Карів
Ка́рів — село в Україні, у Червоноградському районі Львівської області. Населення становить 832 особи.
| село Карів | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Червоноградський район |
| Громада | Белзька міська |
| Код КАТОТТГ | UA46120010120053130 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1490 |
| Перша згадка | 1490 (534 роки)[1] |
| Населення | 1023 |
| Площа | 4,59 км² |
| Густота населення | 230,28 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80066 |
| Телефонний код | +380 3257 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°20′49″ пн. ш. 23°47′56″ сх. д. / 50.34694° пн. ш. 23.79889° сх. д.Координати: 50°20′49″ пн. ш. 23°47′56″ сх. д. / 50.34694° пн. ш. 23.79889° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
211 м |
| Водойми | оз. Обрище, р.Солокія |
| Найближча залізнична станція | Угнів |
| Відстань до залізничної станції |
5 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80066, Львівська обл., Червоноградський р-н, с. Карів |
| Староста | Леуш М. |
| Карта | |
  Карів | |
 Карів | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Історія ред.
На 01.01.1939 в селі проживало 2190 мешканців, з них 1970 українців-грекокатоликів, 40 українців-римокатоликів, 45 євреїв, 10 німців, 120 поляків, 5 польських колоністів міжвоєнного періоду[2]. Місцева греко-католицька парафія належала до Угнівського деканату Перемишльської єпархії. Село входило до ґміни Брукенталь Равського повіту Львівського воєводства Польської республіки. Після анексії СРСР Західної України в 1939 році село включене до Угнівського району Львівської області.
11.05.1944 в селі відбувся бій відділів УПА «Галайда», «Сіроманці», «Морозенка» з німцями.[3]. Він закінчився поразкою повстанців. УПА втратила 8 чоловік, чотири партизани були поранені. У полон здалися до 40 чоловік. Також загинули четверо мирних жителів. Німцям дісталося шість ручних кулеметів, крупнокаліберний кулемет і міномет[4].
Церква святої великомучениці Параскеви П'ятниці, перейшла з УПЦ МП до помісної Православної церкви України (ПЦУ). Таке рішення церковна громада прийняла у неділю, 6 січня 2019 року.[5]
Археологія ред.
На околицях села у 2017 році місцевими жителями випадково були знайдені археологічні артефакти римської доби (меч і металеві вироби). Подальші розкопки призвели до відкриття поховання германських племен ІІІ ст. н.е.[6][7]
Відомі люди ред.
- д-р Остап Воронка — український галицький лікар, громадський та просвітній діяч, репресований більшовиками.[8]
- Дужі — родина українських громадських діячів.
- Микола Дужий — підхорунжий УГА, секретар Головної Управи товариства “Просвіта”, секретар призидії УГВР.
- Петро Дужий — український письменник, з 1944 референт пропаганди УПА, почесний громадянин міста Львова.
- Іван Дужий — організатор драматичного гуртка в селі, заарештований радянською владою у 1940 році, помер у тюрмі.
- Нестор Іванина — уродженець села, український культурний діяч, письменник.
- Василь Макух — український правозахисник.
- Григорій Мазур псевдо «Калинович» — командир сотні «Месники-1» куреня УПА «Месники»[9][10]
- Матвіяс Іван Григорович — провідний науковий співробітник Інституту української мови НАН України, доктор філологічних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
- Віктор Матюк — український композитор, сільський священник УГКЦ.
- Юрій Мельник (1889—1919) — чотар УГА, герой визвольних змагань 1918 — 20-х років.
- Андрій Ментух — польський та український художник.
- Яким Хомінський — уродженець села, син пароха, директор львівської поліції, двічі обраний послом до Галицького сейму (1861 і 1863 років).
Примітки ред.
- ↑ Голос з-над Бугу. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 10 лютого 2013.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.][[https://web.archive.org/web/20220105072522/https://docs.google.com/viewer?url=http%3A%2F%2Fdiasporiana.org.ua%2Fwp-content%2Fuploads%2Fbooks%2F10893%2Ffile.pdf&embedded=true&chrome=false&dov=1 Архівовано 5 січня 2022 у Wayback Machine.]][Архівовано 5 січня 2022 у Wayback Machine.] посилання=. — Вісбаден, 1983. — с. 64.
- ↑ Бій на відтинку Карів-Вандзін з німецькою шуцполіцією. Архів оригіналу за 11 листопада 2018. Процитовано 11 листопада 2018.
- ↑ Motyka G. Ukraińska partyzantka 1942-1960. - Warszawa, 2006. - s. 227
- ↑ Ще одна парафія УПЦ МП на Львівщині перейшла до помісної Православної церкви. Архів оригіналу за 6 січня 2019. Процитовано 6 січня 2019.
- ↑ Цензор.НЕТ. Під час розкопок на Львівщині знайшли унікальні артефакти часів Римської імперії. ФОТОрепортаж. Цензор.НЕТ (укр.). Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 5 січня 2022.
- ↑ https://hromadske.radio/
- ↑ Воронка Остап Денисович // Реабілітовані історією. Тернопільська область : у 5 кн. / О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). — Тернопіль : Збруч, 2008. — Кн. 1. — С. 584. — ISBN 978-966-528-297-6.
- ↑ Сокальщина. Книга пам'яті України. 1914—1990 — С. 262. Архів оригіналу за 17 грудня 2014. Процитовано 13 грудня 2012.
- ↑ Партизанськими дорогами з командиром «Залізняком». Архів оригіналу за 17 грудня 2014. Процитовано 13 грудня 2012.
Посилання ред.
- Паролі повстанської битви. Живопис. Поезія (автор: Івасейко Степан) [Архівовано 30 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Портрет «Григорій Мазур, (псевдо „Калинович“), сотенний УПА»
Див. також ред.
- Брукенталь
- УПА в Карові [Архівовано 1 грудня 2020 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |