Відкрити головне меню

Піддубне (Сокальський район)

село в Україні, в Сокальському районі Львівської області

Підду́бне — (Poddębce (ukr. Піддубне lub Піддубці, Poddubne) село в Україні, в Сокальському районі Львівської області. Населення становить 205 осіб. Орган місцевого самоврядування — Карівська сільська рада.

село Піддубне
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Сокальський район
Рада/громада Карівська сільська рада
Код КОАТУУ 4624882403
Основні дані
Населення 205
Площа 0,61 км²
Густота населення 336,07 осіб/км²
Поштовий індекс 80065
Телефонний код +380 3257
Географічні дані
Географічні координати 50°21′12″ пн. ш. 23°42′55″ сх. д. / 50.35333° пн. ш. 23.71528° сх. д. / 50.35333; 23.71528Координати: 50°21′12″ пн. ш. 23°42′55″ сх. д. / 50.35333° пн. ш. 23.71528° сх. д. / 50.35333; 23.71528
Середня висота
над рівнем моря
211 м
Місцева влада
Адреса ради 80066, Львівська обл., Сокальський р-н, с. Карів, тел. 5-22-18
Карта
Піддубне. Карта розташування: Україна
Піддубне
Піддубне
Піддубне. Карта розташування: Львівська область
Піддубне
Піддубне
Мапа

На 01.01.1939 в селі проживало 1250 мешканців, з них 1075 українців-грекокатоликів, 140 українців-римокатоликів, 15 євреїв і 20 поляків[1]. Місцева греко-католицька парафія належала до Угнівського деканату Перемишльської єпархії. Село входило до ґміни Вєжбіца Равського повіту Львівського воєводства Польської республіки. Після анексії СРСР Західної України в 1939 році село включене до Угнівського району Львівської області.

ІСТОРІЯРедагувати

Файл:File:Poddębce (ukr. Піддубне lub Піддубці, Poddubne).jpg
Палацик Росновських-Урбанських в с.Піддубне, Сокальський район, Львівська обл.

Роман Афтаназі у своій праці про Резиденції писав: Poddębce (ukr. Піддубне lub Піддубці, Poddubne), tak te której cerkiew podziwiamy z Wierzbicy. Budowe dworu datowano na pierwszą połowę XVIII wieku. Przed wojną istniały w nim piwnice, których część była już wtedy zawalona. Według opowieści miejscowych zawalony loch miał łączyć się z kościołem w Uhnowie (ok 2 km) i dawać schronienie mieszkańcom, o pierwotnej częściowo obronnej formie dworu mogły świadczyć resztki metrowych murów i nawet po przebudowie pomieszczenia miały po ponad 3.5 metra wysokości. Cały teren mieścił się na terenie kilkuhektarowego parku.

Dworek ten, od połowy XIX wieku wraz z wsią kolejno należał do Rosnowskich (Felicjana, dziedzica Cieszanowa i Tartakowa), następnie poprzez ślub córki przeszła w posiadanie Lanckorońskich, ponownie poprzez ślub córki Lanckorońskich, weszły w posiadanie Urbańskich. Prawa własności przeszły na córkę Urbańskich, która sprzedała majątek Marii Ederowej ze Stanków, której prawa przeszły na jej cztery córki. Majątkiem zarządzał do wojny zięć Marii, Adam Wędrychowski".

Помилково у своїх працях Роман Афтаназі зазначає власника місцевості як Філіціана Росновського. Такого представника родини не існувала у тому часі, і згадка у всіх дописах Романа Афтаназі "Філіціана Росновського" вважається помилковою. Насправді ім'я представника родини Росновських, власника цієї місцевості - Францішек Ксаверій Росновський (1796-1877), син Міколая Роха Росновського (нар. 1767) та Людвіки з Урбанських Росновської (пом. 1845). Маєток переходить у спадкування до кн.Лянцкоронських, остання власниця з цієї родини - Марія Урбанська. Вона продає маєток в кінці 30-х років Марії Едер (її чоловіком був Юзеф Едер), але маєтком управляє зять Адам Вендруховський до початку війни.

Відомі мешканціРедагувати

НародилисьРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати