Карів

село в Сокальському районі Львівської області (Україна)

Ка́рів — село в Україні, у Червоноградському районі Львівської області. Населення становить 832 особи.

село Карів
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Червоноградський район
Громада Белзька міська
Код КАТОТТГ UA46120010120053130
Основні дані
Засноване 1490
Перша згадка 1490 (534 роки)[1]
Населення 1023
Площа 4,59 км²
Густота населення 230,28 осіб/км²
Поштовий індекс 80066
Телефонний код +380 3257
Географічні дані
Географічні координати 50°20′49″ пн. ш. 23°47′56″ сх. д. / 50.34694° пн. ш. 23.79889° сх. д. / 50.34694; 23.79889Координати: 50°20′49″ пн. ш. 23°47′56″ сх. д. / 50.34694° пн. ш. 23.79889° сх. д. / 50.34694; 23.79889
Середня висота
над рівнем моря
211 м
Водойми оз. Обрище, р.Солокія
Найближча залізнична станція Угнів
Відстань до
залізничної станції
5 км
Місцева влада
Адреса ради 80066, Львівська обл., Червоноградський р-н, с. Карів
Староста Леуш М.
Карта
Карів. Карта розташування: Україна
Карів
Карів
Карів. Карта розташування: Львівська область
Карів
Карів
Мапа
Мапа

CMNS: Карів у Вікісховищі

Історія

ред.

На 01.01.1939 в селі проживало 2190 мешканців, з них 1970 українців-грекокатоликів, 40 українців-римокатоликів, 45 євреїв, 10 німців, 120 поляків, 5 польських колоністів міжвоєнного періоду[2]. Місцева греко-католицька парафія належала до Угнівського деканату Перемишльської єпархії. Село входило до ґміни Брукенталь Равського повіту Львівського воєводства Польської республіки. Після анексії СРСР Західної України в 1939 році село включене до Угнівського району Львівської області.

11.05.1944 в селі відбувся бій відділів УПА «Галайда», «Сіроманці», «Морозенка» з німцями.[3]. Він закінчився поразкою повстанців. УПА втратила 8 чоловік, чотири партизани були поранені. У полон здалися до 40 чоловік. Також загинули четверо мирних жителів. Німцям дісталося шість ручних кулеметів, крупнокаліберний кулемет і міномет[4].

Церква святої великомучениці Параскеви П'ятниці, перейшла з УПЦ МП до помісної Православної церкви України (ПЦУ). Таке рішення церковна громада прийняла у неділю, 6 січня 2019 року.[5]

Археологія

ред.

На околицях села у 2017 році місцевими жителями випадково були знайдені археологічні артефакти римської доби (меч і металеві вироби). Подальші розкопки призвели до відкриття поховання германських племен ІІІ ст. н.е.[6][7]

Відомі люди

ред.

Примітки

ред.
  1. Голос з-над Бугу. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 10 лютого 2013.
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.][[https://web.archive.org/web/20220105072522/https://docs.google.com/viewer?url=http%3A%2F%2Fdiasporiana.org.ua%2Fwp-content%2Fuploads%2Fbooks%2F10893%2Ffile.pdf&embedded=true&chrome=false&dov=1 Архівовано 5 січня 2022 у Wayback Machine.]][Архівовано 5 січня 2022 у Wayback Machine.] посилання=. — Вісбаден, 1983. — с. 64.
  3. Бій на відтинку Карів-Вандзін з німецькою шуцполіцією. Архів оригіналу за 11 листопада 2018. Процитовано 11 листопада 2018.
  4. Motyka G. Ukraińska partyzantka 1942-1960. - Warszawa, 2006. - s. 227
  5. Ще одна парафія УПЦ МП на Львівщині перейшла до помісної Православної церкви. Архів оригіналу за 6 січня 2019. Процитовано 6 січня 2019.
  6. Цензор.НЕТ. Під час розкопок на Львівщині знайшли унікальні артефакти часів Римської імперії. ФОТОрепортаж. Цензор.НЕТ (укр.). Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 5 січня 2022.
  7. https://hromadske.radio/
  8. Воронка Остап Денисович // Реабілітовані історією. Тернопільська область : у 5 кн. / О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). — Тернопіль : Збруч, 2008. — Кн. 1. — С. 584. — ISBN 978-966-528-297-6.
  9. Сокальщина. Книга пам'яті України. 1914—1990 — С. 262. Архів оригіналу за 17 грудня 2014. Процитовано 13 грудня 2012.
  10. Партизанськими дорогами з командиром «Залізняком». Архів оригіналу за 17 грудня 2014. Процитовано 13 грудня 2012.

Посилання

ред.

Див. також

ред.