Відкрити головне меню
Держава Тевтонського ордену
1230 – 1525
Прапор Герб
Прапор Герб
Розташування Держава Тевтонського ордену
Держава тевтонців у 1410 році
Столиця Марієнбург (1308—1454),
Кенігсберг (1454—1525)
Мови латина, німецька
Релігії католицизм
Форма правління теократія
Великий магістр
 - 1209–39 Герман фон Зальца (перший)
 - 1510–25 Альберт (останній)
Історичний період Середньовіччя
 - Хрестові походи 1230
 - Приєднання Лівонії 1237
 - Придбання Естонії 1346
 - Грюнвальдська битва 1410
 - Торунський мир 1466
 - Реформація 1525
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Держава Тевтонського ордену

Держа́ва Тевто́нського о́рдену (лат. Deutschordensland) — східноєвропейська держава що існувала у XIII—XVI ст. що сформувалась внаслідок завоювань лицарями-хрестоносцями Тевтонського ордену земель балтійського племені пруссів у ході Північних хрестових походів. Займала частково територію сучасних Німеччини, Польщі, Литви, Латвії, Естонії, Швеції та Росії. Поширювала католицтво, сприяла німецькій колонізації прибалтійського регіону.

Зміст

ІсторіяРедагувати

Виникла в 20-30-х роках ХІІІ століття за активній діяльності великого магістра Тевтонського Ордену, Германа фон Зальца (1209—1239), який спирався на акт імператора Священної Римської імперії, Фрідріха II Штауфена (1226) та угоду з мазовецьким князем Конрадом I (1230), на запрошення якого тевтонці прибули у Мазовію.

У 1230 році Тевтонський Орден почав завоювання Пруссії, яке було завершено до 1283 р. 1235 до орденських земель була прилучена частину території ордену Добжинських рицарів. У 1237 році до Ордену приєдналися рештки розгромленого литовцями Ордену Мечоносців; землі останнього ввійшли до складу орденської держави як Лівонське ландмейстерство. На кінець ХІІІ ст. південно-східна Прибалтика стала основною ареною діяльності Тевтонського ордену, що було закріплено перенесенням резиденції великого магістра з Венеції до Марієнбурга у 1309 році.

1309 року тевтонці завоювали у поляків Східне Помор'я з містом Гданськ. 1346 року придбали Естонське герцогство в датського короля за 19 тисяч кельнських марок. Наприкінці XIV ст. отримали Жемайтію від великого князя литовського Вітовта в обмін на військову підтримку. Насильно намагались хрестити жемайтів що викликало жорсткий опір.

Після 1410 року внаслідок поразки в битві під Грюнвальдом Держава Тевтонського ордену почала занепадати. У 1422 році втратила Лівонію, на теренах якої виникла самостійна Лівонська конфедерація. 1466 року, за результатами Торунського миру, позбулася Західної Пруссії, що була перетворена на Королівську Пруссію й увійшла до складу Польського королівства. Зникла за результатами польсько-тевтонської війни 15191525 років. Перетворена на Прусське герцогство, яке було васалом польського короля.

ДжерелаРедагувати

  • «Великая хроника» о Польше, Руси и их соседях ХІ-ХІІ вв. М., 1987.
  • Гаи Анононим. Хроника и деяния князей и правителей польських. М., 1961.
  • Гельмольд. Славянская Хроника. М, 1963.
  • Древние германцы (Фрагменты из «Естественной истории» Плиния Старшего)/Под ред. А. Д. Удальцова. М-,1962
  • Древности пруссов УП-ХШ вв./Под ред. Кулакова В. И. М, 1990.
  • Ильхан ибн Мункиз «Книга надзидания». М.,1952.

ЛітератураРедагувати

  • Котляр М. Ф. Тевтонський орден // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 43. — ISBN 978-966-00-1359-9.
  • France, John. The Crusades and the Expansion of Catholic Christendom, 1000—1714. — New York: Routledge, 2005.

ПосиланняРедагувати

  • Ordensland.de: міста й замки Тевтонського ордену