Держава Тевтонського ордену

Середньовічна держава Тевтонського ордену у Східній Європі
Держава Тевтонського ордену
1230 – 1525
Прапор Герб
Прапор Герб
Розташування Держава Тевтонського ордену
Держава тевтонців у 1410 році
Столиця Марієнбург (1308—1454),
Кенігсберг (1454—1525)
Мови латина, німецька
Релігії католицизм
Форма правління теократія
Великий магістр
 - 1209–39 Герман фон Зальца (перший)
 - 1510–25 Альберт (останній)
Історичний період Середньовіччя
 - Хрестові походи 1230
 - Приєднання Лівонії 1237
 - Придбання Естонії 1346
 - Грюнвальдська битва 1410
 - Торунський мир 1466
 - Реформація 1525
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Держава Тевтонського ордену

Держа́ва Тевто́нського о́рдену (лат. Deutschordensland) — східноєвропейська держава, яка сформувалась внаслідок завоювань лицарями-хрестоносцями Тевтонського ордену земель балтійського племені пруссів у ході Північних хрестових походів. Існувала у XIII—XVI ст та займала території на півдні та сході Балтійського моря, які сьогодні входять до складу Німеччини, Польщі, Литви, Латвії, Естонії, та Росії. Поширювала католицтво, сприяла німецькій колонізації балтійського регіону.

Тевтонський орденРедагувати

Виникла в 20-30-х роках ХІІІ століття за активній діяльності великого магістра Тевтонського Ордену, Германа фон Зальца (1209—1239), який спирався на акт імператора Священної Римської імперії, Фрідріха II Штауфена (1226) та угоду з мазовецьким князем Конрадом I (1230), на запрошення якого тевтонці прибули у Мазовію.

У 1230 році Тевтонський Орден почав завоювання Пруссії, яке було завершено до 1283 р. 1235 до орденських земель була прилучена частину території ордену Добжинських лицарів. У 1237 році до Ордену приєдналися рештки розгромленого литовцями Ордену Мечоносців; землі останнього ввійшли до складу орденської держави як Лівонське ландмейстерство. На кінець ХІІІ ст. південно-східна Балтика стала основною ареною діяльності Тевтонського ордену, що було закріплено перенесенням резиденції великого магістра з Венеції до Марієнбурга у 1309 році.

1309 року тевтонці завоювали у поляків Східне Помор'я з містом Гданськ. 1346 року придбали Естонське герцогство в датського короля за 19 тисяч кельнських марок. Наприкінці XIV ст. отримали Жемайтію від великого князя литовського Вітовта в обмін на військову підтримку. Насильно намагались хрестити жемайтів що викликало жорсткий опір.

Після 1410 року внаслідок поразки в битві під Грюнвальдом Держава Тевтонського ордену почала занепадати. У 1422 році втратила Лівонію, на теренах якої виникла самостійна Лівонська конфедерація. 1466 року, за результатами Торунського миру, позбулася Західної Пруссії, що була перетворена на Королівську Пруссію й увійшла до складу Польського королівства. Зникла за результатами польсько-тевтонської війни 15191525 років. Перетворена на Прусське герцогство, яке було васалом польського короля.

ДжерелаРедагувати

  • «Великая хроника» о Польше, Руси и их соседях ХІ-ХІІ вв. М., 1987.
  • Гаи Анононим. Хроника и деяния князей и правителей польських. М., 1961.
  • Гельмольд. Славянская Хроника. М, 1963.
  • Древние германцы (Фрагменты из «Естественной истории» Плиния Старшего)/Под ред. А. Д. Удальцова. М-,1962
  • Древности пруссов УП-ХШ вв./Под ред. Кулакова В. И. М, 1990.
  • Ильхан ибн Мункиз «Книга надзидания». М.,1952.

ЛітератураРедагувати

  • Котляр М. Ф. Тевтонський орден // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 43. — ISBN 978-966-00-1359-9.
  • France, John. The Crusades and the Expansion of Catholic Christendom, 1000—1714. — New York: Routledge, 2005.

ПосиланняРедагувати