Святий Олаф

Олаф Святий, теж Олаф II Святий, чи Олаф Гаральдсон (995 — 29 липня 1030) — норвезький святий, «вічний король Норвегії», король Норвегії з 1015 року по 1028 рік.

Олаф Святий
Народився	995(0995) Рінгерікеd, Бускерюд, Норвегія
Помер	29 липня 1030(1030-07-29) Stiklestadd, Innherredd, Нур-Тренделаг, Норвегія ·загиблий у бою
Поховання	Нідароський собор
Громадянство (підданство)	Норвегія
Діяльність	монарх
Посада	monarch of Norwayd
Конфесія	християнство
Батько	Harald Grensked
Мати	Åsta Gudbrandsdatterd
Брати, сестри	• Гаральд III Суворий і Halfdan Sigurdssond
У шлюбі з	Астрід Олафсдоттір
Діти	Магнус I Норвезький і Wulfhild of Norwayd
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Святий Олаф, король Норвегії. Поштова марка Фарерських островів.

Якийсь час перебував при дворі Ярослава Мудрого. 1019 року, одружившись з Інгігердою, Ярослав Мудрий поріднився із норвезьким королем Олафом Святим і німецьким цісарем Генріхом ІІ. Ярослав допомагав їм, коли Олаф Святий, Гаральд Сміливий і Магнус «Добрий» втікали до Києва від данського короля Канута. Потім вигнанці повернулися додому і почалася війна, Олаф Святий загинув у бою під Стікльстедом (Стікластадіром), але Магнус із дядьком здобули норвезький престол від Канута данського.

Король Олаф завершив введення у Норвегії християнства. У 1028 році після невдалого походу проти Данії, коли норвезькі війська були розбиті данським королем Канутом Великим, Олаф втік до Новгорода. Відомо, коли його вигнали з Норвегії, він перебував у Ярослава. Того часу владу в Норвегії перебрав Кнут (Канут) Великий.

Через два роки зробив спробу повернути собі владу в країні, але зазнав поразки. Загинув 29 липня 1030 року в битві з військами повсталої знаті, яку підтримували данці. Через рік після смерті був канонізований і став останнім західним святим, визнаним православною церквою. Згідно з легендою, перед боєм бачив сон, в якому йшов по сходах до неба, а після тану його рани зажили.

Син Олафа II, Магнус, у майбутньому також король, виховувався в Києві.

Джерела

• Олянчин Д. До хронології життя Олафа Тріґґвісона у зв'язку з його загадковим перебуванням при дворі Володимира Великого // Український історик. — 1988. — № 01—04.

Посилання

• Улоф II Гаральдсон // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

• Святий благовірний Олаф, хреститель Норвегії
• Українська світлиця [2]