Курт Ебергард (нар.12 вересня 1874, Ротвайль — †8 вересня 1947, Штутгарт) — німецький генерал-майор (з 1 лютого 1941), військовий комендант Києва (26 вересня 1941 — 1 липня 1942). З 29 по 30 вересня 1941 знищив у Бабиному Яру майже 34 тис. євреїв та представників інших національностей, що проживали на території Києва.

Курт Ебергард
нім. Kurt Eberhard
Народження12 вересня 1874(1874-09-12)
Німецька імперія Ротвайль
Смерть8 вересня 1947(1947-09-08) (72 роки)
Німеччина Штутгарт
КраїнаНімецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
ПриналежністьНСДАП
Рід військартилерія
Роки служби18921923, 19391942
ПартіяНаціонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
ЧленСС
Звання Генерал-майор
Війни / битвиПерша світова війна
Нагороди
Орден Червоного орла 4-го ступеня
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія)
Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія)
Лицарський хрест 1-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Лицарський хрест 1-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Лицарський хрест ордена «За військові заслуги» (Вюртемберг)
Лицарський хрест ордена «За військові заслуги» (Вюртемберг)
Лицарський хрест ордена Корони (Вюртемберг)
Лицарський хрест ордена Корони (Вюртемберг)
Лицарський хрест 1-го класу ордена Фрідріха (Вюртемберг)
Лицарський хрест 1-го класу ордена Фрідріха (Вюртемберг)
Ганзейський хрест (Гамбург)
Ганзейський хрест (Гамбург)
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «Імтияз»
Медаль «Імтияз»
Галліполійська зірка
Галліполійська зірка
Хрест «За вислугу років» (Вюртемберг)
Хрест «За вислугу років» (Вюртемберг)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)

Кар'єра

ред.

Поступив на військову службу 3 серпня 1892 фанен-юнкером у 13-й артилерійський полк, у якому прослужив до початку 1907. Через рік після початку служби Еберхарду було присвоєно звання другого лейтенанта. Паралельно три роки навчався у військовій академії, яку закінчив у 1905. З лютого 1907 по липень 1910, маючи звання оберлейтенанта, служив ад'ютантом 27-ї артилерійської бригади, під час служби в ній отримав звання гауптмана. Протягом липня 1910 — жовтня 1913 був командувачем батареї у 65-му артилерійському полку, після цього майже рік викладав у школі польової артилерії. Протягом Першої світової війни як майор спочатку (до квітня 1918) був командувачем батареї 65-го артилерійського полку (пізніше його було підвищено до командувача батальйону цього ж полку), а з квітня 1918 — командувачем 501-го артилерійського полку. По закінченні Першої світової війни, з липня 1919 по жовтень 1920 командував 5-м артилерійським полком рейхсверу, після цього один рік був командувачем батальйону 5-го артилерійського полку, в цей самий період отримав звання коменданта. З жовтня 1922 служив у штабі артилерії до того, як був звільнений 1 квітня 1923. У листопаді 1923 Еберхард отримав звання полковника, а в березні 1925 йому було тимчасово присвоєно звання генерал-майора. Перед початком Другої світової війни, у серпні 1939 повернувся до армії. З 1940 по травень 1941 служив у штабі командування армії тилу 550-го військового округу, в цей же час отримав звання генерал-майора. З кінця вересня 1941 по липень 1942 був військовим комендантом Києва. З липня по листопад 1942 знаходився у командному резерві при Верховному командуванні вермахту (ОКВ). 30 листопада 1942 був звільнений. Наприкінці Другої світової війни потрапив у полон до військ США, у якому пробув до самої смерті 8 вересня 1947 (за іншими даними, Курт Еберхард помер у 1948[1]).

Комендант Києва

ред.

Протягом 1941—1942 Курт Ебергард обіймав посаду військового коменданта Києва, значну частку населення якого в довоєнний період складали євреї (220 тис. чоловік). Після захоплення Києва німецькою Шостою армією дві третини з них покинули місто. 26 вересня 1941 Ебергард розпорядився розстріляти щонайменше 50 тис. євреїв, що залишилися в Києві.[2] Ебергард виявляв ворожість та нетерпимість до євреїв, слідуючи курсом німецького націонал-соціалізму, та всіляко заохочував їхнє переслідування. 29—30 вересня 1941 зондеркоманда 4а, розташована в Києві, в рамках «боротьби з партизанами» позбавила життя 33 771 мешканця Києва, серед них були не тільки євреї, а й представники інших національностей, що проживали в Києві.[3]

Нагороди

ред.

Примітки

ред.
  1. Wolfram Wette, The Wehrmacht: history, myth, reality. Harvard University Press, 2009, стор. 124
  2. Peter Fritzsche. Life and death in the Third Reich. — Harvard University Press, стор. 196
  3. Williamson Murray, Allan Reed Millett, A War To Be Won: fighting the Second World War. — Harvard University Press, стор. 141

Посилання

ред.