Степан Решетило

Степа́н Решети́ло (хресне ім'я Семе́н, псевдонім Василіянин Стефан; 26 січня 1889, Угнів — 26 грудня 1950, Досон, поблизу Піттсбурга) — церковний діяч, василіянин, талановитий проповідник і організатор масових народних місій на Закарпатті 1924–1928 роках, перший настоятель поверненого василіянського монастиря у Варшаві 1930–1931 роках, протоігумен василіянської Галицької провінції у 1931–1935 роках, секретар єпархії Діонісія Нарадія за державності Карпатської України 1938–1939 роках.

о. Степан Решетило, ЧСВВ
Ім'я при народженні	Семен
Народився	26 січня 1889(1889-01-26) Угнів, Австро-Угорщина
Помер	26 грудня 1950(1950-12-26) (61 рік) Досон, Фаєтт, Пенсільванія, США
Поховання	Український цвинтар святого Миколая
Діяльність	священик-василіянин
Відомий завдяки	церковний діяч, проповідник, місіонер
Alma mater	Львівська академічна гімназія
Титул	Протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя Василіянського Чину святого Йосафата (1932—1935)
Попередник	о. Діонисій Ткачук (як генеральний вікарій)
Наступник	о. Віталій Градюк
Конфесія	греко-католик

Життєпис

Семен Решетило народився 26 січня 1889 року в м. Угнів у сім'ї Якова і його дружини Агафії (до шлюбу Камінська). Навчався в початковій школі в Угнові та Академічній гімназії у Львові. 13 травня 1905 року вступив до Василіянського Чину на новіціят у Крехівський монастир. На облечинах отримав чернече ім'я Степан. 26 грудня 1906 року в Крехові скалав перші монаші обіти і продовжив студії гуманістики (1906–1908) і риторики (1908–1909). Філософію вивчав у Лаврівському монастирі (1909–1911) і там 21 вересня 1910 року склав вічні обіти у Василіянському Чині. 1911–1912 навчальний рік для студентів гуманістики у Крехові викладав латинську мову. В 1912 році розпочав богословські студії в Кристинопільскому монастирі і 2 серпня 1914 року був висвячений на священника.

Перший рік Першої світової війни перебув у Хорватії, куди переїхали близько тридцяти василіянських студентів і професорів. Студії богослов'я довершив у Лаврові (1915–1916). Невдовзі після студій отримав призначення на магістра новиків у Крехові. У травні 1919 року в числі 42-х василіян Крехівського і Жовківського монастирів на кілька місяців був запроторений поляками до концентраційного табору в Домб'є біля Кракова. Ігумен у Перемишлі (1920–1921) і Бучачі (1921–1924). З 1 січня до 1 вересня 1924 року відповідальний редактор часопису «Душпастырь» — офіційного друкованого органу Мукачівської та Пряшівської греко-католицьких єпархій. Місіонер на Закарпатті — в Мукачеві (1924–1926 і 1927–1928) та Ужгороді (1926—1927). У 1928–1930 роках був секретарем, прокуратором і архівістом Провінції Найсвятішого Спасителя отців василіян з осідком у монастирі святого Онуфрія у Львові. У 1930–1931 роках — ректор церкви Успіння Пресвятої Богородиці і настоятель відновленого монастиря отців василіян у Варшаві.

6 серпня 1931 року як провінційний вікарій став настоятелем василіянської провінції в Галичині, а наступного року 12 липня 1932 року архимандрит Діонисій Ткачук призначив о. Степана Решетила протоігуменом провінції. Зрікся з посади протоігумена 2 травня 1935 року. Якийсь час перебував у монастирях у Буковій і Дрогобичі, а в 1938 році виїхав на Закарпаття, де став секретарем владики Діонісія Няраді. На початку угорської окупації Закарпаття в березні 1939 року виїхав з владикою Няраді спочатку до Чехословаччини (Оломоуць), а потім до Німеччини — у 1944 році перебував у таборі переміщених осіб у Франкфурті на Майні, де організував греко-католицьку парохію. З 1946 року — в США. Деякий час працював у Чикаго і в монастирі в м. Досон.

Помер у Досоні 26 грудня 1950 року, похований на цвинтарі Святого Миколая у Чикаго.

Публікації

• С.[тепан] Р.[ешетило]. О. Єронім Малицький, ЧСВВ // Записки ЧСВВ, Т. І, ч. 2-3. — Жовква 1925. — С. 298—301.
• Участь Карпаторуської Провінції Чина св. Василія Великого в місійнім русі на Підкарпатській Руси // Записки ЧСВВ, Т. І, ч. 2-3. — Жовква 1925. — С. 368—377.
• Василіянські монастирі на Підкарпатській Руси // Калєндар Місіонаря на 1926 рік. — Жовква 1925. — С. 119—125.
• Ст.[епан] Р.[ешетило]. Образ Пресв. Богородиці, дарований св. Отцем Пієм ХІ мукачівському монастиреві // Записки ЧСВВ, Т. ІІ, ч. 3-4. — Жовква 1927. — С. 411—416.
• Вас.[иліянин] Стеф.[ан]. «Слово про святу Христову Церкву» (Жовква 1933).
• Василіянин Стефан. «Розважання про Пресвяту Богородицю на місяць травень» (Жовква 1934) (перевид. Мондер «Вид-во оо. василіян», 1950; Львів «Місіонер», 2017).
• Василіянин Стефан. «Девятниця в честь святого священомученика Йосафата» (Жовква 1935).

Джерела

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Бл. пам. Впр. о. Степан Решетило, ЧСВВ // Календар «Доброго Пастиря» на 1952 рік. — Нью-Йорк: Вид-во оо. Василіян, 1951. — С. 128—130.