Каннський кінофестиваль 2018
71-й Каннський міжнародний кінофестиваль проходив з 8 по 19 травня 2018 року в Каннах, Франція. Золоту пальмову гілку отримав фільм Крамничні злодюжки японського режисера Хірокадзу Корееди.[1][2] Австралійська акторка Кейт Бланшетт очолювала Головою міжнародного журі фестивалю.[3][4]
Каннський кінофестиваль 2018 | |||
---|---|---|---|
Фільм відкриття | Усі знають | ||
Фільм закриття | Чоловік, який вбив Дон Кіхота | ||
Місце проведення | Палац фестивалів[fr], Канни, Франція | ||
Нагорода | Золота пальмова гілка (Крамничні злодюжки) | ||
Заснування | 1946 | ||
Голова журі | Кейт Бланшетт | ||
Ведучий | Едуар Баер | ||
Дата проведення | 8-19 травня 2018 | ||
festival-cannes.com/en | |||
Каннський кінофестиваль 2018 у Вікісховищі
|
У конкурсі був представлений 21 повнометражний фільм[5][6]. Фестиваль відкрився показом психологічного трилера режисера Асгара Фархаді «Усі знають» з Пенелопою Крус та Хав'єром Бардемом у головних ролях.[7][8] Фільмом закриття фестивалю була обрана стрічку «Чоловік, який вбив Дон Кіхота» режисера Террі Гілліама, яка брала участь в позаконкурсній програмі.[6]
Перебіг фестивалю
ред.22 листопада 2017 року було анонсовано, що 71-й Каннський кінофестиваль відбудеться з 8 по 19 травня 2018 року, та проходитиме за новим графіком: відкриття, на відміну від попередніх років, відбудеться у вівторок, 8 травня, а церемонія закриття — у суботу, 19 травня.[9][10]
4 січня 2018 року було оголошено, що міжнародне журі головної конкурсної програми фестивалю очолить австралійська акторка Кейт Бланшетт.[3][4] До цього Головами журі Каннського кінофестивалю були такі жінки, як Олівія де Гевіленд (1965), Софі Лорен (1966), Мішель Морган (1971), Інгрід Бергман (1973), Жанна Моро (1975 та 1995), Франсуаза Саган (1979), Ізабель Юппер (1997), Лів Ульман (2001), Ізабель Юппер (2009) та Джейн Кемпіон (2014).[3]
9 березня 2018 року оголошено, що французький режисер Бертран Бонелло очолить журі секції «Сінефондасьйон» та програми короткометражних фільмів.[11]
15 березня 2018 року було представлено офіційний постер Тижня критики, на якому розміщено фото акторки Ної Абіти, яка знялася у фільмі «Ава» Леи Місіус.
23 березня 2018 року в інтерв'ю часопису «Le Film français» директор фестивалю Тьєррі Фремо оголосив кілька нововведень та роз'яснень: повернення фільму закриття фестивалю, заборона селфі на червоній доріжці та відміна показів фільмів для преси і глядачів напередодні світової гала-прем'єри. Також відтепер Netflix зможе виставити свої фільми тільки в позаконкурсній програмі, через те, що стрічки компанії не виходять в кінотеатрах.[12][13][14]
27 березня 2018 року оголошено про те, що швейцарська режисерка Урсула Маєр буде головувати в журі «Золотої камери».[15]
28 березня 2018 року було оголошено склад журі «Тижня критики», яке очолить норвезький режисер Йоакім Трієр.[16] Цього ж дня анонсовано, що 12 травня на Каннському кінофестивалі відзначать 50-річний ювілей фільму Стенлі Кубрика «Космічна одіссея 2001 року» (1968). Цього дня глядачам уперше представлять відновлену 70-мм версію стрічки; представить її американський режисер Крістофер Нолан. Наступного дня Нолан проведе в Каннах майстер-клас, частину якого також планує присвятити фільмографії Кубрика.[17]
30 березня 2018 року було оголошено, що Мартін Скорсезе отримає нагороду «Золота карета» (фр. Carrosse d'Or).[18]
4 квітня 2018 було оголошено, що журі секції «Особливий погляд» очолить Бенісіо дель Торо.[19] У 2008 році Бенісіо дель Торо отримав у Каннах приз за найкращу чоловічу роль у фільмі «Че» Стівена Содерберга; в 2010 році він входив до складу журі фестивалю, очолюваного Тімом Бертоном,[20] а в 2012 представив у програмі «Особливого погляду» свій дебютний фільм «Гавано, я люблю тебе».[21][22]
Цього ж дня був також представлений офіційний постер «Двотижневика режисерів» з фото роботи французького фотографа Вільяма Кляйна.
