Лавру́хін Мико́ла Васи́льович (25 січня 1925(19250125), станиця Митякинська, Тарасовський район, Ростовська область, РРФСР, СРСР — 18 вересня 1994, Київ, Україна) — український радянський державний діяч, голова виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів у 1990 році, заслужений будівельник УРСР, лауреат премії Ради Міністрів СРСР. Депутат Верховної Ради УРСР 10—11-го скликань.

Микола Васильович Лаврухін
рос. Николай Васильевич Лаврухин
Микола Васильович Лаврухін
Голова виконкому Київської міської ради народних депутатів
17 січня 1990 — 29 грудня 1990
Попередник: Валентин Згурський
Спадкоємець: Григорій Малишевський
Перший заступник голови виконкому Київської міської ради депутатів трудящих (Київської міської ради народних депутатів — з 1978)
1970 — 17 січня 1990
 
Партія: КПРС
Освіта: Київський інженерно-будівельний інститут
Народження: 25 січня 1925(1925-01-25)
станиця Митякинська, Тарасовський район, Ростовська область, РРФСР, СРСР
Смерть: 18 вересня 1994(1994-09-18) (69 років)
Київ, Україна
Похований: Байкове кладовище
Національність: росіянин
Громадянство: СРСР СРСРУкраїна Україна
У шлюбі з: Лаврухіна Антоніна Петрівна
Автограф: Mykola Lavrukhin Signature 1987.png
Нагороди:
Орден Жовтневої Революції||Орден Трудового Червоного Прапора||Орден Трудового Червоного Прапора||Орден «Знак Пошани»
Орден «Знак Пошани»
Премія Ради Міністрів СРСР||
Заслужений будівельник Української РСР

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Народився в селянській родині. Трудову діяльність розпочав 1943 року робітником з ремонту колій на Донецькій залізниці. У 1947 році закінчив Ворошиловоградський технікум залізничного транспорту, після чого працював у Ворошиловоградському будівельно-монтажному управлінні тресту «Південавтопромбуд» майстром, виконробом, начальником відділу, головним інженером.

У 1954 році закінчив Вищі інженерні курси при Київському інженерно-будівельному інституті, потім навчався в аспірантурі.

Член КПРС з 1955 року.

У 19571961 роках працював старшим інженером Міністерства будівництва Української РСР, головним спеціалістом Держбуду Української РСР. У 19611963 роках працював головним інженером, а потім керуючим трестом «Буддеталь» Головкиївміськбуду.

У 19631970 роках — завідувач відділу будівництва та міського господарства Київського обласного комітету КПУ.

З 1970 року працював першим заступником голови виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих (Київської міської ради народних депутатів — з 1978 року), з 17 січня по 29 грудня 1990 року — голова виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів.

З 1991 року — завідувач відділу з питань техногенно-екологічної безпеки, надзвичайних ситуацій, проектування і будівництва складних інженерних споруд Київської міської державної адміністрації.

Помер 18 вересня 1994 року в санаторії у Конча-Заспі. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 1).

Вшанування пам'ятіРедагувати

На честь Лаврухіна названо вулицю на Вигурівщині-Троєщині в Києві. Біля будинку № 7 по цій вулиці йому встановлено бронзовий пам'ятний знак[1].

ПриміткиРедагувати

  1. Улица Лаврухина // Интересный Киев (рос.)

ДжерелаРедагувати