Угнів
У́гнів — місто в Україні, у Белзькій міській громаді Червоноградського району Львівської області. Лежить у Надбужанській котловині, над річкою Солокією, за 2 км від кордону із Польщею.
| Угнів | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
| |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна
| ||||||||
| Регіон | Львівська область | ||||||||
| Район | Червоноградський район | ||||||||
| Громада | Белзька міська громада | ||||||||
| Засноване | — | ||||||||
| Перша згадка | 1360 | ||||||||
| Магдебурзьке право | 1462 | ||||||||
| Статус міста | від 1462 року | ||||||||
| Населення | ▲ 974 (01.01.2019)[1] | ||||||||
| - повне | ▲ 974 (01.01.2019)[1] | ||||||||
| Агломерація | 1094 | ||||||||
| Площа | 2,48 км² | ||||||||
| Поштові індекси | 80065 | ||||||||
| Телефонний код | +380-3257 | ||||||||
| Координати | 50°22′05″ пн. ш. 23°44′52″ сх. д. / 50.36806° пн. ш. 23.74778° сх. д.Координати: 50°22′05″ пн. ш. 23°44′52″ сх. д. / 50.36806° пн. ш. 23.74778° сх. д. | ||||||||
| Водойма | р. Солокія | ||||||||
| Назва мешканців | у́гнівець у́гнівка у́гнівці | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Белз | ||||||||
| До станції | 22 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | 80062, Львівська обл., Червоноградський р-н, м. Белз, вул. Домініканська, 1 | ||||||||
| |||||||||
Угнів відомий як найменше місто в Україні — на 2001 рік тут нараховується лише 1007 мешканців (1970 року — 1 500 мешканців)[2]. Також після утворення територіальних громад це єдине місто України, що не є центром територіальної громади.
Географія ред.
Відстань залізницею до Сокаля — 90 км,[3] фізична відстань до Києва — 460,6 км.[4]
Сусідні населені пункти:[4]
Клімат ред.
У місті вологий континентальний клімат, з м'якою зимою та теплим літом. Середньорічна температура становить +7,6 °C.
Найпрохолодніший місяць січень, зі середньою температурою -4 °С, найтепліший місць липень, з середньою температурою +17,9 °C.
Опадів більше випадає у липні, в середньому 84 мм, найменше у січні — 29 мм опадів. За рік випадає близько 606 мм опадів.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Історія ред.
Перша згадка про місто належить до 1360 року. В 1462 році воно отримало маґдебурзьке право.
У 1621 році Угнів зазнавав нападу татар. 1624 року в місто прийшла морова пошесть, 1634-го — сталася велика пожежа.
Колись місто було осередком видавничої діяльності. З давніх часів було розвинене шевське доморобне виробництво (занепало у ХІХ столітті).
1 липня 1934 року ліквідовали самоврядну громаду Заставне, а її територію приєднали до міста Угнів[6].
У 1939 році місто опинилося на території окупованої німцями Польщі. У 1940–1941 та 1944 роках було центром Угнівського району.
Після Другої світової війни місто опинилося у складі Польщі[7]. 16-30 червня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила з Угнова на щойно приєднані до Польщі північно-західні терени 323 українців[7]. У місті залишилося 1154 поляки[7].
1951 року, згідно з радянсько-польським договором, Угнів і сусідні території, на яких відкрили багаті поклади кам'яного вугілля, перейшли до СРСР — в обмін на українські території на верхньому Сяні, які перейшли до Польщі[7]. Після цього польське населення з міста виїхало, і у ньому вселилися українці[7].
Угнів має свою залізничну станцію Угнів.
24 грудня 2018 року громада УПЦ МП перейшла під юрисдикцію Української Помісної Церкви[8].
Населення ред.
Населення Угнева, станом на 1 січня 2019 року, налічувало — 974 особи.
Згідно з переписом населення 2001 року в Угневі мешкало 1021 особа.
- Динаміка населення Угніва[9]
Національний склад ред.
Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року[10]:
| Національність | Відсоток |
|---|---|
| українці | 98,20 % |
| росіяни | 1,20 % |
| інші/не вказали | 0,60 % |
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[11][12]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,80 % |
| російська | 1,00 % |
| інші/не вказали | 0,20 % |
Органи влади ред.
Місто входить до складу Белзької міської громади, де разом з селом Заставне утворює старостинський округ. Староста — Саган Олександра Павлівна.
Визначні пам'ятки ред.
Василіянська церква Різдва Пресвятої Богородиці ред.
Кам'яна церква була побудована на місці давньої дерев'яної, яка згоріла в 1780 році. Від неї збереглася дзвіниця.
Церква постійно добудовувалася і перебудовувалася. Степан Жуковський у 1855–1857 роках добудував церкву за власні кошти і отримав хрест від Папи. Півстоліття згодом о. Василь добудував галерею та бабинець.
У церкві була казальниця у формі човна, біля якого два апостоли тримають сіті, в сітях — риби.
Церква вважалася однією з перлин внутрішнього розпису Галичини. Автор цих розписів — Дем'ян Горняткевич.
Після війни у церкві зробили машинно-тракторну станцію.
Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії ред.
Перший костел заснував белзький воєвода Зигмунд з Радзанова, який 1470 року записав фундуш для парафії РКЦ в місті.
За проектом архітектора Войцеха Лєнартовича на місці дерев'яного костелу, який згорів, був побудований цегляний — на кошти Кшиштофа Скшина Дуніна та його дружини Маріанни Заборовської. Освячений був 21 серпня 1695 р., про що свідчить табличка на фасаді, знайдена при реставрації 1922 р.
У деяких джерелах написано, що можливо цей костел був перебудований з кам'яного, спорудженого за часів короля Владислава IV у 1632 р.
