Маяковська (станція метро, Москва)

станція Московського метрополітену

Координати: 55°46′09″ пн. ш. 37°35′47″ сх. д. / 55.76917° пн. ш. 37.59639° сх. д. / 55.76917; 37.59639

«Маяковська» (рос. Маяковская) — станція Замоскворіцької лінії Московського метрополітену. Розташована між станціями «Білоруська» і «Тверська», на території Тверського району Центрального адміністративного округу міста Москви.

Маяковська
Замоскворіцька лінія
Центральна зала станції
Загальні дані
Тип Колонна трисклепінна глибокого закладення
Глибина закладення 33 м
Проєктна назва Тріумфальна площа (1935), Площа Маяковського (1936)
Кількість 1
Тип Острівна
Форма Пряма
Довжина 156 м
Ширина 14,3 м
Дата відкриття 11 вересня 1938 року
Архітектор(и) О. М. Душкін
Інженер(и)-конструктор(и) Е. М. Гринзайд(рос.), Р. А. Шейнфайн(рос.)
Будівельник(и) Шахта № 75 Мосметробуду
Пересадка на А: м1, 101, 869, 904, Б, т3, т10, т39, Н1
Виходи до Тріумфальна площа, Тверська вулиця, Садова-Тріумфальна вулиця, Велика Садова вулиця
Час відкриття 5:30
Час закриття 1:00
Код станції 034
Замоскворіцька лінія
Ховрино
Біломорська
Оборотні тупики
Річковий вокзал
Водний стадіон
Войковська
ТЧ-2 «Сокіл»
Сокіл
Аеропорт
Динамо
   
Білоруська
Маяковська
Тверська
СЗГ до АПЛ
Театральна
   
Новокузнецька
СЗГ до КЛ, КРЛ, СТЛ
   
Павелецька
   
Автозаводська
Технопарк
Нагатінський метроміст
через р. Москву
Коломенська
ССГ до Каширської
Каширська
СЗГ до Варшавської
Кантемировська
Царицино
Орєхово
Домодєдовська
Красногвардійська
ТЧ «Братєєво»
Алма-Атинська

ІсторіяРедагувати

Відкрита 11 вересня 1938 року в складі дільниці «Сокіл» — «Площа Свердлова» (нині «Театральна») другої черги Московського метрополітену. Проектні назви — «Тріумфальна площа», «Площа Маяковського».

Названа на честь поета Володимира Маяковського.

Унікальний проект станції був гідно оцінений:

  • В 1939 році архітектор Олексій Душкін отримав Гран-прі на Міжнародній виставці у Нью-Йорку.[1];
  • з 1980-х станція має статус пам'ятника архітектури;
  • в 2001 році станція включена в список пам'ятників історії та культури місцевого значення як один з найцінніших архітектурних об'єктів міста Москви.

Німецько-радянська війнаРедагувати

Під час німецько-радянської війни станцію використовували як бомбосховище. 6 листопада 1941 року на станції відбулося засідання Московської Ради депутатів трудящих з московськими партійними та громадськими організаціями, приурочене до 24-ї річниці Жовтневої революції 1917 року. У цей день тут з доповіддю виступив Йосип Сталін.

Вестибулі та пересадкиРедагувати

Є три наземні вестибулі. Південний (автори — О. М. Душкін, Я. Г. Ліхтенберг і Ю. П. Афанасьєв) вбудований в будівлю концертного залу імені П. І. Чайковського. По інший бік Тверської вулиці знаходиться вихід, вбудований в будинок № 30 / 2 по Тверській вулиці (почав роботу в 1950-х роках). У 2005 році на перетині 1-й Тверській-Ямській вулиці і 1-го Тверського-Ямського провулка відкрито другий вихід станції, вбудований в офісну будівлю. Автори — архітектори М. І. Шумаков і Г. С. Мун за участю Я. В. Мун, інженери: Е. І. Ханукова, Д. Савельєва і М. А. Бєлова. У його обробці використані різні види мармуру, нержавіюча сталь. У новому вестибюлі знаходиться і бюст Володимира Маяковського (роботи О. П. Кибальникова). В оформленні вестибуля взяв участь відомий художник Іван Лубенников: він виконав мозаїки на теми віршів Маяковського. Старий вестибуль оброблений світло-сірим мармуром і вапняком.

Реконструкція південного вестибюляРедагувати

 
Турнікети УТ-2005

З 26 вересня 2005 року по 15 травня 2007 року південний вестибюль станції був закритий на реконструкцію. За цей час повністю реконструйовано похилий хід з повною заміною ескалаторів на нові, модернізовані. У вестибюлі проведена повна заміна технічного оснащення, побудовані нові каси, встановлені нові турнікети (типу УТ-2005), пожежна і охоронна сигналізація, замінені всі кабельні комунікації, сантехніка, вентиляція. Одночасно розпочато роботу по поверненню станції первісного вигляду.

Технічна характеристикаРедагувати

Конструкція станції — колонна трисклепінна глибокого закладення (глибина закладення — 33 метри). «Маяковська» є першою у світі станцією глибокого закладення колонного типу. Автор проекту — А. Н. Душкін.

Колійний розвитокРедагувати

Станція без колійного розвитку.

ОформленняРедагувати

Попри те, що архітектура станції «Маяковська» відноситься до «сталінської неокласики», наявність деяких авангардних деталей надає їй відтінок стилю «ар деко». Колони і арки станції покриті рифленою нержавіючої сталлю. Деталі обрамлення були спеціально виготовлені для метро на заводі «Діріжабльстрой», на обладнанні, призначеному для створення виробництва каркаса суцільнометалевих дирижаблів, проектування яких ініціював К. Е. Ціолковський[2]. У Санкт-Петербурзі аналогічно була виконана станція «Академічна». Кутові частини колон декоровані уральським каменем «орлец» і мармуровидним вапняком. Верхня частина колійних стін оброблена мармуром «уфалей», нижня — діоритом. Підлогу викладено білим мармуром і сірим гранітом. Світильники знаходяться в тридцяти чотирьох овальних нішах зводу центрального залу. Важливою прикрасою станції є розміщені в нішах мозаїчні панно з смальти (автор ескізів — О. О. Дейнека, тема — «Доба радянського неба». Мозаїки були набрані в майстерні В. О. Фролова в Ленінграді). При відкритті станції панно було 35, одне, що знаходилося ближче до старого виходу, було згодом втрачено через будівництво гермозатвору.

Станція у цифрахРедагувати

  • Код станції — 034.
  • У березні 2002 року пасажиропотік становив: по входу — 51,7 тисяч осіб, щодо виходу — 44,3 тисяч чоловік [1].
  • Час відкриття станції для входу пасажирів — 5 годин 30 хвилин, час закриття — о 1 годині ночі. [2]
  • Таблиця часу проходження першого поїзда через станцію [3]:
Понеділокп'ятниця
(чч:мм:сс)
Суботанеділя
(чч:мм:сс)
По непарних числах
По парних числах
У бік станції

«Річковий вокзал»

5:53:15 5:53:15
5:53:15 5:53:15
У бік станції

«Красногвардійська»

5:38:00 5:38:30
5:38:00 5:38:30

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

Попередня станція Лінія Наступна станція
Білоруська   Замоскворіцька лінія   Тверська