік Дата Подія
1008 Святий Олаф, майбутній король Норвегії, виграє битву на Сааремаа.
1030 Князь Ярослав Мудрий захопив фортецю Тарбату і побудував там замок Юр'єв, навколо якого згодом утворилось місто Тарту.
1032 Новгородський флот намагається досягти Коливані (сучасний Таллінн), але зазнає поразки в морській битві біля «залізних воріт» на острові Аегна.
1061 Естонці знищили Юр'єв замок і провели напад на Псков.

XII СторіччяРедагувати

Рік Дата Подія
1113 Князь Мстислав Великий виграє битву проти Чудь (естонці або люди, пов'язані з естонцями).
1116 Князь Мстислав Великий, спираючись на Псков і Новгород, здійснив рейд проти Чуді і захопив фортецю Отепя.
1132 Всеволод з Новгорода був розбитий під Вайгою.
1134 Князь Всеволод з Новгорода розбиває Чудь і захоплює фортифікацію Тарту (Юр'єв).
1154 Арабський географ Мухаммад Аль-Ідрісі згадує різні місця Естонії, серед яких фортецю Таллінна.
1165 Бенедиктський єпископ Фулко назначений єпископом в естонію в Архієпископство Лунд.
1170 Вальдемар I Великий бореться з куонами та естонськими піратами біля острова Еланд.
1171 Єпископ Фулко зробив місіонерську поїздку в Естонію.
1177 Взимку естонці атакували та спалили Псков.
1187 Естонці і карели пограбували область Меларен у Швеції, спалили місто Сигтуна і вбили архієпископа.
1191 Цистеріанський монах Теодорік з Турайди, майбутній єпископ Естонії, робить невдалу місіонерську подорож до Естонії.
1192 Князь Ярослав Володимирович з Новгорода сходив у похід проти естонців, спалив фортеці Тарту і Отепя.
1193 Папа Целестин III закликає до хрестового походу проти язичників у Північній Європі.
1200 Єпископ Альберт і його хрестоносці захопили Ригу в Латвії.

XIIІ СторіччяРедагувати

Рік Дата Подія
1202 Засновано Орден мечоносців
1203 Остров'яни з Сааремаа розорили райони Південної Швеції, які належали Данії. Повертаючися пірати влаштували бій з німецькими поселенцями з Риги недалеко від міста Вісбі в Готланді.
1206 Вальдемар II будує фортецю на Сааремаа, але спалює її після того, як не знайшов оборонців для неї.
1207 Земля Маріанни (Земля Діви Марії) закріплюється як політична одиниця хрестоносців в Лівонії.
1208 Латиші і Ліви вторглися в Сакалу і Уганди в Південній Естонії, що розпочалоЛівонський хрестовий похід (1208—1227).
1210 Естонці обложили фортецю Цесіс у Латвії.
Естонці перемагають Орден меченосців у битві за Юмеру в Латвії.
Псков і Новгород війська взяли в облогу фортецю Отепя.
1211 Псковські війська здійснили похід до Західної Естонії.
Літо Естонці зазнали поразку від Ордену меченосців у Битві за Турайде в Латвії.
Орден меченосців зазнав поразки від естонців у битві за Вільянді.
Естонські набіги на хрестоносців у Латвії.
1212 Новгородські війська взяли в облогу фортецю Варбола.
Війська з Сакала, на чолі з Лембітом, спалити Псков.
1213 Литовський набіг на область Сакала.
1215 Орден меченосців перемагає естонців у лехолаській битві.
Війська з Сааремаа осадили Ригу.
Війська з Сакала пішли походом на хрестоносців у районах Латвії.
1216 Псковські війська захопити фортецю Отепя.
1217 лютий Орден меченосців зазнав поразки від естонців і русів у Битві при Отепя.
21 вересня Орден меченосців, латгали і ліви перемогли естів у битві при Вільянді, де естонський лідер Лембіт був убитий.
1219 15 червня Вальдемар II захоплює Таллінн у битві при Лінданісе і будує Замок Тоомпеа.
1220 8 серпня Юхан I Сверкерсон вторгається у Ляянемаа, але зазнає поразки від військ з Сааремаа в битві під Ліхуа.
1221 Естонці взяли в облогу Таллінн.
1222 Датські війська розгромили естонців у Сааремаа.
1223 29 січня Естонці перемогли Орден меченосців у битві під Вільянді і звільнили всю Південну Естонію.
Естонці зазнали поразки від Ордену меченосців у Юююююмера, у Латвії.
Псковські та Новгородські війська здійснили набіг на більшу частину материкової Естонії.
1224 15 серпня Орден меченосців захопили фортецю Тарту, яку захищали естонські і руські війська. Материкова частини Естонії переходить до хрестоносців.
Дерптське єпископство засновано в Південно-Східній Естонії.
1227 січень Орден меченосців підкорив останню язичницьку фортецю в Сааремаа.
1227 Орден меченосців відбив Північну естонію у Данії.
1228 1 жовтня Езель-Віцьке єпископство засновано в Західній Естонії.
1234 Псковські і Новгородські війська вторгаються в єпископство Дерпті, яке змушене платити данину протягом чотирьох років.
Брати Де Лоде в Кулламаа відмовляються визнати новим єпископом Саарі — Ляенеска.
1236 22 вересня Орден меченосців розбитий жемайтами в битві при Саулі. Остров'яни з Сааремаа повстати проти німецького панування.
1237 Орден мечоносців об'єднується з Тевтонським орденом і тепер відомий як Лівонський орден, незалежний від держави Тевтонського ордена.
1238 Лівонський орден допомагає відновити владу єпископа Езель-Віка в Кулламаа.
1242 5 квітня Лівонський орден з військами естонців зазнає поразку від Новгорода під час Льодового побоїща.
1268 18 лютого Псков і Новгород здобули перемогу над Лівонським орденом у раковорській битві й припинили спроби Ордена захопити новгородські землі.
1270 16 лютого Литовці перемогти Лівонський орден у битві при Карусе.
1285 Таллінн стає членом Ганзи.
1298 Війна між Лівонським орденом і єпископством Саарі-Ляенеское.

