Правителі та голови Києва

Князі

Поляни

V-VI століття	Кий	легендарний полянський князь, засновник Києва.
V-VI століття	Щек	легендарний брат Кия.
V-VI століття	Хорив	легендарний брат Кия.
864—882	Аскольд і Дір	київські князі; за «Повістю временних літ» — підлеглі Рюрика.

Київська Русь

882—912	Олег (Віщий)	київський князь; за «Повістю временних літ» — підлеглий Рюрика.
913—945	Ігор Рюрикович	перший київський князь з династії Рюриковичів.
945—957	Ольга	перша київська княгиня, мати Святослава.
957—972	Святослав Ігорович (Хоробрий)	великий князь київський з династії Рюриковичів.
972—978	Ярополк Святославович	великий князь київський з династії Рюриковичів.
978—1015	Володимир Святославович (Святий)	великий князь київський з династії Рюриковичів, хреститель Русі.
1015—1016	Святополк Володимирович (Окаянний)	великий князь київський з династії Рюриковичів.
1016—1018	Ярослав Володимирович (Мудрий)	великий князь київський з династії Рюриковичів.
1018—1019	Святополк Володимирович (Окаянний)	великий князь київський з династії Рюриковичів.
1019—1054	Ярослав Володимирович (Мудрий)	великий князь київський з династії Рюриковичів; укладач «Руської Правди».
1054—1068	Ізяслав Ярославович	великий князь київський з династії Рюриковичів.
1068—1069	Всеслав Брячиславич (Чародій)	великий князь київський з гілки полоцьких Ізяславичів; правнук Володимира.
1069—1073	Ізяслав Ярославович	великий князь київський з династії Рюриковичів.
1073—1076	Святослав Ярославич	великий князь київський з династії Рюриковичів.
1076—1077	Всеволод Ярославич	великий князь київський з династії Рюриковичів.
1077—1078	Ізяслав Ярославович	великий князь київський з династії Рюриковичів.
1078—1093	Всеволод Ярославич	великий князь київський з династії Рюриковичів.
1093—1113	Святополк Ізяславич	великий князь київський з династії Рюриковичів.
1113—1125	Володимир Всеволодович (Мономах)	великий князь київський з династії Рюриковичів; ініціатор Любецького з'їзду.
1125—1132	Мстислав Володимирович (Великий)	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1132—1139	Ярополк Володимирович	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1139	В'ячеслав Володимирович	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1139—1146	Всеволод Ольгович	великий князь київський з гілки чернігівських Ольговичів; правнук Ярослава Мудрого.
1146	Ігор Ольгович	великий князь київський з гілки чернігівських Ольговичів; правнук Ярослава Мудрого.
1146—1149	Ізяслав Мстиславич	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1149—1151	Юрій Володимирович (Долгорукий)	великий князь київський з династії Рюриковичів (молодші Мономаховичі).
1151—1154	Ізяслав Мстиславич	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1154—1155	Ростислав Мстиславич	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1155	Ізяслав Давидович	великий князь київський з гілки чернігівських Святославичів.
1155—1157	Юрій Володимирович (Долгорукий)	великий князь київський з династії Рюриковичів (молодші Мономаховичі).
1157—1158	Ізяслав Давидович	великий князь київський з гілки чернігівських Святославичів.
1159	Мстислав Ізяславич	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1159—1161	Ростислав Мстиславич	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1161	Ізяслав Давидович	великий князь київський з гілки чернігівських Святославичів.
1161—1167	Ростислав Мстиславич	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1167—1169	Мстислав Ізяславич	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1169—1170	Гліб Юрійович	великий князь київський з династії Рюриковичів (молодші Мономаховичі).
1170	Мстислав Ізяславич	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1170—1171	Гліб Юрійович	великий князь київський з династії Рюриковичів (молодші Мономаховичі).
1171	Володимир Мстиславич	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1171—1173	Роман Ростиславич	великий князь київський з гілки смоленських Ростиславичів.
1173	Рюрик Ростиславич	великий князь київський з гілки смоленських Ростиславичів.
1173	Михайло Юрійович	великий князь київський з династії Рюриковичів (молодші Мономаховичі).
1173—1174	Ярослав Ізяславич	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1174	Святослав Всеволодович	великий князь київський з гілки чернігівських Ольговичів.
1174	Ярослав Ізяславич	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1174—1176	Роман Ростиславич	великий князь київський з гілки смоленських Ростиславичів.
1176—1181	Святослав Всеволодович	великий князь київський з гілки чернігівських Ольговичів.
1181	Рюрик Ростиславич	великий князь київський з гілки смоленських Ростиславичів.
1181—1194	Святослав Всеволодович	великий князь київський з гілки чернігівських Ольговичів.
1194—1201	Рюрик Ростиславич	великий князь київський з гілки смоленських Ростиславичів.
1201—1202	Роман Мстиславич	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1202—1203	Інгвар Ярославич	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1203	Рюрик Ростиславич	великий князь київський з гілки смоленських Ростиславичів.
1203—1204	Роман Мстиславич	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1204—1205	Ростислав Рюрикович	великий князь київський з гілки смоленських Ростиславичів.
1205—1206	Рюрик Ростиславич	великий князь київський з гілки смоленських Ростиславичів.
1206—1207	Всеволод Святославич (Чермний)	великий князь київський з гілки чернігівських Ольговичів.
1207—1210	Рюрик Ростиславич	великий князь київський з гілки смоленських Ростиславичів.
1210—1214	Всеволод Святославич (Чермний)	великий князь київський з гілки чернігівських Ольговичів.
1214—1223	Мстислав Романович (Старий)	великий князь київський з гілки смоленських Ростиславичів; загинув на Калці.
1223—1235	Володимир Рюрикович	великий князь київський з гілки смоленських Ростиславичів.
1235	Ізяслав (Мстиславич) Володимирович	великий князь київський з гілки чернігівських Ольговичів.
1235—1236	Володимир Рюрикович	великий князь київський з гілки смоленських Ростиславичів.
1236—1238	Ярослав Всеволодович	великий князь київський з династії Рюриковичів (молодші Мономаховичі).
1238—1239	Михайло Всеволодович (Чернігівський)	великий князь київський з гілки чернігівських Ольговичів.
1239	Ростислав Мстиславович	великий князь київський з гілки смоленських Ростиславичів.
1239—1240	Данило Романович	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі; волинські Романовичі).

Київське князівство

Васал Золотої Орди

1301—1321	Станіслав Іванович	київський князь з династії Рюриковичів (путивльська гілка).
1321—1324	Міндовг Гольшанський	київський князь з династії Гедиміновичів (Гольшанські).
1324—1331	Ольгимонт Міндовгович	київський князь з династії Гедиміновичів (Гольшанські).
1331—1362	Федір Іванович	київський князь з династії Рюриковичів (Ольговичі).

Васал Великого князівства Литовського

1362—1394		Володимир Ольгердович	київський князь з династії Гедиміновичів (Олельковичів).
1394—1440	князівство скасовано, встановлено Київське намісництво
1440—1455		Олелько Володимирович	київський князь з династії Гедиміновичів (Олельковичів).
1455—1470		Семен Олелькович	київський князь з династії Гедиміновичів (Олельковичів).
1470	князівство скасовано, встановлено Київське воєводство

Воєводи

Докладніше: Київське воєводство та Воєвода київський

Велике князівство Литовське

1471—1480	Мартин Гаштовт	воєвода з шляхетного литовського роду Гаштовтів гербу Абданк.
1480—1482	Іван Ходкевич	воєвода з шляхетного руського роду Ходкевичів власного гербу Гриф.
1483—1492	Юрій Пац	воєвода з шляхетного литовського роду Паців гербу Годзава.
1492—1505	Дмитро Путятич	воєвода з князівського руського роду Путятичів, гілки Рюриковичів.
1505—1507	Іван Глинський	воєвода з князівського половецько-руського роду Глинських власного гербу.
1507—1508	Юрій Монтовтович	воєвода з шляхетного литовського роду Монтовтовичів гербу Монтовт.
1508—1511	Юрій Гольшанський	воєвода з князівського русько-литовського роду Гольшанських гербу Гіпоцентавр.
1511—1514	Юрій Радзивілл	воєвода з шляхетського литовського роду Радзивіллів гербу Труби.
1514—1541	Андрій Немирович (Немирич)	воєвода з шляхетського литовського роду Немировичів гербу Яструбець.
1542—1544	Іван Гольшанський	воєвода з князівського русько-литовського роду Гольшанських гербу Гіпоцентавр.
1544—1555	Фредерик Пронський	воєвода з князівського руського роду Пронських гербу Погоня Литовська.
1555—1559	Григорій Ходкевич	воєвода з шляхетного руського роду Ходкевичів власного гербу Гриф.
1559—1569	Констянтин-Василь Острозький	воєвода з князівського русько-литовського роду Острозьких власного гербу.

Корона Польська

1569—1608		Констянтин-Василь Острозький	воєвода з князівського русько-литовського роду Острозьких власного гербу.
1608—1618		Станіслав Жолкевський	воєвода з шляхетського польсько-руського роду Жолкевських гербу Любич.
1619—1628		Томаш Замойський	воєвода з шляхетського польського роду Замойських гербу Єліта.
1628—1629		Олександр Заславський	воєвода з князівського руського роду Заславських власного гербу.
1629—1630		Стефан Хмелецький	воєвода з шляхетського польсько-руського роду Хмелецьких гербу Бонча.
1630—1649		Януш Тишкевич	воєвода з шляхетського руського роду Тишкевичів гербу Леліва.
1649—1653		Адам Кисіль	воєвода з шляхетського руського роду Кисилів гербу Намет.
1654	остаточна втрата Києва в результаті Хмельниччини; місто стає резиденцією московських воєвод.

Московське царство

1654—1655	Федір Волконський	воєвода з князівського московського роду Волконських, гілки Ольговичів.
1656—1658	Андрій Бутурлін	воєвода з дворянського московського роду Бутурліних.
1658—1660	Василь Шереметєв	воєвода з дворянського московського роду Шерємєтьєвих.
1660—1663	Юрій Барятинський	воєвода з дворянського московського роду Барятинських, гілки Ольговичів.

Війти

Річ Посполита

Докладніше: Війт

1502—1514	Занко Онкович	війт (староста) з київського боярського роду.
1524	Ян	війт з київського міщанського роду.
1528—1540	Іван Черевчей	війт з київського міщанського роду.
1544—1548	Ян Дхоревський	війт з київського міщанського роду.
1548—1550	Семен Мелешкович	війт з київського міщанського роду.
1550—1555	Максим Хонич	війт з київського міщанського роду.
1558—1563	Семен Мелешкович^[1]	війт з київського міщанського роду.
1563—1564	Богуш Ленкевич	війт з київського міщанського роду.
1564	Юрій Климович	бургомістр з київського міщанського роду.
1565—1566	Юрій Климович	війт з київського міщанського роду.
1566—1567	Василь Черевчей	війт з київського міщанського роду.
1568—1570	Станіслав Соколовський	війт з київського міщанського роду.
1569	Устим Фіц-Кобизевич	війт з київського міщанського роду.
1570—1575	Гаврило Рой	війт з київського міщанського роду.
1575	Семен Конашкович	бургомістр з київського міщанського роду; виконавець обов'язків війта.
1576—1580	Федір Черевчей	війт з київського міщанського роду.
1578—1592	Яцько Балика	бургомістр з київського міщанського роду Балик.
1581—1587	Семен Конашкович	війт з київського міщанського роду.
1587—1593	Федір Вовк	війт з київського міщанського роду.
1593	Еразм Стравинський	війт з київського міщанського роду.
1593—1612	Яцько Балика	війт з київського міщанського роду Балик.
1611—1620	Артем Конашкович	бургомістр з київського міщанського роду.
1612—1618	Федір Ходика-Кобизевич	війт з київського міщанського роду Кобизевичів.

Денис Мартянович — 1620
Федір Тадрина — 1620
Артем Конашкович — 1620
Семен Мелешкович 1620–1621
Федір Ходика — 1621–1627 (другий раз)
Федір Скорина — 1627–1629
Іван Євсейович — 1629–1631
Яцько Балика — 1631–1633 (війтівський субделегат)
Самійло Мефедович — 1633–1637
Юзеф Ходика — 1637–1641
Самуель Мефедович 1641–1644
Анджей Ходика — 1644–1649
Богдан Сомкович — 1653–1657

Московське царство

Російська імперія

У 1785—1797 роках посаду війта скасовано. Магістрату залишили судові функції, а міськими справами займалася «шестигласна дума», очолювана міським головою.

