Родоніт
Родоніт (рос. родонит; англ. rhodonite; нім. Rhodonit m) — мінерал класу силікатів, ланцюжкової будови з групи піроксеноїдів.
Родоніт | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | перевизначений (Rd)[d][1][2] |
IMA-номер | IMA1980 s.p. |
Абревіатура | Rdn[3] |
Хімічна формула | Mn²⁺SiO₃ |
Nickel-Strunz 10 | 9.DK.05[4] |
Dana 8 | 65.4.1.1 |
Ідентифікація | |
Сингонія | триклінна сингонія |
Колір риси | білий |
Інші характеристики | |
Названо на честь | троянда[d] (давньогрецька мова)[5] |
Родоніт у Вікісховищі |
Назва — від грецького «родон» — троянда (C.F.Jasche, 1817). Синоніми — германіт, гетероклін, капнікіт, манґаноліт, орлець, пайсберґіт.
Загальний опис
ред.- За Є. Лазаренком: (Mn, Ca)5[Si5O15].
- За Г.Штрюбелем, З.Х Ціммером: CaMn4[Si5O15].
- За «Fleischer's Glossary» (2004): (Mn, Fe, Mg, Ca)SiO3.
Склад у % (з Турину, Італія): MnO — 48,7; CaO — 4,51; SiO2 — 44,27.
Сингонія триклінна. Пінакоїдальний вид.
Форми виділення: масивні щільні або зернисті, шпатовидні, крупнокристалічні агрегати з неоднорідною текстурою, щільні тонкозернисті маси, ізометричні таблитчасті і призматичні кристали, рідше променисті агрегати.
Густина 3,4-3,7.
Твердість 5,5-6,75.
Рожевого, іноді рожево-сірого кольору.
Блиск скляний. На площині спайності — перламутровий полиск.
Різновид родоніту — фоулерит — має підвищений вміст ZnO (до 12 %). Крихкий.
Поширений мінерал метаморфізованих манґанових руд.
Використовують як виробне каміння; продукти вивітрювання — як манґанову руду.
Знахідки: Вестфалія, Східний Гарц (ФРН), Розіа Монтана (Румунія), Урал (РФ), Оуру Прету (Бразилія). В Україні зустрічається в Карпатах.
-
Кристали родоніту в породі
-
Яйце з родоніту
-
Родоніт, Перу
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (November 2022) — 2022.
- ↑ Miyawaki R., Hatert F., Pasero M. et al. IMA Commission on New Minerals, Nomenclature and Classification (CNMNC) Newsletter 49: New minerals and nomenclature modifications approved in 2019 // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2019. — Vol. 83. — ISSN 0026-461X; 1471-8022
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3
Література
ред.- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Родоніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Родоніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання
ред.- Родоніт в Каталозі Мінералів (рос.)
- Родоніт в базі webmineral.com (англ.)