Відкрити головне меню

Естонська крона (ест. kroon) (код ISO 4217 — «EEK») — у минулому національна валюта Естонії. 1 естонська крона дорівнювала 100 сентам (sent). З 1 січня 2011 року валютою Естонії є євро.

Естонська крона
Eesti kroon
EEK-500krooni-rear.jpg
Держава(и) Естонія
Банкноти 2, 5, 10, 25, 50, 100, 500
Монети 10 сентів, 20 сентів, 50 сентів
1 крона, 5 крон (зустрічаються рідко)
Літерний код EEK
Центральний банк Банк Естонії
Веб-сайт EESTI PANK
Валютні курси
1 EUR = 15,6466 EEK (01.01.2011)
1 USD = 11,7098 EEK (01.01.2011)
1 UAH = 1,4702 EEK (01.01.2011)
CMNS: Естонська крона на Вікісховищі

Зміст

Перша естонська крона (1928—1940)Редагувати

Навесні 1919 року національною валютою стала Естонії стала марка, яка ділилася на 100 пенні. У першій половині 1920-х років курс естонської марки помітно впав. На деякий час вдалося призупинити інфляцію, забезпечивши стабільний курс 1 долар США дорівнював 375 маркам, але було ясно, що довго йому не протриматися. Назріла необхідність в грошовій реформі. 20 червня 1924 року Державні збори прийняли закон, який переводив естонську валюту на золоту основу. Грошовою одиницею була затверджена крона, золотий вміст якої встановлювалося в 0,403226 грамів дорогоцінного металу. На біржі крона котирувалася за ціною золота на світовому ринку. Внутрішнього ходіння золота крона не мала, її використовували для міжнародних торгових угод.[1][2][3]

У той же час було ясно, що без великої зовнішньої позики золота крона не протримається. У вересні 1924 року за рекомендацією Великої Британії Естонія звернулася до Ліги націй з проханням отримати авторитетну консультацію в галузі грошового обігу та фінансів. У жовтні 1926 року в Женеві була складена схема-рекомендація щодо впорядкування естонських фінансів, яка передбачала п'ять необхідних кроків. Першим значився новий закон про фінанси, який перевів би державну валюту на міцну основу. По-друге, рекомендувалося провести реформу статуту емісійного банку, що робить Банк Естонії незалежним від держави і відокремлює його від міністерства фінансів. По-третє, рекомендувалося надати Банку Естонії виключне право емісії грошових знаків з передачею йому для цієї мети необхідного золотого покриття та інших засобів. По-четверте, щоб звільнити банк від «заморожених» сум, передбачалося створити іпотечну установу, в компетенцію якої переходили б всі операції з довгостроковими позиками. Нарешті, щоб забезпечити нову валюту і зміцнити позиції Банку Естонії, потрібно було отримати позику за кордоном.

Відповідно до цієї програми у 1927 році були розроблений і затверджений 3 травня новий статут Банку Естонії, закон про фінанси і закон про припинення емісії казначейських білетів і розмінних грошових знаків. На проведення заходів було взято зовнішню позику в 384.800 доларів США і 676.000 фунтів стерлінгів. Закони, що регулюють грошову реформу, вступили в силу з 1 січня 1928 року, Банк Естонії став емісійною установою в чистому вигляді з винятковим правом випуску банкнот. Мінімальний номінал банкнот встановлювався в 5 крон. Емісія казначейських білетів і інших паперових грошей, які не були банківськими білетами, заборонялася. Максимальна номінальна вартість розмінної монети обмежувалася 2 кронами.

Тим самим грошовою одиницею Естонської Республіки у 1928 році ставала крона, яка, складалася з 100 сентів і містила 0,403226 грамів чистого золота. Золотий стандарт 1924 року зберігся, але тепер він був забезпечений зовнішньою позикою. Законним платіжним засобом в країні оголошувалися банкноти Банку Естонії. Державному казначейству було залишено право карбувати і пускати в обіг металеву розмінну монету. Визначати вагу монет, діаметр і склад металу надавалося уряду за пропозицією міністра фінансів.

Третьою важливою складовою частиною грошової реформи став закон про припинення емісії казначейських білетів і розмінних грошових знаків. Казначейські білети в 500 і 1000 марок передавалися в розпорядження Банку Естонії та прирівнювалися до відповідних банкнот. 100-маркові казначейські білети і 25-маркові розмінні грошові знаки, а так само і монети в марках тимчасово залишалися в обігу як розмінні платіжні засоби до появи нової розмінної монети. 100-маркові банкноти, а також казначейські білети в 5, 3 і 1 марку і 50, 20, 10 і 5 пенні повинні були бути вилучені з обігу протягом двох років, відповідно Банком Естонії і Державним казначейством. Обмін марок на крони відбувався за курсом 100:1.

