Відкрити головне меню

Водний стадіон (станція метро)

станція Московського метрополітену

Координати: 55°50′23″ пн. ш. 37°29′11″ сх. д. / 55.83972° пн. ш. 37.48639° сх. д. / 55.83972; 37.48639

Водний стадіон
Замоскворіцька лінія
Vodnystadion-mm.jpg
Загальні дані
Тип Колонна трипрогінна мілкого закладення
Глибина закладення 6 м
Проектна назва Водний стадіон
Кількість 1
Тип Острівна
Форма Пряма
Дата відкриття 31 грудня 1964
Архітектор(и) М. Ф. Марковский(рос.), Ю. А. Колесникова(рос.)
Інженер(и)-конструктор(и) В. Кузнецов (рос.), О. А. Сергеев(рос.)
Будівельник(и) БМУ-5 Мосметробуду
Виходи до Головинське шосе, Кронштадтський бульвар, вулиця Адмірала Макарова
Час відкриття північний вихід — 5:30
південний вихід — 6:30
Час закриття північний вихід — 1:00
південний вихід — 22:30
Код станції 040
Замоскворіцька лінія
Ховрино
Біломорська
Оборотні тупики
Річковий вокзал
Водний стадіон
Войковська
ТЧ-2 «Сокіл»
Сокіл
Аеропорт
Динамо
   
Білоруська
Маяковська
Тверська
СЗГ до АПЛ
Театральна
   
Новокузнецька
СЗГ до КЛ, КРЛ, СТЛ
   
Павелецька
   
Автозаводська
Технопарк
Нагатінський метроміст
через р. Москву
Коломенська
ССГ до Каширської
Каширська
СЗГ до Варшавської
Кантемировська
Царицино
Орєхово
Домодєдовська
Красногвардійська
ТЧ «Братєєво»
Алма-Атинська

«Во́дний стадіо́н» (рос. Водный стадион) — станція Замоскворіцької лінії Московського метрополітену. Розташована між станціями «Річковий вокзал» та «Войковська», на території районів «Головинський» і «Войковський» Північного адміністративного округу міста Москви.

Станція відкрита 31 грудня 1964. Назва — розташованому поруч на Хімкинському водосховищі водному стадіону «Динамо», нині закинутого.

Технічна характеристикаРедагувати

Конструкція станції — колонна трипрогінна мілкого закладення (глибина закладення — 6 метрів), побудована за типовим проектом. На станції два ряди по 40 чотиригранних колон з кроком 4 метри. Відстань між осями рядів колон — 5,9 метри.

Колійний розвитокРедагувати

Станція без колійного розвитку.

ОздобленняРедагувати

Станція «Водний стадіон» була побудована при володорюванні М. С. Хрущова після виходу постанови 1955 «Про усунення надмірностей у проектуванні та будівництві», тому вона має скромне оздоблення[1]. Верхні частини колійних стін оздоблені білою керамічною плиткою. Цоколь стін покритий двома смугами фіолетової плитки, що символізують воду[2]. Легкі колони станції облицьовані сірим смугастим мармуром Черновського родовища[3]. Підлога викладена гранітними плитами сірих тонів. Підмурівок колон обрамлено білими квадратами з мармуру «коєлга»[3]. У цілому три станції відкритої в 1964 році ділянки були побудовані за типовим проектом і відрізняються лише оздобленням колон і колійних стін[4]. На колійних стінах висять рекламні банери. За кількістю — по два на кожній стіні, тобто всього 4. Також є дві лавки. Одна з них розташована біля північного виходу, а інша — біля південного. У центрі станції стоїть колона екстреного виклику.

ВестибуліРедагувати

Два наземні вестибулі виконані за типовим проектом. Це засклені залізобетонні павільйони. З платформи у вестибюль можна потрапити по ескалатору, спуститися з вестибюля на платформу можна по сходах. Ескалатори моделі ЕТ-5М встановлені в 1996 (північний вихід) і 1998 роках (південний вихід)[5].

Ресурси ІнтернетуРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. {{{Заголовок}}}. — 20 000 прим. — ISBN 5-7853-0019-2.
  2. М. С. Наумов, И. А. Кусый. Московское метро. Путеводитель. — М. : Вокруг света, 2006. — С. 156.
  3. а б Зверев В. Метро московское. — М. : Алгоритм, 2008. — С. 94. — ISBN 978-5-9265-0580-8.
  4. Рогачев А. В. Планировка и застройка округа // Северный округ Москвы. Век XX. — М. : Энциклопедия Российских деревень, 1997. — С. 25. — (Энциклопедия московских селений) — ISBN 5-88367-019-02.
  5. Основные характеристики эскалаторов. Официальный сайт Московского метрополитена. Архів оригіналу за 2011-08-22. Процитовано 2012-02-06. 
Попередня станція Лінія Наступна станція
Річковий вокзал   Замоскворіцька лінія   Войковська