Під час Першої світової війни, 15 червня 1915 р. внаслідок артилерійського обстрілу було пошкоджено костел — збито одну з веж.
У міжвоєнний період храм був реконструйований — відновлено вежі, але змінено їхні розміри та форми.
На сьогодні залишилась вцілілою одна вежа, в другої верхівку знесла буря.
Оборонний костел, кам'яний, на одну наву, з високими та низькими стінами, з'єднаними в презбітеріум (або апсиду). Фасад складається з трьох половинчатих виступів. Верхні основи внутрішніх колон в плані восьмикутні і прикрашені тосканськими пілястрами. Посередині прикрашені ліпниною.
Костел був закритий в 1951 р., після приєднання Угнева до УРСР, коли польське населення було перевезено до Польщі. Парафіяни забрали з собою святині, в тому числі і вівтар.
За часів радянської влади спочатку тут був склад. Зараз костел переданий Державному історико-культурному заповіднику в м. Белзі. У 2006 р. розроблений проект реставрації костелу, а в 2007 р. розпочалися реставраційні роботи.
Інші пам'ятки ред.
- Костел Успіння Пресвятої Богородиці 1695 р.
- Церква Різдва Богородиці 1854—1857 рр. з дерев'яною дзвіницею
- Синагога в стилі модерн початку ХХ ст. з єврейською школою
- Монастир Феліціянок XIX ст.
- Мурована плебанія XVII ст.
- Млин XIX ст. з частково збереженим обладнанням
- Фігура Божої Матері
- Земляні вали старовинного замку
Відомі люди ред.
- Северіян Степан Бараник (ЧСВВ) — блаженний новомученик УГКЦ.
- Гентош Іван Михайлович (1957 р.н., Угнів) — український поет і пародист.
- Дідицький Богдан Андрійович — історик, журналіст, письменник
- Камінський Андрій (1873—1957) — український письменник, публіцист.
- д-р Козак Іван — в'язень «Берези Картузької»
- Лисяк Павло — (10 березня 1887, Угнів — 8 серпня 1948, Ганновер) — діяч українського національного руху, адвокат і публіцист, посол від УНДО до Сейму Другої Польської Республіки (1938—1939). Батько Івана Лисяка-Рудницького.
- Онишкевич Степан — священик, громадсько-культурний діяч, посол австрійського парламенту у Відні, посол УНРади ЗУНР.
- Панчишин Ольга (1896, Угнів — 1986) — професор[13]
- Решетило Роман — віце-ректор у Перемиській духовній семінарії, генеральний вікарій Перемиської єпархії[14].
- Степан Семен Решетило (ЧСВВ) — церковний діяч, талановитий проповідник і організатор масових народних місій.
- кс. Рудольф Левицький гербу Рогаля (нар. 1833) — пробощ Угнева, професор Львівського університету, канонік-прелат у Львові[15]
- Чуба Володимир Трохимович — український хоровий диригент і педагог, завуч Київської консерваторії.
- Шульган Мар'ян — український військовик, хорунжий УПА, командир ТВ-15 «Яструб», окружний провідник ОУН Сокальщини.
Примітки ред.
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року (PDF)
- ↑ Gazeta.ua (22 жовтня 2015). Як живе Угнів - найменше місто України. Gazeta.ua (uk-UA) . Процитовано 23 листопада 2017.
- ↑ Облікова картка м. Угнів на сайті Верховної Ради України
- ↑ а б місто Угнів — Геопортал адміністративно-територіального устрою України. Архів оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 26 липня 2014.
- ↑ Ukraine. Lviv Oblast. Uhniv(англ.)
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 25 czerwca 1934 r. wydane w porozumieniu z Ministrem Sprawiedliwości o zmianie granic miata Uhnowa w powiecie rawskim, województwie lwowskiem. Dz.U. 1934 nr 56 poz. 498 (пол.)
- ↑ а б в г д Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 419-426. (пол.)
- ↑ Ще три парафії УПЦ МП на Львівщині перейшли до помісної Православної церкви
- ↑ Україна / Ukrajina
- ↑ Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
- ↑ Рідна мова населення міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
- ↑ † Відійшли від нас // Свобода. — Джерзі Ситі і Ню Йорк, 1986. — Ч. 150 (8 серпня). — С. 4.
- ↑ Прокуратура реабілітувала двох єпископів та трьох священиків УГКЦ, яких репресували в 1946—1947 роках
- ↑ Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1911. — Cz. 1. — T. 14. — S. 190. (пол.)
Джерела та література ред.
- Угнів та Угнівщина: Історично-мемуарний збірник. — Нью-Йорк: Наукове Товариство ім. Шевченка, 1960. — 625 с. — (Український архів, т. XVI)
- Губені Г., Канюка Н. Угнів — найменше місто України. — Львів : Літопис, 2006.
- Данилюк Ю. З., Дмитрук В. І. Угнів // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 200. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Shtetl Finder. Unov, Univ, Hovniv, Hivnev. — 1980. — P. 107. (англ.)
- Uhnów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 755. (пол.) — S. 755. (пол.)
Посилання ред.
- Угнів // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Людмила Носарева «Заблукалий у століттях. Давній Угнів — найменше місто в Україні»
- Назарет галицької інтелігенції
- Угнів на сайті ґміни Белжець
- Угнів на сайті «Архітектурні та природні пам'ятки України»
- Угнів на сайті «Замки та храми України»
- Прикордонне містечко Угнів, можливо, найменше місто в Україні — але цікавого тут не бракує // Український тиждень
- Сенсаційна знахідка в Угнові — на місцевому кладовищі виявлено фігуру святого Івана Хрестителя. Фото