Для забезпечення більшої стабільності крону прив'язали до фунта стерлінгів. Під час світової економічної кризи 1933 року крона була девальвована на 35 %. Крону прив'язали до шведської крони за курсом 1:1.[4]

Появі нової валюти передували палкі суперечки: на думку багатьох назва «крона» не підходила, тому що асоціювалася з валютою інших скандинавський країн. З цих же причин забракували назви «марка» і «франк». Обговорювалися й такі назви, як «талер», «злотий», «гріш», «пенні». Спеціально для вирішення цього питання була скликана комісія з міністрів, які вирішили назвати нову валюту «еста». Прикладом послужили такі країни, як: Бельгія зі своєю грошовою одиницею бельгою, Латвія і Литва з латом і литом. Були й противіники цієї назви, які вказували на те, що «ест/еста» німецькою, російською та шведською мовами позначала естонця, що виглядало кумедно. Однак, лише невдоволення міжнародних партнерів і Ліги Націй привело до того, що було вирішено повернутися до назви «крона».[5]

Після анексії Естонії СРСР у 1940 році, в Естонії паралельно з кроною в обігу були радянські карбованці. Естонські крони поступово замінювалися на карбованці за курсом 1 карбованець = 0.8 крон. 25 березня 1941 року радянська влада оголосила національні валюти прибалтійських республік недійсними.[6][7]

БанкнотиРедагувати

Першими були віддруковані банкноти в 10 крон. Друкування банківських білетів розпочалося 25 травня 1928 року і тривало до 7 квітня 1930 року. Напочатку квітня 1928 року правління Банку Естонії прийняло рішення про випуск банкнот в 50 крон. Вони друкувалися в Державній друкарні з 7 квітня по 6 листопада 1929 року.

9 квітня 1930 року Державна друкарня почала друкувати банкноти в 5 крон. Зростання потреби в грошах зажадало додаткового замовлення, яке було підписане банком і друкарнею в червні 1931 року.

15 липня 1930 року Банк Естонії уклав з Державною друкарнею договір на випуск банкнот в 20 крон. (Додаткові замовлення пішли 25 жовтня 1933 року і 5 лютого 1934 року). Банкноти в 20 крон друкувалися з 11 квітня 1932 року по 16 квітня 1934 року

Останньою прийшла черга найбільших банкнот в 100 крон. Договір був підписаний 25 жовтня 1933 року, але на той час не було навіть ескізу, тому друкувати великі купюри почали лише 5 травня 1936 року а закінчили 30 грудня 1937 року.

У зв'язку зі зростаючою потребою в готівці, Рада Національного банку ухвалила рішення про додрукування нового тиражу 10-кронових банкнот, що відрізняються від попереднього випуску серією «А». Договір з друкарнею був укладений 10 серпня 1936 року, 10-кронові купюри серії «А» були датовані 1937 роком і пущені в обіг 10 вересня того ж року.

В держскарбниці виявилося багато невикористаних аркушів з купюрами номіналом 100 марок, які стали використовувати як номінал в 1 крону. Було прийнято рішення надрукувати на них «ÜKS KROON» («одна крона»), і вже на початку січня ці купюри були введені в обіг.

Випуск 1928 року
Зображення Номінал Розміри (мм) Основний колір Опис Дата
випуску
Лицьова сторона Зворотній бік Лицьова сторона Зворотній бік Водяний знак
    1 крона
(100 марок)
168 x 89 коричневий використовувалася банкнота 100 марок 1923 року з наддруківкою по обидва боки номіналу: «ÜKS KROON» відсутні дані 1928
    5 крон 128×71 світло-червоний в лівій половині: рибалка з веслом;
в правій половині: номінал цифрами і прописом
номінал цифрами і прописом та
великий герб Естонії
хвилі,
цифра «5»
1928
    10 крон 128×80 світло-синій в лівій половині: жниця в народному одязі з серпом і снопом колосків;
в правій половині: номінал цифрами і прописом
цифра «10»,
лінії у вигляді букви «L»
1928
1937
    20 крон 140×87 світло-зелений в лівій половині: пастух, сурмить в горн, на тлі корів і овець;
в правій половині: номінал цифрами і прописом
цифра «20»,
звивисті лінії.
1932
    50 крон 158x100 світло-коричневий в лівій половині: високий берег моря біля села Раннамийза;
в правій половині: номінал цифрами і прописом
напис «Eesti Pank»,
буква «L»
1929
    100 крон 180x102 сіро-синій в лівій половині: коваль у ковадла на тлі заводських будівель;
в правій половині: номінал цифрами і прописом
цифра «100»,
гілка дуба.
1935