5 квітня 2018 року було анонсовано фільм відкриття фестивалю, яким стане стрічка «Усі знають» режисера Асгара Фархаді з Пенелопою Крус і Хав'єром Бардемом у головних ролях. Фільм братиме участь у змаганні за «Золоту пальмову гілку».[7] Того ж дня оголошено, що ведучим церемоній відкриття та закриття фестивалю втретє буде Едуар Баер. Раніше він був ведучим Канського кінофестивалю два роки поспіль — у 2008 і 2009 роках.[23]
6 квітня 2018 було оголошено, що фільм «Соло. Зоряні Війни. Історія» Рона Говарда увійшов до позаконкурсної програми, де 15 травня відбудеться його світова прем'єра. Раніше такі покази фільмів франшизи відбулися в Каннах у 2002 роках («Атака клонів») і в 2005-му («Помста ситхів»).[24]
11 квітня 2018, за день до прес-конференції, на якій було оголошено про офіційний конкурсний відбір фільмів фестивалю, був представлений офіційний плакат Каннського кінофестивалю 2018 року зі стилізованим поцілунком героїв Жана-Поля Бельмондо та Анни Каріної з фільму Жана-Люка Годара «Безтямний П'єро» 1965 року.[25]
12 квітня 2018 на прес-конференції організаторів 71-го Каннського кінофестивалю була оголошена конкурсна програма.[5][26]
14 квітня 2018 року оголошено склад журі Queer Palm, яке очолить французька продюсерка Сільві Піала.[27]
16 квітня 2018 року оголошена програма паралельної секції Міжнародний тиждень критики.[28]
18 квітня Каннський кінофестиваль оголосив повний склад журі основного конкурсу. Окрім австралійської акторки Кейт Бланшетт, яка є головою журі, кіноогляд судитимуть американська акторка Крістен Стюарт, канадський режисер Дені Вільнев, американська режисерка Ава Дюверней, французький режисер Робер Гедігян, співачка з Бурунді Хаджа Нін, французька акторка Леа Сейду, китайський актор Чан Чень та російський кінорежисер Андрій Звягінцев. Загалом в журі 71-го фестивалю, за словами організаторів — п'ять жінок і четверо чоловіків, які представляють сім країн і п'ять континентів.[29]
19 квітня 2018 було оголошено про доповнення до основного конкурсу та до низки інших програм фестивалю. У основний конкурс додалися три стрічки: «Айка» реж. Сергія Дворцевого (Казахстан), «Дика груша» реж. Нурі Більге Джейлана (Туреччина) та «Ніж у серці» реж. Янна Гонсалеса (Франція). До програми «Особливий погляд» увійшли: «Донбас», реж. Сергія Лозниці, який відкриє програму секції, «Мертві та інші», реж. Жуан Салавіза і Рене Надер Мессора та «Помри, монстре, помри», реж. Алехандро Фаделя.[6] Фільм Ларса фон Трієра «Дім, який побудував Джек» та роботу Террі Гілліама «Чоловік, який вбив Дон Кіхота» включено до позаконкурсної програми. До програми «Опівнічних показів» додано документальну стрічку «Вітні» про співачку Вітні Г'юстон та стрічку виробництва HBO «451 градус за Фаренгейтом» Раміна Бахрані, ремейк фільму Франсуа Трюффо 1966 року.[6][30]
23 квітня 2018 року була оголошена програма «Каннська класика». Цього року фестиваль відзначає 40-річчя фільму «Бріолін» за участю Джона Траволти, а також 30-річчя стрічки Люка Бессона «Блакитна безодня».[31]
12 травня 2018 року на червоній доріжці перед прем'єрою фільму «Дівчата сонця» Єви Юссон відбулася акція з вимогою збільшити кількість жінок в конкурсних програмах фестивалю, організована ініціативною групою «5050X2020», яка до 2020 року прагне зрівняти кількість чоловіків та жінок у програмі кінофестивалю. До акції долучилися голова журі Каннського кінофестивалю, актриса Кейт Бланшетт та французька режисерка Аньєс Варда, які зачитали заяви групи англійською та французькою мовами.[32]
Участь України
ред.На 71-му Каннському кінофестивалі Україна була представлена Українським національним павільйоном на кіноринку фестивалю Marché du Film (Кіно на марші), основну увагу в роботі якого було присвячено презентації українського кіно і можливостей національної кіноіндустрії міжнародній спільноті. Робота павільйону, що відкрився 8 травня і працював до 17 травня, організована Українською Кіноасоціацією, Асоціацією кіноіндустрії України, Київським міжнародним кінофестивалем «Молодість» та Одеським міжнародним кінофестивалем. Низка заходів павільйону проходила під уже традиційним слоганом — #UkraineIsYourDestination.[33][34][35] У готелі Radisson Blue Cannes відбулася презентація українських кінопроєктів, яка викликала інтерес у більш ніж 90 професіоналів кіноіндустрії, які відзначили високий рівень підготовки презентацій і високу майстерність вітчизняних кінематографістів. Увазі іноземних продюсерів було представлено дев'ять українських фільмів, що перебувають на різній стадії виробництва: «Антон» (продюсер Андрій Суярко), «Атлантида» (продюсер Володимир Яценко), «Крути 1918» (продюсер Артем Колюбаєв), «Передчуття» (продюсери Артем Колюбаєв і Андрій Єрмак), «Спадок брехні» (продюсер Алла Бєлая), «Стасіс» (продюсер Наталія Лібет), «Зеніт» (продюсер Наталія Лібет), «Секс і нічого особистого» (режисер Ольга Ряшина), «Гравець з часом» (режисер Олександр Недбаєв і продюсер Павло Сушко).[36] Також українська компанія 435 FILMS організувала скринінг ігрового повнометражного фільму Тоні Ноябрьової «Герой мого часу»[35].