Василь Копистенський — 1785–1787, бунчуковий товариш, перший міський голова.
Юхим Митюк (1732—1810) — 1787–1790, купець 1-ї гільдії, бунчуковий товариш, міський голова, очолював міську думу три роки.
Григорій Радзицький (1790—1798) — міський голова, очолював міську думу до поновлення за імператора Павла І у Києві Магдебурзького права.
Григорій Радзицький (1798—1801) — затверджений київським войтом 30 червня 1798 року Павлом І.
Степан Рибальський - 1813 - 1818 (Валентина Шандра. Міщанські органи станового самоврядування в Україні (кінець ХVІІІ - почтаок ХХ ст. Київ, 2016. с. 26)
Георгій Рибальський — 1801–1813
Пилип Лакерда — 1814
Михайло Григоренко — 1815–1826
Григорій Киселівський — 1826–1834

Дореволюційний період (1835—1917)

Російська імперія

Міські голови

У Російській імперії градоначальник і міський голова — дві різні посади, з різними функціями. Градоначальником називалося посадова особа з правами губернатора, яка управляла градоначальництвом (тобто містом, що не знаходиться в губернському підпорядкуванні; сучасним аналогом є міста зі спеціальним статусом). Градоначальник призначався імператором. Функція губернатора і відповідно градоначальника — «перший охоронець недоторканності прав верховної влади, зисків держави і повсюдного, точного виконання законів, статутів, найвищих наказів, указів уряду сенату і приписів начальництва»^[2]. Міський голова — виборна посада, глава міського громадського самоврядування. Градоначальник здійснював нагляд за діяльністю міського самоврядування (зокрема, міського голови). Градоначальників у Києві до 1917 року не існувало, так як місто знаходився в губернському підпорядкуванні Київської губернії.

Докладніше: Міський голова

Київський міський голова був вперше обраний 1835 року.

Революція, визвольні змагання, війна проти більшовицької Росії (1917—1920)

Введення градоначальництва

Проєкт виділення Києва з губернського підпорядкування та введення градоначальництва був поданий в 1912 році тодішнім київським губернатором Олексієм Гирсом. Питання про заснування Київського градоначальництва було «принципово вирішено» лише на початку 1917 року. У травні 1918 року, за правління гетьмана Павла Скоропадського, київським градоначальником був генерал-майор Олександр Хануков. У вересні того ж року він був відправлений у місячну відпустку, а виконуючим обов'язки градоначальника став Карл Маршалк, колишній помічник начальника московської кримінальної поліції.

Комендант Києва

Щорс Микола Олександрович — 5–13 лютого 1919 року.

Міські голови

8 (21) серпня 1917 року перша київська демократична (всенародно обрана) Дума обрала міським головою адвоката Євгена Рябцова. Номінально він залишався на цій посаді без перерви аж до листопада 1919 року, хоча в періоди панування більшовиків фактичною владою в місті ані Дума, ані міський голова не володіли; коли ж більшовицька влада уходила з Києва (в березні 1918 року і серпні 1919 року), діяльність органів міського самоврядування поновлювалася. У листопаді 1919 року, коли Київ був під владою Добровольчої армії, виник конфлікт між міською управою і вищою владою, результатом якого стала відставка управи, а разом з нею і Євгена Рябцова з поста міського голови. На його місце був призначений товариш (заступник) міського голови Петро Бутенко, який перебував на цій посаді з 30 жовтня по 14 грудня 1919 року.

З 1919 року, після встановлення у Києві "радянської" влади, посада керівника міста називалася «голова міськради».

Голови міськради

Андрій Іванов
Андрій Бубнов — репресований у 1940 р.
Євген Рябцов (1919, повторно, денікінська окупація)

Довоєнний період (1921—1941)

УРСР

голова Київської міськради:

Ян Гамарник — 1921–1923, пізніше — керівник Політуправління Робітничо-Селянської Червоної Армії, покінчив життя самогубством.
Григорій Гринько — 1924–1925, пізніше — нарком фінансів, репресований.
Пантелеймон Свистун — 1925.
Панас Любченко — 1925–1927.
Юрій Войцехівський — 1927–1932.
Іван Воробйов — 1932.
Василь Биструков — 1932–1934.
Рафаїл Петрушанський — 1934–1937, репресований.
Павло Христич — 1937, репресований.
Микола Пашко — 1937–1940, репресований.
Іван Шевцов — 1940–1941, загинув у боях в оточенні.

