Київське намісництво

Ки́ївське намі́сництво (рос. Киевское наместничество) — адміністративно-територіальна одиниця в Російській імперії в 17811796 роках. Адміністративний центр — Київ. Створене 16 вересня 1781 року на основі Київської губернії. Складалося з 11 повітів. 31 грудня 1796 року перетворене на Київську губернію.

Київське намісництво
Coat of arms of Kyiv (1782).gif

Герб
Map of Kiev Namestnichestvo 1796 (small atlas).jpg
Центр Київ
Утворена 17811796
Попередники Київська губернія
Наступники Київська губернія

Зміст

ІсторіяРедагувати

Утворена за указом імператриці Катерини ІІ від 16 вересня 1781 року після ліквідації автономії Гетьманщини на Лівобережній Україні та її полково-сотенного адміністративно-військового устрою[1].

До складу намісництва була включена територія Київського, Переяславського, Лубенського та Миргородського полків . У 1796 році до намісництва були приєднані міста Канів, Корсунь, Богуслав та Димер, які стали повітовими (Канівський повіт, Корсуньський повіт, Богуславський повіт, Димерський повіт).

Адміністративним центром намісництва було місто Київ, в якому знаходилось намісницьке правління на чолі з намісником — вища ланка царської адміністрації на території Київського намісництва. Намісник призначався безпосередньо імператрицею.

Київське намісництво разом з Чернігівським та Новгород-Сіверським намісництвами становило Малоросійське генерал-губернаторство, на чолі якого було поставлено генерал-фельдмаршала П.Румянцева-Задунайського.

У 1797 році Київське намісництво разом з іншими намісництвами за указом імператора Павла I від 12 грудня 1796 було ліквідоване. Переважна частина його території склала відновлену Київську та новостворену Малоросійську губернії.

ПовітиРедагувати

КартиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.

ДжерелаРедагувати