МонетиРедагувати

У 1928 р проведена грошова реформа, і марка замінена на крону, курс якої був приведений до англійського фунта стерлінгів. 100 марок = 1 кроні, 1 крона = 100 Сент. В обіг надійшли монети гідністю 1, 2, 5, 10, 20, 25 і 50 сентів, 1 і 2 крони. Монети номіналом 1,2 і 5 сентів карбувалися з бронзи (Cu 95,5 %, Sn 3 %, Zn 1,5 %), 10, 20, 25, 50 сентів з нікелевої бронзи (Cu 70 %, Zn 20 %, Ni 10 %) і 1 крона 1934 р з бронзи (Cu 92 %, Al 6 %, Ni 2 %), крони 1930 32 і 33 р.р. зі срібла 500 проби (Ag 50 %, Cu 35 %, Zn 10 %, Ni 5 %). Дизайнерами монет були Гюнтер Рейдорф і Георг Вестенберг. Монети з бронзи, нікелевої бронзи і 2 крони 1932 року з гладким гуртом, зі срібла — рубчатий. Всі монети мають медальне взаєморозташування аверсу до реверсу.[8]

Зображення Номінал Рік Матеріал Діаметр, мм Маса, г Гурт Тираж Введення в обіг Виведення з обігу
1 сент 1929 Cu/Sn/Zn
95,5/3/1,5
16,00 1,90 гладкий 23 548 300 11 жовтня
1929
25 березня
1941
1939 Cu/Zn
95/5
5 000 000 25 липня
1940
2 сента 1934 Cu/Sn/Zn
95,5/3/1,5
19,50 3,40 9 086 050* 3 січня
1934
5 сентів 1931 23,25 5,00 5 500 000* 1 квітня
1931
10 сентів 1931 Cu/Zn/Ni
70/20/10
17,75 2,50 5 721 000* 1 квітня
1932
20 сентів 1935 21,25 4,00 5 000 000* 15 жовтня
1935
25 сентів 1928 27,50 8,50 рубчастий 2 025 000 1 вересня
1928
15 жовтня
1936
50 сентів 1936 7,50 гладкий 2 500 000* 10 грудня
1936
25 березня
1941
1 крона 1933 Ag/Cu/Zn/Ni
50/35/10/5
25,25 6,00 рубчастий 350 000 20 червня
1933
1 лютого
1937
1934 Cu/Al/Ni
92/6/2
гладкий 3 406 066* 1 серпня
1934
25 березня
1941
2 крони 1930 Ag/Cu/Zn/Ni
50/35/10/5
30,00 12,00 рубчастий 1 276 455 20 лютого
1930
1932 гладкий 100 000 30 червня
1932
15 грудня
1934

Друга естонська крона (1992—2010)Редагувати

Історія створенняРедагувати

Конкурс оформлення сучасних естонських крон був оголошений Радою Міністрів Естонської РСР задовго до відновлення Естонією державної незалежності: 15 грудня 1989 року. Переможцем конкурсу став Владімір Тайгер (ест. Vladimir Taiger) друге місце зайняв Адо Тууга (ест. Ado Tuuga), а третє — Урмас Плооміпуу (ест. Urmas Ploomipuu). В результаті автором банкнот номіналом 1 і 2 крони став Плооміпуу, а інших, включно з уведеною пізніше 500-кроновою банкнотою, — Тайгер.

Більшість банкнот були надруковані британською компанією De La Rue, 2-кронова банкнота друкувалася компанією American Bank Note Company[en]. Пізніші банкноти з новим дизайном номіналом у 100 та 500 крон друкувалися в німецькій друкарні Bundesdruckerei[en], а 25-кронова — у Giesecke & Devrient.