Український фільм режисерки Марисі Нікітюк «Серафима», створений за однойменним романом Олеся Ульяненка, взяв участь у La Fabrique des Cinémas du Monde — професійній програмі, в рамках якої проводиться робота з професійними консультантами, а також зустрічі з представниками топових фондів, копродакшн-маркетів та форумів.[37]
9 травня 2018 на відкритті конкурсної програми «Особливий погляд» відбулася світова прем'єра фільму Сергія Лозниці «Донбас», створеного в копродукції Німеччини, України, Нідерландів, Франції та Румунії.[34][38] Стрічку презентував голова журі секції «Особливий погляд» пуерториканський кінорежисер Бенісіо дель Торо.[39]
10 травня 2018 року в рамках кіноринку «Кіно на марші» (фр. Marché du Film) компанія-дистриб'ютор WestEnd Films презентувала перший офіційний кадр з політичного трилера «Гарет Джонс» режисера Агнешки Голланд, що створюється за підтримки Держкіно України.[40]
12 травня в рамках конкурсної програми «Тиждень критики» відбулася світова прем'єра фільму ісландського режисера Бенедикта Ерлінґссона «Гірська жінка: на війні», створеного у копродукції Франції, Ісландії та України за підтримки Державного агентства України з питань кіно.[34][41] Прем'єра трилера розпочалася з акції на підтримку незаконно ув'язненого в Росії українського режисера Олега Сенцова. Перед показом фільму на екрані з'явилося зображення з написом: «Володимир Путін — президент Росії до 2024 року. Олег Сенцов — в'язень Росії до 2034 року. Негайне звільнення Олега Сенцова!».[42]
Журі
ред.Основний конкурс
ред.Голова журі | Члени журі | |
---|---|---|
|
Особливий погляд
ред.- Голова журі: Бенісіо дель Торо, актор, кінорежисер та сценарист Пуерто-Рико
- Кантемір Балагов, режисер, Росія
- Джулі Гантсінгер, художній директор кінофестивалю в Теллуріді США
- Аннамарі Ясір, режисерка та сценаристка Палестина
- Вірджинія Ледоєн, акторка Франція
Сінефондасьйон та короткометражні фільми
ред.- Голова журі: Бертран Бонелло, режисер, сценарист Франція
- Валеска Ґрізебах[de], режисерка, сценаристка та продюсер Німеччина
- Халіль Жорейг, режисер, художник Ліван
- Аланте Каваїте, кінорежисерка, сценаристка Франція Литва
- Аріана Лабед, акторка Франція
Золота камера
ред.- Голова журі: Урсула Маєр, режисерка, сценаристка та акторка Швейцарія
- Марі Амашукелі, режисер Франція[43]
- Айрис Брі, кінокритик, режисерка та сценаристка Франція/ США
- Сільван Фаж, президент Cinéphase Франція
- Жанна Лапуарі, кінооператор Франція
- Арно та Жан-Марі Лар'є, режисери та сценаристи Франція
Міжнародний тиждень критики
ред.- Голова журі: Йоакім Трієр, режисер та сценарист Норвегія
- Науель Перес Біскаярт, актор Аргентина
- Єва Санджорджі, директор Віденського кінофестивалю Італія
- Хлоя Севіньї, актриса та кінорежисерка США
- Огюстен Трапенар, журналіст Франція
Золоте око
ред.- Голова журі: Еммануель Фінкель, режисер Франція
- Кім Лонджинотто[en], режисер Велика Британія
- Лоліта Шамма[fr], акторка Франція
- Ізабель Данель[fr], критик Франція
- Пол Стурц, режисер фестивалю True/False Film Festival США
Queer Palm
ред.- Голова журі: Сільві Піала, продюсер Франція
- Пепе Руйлоба, програмний директор та координатор Премії Магуей Гвадалахарського фестивалю Мексика
- Дуня Сичова, акторка, редактор і продюсер Франція
- Морган Симон, режисер Франція
- Бойд ван Хої, журналіст Нідерланди
Офіційна програма фестивалю
ред.- Позначки
(ЗК) Режисерський дебют, що претендує на Золоту камеру ‡ Претенденти на Queer Palm ✪ Документальні; претенденти на Золоте око ★ Фільм-переможець, володар головної премії у своїй секції
Основний конкурс
ред.Наступні фільми були відібрані для участі в конкурсній програмі у змаганні за Золоту пальмову гілку:[26][5][6]
Повнометражні фільм
