Григорій Ходкевич
Григо́рій Ходке́вич (? — 12 листопада 1572) — державний діяч і воєначальник Великого князівства Литовського, магнат і гетьман. Заснував друкарню в Заблудові (північне Підляшшя, українсько-білоруське суміжжя), де працював Іван Федоров (1569–1570).
| Григорій Ходкевич | |
|---|---|
 | |
| Народився |
бл.1513 Вільно |
| Помер |
12 листопада 1572 Заблудів, Ґміна Заблудів, Білостоцький повіт, Підляське воєводство, Польща |
| Поховання | Супрасльський Благовіщенський монастир |
| Країна |
 Річ Посполита |
| Діяльність | дипломат |
| Титул | шляхтич |
| Посада | Великий гетьман Литовський, Каштелян троцький, Вітебський воєвода, гродненський старостаd, Київський воєвода, каштелян віленський, польний гетьман литовський, Ковенський старостаd, Q27002434?, Q27002474?, підкоморій великий литовський і староста вількійськийd |
| Військове звання |
Великий гетьман литовський воєвода київський |
| Конфесія | православ'я |
| Рід | Ходкевичі |
| Батько | Олександр Ходкевич |
| Мати | Василіса Головчинська |
| Родичі | Вишневецький Іван (тесть) |
| Брати, сестри | Єроним Ходкевич і Jerzy Chodkiewiczd |
| У шлюбі з | Катерина Вишневецька |
| Діти | Андрій, Олександр, Олександра, Анна, Софія |
 | |
БіографіяРедагувати
Походить з відомого роду магнатів. З середини XVI століття посідав високі посади підкоморія дворного литовського (1544—1559), воєводи вітебського (з 1554), воєводи київського (1555), каштеляна троцького (з 1559), гетьмана польного литовського (з 1561), каштеляна віленського (з 1564), гетьмана великого литовського (з 1566). Також — староста тикоцинський, ковенський, гродненський, могильовський.[1]
Був прихильником самостійності Великого князівства Литовського і супротивником Люблінської унії. Протестуючи проти федерального об'єднання з Королівством Польським у Республіку Обидвох Націй (Річ Посполиту), у 1569 році відмовився від всіх державних і адміністративних посад.
Брав участь у Лівонській війні проти московського війська.
У 1568 році заснував друкарню при православному монастирі в містечку Заблудові Гродненського повіту (нині Білостоцького повіту Підляського воєводства в Польщі), де продовжили свою діяльність руські першодрукарі Іван Федорович і Петро Мстиславець, що втекли від переслідувань з Москви.
У Заблудівській друкарні надруковано Учительне Євангеліє — збірка бесід і повчань з тлумаченням євангельських текстів (1569, збереглися 44 екземпляри), з гербом Григорія Ходкевича на обороті титульного листа і передмова якого написана від імені Григорія Ходкевича, Псалтир з часословом (1570, збереглися 4 екземпляри).
Тиск католицького духівництва змусив Григорія Ходкевича в 1570 році відмовитися від підтримки кириличного православного книгодрукування.
Сім'яРедагувати
Був одружений зі старшою[2] або молодшою[3] сестрою Дмитра Вишневецького Катериною Іванівною. Діти:
- Андрій;
- Олександр — староста гродненський, могильовський, дружина — Олександра Тишкевич;
- Олександра;
- Ганна — дружина київського каштеляна Павла Сапіги;
- Софія — перша[4] чи друга[5] дружина Філона Семеновича Кміти.
ПриміткиРедагувати
- ↑ Chodkiewiczowie (01) [Архівовано 5 липня 2013 у Archive.is] (пол.)
- ↑ Książęta Wisniowieccy [Архівовано 9 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Zbaraski-Wisniowiecki family [Архівовано 1 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.), (пол.)
- ↑ Kossakowski S.-K. Monografie historyczno-genealogiczne niektórych rodzin Polskich. — W., 1860. — T. 2. — S. 281. [Архівовано 18 грудня 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Boniecki A. Poczet rodów w Welkiem Księstwie Litewskiem w XVI i XVI wieku. — W., 1883. — S. 132 [Архівовано 11 липня 2015 у Wayback Machine.]. (пол.)
ПосиланняРедагувати
- Гаврилюк Юрій. Григорій Ходкевич — визначний меценат культури XVI століття [Архівовано 3 вересня 2014 у Wayback Machine.]
- Książęta Wisniowieccy (пол.)
- Zbaraski-Wisniowiecki family [Архівовано 1 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.), (англ.)
- Chodkiewiczowie (01) (пол.).
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Попередник Семен (Фридерик) Пронський |
|
Київський воєвода 1555-1559 |
|
Наступник Костянтин Василь Острозький |