XIV СторіччяРедагувати

Рік Дата Подія
1343 Повстання в північному заході Естонії і Сааремаа.
1346 Король Вальдемар IV Аттердаг продає Північну Естонію Тевтонському ордену.[1]
1347 Тевтонський орден передає Північну Естонію Лівонському ордену.

XV СторіччяРедагувати

Рік Дата Подія
1419 Формується Лівонський з'їзд для вирішення внутрішніх суперечок у Лівонії.
1435 Лівонська конфедерація створена для вирішення внутрішніх суперечок у Лівонії.
1440 Лівонський орден отримує незалежне керівництво від Тевтонського ордена.
1459 Лівонський орден бере свої території в Естонії під свій контроль.

ХVI СторіччяРедагувати

Рік Дата Подія
1525 Тевтонський Орден секуляризований і Лівонський орден стає де-факто незалежними.
1558 Московські сили вторгаються в східну Естонію, починається Лівонська війна.
Дерптське єпископство і кілька повітів Лівонського ордену в Східній Естонії здалися московським військам.
Тарту здався московським військам у Лівонській війні.
1559 Єпископ з Саарі — Ляенеського продає свою єпархію королю Фредеріку II, який дає землю своєму брату, князю Магнусу. Лютеранство отримує значну частину Західної Естонії.
1560 Герцог Магнус Гольштейн бере владу в Саарі-Ляенеському єпископстві в свої руки.
Московські війська перемогли Лівонський орден у битві за Ермесу.
Московські війська захопити Центральну Естонію.
Іван IV Грозний розгромив Лівонський орден у битві за Ермесу.
1561 Командуючий Таллінна і голови інших округів Північної Естонії дали присягу Швеції.
Віленська унія передає землі Лівонського ордену в Південній Естонії та Північній Латвії до Великого князівства Литовського в статусі Лівонського герцогства.
6 червня Міська рада Ревеля здалася в Швеції.
1562 Лівонський орден розпущено.
Округ Зонебург колишнього Лівонського ордену в Сааремаа і Гійумаа відмовляється визнавати владу Литви.
1564 Округ Паасілінна добровільно переходить під владу Данії.
1573 1 січня Московські війська зайняли Пярну в Західній Естонії та фортецю Вісенстейн.
1578 Бальтазар Русів опублікував свої літописи про Лівонську війну.
1581 6 вересня Наймана армія Швеції захопила у Московії Нарву.
1582 Дерпт разом з Південною Естонією були включені до складу держави Річ Посполита.