Друга естонська крона була введена в обіг 20 червня 1992 року, ставши, таким чином, єдиним законним платіжним засобом. Обмін на крони проводився по курсу 1 крона = 10 радянських рублів. Курс естонської крони був прив'язаний до німецької марки 1 DEM = 8 EEK. Після переходу Німеччини на євро курс крони був прив'язаний до євро (1 євро = 15,6466 крон).[9]

БанкнотиРедагувати

Знаходилися в обігу банкноти наступних номіналів:

Зображення Номінал Розмір (мм) Опис Роки випуску
Лицьова сторона Зворотній бік Лицьова сторона Зворотній бік
    1 крона 140x70 портрет художника Крістьяна Рауда замок Тоомпеа 1992
    2 крони портрет Карла Бера Тартуський університет 1992 2006 2007
    5 крон портрет Пауля Кереса Замок Германа, ріка Нарва і Івангородська фортеця 1991 1992 1994
    10 крон портрет Якоба Хурта дуб Тамме-Лаурі в Урвасте 1991 1992 1994
2006 2007
    25 крон портрет Антона Хансена Таммсааре вид на хутір Пихья-Таммсааре 1991 1992 2002
2007
    50 крон портрет Рудольфа Тобіаса Нацаональна опера «Естонія», Таллінн 1994
    100 крон портрет Лідії Койдули Балтійсько-Ладозький уступ і фрагмент вірша 1991 1992 1994
1999 2007
    500 крон портрет Карла Роберта Якобсона сільська ластівка  1991 1994 1996
2000 2007

МонетиРедагувати

Розмінні обігові монети Естонії були представлені номіналами 5, 10, 20 і 50 сентів, а також монетою 1 крона. У 1998 році 20 сентів мідно-нікеле-алюмінієвого сплаву були замінені на такі ж сталеві. Для монети номіналом 1 крона також був змінений метал у 1998 році. У 1993 і 1994 роках випускалися 5-кронові обігові пам'ятні монети.

Монети естонської крони випускалися однакового дизайну. На аверсі було зображено номінал цифрою по центру, нижче — позначення номіналу, угорі півколом — назва банку. На реверсі розміщувався малий герб Естонії: в полі щита розміщувалися в льви 3 ряди . По обидва боки від нього — рік карбування монети, по дві цифри з кожного боку.[10][11]

Зображення Номінал Матеріал Діаметр
(мм)
Товщина
(мм)
Маса
(г)
Гурт Роки
випуску
Виведено
з обігу
5 сентів Cu/Al/Ni
93/5/2
15,95 0,9 1,29 гладкий 1991 1992 1995 14 січня
2011
10 сентів Cu/Al/Ni
93/5/2
17,20 1,2 1,87 1991 1992 1994
1996 1997 1998
2002 2006 2008
20 сентів Cu/Al/Ni
93/5/2
18,95 1,2 2,27 1992 1996
сталь, плакована
нікелем
1,1 2,00 1997 1999 2003
2004 2006 2008
50 сентів Cu/Al/Ni
93/5/2
19,50 1,4 2,99 1992 2004 2006
2007
1 крона Cu/Ni
75/25
23,35 1,7 5,44 1992 1993 1995 1 червня
1998
Cu/Al/Zn/Sn
89/5/5/1
23,25 5,00 преривісто-
рубчастий
1998 2000 2001
2003 2006
14 січня
2011

Пам'ятні і ювілейні монетиРедагувати

Пам'ятні та ювілейні монети, номіновані в кронах, випускалися Банком Естонії в 1932—1933 і 1992—2010 роках з дорогоцінних (золото — номіналами 15, 65, 50, 100 і 500 крон, платина — номіналом 100 крон і срібло — номіналами 1, 2 , 10, 25, 50 і 100 крон) і недорогоцінних металів (північне золото — номіналом 1 і 5 крон). Під час існування першої республіки були випущені монети, присвячені X Святу пісні і 300-річчю Тартуського університету. Першими після відновлення незалежності, в 1992 році, були випущені монети, присвячені XXV літнім Олімпійським іграм в Барселоні і грошовій реформі.

Всього за час існування естонської крони було випущено 32 різновиди пам'ятних монет, у тому числі 4 з північного золота, 2 з срібла 500 проби, 6 з срібла 925 проби, 11 зі срібла 999 проби, 1 з платини 999 проби, 2 з золота 900 проби і 6 із золота 999 проби.

Перехід на євроРедагувати

1 січня 2011 року Естонія здійснила перехід на євро[12]. До 14 січня естонською кроною можна було розплачуватися, але здача повинна була даватися вже у євро.

Цікаві фактиРедагувати

Монета номіналом в одну крону, що була викарбувана на талліннському заводі Juveel в 1991 році, зіграла на руку емігрантам з Естонії, що мешкають в Німеччині: достатньо швидко з'ясувалося, що по вазі та змісту металевого сплаву вона повністю відповідає одній бундесмарці. Хоча номінально коштує у вісім разів менше. Лише після того, як всі автомати для продажу сигарет і пива виявилися «загодованими» естонськими монетами, сплав однокронової монети був змінений з білого на жовтий. Трапилося це в 1998 році. А через три місяці поступилася місцем єдиній європейській валюті і німецька марка.[13]

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати