Відкрити головне меню

Отець Віта́лій Градю́к, хресне ім'я Володи́мир, також Градю́к Володи́мир Па́влович (16 липня 1872, Кристинопіль — 30 серпня 1961, Львів) — український церковний діяч, священик Чину Святого Василія Великого, настоятель кількох монастирів у Галичині, перший радник, прокуратор (економ) і довголітній протоігумен Галицької провінції Найсвятішого Спасителя оо. Василіян (1935—1961)[1].

о. Віталій Градюк, ЧСВВ
 Народився  16 липня 1872(1872-07-16)
Кристинопіль, Австро-Угорщина Австро-Угорщина, нині Червоноград, Львівська область, Україна Україна
 Помер  30 серпня 1961(1961-08-30) (89 років)
Львів, УРСРУкраїна Україна
Хрещене ім'я Володимир
Батько Павло Градюк
Походження українець
Конфесія греко-католик
Протоігумен Галицької провінції ЧСВВ
1935 — 1961
Попередник о. Степан Решетило
Наступник о. Пахомій Борис
Протоконсультор Галицької провінції ЧСВВ
1932 — 1935
Попередник о. Діонисій Головецький, як Генеральний протоконсультор
Наступник о. Павло Теодорович
Протоконсультор Галицької провінції ЧСВВ
1920 — 1926
Попередник о. Платонід Філяс
Наступник о. Діонисій Ткачук

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Вивчав богослов'я у Львові, Кристинополі та Кракові, висвячений у 1898 р., деякий час душпастирював у Жовкві. У 1901—1914 рр. був ігуменом у Лаврові, де побудував новий монастир. Після окупації Галичини російськими військами у 1914 р. заарештований і на три роки засланий царською владою до Росії в Казань. Відбувши заслання, повернувся до Львова у 1918 р. й очолив новіціят у Крехові. З 1920 до 1926 рр. — провінційний прокуратор (економ) Галицької провінції ЧСВВ. У 1926—1935 рр. — настоятель монастиря у Жовкві. У 1935 р. став протоігуменом Галицької провінції ЧСВВ, яку очолював аж до смерті в 1961 р. У 1945 р. заарештований, засуджений на 10 років таборів. Після звільнення у 1954 р. важко хворий Градюк повернувся до Львова, де й помер 30 серпня 1961[2].

У таборахРедагувати

Ув'язнення відбував у Краснодарському краї. Зустрічався з митрополитом Йосифом Сліпим та єп. Миколаєм Чарнецьким у таборі Печора і був разом з ним на етапі з Печори в Інту[3].

ПриміткиРедагувати

  1. Витяг з «Пом'яника» Чину Св. Василія Великого – серпень. www.bazylianie.pl. Процитовано 2016-05-18. 
  2. Сліпий Й. Спомини / ред. Іван Дацько, Марія Горяча. — Вид. 2-ге. — Львів — Рим : Видавництво УКУ, 2014. — С. 331. — ISBN 978-966-2778-29-8.
  3. Сліпий Й. Спомини / ред. Іван Дацько, Марія Горяча. — Вид. 2-ге. — Львів — Рим : Видавництво УКУ, 2014. — С. 332. — ISBN 978-966-2778-29-8.

ДжерелаРедагувати