ред.Фільми позаконкурсної програми
ред.Фільм | Назва мовою оригіналу | Режисер | Країна |
---|---|---|---|
Дім, який побудував Джек | The House that Jack Built | Ларс фон Трієр | Франція Німеччина Данія |
Чоловік, який вбив Дон Кіхота (фільм закриття) | The Man Who Killed Don Quixote | Террі Гілліам | Іспанія Португалія Велика Британія Бельгія Франція |
Соло. Зоряні Війни. Історія | Solo: A Star Wars Story | Рон Говард | США |
Щасливі невдахи | Le Grand Bain | Жиль Лелуш | Франція |
Опівнічні покази
ред.Фільм | Назва мовою оригіналу | Режисер | Країна |
---|---|---|---|
451 градус за Фаренгейтом | Fahrenheit 451 | Рамін Бахрані | США |
Арктика (ЗК) | Arctic | Джо Пенна | Ісландія |
Вітні (док.) | Whitney | Кевін Макдональд | Велика Британія |
Шпигун, зниклий на півночі | 공작 / Gongjack | Юн Джон Бін | Південна Корея |
Спеціальні покази
ред.Фільм | Назва мовою оригіналу | Режисер | Країна |
---|---|---|---|
10 років в Таїланді | สิบปีในประเทศไทย / 10 Jours en Thaïlande | Адітья Ассарат, Вісіт Сасанатьєнг, Чулаярннон Сирипхол, Апічатпон Вірасетакул |
Таїланд |
Велике магічне коло | O Grande Circo Místico | Карлос Дієгіс | Бразилія Португалія Франція |
Держава проти Мандели та інших (док.) | The State Against Mandela and the others | Ніколя Шампу, Жиль Порте | Франція |
До чотирьох вітрів (док.) | À tous vents | Мішель Тоеска | Франція |
Мертві душі | 死亡的靈魂 / Dead Souls | Ван Бін | КНР |
Папа Франциск — людина свого слова | Pope Francis — A Man of his Word | Вім Вендерс | Німеччина |
Переправа | La Traversée | Ромен Гупіль, Даніель Кон-Бендіт | Франція |
Короткометражні фільми
ред.Фільм | Назва мовою оригіналу | Режисер | Країна |
---|---|---|---|
III (анім.) | Марта Паєк | Польща | |
Вирок | Judgement | Раймон Рибай Гутьєррес | Філіппіни |
Габріель | Gabriel | Орен Гернер | Франція |
Двоїстість (Подвійність) | Duality | Масахіко Сато, Ґенкі Кавамура, Ютаро Секі, Масаюкі Тойота, Кентаро Хірасе |
Японія |
Кароліна | Caroline | Селін Гелд, Логан Джордж | США |
На кордоні | On the border | Вей Шуцзюнь | КНР |
Тінь | Tariki | Саїд Яфарян | Іран |
Усі ці істоти | Toutes ces créatures | Чарльз Вільям | Австралія |
Особливий погляд
ред.Програму секції «Особливий погляд» було анонсовано 12 квітня 2018 року.[44][5]
Фільм | Назва мовою оригіналу | Режисер | Країна |
---|---|---|---|
Браконьєри (ЗК) | Die stropers | Етьєн Каллос | Франція Греція Польща ПАР |
Дівчина (ЗК) ‡ | Girl | Лукас Донт | Бельгія |
Довга подорож у ніч | 地球最后的夜晚 / Di qiu zui hou de ye wan | Бі Гань | Франція КНР |
Донбас (фільм відкриття програми)[45] | Сергій Лозниця | Німеччина Україна Нідерланди Франція Румунія | |
Дощ, це спів у селі мерців | Chuva é Cantoria na Aldeia dos Mortos | Жоао Салавіза, Рене Надер Мессора | Португалія |
Друг ‡ | Rafiki | Ванурі Кауй | ПАР Кенія Франція Нідерланди Німеччина |
Ейфорія ‡ | Euphoria | Валерія Голіно | Італія |
Лоскоти (ЗК) | Les chatouilles | Ерік Метає, Андреа Бескон | Франція |
Манто | मंटो | Нандіта Дас | Індія |
Моя улюблена тканина (ЗК) | Mon tissu préféré | Гайї Джиджі | Франція Німеччина Туреччина |
На коліна, хлопці | Sextape | Антуан Дерозьєр | Франція |
На межі світів ‡ | Gräns | Алі Аббасі | Швеція Данія |
Ніжна байдужість світу | Әлемнің жұмсақтық мазасыздығы / Älemniñ jumsaqtıq mazasızdığı |
Адильхан Ержанов | Казахстан Франція |
Помри, монстре, помри | Muere, Monstruo, Muere | Алехандро Фадель | Аргентина |
Софія (ЗК) | Sofia | Мер'єм Бенм'Барек | Франція Катар |
У моїй кімнаті | In My Room | Ульріх Келер | Німеччина Італія |
Янгол ‡ | El Angel | Луїс Ортега | Аргентина Іспанія |
Янгольське обличчя (ЗК) | Gueule d'ange | Ванесса Фільо | Франція |
Сінефондасьйон
ред.Фільм | Назва мовою оригіналу | Режисер | Школа | Країна |
