Олаф II Гаральдссон

Король Норвегії з династії Хорфагерів

Олаф ІІ Гаральдссон (норв. Olav II Haraldson) або Олаф II Норвезький (норв. Olav II av Noreg), відомий також як Товстий Олаф та Святий Олаф (995 —29 липня 1030) — король Норвегії в 1015—1028 роках. Представник династії Горфагерів, син Гаральда Гренландця[7].

Олаф II Гаральдссон
Olav II Haraldson
Olof Overselo.jpg
Народився 993[1]
Рінгерікеd, Бускерюд, Норвегія
Помер 29 липня 1030(1030-07-29)[2][3]
Stiklestadd, Innherredd, Нур-Тренделаг, Норвегія
·загиблий у бою[4]
Поховання Нідароський собор
Країна Норвегія
Діяльність монарх
Посада Monarch of Norwayd
Конфесія християнство
Батько Harald Grensked[5]
Мати Åsta Gudbrandsdatterd[5]
Брати, сестри Гаральд III Суворий і Halfdan Sigurdssond
У шлюбі з Астрід Олафсдоттір[5] і Alfhildd[6]
Діти Магнус I Норвезький[5] і Wulfhild of Norwayd

Канонізований у Нідаросі (Тронгейм) єпископом Гримкеллом через рік після його смерті в битві при Штіклестаді 29 липня 1030 р. Визнання Олафа святим сприяла поширенню християнства серед скандинавів. Папа Олександр III підтвердив місцеву канонізацію Олафа в 1164 році, зробивши його загальновизнаним святим Католицької Церкви. Він став не менш важливим святим Православної церкви (свято 29 липня) і одним з останніх відомих святих перед Великою Схизмою[8]. Йому присвячена «Сага про Олафа Святого».

БіографіяРедагувати

 
Події з життя Св. Олафа, зображені на дверях каплиці в Хардемо, Швеція

Олаф був нащадком норвезького короля Гаральда I Норвезького і сином конунга Гаральда Гудрьодссона з Вестфолла та Асти Гудбрандсдаттер. Після вбивства його батька Сиґрід Гордою, його виховував другий чоловік його матері Сігурд Свиня Халфданссон, король Рингерика. В результаті цього союзу він став зведеним братом дітей Сігурда та Асти, зокрема майбутнього короля Гаральда Сігурдссона «Суворого».

Вперше як вікінг у молодості він кілька разів їздив до Англії, де бився спочатку за данців, а відтак за англосаксів. В Англії зацікавився християнською вірою. Його охрестив в 1014 році в Руані архієпископ Роберт Данець, брат герцога Нормандії Річарда II. Після хрещення поступив на службу до англійського короля у вигнанні Етельреда Безрадного. Він допоміг Етельреду повернутися в Англію і бився на його боці проти данців.

Король НорвегіїРедагувати

 
Норвегія, Швеція і Данія в 1020 р

У 1015 році Олаф разом з єпископом Зігфрідом прибув до Норвегії, де бонди і провінційні правителі проголосили його королем. У 1016 р. в битві при Нешарі він переміг графа (ерла) Суейна, одного з графів Ладе і досі фактичного правителя Норвегії. Він заснував місто Борг ( пізніше відоме як Сарпсборг), біля водоспаду Сарпсфоссен в графстві Естфолл. За кілька років він зміг зібрати під своєю владою такі території, які не мав ніхто із його попередників на троні.

У 1017 році в Швецію був відправлений посол Бйорн з пропозицією укласти мир, причому одним із шляхів врегулювання конфлікту було одруження Олафа на Інгігерді, дочці шведського короля Улофа ІІІ Шетконунга. Рішення про цей шлюб було прийнято на тингу в Уппсалі і Олаф уклав мир з Шетконунгом і деякий час був заручений з Інгігердою, хоча і без відома Улофа. В підсумку, в порушення досягнутих домовленостей, Улаф віддав Інгігерду заміж за новгородського «конунга Яріцлейва», що в 1019 році захопив Київ і став відомий як князь Ярослав Мудрий. В якості компенсації Олафу запропонували Астрід Олофсдоттір, що була незакононародженою дочкою короля Улофа і зведеною сестрою його колишньої нареченої. Олаф одружився на Астрід в 1019 році і вона народила йому дочку Вульфільд, яка в 1042 році вийшла заміж за Ордульфа, герцога Саксонії.

