Родоніт (рос. родонит; англ. rhodonite; нім. Rhodonit m) — мінерал класу силікатів, ланцюжкової будови з групи піроксеноїдів.

Родоніт
Загальні відомості
Статус IMA перевизначений (Rd)[d][1][2]
IMA-номер IMA1980 s.p.
Абревіатура Rdn[3]
Хімічна формула Mn²⁺SiO₃
Nickel-Strunz 10 9.DK.05[4]
Dana 8 65.4.1.1
Ідентифікація
Сингонія Триклінна сингонія
Колір риси білий
Інші характеристики
Названо на честь троянда[d] (давньогрецька мова)[5]
CMNS: Родоніт у Вікісховищі

Назва — від грецького «родон» — троянда (C.F.Jasche, 1817). Синоніми — германіт, гетероклін, капнікіт, манґаноліт, орлець, пайсберґіт.

Загальний опис ред.

Хімічна формула:

  1. За Є. Лазаренком: (Mn, Ca)5[Si5O15].
  2. За Г.Штрюбелем, З.Х Ціммером: CaMn4[Si5O15].
  3. За «Fleischer's Glossary» (2004): (Mn, Fe, Mg, Ca)SiO3.

Склад у % (з Турину, Італія): MnO — 48,7; CaO — 4,51; SiO2 — 44,27.

Сингонія триклінна. Пінакоїдальний вид.

Форми виділення: масивні щільні або зернисті, шпатовидні, крупнокристалічні агрегати з неоднорідною текстурою, щільні тонкозернисті маси, ізометричні таблитчасті і призматичні кристали, рідше променисті агрегати.

Густина 3,4-3,7.

Твердість 5,5-6,75.

Рожевого, іноді рожево-сірого кольору.

Блиск скляний. На площині спайності — перламутровий полиск.

Різновид родоніту — фоулерит — має підвищений вміст ZnO (до 12 %). Крихкий.

Поширений мінерал метаморфізованих манґанових руд.

Використовують як виробне каміння; продукти вивітрювання — як манґанову руду.

Знахідки: Вестфалія, Східний Гарц (ФРН), Розіа Монтана (Румунія), Урал (РФ), Оуру Прету (Бразилія). В Україні зустрічається в Карпатах.

Див. також ред.

Примітки ред.

Література ред.

Посилання ред.