---|---|---|---|---|
Бездушний | Inanimate | Люсія Бульгероні | NFTS | Велика Британія |
Гумовий дельфін | Dolfin Megumi | Орі Аарон | Школа кіно та телебачення Стіва Тіша | Ізраїль |
Інший | Inny | Марта Магнуська | Кіношкола в Лодзі | Польща |
Календар | Календарь | Ігор Поплаухін | Московська школа нового кіно | Росія |
Кінець сезону | End of Season | Жаннат Альшанова | Лондонська кіношкола | Велика Британія |
Літо електричного лева | El Verano del Léon Eléctrico | Дієго Седзедес | Чилійський університет | Чилі |
Матроське захоплення | Sailor's Delight | Луїза Обертін, Елоїза Жирар, Марін Менейроль, Йонас Ріттер, Люка Ронжар, Амандін Тому | Вища школа аудіовізуального виробництва | Франція |
Пальми та електролінії | Palm Trees and Power Lines | Джеймі Дак | Школа мистецтв Тіша | США |
П'ять хвилин на вулиці | Cinco minutos afuera | Констанца Гатті | Університет кіно FUC | Аргентина |
Синій та червоний у рівних пропорціях | Albastru si Rosu, in Proportii Egale | Джорджіана Молдовіану | Національний університет театру і кіно «І. Караджале» | Румунія |
Так на землі | Così in Terra | П'єр Лоренцо Пізано | Експериментальний кіноцентр | Італія |
Точки | Dots | Ерік Ленартович | AFRTS | Австралія |
Фрагмент драми | Fragment de drame | Лаура Гарсія | La Fémis | Франція |
Час Гектора | Los tiempos de Héctor | Аріель Гутьєррес | Центр кіномистецтва | Мексика |
Шторми в нашій крові | Dong wu xiong meng | Ді Шен | Шанхайська театральна академія | КНР |
Я — моя власна мати | I am my Own Mother | Ендрю Зокс | Державний університет Сан-Франциско | США |
Як хороший хлопець | Mesle bache Adam | Аріан Вазірдафтарі | Тегеранський університет драматичного мистецтва | Іран |
Класика Канн
ред.Паралельні секції
ред.Міжнародний тиждень критики
ред.Наступні фільми були відібрані до програми Міжнародного тижня критики:[28][46][47]
- Повнометражні фільми
Фільм | Назва мовою оригіналу | Режисер | Країна |
---|---|---|---|
Гі (фільм закриття) | Guy | Алекс Лутц | Франція |
Дикий | Sauvage | Камілла Відал-Наке | Франція |
Діамантіно (ЗК) ‡ | Diamantino | Габріель Абрантеш, Данієль Шмідт | Португалія Франція Бразилія |
Гірська жінка: на війні | Kona fer í stríð | Бенедикт Ерлінґссон | Ісландія Франція Україна |
Кріс швейцарський | Chris the Swiss | Аня Кофмель | Швейцарія Хорватія Німеччина Фінляндія |
Один день | Egy Nap | Жофія Сіладьї | Угорщина |
Сер | Sir | Роена Ґера | Індія Франція |
Фуга | Fuga | Агнєшка Смочинська | Польща Чехія Швеція |
Спеціальні покази | |||
Дике життя (фільм відкриття) | Wildlife | Пол Дано | США |
Наші битви | Nos Batailles | Гійом Сенез | Бельгія Франція |
Шахерезада ‡ | Shéhérazade | Жан-Бернар Марлін | Франція |
Двотижневик режисерів
ред.Наступні фільми були відібрані для участі в програмі секції «Двотижневик режисерів»:[48][49]
Фільм | Назва мовою оригіналу | Режисер | Країна |
---|---|---|---|
Амін | Amin | Філіпп Фокон | Франція |
Вантаж | Teret | Оґнєн Ґлавоніч | Сербія |
Вельді | Weldi | Мохамед Бен Аттіа | Туніс |
Викрадений злодій | El Motoarrebatador | Агустін Тоскано | Аргентина |
Гравці | Joueurs | Марі Монж | Франція |
До країв Землі | Les Confins Du Monde | Гійом Ніклу | Франція |
Дорога Самуні | Samouni Road | Стефано Савона | Італія |
Екстаз | Climax | Гаспар Ное | Франція |
Занадто багато благодаті | Troppa Grazia | Джанні Занасі | Італія |
Кармен і Лола ‡ | Carmen y Lola | Аранта Ечеварріа | Іспанія |
Купи мені револьвер | Cómprame Un Revólver | Хуліо Ернандес Кордон | Мексика |
Літні пташки | Pajaros De Verano | Крістіна Гальєго, Чиро Герра | Колумбія |
Менді | Mandy | Панос Косматос | США |
Мірай з майбутнього | 未来のミライ / Mirai no Mirai | Мамору Хосода | Японія |