XVII СторіччяРедагувати

Рік Дата Подія
1625 Шведський командувач Якоб Понтуссон Делагарді отримав Тарту і Південну Естонію від Польщі
1632 Заснувано Тартуський університет у Швеції королем Густавом.
1645 13 серпня Острів Сааремаа був переданий Данією до Швеції за Брьомсембурським миром.
1700 20 листопада Битва при Нарві, де шведська армія у короля Карла XII перемагає армію Московського царства.

XVIII СторіччяРедагувати

Рік Дата Подія
1704 Московські війська царя Петра Великого захопили Дерпт (Тарту) в Великій Північній Війні.
1708 Побоюючись шведської атаки, московити спалили місто Тарту.
1710 Вся Естонія була включена до складу Московського царства.
1721 30 серпня Естонія була офіційно передана від Швеції в володіння Росії за Ништадським миром.[2]

XIX СторіччяРедагувати

Рік Дата Подія
1819 Кріпацтво скасовано.
1861 Естонський національний епос «Калевіпоеґ», було опубліковано естонською та німецькою мовами.
1869 Було засноване Естонське свято пісні.
1889 Розпочата політика русифікації стосовно балтійських німців за якою правові та освітні установи закривають або переводять на російську мову.

XX СторіччяРедагувати

Рік Дата Подія
1918 24 лютого Декларація незалежності Естонії.
3 березня Брестейський мир. Більшовицька Росія визнала суверенітет Естонії.
11 листопада Німці почали виведення своїх військ з території Естоії і передачу влади тимчасовому уряду Естонії (на чолі з Костянтином Пястом).
22 листопада Естонія була захоплена військами російських більшовиків. Початок визвольної війни.
1919 Більшовики були вигнані з Естонії.
10 жовтня Прийнято аграрний закон, за яким багато маєтків, що належать прибалтійським німцям і естонським поміщикам, будуть перерозподілені.
1920 2 лютого Заключений Тартуський мир, за яким Радянська Росія визнавала Естонію.
15 червня Ухвалення Конституції.
1922 22 вересня Естонія вступила в Лігу націй.
1933 14 жовтня Рішення на користь конституційної реформи, яка давала широкі повноваження новому президенту.
1934 24 січня Нова конституція увійшла в дію.
12 березня Костянтин Пятс за допомогою генерала Лайдонера створив віртуальну диктатуру. Парламент був усунений, а політичні партії були заборонені. Було заарештовано багато членів вапсового руху.
1937 29 липня Нова конституція з громадянськими свободами і демократією відновлена, але з дуже сильним інститутом президентства.
1938 Каарел Еенпалу став прем'єр-міністром Естонії.
24 лютого На виборах переміг Національний фронт набравши 63 місць, а вся опозиція отримала 17 місць.
24 квітня Костянтин Пятс обраний президентом.
1939 Юрі Улуотс стає прем'єр-міністром Естонії.
23 серпня Був підписаний Пакт Молотова — Ріббентропа, за яким Германія і Радянський Союзу погодились на спільні дії та поділ більшої частині Європи між цими двома країнами.
1940 17 червня Червона Армія окупувала Естонію та Латвію.
6 серпня В Естонії була незаконно проголошена Естонська РСР, яка була проти волі і закону включена до складу Радянського Союзу.
1941 Німецькі війська взяли за допомогою лісових братів Естонії більше з Рад.
14 червня Відбулися масові депортації радянською адміністрацією в Естонії, Латвії та Литві.
22 червня Німеччина напала на Радянський Союз, естонські партизани (лісові брати) почали повстання в Південній Естонії.
28 серпня Затонув радянський пароплав з 3500 мобілізованих естонців на борту, 598 з них померли.
1 грудня Німецькою військовою адміністрацією призначене самоврядування Естонії на чолі з Хяльмярлм Хае.
1944 Отто Тіф був узятий у полон радянськими військами; Юрі Улуотс і члени уряду Тіфа втекли в Швецію.
30 січня Битва під Нарвою: радянські війська перейшли кордон Естонії.
24 лютого Битва під Нарвою: естонські добровольці почали контратаку на річці Нарва.
6 березня Радянські авіація атакувала Нарву в Естонії, знищивши майже все старе місто.
9 березня Радянські авіація атакувала Таллінн, Естонія.
26 липня Битва під Нарвою: радянські війська захопили Нарву.
29 липня Битва за лінію «Танненберг»: естонська і німецька контратака зупинили радянський наступ у бік Таллінна.
26 серпня Радянські війська захопили більшу частину Тарту, місто було прифронтовим протягом місяця.
18 вересня Юрі Улуотс, будучи прем'єр-міністром на посаді президента Естонії, запропонував Тіфу, щоб той сформував уряд напередодні виведення німецьких військ. Офіційний вісник опублікував проголошення уряду Тіфа.
20 вересня Тіф спробував організувати оборону Таллінна, передбачаючи прихід Червоної Армії через два дні.
22 вересня Радянські війська захопили Таллінн.
19 грудня Вся територія Естонії була захоплена Червоною Армією.
1949 25 березня Велика депортаційна кампанія була проведена в Естонії, Латвії та Литві. Радянська влада депортувала понад 92 000 осіб з країн Балтії у віддалені райони Радянського Союзу.
1955 19 липня Естонське телебачення розпочало своє мовлення.
1978 28 вересня Один з останніх лісових братів партизанського рух винищувач Аугуст Саббе був виявлений і вбитий в Естонії.
1980 Молодіжні бунти в столиці Радянської Республіки Естонія були швидко придушені.
1988 В Естонії відбулась 300 000 демонстрація на підтримку незалежності.
Естонська мова стала офіційною мовою Естонії.
16 листопада Верховна Рада Естонської РСР визнала, що Естонія є «суверенною», але утрималася від проголошення незалежності.
1989 Естонський прапор був піднятий над баштою замка Довгий Герман, до цього прапор було піднято аж 44 роки тому.
Два мільйони корінних жителів Естонії, Латвії та Литви, тоді ще окупованих Радянським Союзом, взявшись за руки, щоб вимагати свободу і незалежність, створили безперервний 600-от кілометровий людський ланцюг названий Балтійським шляхом.
1991 Латвія та Естонія проголосували за незалежність від Радянського Союзу.
Сполучені Штати визнали незалежність Естонії, Латвії та Литви.
20 серпня Верховна Рада Естонської РСР визнала незалежність Естонії від Радянського Союзу.
6 вересня Радянський Союз визнав незалежність Балтії.
1992 Естонія провела референдум з питанням щодо її конституції.
Генрік Марк і уряд у вигнанні передали свої повноваження новообраному Рійгікогу.
Леннарт Мері був обраний президентом Естонії].
20 червня Карбованець СРСР був замінений на крону.
1994 Російська армія покинула Естонію.
28 вересня Автомобільний пором Естонія затонув у Балтійському морі, загинуло 852 особи.

