Юхим Митюк

голова міської думи Києва, київський міський голова

Юхи́м Никифорович Митю́к (1732 — 28 березня (9 квітня) 1810[1], Київ, Київська губернія, Російська імперія) — діяч київського магістрату, 2-й голова міської думи Києва в 1787—1790 роках.

Юхим Митюк
{{{ім'я}}}
Голова міської думи Києва
1787 — 1790
Попередник Василь Копистенський
Наступник Григорій Радзицький
Народився 1732
Помер 28 березня (9 квітня) 1810[1]
Київ, Київська губернія, Російська імперія
Підданство Російська імперія
Рід Митюки
Батько Никифор Митюк
Професія купець
Релігія православ'я

БіографіяРедагувати

Народився 1732(1732) року. Походив із заможної купецької родини Митюків. Син купця Никифора Митюка. Мешкав на Кожум'яках. Спільно з батько очолив торгову справу, згодом ставши купцем I гільдії. Придбав 3 садиби та постоялий двір. Водночас брав активну участь у роботі міського магістрату. 1766 року призначено інстигатором магістрату. Вже у 1770-х роках значиться як один з багатших київських купців.

У 1781 або 1782 році обирається райцею. У 1780-х роках стає купецькою старшиною та гласним міської думи. Це дозволило отримати ранг бунчукового товариша. 1787 році обирається головою міської думи Києва. Продовжив політику попередника — Василя Копистенського щодо захисту інтересів міста з приводу передачі прибутків з Васильківської митниці. Голова та члени думи наполягали на передачі прибутків з митниці в розпорядження думи, а правитель київського намісництва Семен Ширков — до приказу громадського призренія (піклування). Зрештою досягнуто згоди щодо збільшення прибутків міської думи, а натомість доходи від Васильківської митниці спрямовано до приказу. У 1788 році зустрічав імператрицю Катерину II під час перебування в Києві.

У 1790 році поступився посадою Григорію Радзицькому. 1792 року після смерті батька об'єднав родинну власність та капітали. В подальшому займався купецькою діяльністю, проте не забував про справи міста, беручи участь у загальних зборах. 1797 році виступав поручителем виконання будівельних робіт зі зведення арсеналу Києво-Печерської цитаделі.

У 1802 році обирається бурмистром. У 1806 році разом з війтом Георгієм Рибальським увійшов до складу комісії з міських доходів і витрат. Вона керувала фінансовими надходженнями та витратами, а також торговою сферою. Був доволі активним її членом, намагаючись ліквідувати дефіцит коштів, який продовжував невпинно зростати.

Помер у Києві 28 березня (9 квітня) 1810 року[2], похований на міському кладовищі[2].

ПриміткиРедагувати

  1. а б Метрична книга
  2. а б Запис про смерть в метричній книзі Хрестовоздвиженської церкви на Подолі за 1810 рік // ЦДІАК України. Ф. 127. Оп. 1079. Спр. 1334а. Арк. 47зв–48.

ДжерелаРедагувати