Щось не так з тобою | En Liberté! | П'єр Сальвадорі | Франція |
Не залишай слідів | Leave No Trace | Дебра Гранік | США |
Петра | Petra | Хайме Росалес | Іспанія |
Світ — твій | Le monde est à toi | Ромен Гаврас | Франція |
Тиші | Los Silencios | Беатріс Сейнер | Бразилія |
明王朝史科 / Ming Wang Xing Shi Ke | Мінь Чжан | КНР |
Асоціація за незалежне кіно і його поширення (ACID)
ред.17 квітня 2018 року список учасників свого конкурсу опублікувала ACID[fr][50]:
Фільм | Назва мовою оригіналу | Режисер | Країна |
---|---|---|---|
Встань, кохання ‡ | L'amour debout | Мішель Дашо (Michaël Dacheux) | Франція |
Дорога грому | Thunder Road | Джим Каммінгс | США |
Ми койоти | Nous les Coyotes | Анна Ладуль, Марко Ла Віа | Франція США |
Пристрасне бажання щастя | Un violent désir de Bonheur | Клеман Шнейдер | Франція |
Так собі зима | Ольга Коротко | Казахстан | |
Тільки на моєму весіллі | Seule à mon mariage | Марта Бергман | Бельгія |
У жахливих джунглях | Dans la terrible jungle | Каролін Капель, Омблін Ре | Франція |
Щось відбувається | Il se passe quelque chose | Анн Алікс | Франція |
‡ | Cassandro the Exotico ! | Марі Лозьє | Франція |
Нагороди
ред.Офіційна програма
ред.- Головний конкурс[2]
Нагорода | Лауреат | Країна |
---|---|---|
Золота пальмова гілка | Крамничні злодюжки, реж. Хірокадзу Корееда | |
Спеціальна Золота пальмова гілка | Книга з картинками, реж. Жан-Люк Годар | |
Гран-прі | Чорний куклукскланівець, реж. Спайк Лі | |
Найкращий режисер | Павел Павліковський за Холодна війна | |
Найкращий сценарій | Аліче Рорвахер за Щасливий Ладзаро | |
Джафар Панагі та Надер Саевар за Три обличчя | ||
Найкраща акторка | Самал Еслямова за Айка | |
Найкращий актор | Марчелло Фонте за Догмен | |
Приз журі | Капернаум, реж. Надін Лабакі |
- Особливий погляд[51]
Нагорода | Лауреат | Країна |
---|---|---|
Приз «Особливий погляд» | На межі світів, реж. Алі Аббасі | |
Приз журі «Особливий погляд» | Дощ, це спів у селі мерців, реж. Жоао Салавіза та Рене Надер Мессора | |
Приз журі «Особливий погляд» найкращому режисерові | Сергій Лозниця за фільм Донбас | |
Приз журі «Особливий погляд» за найкращу акторську гру | Віктор Полстер за фільм Дівчина | |
Приз за сценарій | Мер'єм Бенм'Барек[fr] за фільм «Софія» |
- Сінефондасьон[52]
- Золота камера
Нагорода | Лауреат | Країна |
---|---|---|
Золота камера | Дівчина, реж. Лукас Донт |
- Короткометражні фільм
Нагорода | Лауреат | Країна |
---|---|---|
Золота пальмова гілка за короткометражний фільм | Усі ці істоти, реж. Чарльз Вільямс | |
Спеціальна згадка | На кордоні, реж. Вей Шуцзюнь |
Паралельні секції
ред.Нагорода | Лауреат | Країна |
---|---|---|
Гран-прі Nespresso | Діамантіно, реж. Габріель Абрантеш та Данієль Шмідт | |
Приз Луї Редера за одкровення | Фелікс Маріто за роль у фільмі Дикий, реж. Камілла Відал-Наке | |
Премія SACD | Гірська жінка: на війні, реж. Бенедикт Ерлінґссон | |
Нагорода Фонду Гана для підтримки дистрибуції | Сер, реж. Роена Ґера | |
Приз Leica Cine Discovery за найкращий короткометражний фільм | Гектор Мало: останній день року, реж. Жаклін Ленцу | |
Премія Canal+ | День весілля, реж. Еліас Белькеддар | |
Приз «Золота залізниця» (Rail d'Or) | Гірська жінка: на війні, реж. Бенедикт Ерлінґссон |
- Двотижневик режисерів
Нагорода | Лауреат | Країна |
---|---|---|
Нагорода Art Cinema | Екстаз, реж. Гаспар Ное | |
Премія SACD | Щось не так з тобою , реж. П'єр Сальвадорі | |
Нагорода Europa Cinemas Label | Занадто багато благодаті, реж. Джанні Занасі | |
Приз Illy за короткометражний фільм | Прогул, реж. Патрік Бреснан та Івете Лукас | |
Премія «Золота карета»[18] | Мартін Скорсезе[55] |
Незалежні нагороди
ред.Нагорода | Лауреат | Країна |
---|---|---|