Німецька окупація (1941—1943)

Райхскомісаріат Україна

Докладніше: Райхскомісаріат Україна

Німецька адміністрація

голова цивільної адміністрації регіону — ґебітскомісар

20 жовтня 1941—6 листопада 1943, формально до 1944		Гельмут Віль (нім. Hellmuth Will)	обербургомістр, окружний комісар

голова цивільної адміністрації міста — штадткомісар

1941	Мусс	міський комісар.
1941—1942	Марве	міський комісар.
1942	І. А. Реденбахер	міський комісар.
кінець липня 1942^[3]—1943	Фрідріх Роґауш (нім. Friedrich Rogausch)	міський комісар.
1943	Берндт	міський комісар.

голова воєнної адміністрації — штадткомандант

26 вересня 1941—1 липня 1942	Курт Ебергард (нім. Kurt Eberhard)	генерал-майор, воєнний комендант.
1 липня 1942—13 серпня 1943	Мартін фон Ремер (нім. Martin Alexander von Römer)	генерал-майор, воєнний комендант.
13 серпня 1943—16 грудня 1943	Вальтер Фіров (нім. Walter Vierow)	генерал-майор, воєнний комендант, з 6 листопада 1943 року керував формально

Міська управа

Докладніше: Київська міська управа

21 вересня 1941—25 жовтня 1941	Олександр Оглоблин	бургомістр.
29 жовтня 1941—18 лютого 1942	Володимир Багазій	бургомістр; член ОУН (м); страчений німцями.
18 лютого 1942 — листопад 1943	Леонтій Форостівський	бургомістр.

Післявоєнний період (1943—1991)

УРСР

Голови виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих.

1943—1944	Леонід Лебідь	голова виконавчого комітету ради; член КП(б)У.
1944—1946	Федір Мокієнко	голова виконавчого комітету ради; член КП(б)У.
1946—1947	Федір Чеботарьов	голова виконавчого комітету ради; член КП(б)У.
1947—1963	Олексій Давидов	голова виконавчого комітету ради; член КПУ.
1963—1968	Михайло Бурка	голова виконавчого комітету ради; член КПУ.
1968—1979	Володимир Гусєв	голова виконавчого комітету ради; член КПУ.
1979—1990	Валентин Згурський	голова виконавчого комітету ради; член КПУ.
1990—1990	Арнольд Назарчук	голова Київради; член КПУ.
1990—1990	Микола Лаврухін	голова виконавчого комітету ради; член КПУ.
1990—1991	Григорій Малишевський	голова виконавчого комітету ради; член КПУ.

Незалежна Україна (з 1991)

Голови

Голови Київської міської державної адміністрації — призначаються президентом:

1992—1993	Іван Салій	представник президента в Києві.
1993—1994	Леонід Косаківський	представник президента в Києві.
1995—1996	Леонід Косаківський	член КПУ.
1996—2006	Олександр Омельченко	член КПУ.
2006—2010	Леонід Черновецький	.
2010—2013	Олександр Попов	.
2013—2014	Анатолій Голубченко	тимчасовий виконувач обов'язків голови.
2014	Володимир Макеєнко	.
2014	Володимир Бондаренко	.
2014— по наш час	Віталій Кличко	.

Київський міський голова (голова Київської міської ради) — обирається мешканцями міста:

1994—1997	Леонід Косаківський	голова Київської міської ради.
1997—1998	Леонід Косаківський	київський міський голова.
1999—2006	Олександр Омельченко	київський міський голова.
2006—2012	Леонід Черновецький	київський міський голова.
2012—2014	Галина Герега	секретар Київради — виконувач обов'язків Київського міського голови.
2014— по наш час	Віталій Кличко	київський міський голова.

Примітки

Правителі та голови Києва у сестринських Вікіпроєктах
	Файли у Вікісховищі^?

↑ 1559 року Теодор та Олехно Ленкевичі, сина Лен(ь)ка Домановича, продали Мелешковичові село пол. Wisienki → див.: Boniecki A. Herbarz polski. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów, 1911. — T. XIV. — S. 86. (пол.)
↑ Губернатор // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
↑ // Нове українське слово. — 1942, 30 липня. — № 174 (189). — С. 4.

[1] 1559 року Теодор та Олехно Ленкевичі, сина Лен(ь)ка Домановича, продали Мелешковичові село пол. Wisienki → див.: Boniecki A. Herbarz polski. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów, 1911. — T. XIV. — S. 86. (пол.)

[ЕСБЕ-2] Губернатор // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

[3] // Нове українське слово. — 1942, 30 липня. — № 174 (189). — С. 4.

[1]

[2]

[3]