XXI СторіччяРедагувати

Рік Дата Подія
2001 В Естонії загинуло 68 осіб, після вживання сурогатної алкогольної продукції, яка містить метанол.
2002 В Естонії відбулося Євробачення, перше в колишній радянській республіці.
НАТО провело зустріч на вищому рівні в Празі, на якій Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина і Словенія були запрошені вступити до НАТО.
2003 Естонія схвалила вступ до Європейського Союзу і НАТО в референдумі, на якому 66 % погодилися з приєднанням і 34 % були проти.
2004 29 березня Відбулося найбільше розширення НАТО на сьогодні, Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина і Словенія приєдналися до організації.
1 травня Відбулося найбільше розширення Європейського Союзу на сьогодні, до Союзу долучилося 10 держав-членів: Польща, Литва, Латвія, Естонія, Чехія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Мальта і Кіпр.
2005 Той же шторм, який лютував у США цього місяця досяг Англії, Скандинавії і Прибалтики, в результаті чого 13 осіб загинуло, а повені спричинили часті вимкнення від мережі.
Пасажирський вертоліт на шляху до Гельсінкі в Фінляндії врізався в море недалеко від Таллінна в Естонії, загинуло 14 осіб.
2006 Тоомас Гендрік Ільвес був обраний на місце президента Естонії.
2007 27 квітня Росіяни влаштували заворушення в Таллінні, у зв'язку з переміщенням Бронзового солдата. Дві ночі масових заворушень призвели до загибелі однієї особи.[3] Супроти Естонії розпочалися кібер-атаки.


ПриміткиРедагувати

  1. Вільям Генрі Оверелл, ред. (1870). Esthonia. Словник хронології. London: William Tegg. 
  2. Бенджамін Венсент (1910). Esthonia. Ручний словник дат (вид. 25-те). London: Ward, Lock & Co. 
  3. Профіль Естонії: Часовалінія. BBC News. Процитовано Вересень 2015. 

Додаткова літератураРедагувати