Основний конкурс | Спалення, реж. Лі Чхан Дон | |
«Особливий погляд» | Дівчина, реж. Лукас Донт | |
«Двотижневик режисерів» | Один день, реж. Жофія Сіладьї |
Нагорода | Лауреат | Країна |
---|---|---|
Основний конкурс | Капернаум, реж. Надін Лабакі | |
Спеціальна згадка | Чорний куклукскланівець, реж. Спайк Лі |
- Журі «Золоте око»
Нагорода | Лауреат | Країна |
---|---|---|
Приз «Золоте око» | Дорога Самуні, реж. Стефано Савона | |
Спеціальна згадка | Безкоштовно, реж. Мішель Тоеска[fr] | |
Очі Орсона Уеллса, реж. Марк Кузенс |
- Журі Queer Palm[58]
Нагорода | Лауреат | Країна |
---|---|---|
Queer Palm | Дівчина, реж. Лукас Донт | |
Queer Palm за короткометражний фільм | Сирота, реж. Кароліна Марковіц |
- Журі «Пальмовий пес»
Нагорода | Лауреат | Країна |
---|---|---|
Пальмовий пес | За цілісність собачого кастингу у фільму Догмен | |
Гран-прі журі | Уявний пекінез з фільму Діамантано |
- Приз Франсуа Шале
Нагорода | Лауреат | Країна |
---|---|---|
Приз Франсуа Шале | Йомеддін, реж. Абу Бакр Шоукі |
- Приз «Вулкан» за технічну майстерність
Нагорода | Лауреат | Країна |
---|---|---|
Приз «Вулкан» | Шин Жум Хі — за художнє оформлення фільму Спалення |
- Приз за найкращий саундтрек
Лауреат | Країна |
---|---|
Роман Білик та Герман Осипов за Літо |
- Найкращі фільми на думку журналів про кіно
Видання | Лауреат | Країна |
---|---|---|
Le Film français | Літо | |
Screen International | Спалення |
Спеціальні нагороди
ред.Нагорода | Лауреат | Країна |
---|---|---|
Почесна Золота пальмова гілка | Марин Карміц | |
Трофей Шопар | Відкриття року — акторка: Елізабет Дебікі | |
Відкриття року — актор: Джо Алвін |
Примітки
ред.- ↑ 71st Festival de Cannes Awards. 71st Festival de Cannes Awards (англ) . 19.05.2018. Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 20.05.2018.
- ↑ а б Fabien Lemercier. The Palme d'Or goes to Shoplifters. Cineuropa (англ) . 19.05.2018. Архів оригіналу за 20.05.2018. Процитовано 20.05.2018.
- ↑ а б в Fabien Lemercier. Cate Blanchett to chair the jury at Cannes. Cineuropa (англ.) . 4.01.2018. Архів оригіналу за 7 січня 2018. Процитовано 7.01.2018.
- ↑ а б Jack Shepherd. Cate Blanchett named Cannes Film Festival 2018 jury president. Independent (англ.) . 4.01.2018. Архів оригіналу за 15 травня 2020. Процитовано 7.01.2018.
- ↑ а б в г Nancy Tartaglione. Cannes Film Festival 2018: Spike Lee, Jean-Luc Godard, Jafar Panahi In Competition; Whither Von Trier? – Full List. Deadline.com. 12 квітня 2011. Архів оригіналу за 14 березня 2020. Процитовано 12.04.2018.
- ↑ а б в г д Fabien Lemercier. Three new films enter the competition in Cannes. Cineuropa (англ) . 19.04.2018. Архів оригіналу за 24 квітня 2018. Процитовано 19.04.2018.
- ↑ а б Keslassy, Elsa (4 квітня 2018). Penelope Cruz and Javier Bardem’s ‘Everybody Knows’ to Open Cannes Film Festival (EXCLUSIVE). Variety. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 6 квітня 2018.
- ↑ Fabien Lemercier. Everybody Knows to open the Cannes Film Festival. Cineuropa (англ) . 5.04.2018. Архів оригіналу за 14 квітня 2018. Процитовано 6.04.2018.
- ↑ Dates for the 2018 Festival de Cannes. Festival de Cannes (англ.) . 22.11.2017. Архів оригіналу за 19 жовтня 2019. Процитовано 7.01.2018.
- ↑ Pourquoi les dates du Festival de Cannes changent en 2018. Nice-Matin. 7 січня 2018.
- ↑ Tartaglione, Nancy (12.04.2018). ‘Saint Laurent’ Director Bertrand Bonello To Head Cinéfondation & Short Films Jury In Cannes. Deadline. Архів оригіналу за 9 квітня 2018. Процитовано 8 квітня 2018.
- ↑ На Каннському кінофестивалі змінили правила для журналістів, щоб «не псували людям настрій». Детектор медіа. 23 березня 2018. Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 12.04.2018.