Король Олаф завершив введення у Норвегії християнства.

Перебування в НовгородіРедагувати

У 1028 році, після невдалого спільного походу з шведами проти Данії, під час якого норвезькі війська були розбиті данським королем Канутом Великим, Олаф разом із своїм зведеним братом Гаральдом Суворим та позашлюбним сином Магнусом втік до Новгорода, а пізніше якийсь час перебував в Києві при дворі свого зведеного швагера Ярослава Мудрого. Згідно скандинавської «Саги про Еймунда», під час перебування Олафа в Новгороді він мав зі своєю колишньою нареченою Інгігердою, що тепер була дружиною Ярослава Мудрого, «таємний любовний зв'язок».

Повернення в Норвегію, загибель і канонізаціяРедагувати

 
Загибель Св.Олафа в битві при Стикластадирі. Розпис вівтаря церкви в Трьонделазі (перша пол. XIV ст.)

Через два роки зробив спробу повернути собі владу в країні, але зазнав поразки. Загинув 29 липня 1030 року в битві під Стікльстедом (Стікластадіром) з військами повсталої знаті, яку підтримували данці, але Магнусу із дядьком згодом вдалось здобути норвезький престол в боротьбі з Канутом Данським.

Через рік після смерті був канонізований і став останнім західним святим, визнаним Православною церквою. Згідно з легендою, перед боєм бачив сон, в якому йшов по сходах до неба, а після тану його рани зажили. Його останки зберігаються в Нідароському соборі в Тронгеймі, побудованому над місцем його поховання.

Син Олафа II, Магнус, у майбутньому також король, виховувався в Києві.

Генетичні дослідження щодо зв'язку з РюриковичамиРедагувати

Російський дослідник С.С. Алексашин, спираючись на дані саг про «таємну любов» між дружиною «конунга Яріцлейва» (Ярослава Мудрого) Інгігердою і Олафом Гаральдссоном намагався пояснити дані генетичних досліджень сучасних Рюриковичів, які показали розбіжність гаплогруп у нащадків Володимира Мономаха («північна» гаплогрупа N1c1) і Олега Святославича («слов'янська» гаплогрупа - R1a), висунув гіпотезу про позашлюбних дітей Олафа. Він припустив що батько Володимира Мономаха - князь Всеволод Ярославич[9] був фактичним сином Олафа від Інгігерди[10].

ДжерелаРедагувати


ПосиланняРедагувати


ПриміткиРедагувати

  1. Den legendariske saga om Olav den hellige, Erling Skjalgssonselskapet — С. 17.
  2. Lundy D. R. The Peerage
  3. Gran Enciclopèdia CatalanaGrup Enciclopèdia Catalana, 1968.
  4. https://www.britannica.com/biography/Olaf-II-Haraldsson
  5. а б в г Kindred Britain
  6. Pas L. v. Genealogics — 2003. — ed. size: 683713
  7. Ancestors and Family of Harald Grenske. web.archive.org. 2010-10-31. Процитовано 2021-03-04. 
  8. MARTYR-KING OLAF OF NORWAY - A Holy Orthodox Saint of Norway. www.orthodox.net. Процитовано 2021-03-04. 
  9. Всеволод Ярославич народився в 1030 г., в рік загибелі Олафа
  10. СКАНДИНАВСКИЕ ЧТЕНИЯ. Современные геногеографические исследования родословной Рюриковичей посредством генетического маркера Y-хромосомы. web.archive.org. 2011-08-27. Процитовано 2021-03-05.