- ↑ На червоній доріжці Каннського фестивалю заборонять селфі. Телекритика. 23 березня 2018. Архів оригіналу за 26 березня 2018. Процитовано 12.04.2018.
- ↑ Netflix відсторонили від участі в Каннському кінофестивалі. Media Sapiens. 26 березня 2018. Архів оригіналу за 12 квітня 2018. Процитовано 12.04.2018.
- ↑ Ursula Meier, President of the Jury of the Caméra d'or. Festival de Cannes 2018. Архів оригіналу за 4 квітня 2018. Процитовано 12.04.2018.
- ↑ Norwegian director Joachim Trier, Jury President of the 57th Semaine de la Critique | La Semaine de la Critique of Festival de Cannes. Semaine de la Critique du Festival de Cannes. Архів оригіналу за 9 квітня 2018. Процитовано 12.04.2018.
{{cite web}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|5=
(довідка) - ↑ У Каннах з розмахом відзначать 50-річчя «Космічної одіссеї» Кубрика. Телекритика. 3 квітня 2018. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12.04.2018.
- ↑ а б Elsa Keslassy. Cannes: Martin Scorsese to Receive Golden Coach Award at Directors’ Fortnight. Variety (англ) . 30.03.2018. Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 12.04.2018.
- ↑ Бенисио Дель Торо возглавит жюри программы «Особый взгляд» в Каннах (рос) . 06.04.2018. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 12.04.2018.
- ↑ All Juries 2010. festival-cannes.fr. Архів оригіналу за 12.04.2018.
- ↑ Chu, Henry (4 квітня 2018). Cannes: Benicio Del Toro to Head Un Certain Regard Jury. Архів оригіналу за 8 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018.
- ↑ Georg Szalai. Cannes: Benicio Del Toro Named Un Certain Regard Jury President. The Hollywood Reporter (англ) . 4 квітня 2018. Архів оригіналу за 4 грудня 2020. Процитовано 12.04.2018.
- ↑ Delphine Perez. Édouard Baer, flamboyant maître des cérémonies du 71e Festival de Cannes. La Parisienne (фр) . 5 квітня 2018. Архів оригіналу за 10 липня 2018. Процитовано 12.04.2018.
- ↑ Aaron Couch, Borys Kit. 'Solo: A Star Wars Story' to Premiere at Cannes. The Hollywood Reporter (англ) . 5 квітня 2018. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 12.04.2018.
- ↑ Cannes Film Fest Poster 2018: Stolen Kisses In Jean-Luc Godard’s ‘Pierrot Le Fou. Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 12.04.2018.
- ↑ а б The films vying for the Palme d’Or at Cannes 2018. Cineuropa. 12.04.2018. Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 12.04.2018.
- ↑ Franck Finance-Madureira. Le Jury Queer Palm 2018. FrenchMania.fr (фр) . 14 квітня 2018. Архів оригіналу за 20 травня 2020. Процитовано 16.04.2018.
- ↑ а б The selection 2018. Semaine de la Critique. Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
- ↑ Канны 2018: объявлен состав жюри. The Hollywood Reporter (рос) . 18.04.2018. Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 19.04.2018.
- ↑ Ларс фон Триер и Терри Гиллиам: Канны порадовали внеконкурсной программой. Медіаняня. 19.04.2018. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 19.04.2018.
- ↑ Cannes Classics 2018. Festival de Cannes 2018 (фр.). 201-04-238. Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 24.04.2018.
- ↑ У Каннах провели акцію з вимогою збільшити кількість жінок в конкурсних програмах фестивалю. Детектор медіа. 13 травня 2018. Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 14.05.2018.
- ↑ Держкіно витратить вдвічі більше коштів на Український національний павільйон в Каннах, ніж торік. Детектор медіа. 16 квітня 2018. Архів оригіналу за 28.04.2018. Процитовано 28.04.2018.
- ↑ а б в «Женщина на войне» и «Донбасс». Как выглядит Каннское будущее Украины, и при чем тут Минкульт. Медіаняня (рос) . 27.04.2018. Архів оригіналу за 28.04.2018. Процитовано 28.04.2018.
- ↑ а б Оголошено програму роботи Українського національного павільйону на Каннському кінофестивалі. Детектор медіа. 2 травня 2018. Архів оригіналу за 6 квітня 2019. Процитовано 3.04.2018.
- ↑ Участь України у 71-му Каннському кінофестивалі: підсумки. МедіаБізнес. 25.05.2018. Архів оригіналу за 27.05.2018. Процитовано 26.05.2018.
- ↑ Фільм «Серафима» візьме участь у програмі Каннського фестивалю La Fabrique des Cinémas du Monde. Детектор медіа. 20 березня 2018. Архів оригіналу за 18 квітня 2019. Процитовано 28.04.2018.
- ↑ Фільм Сергія Лозниці «Донбас» відкриє програму «Особливий погляд» Каннського кінофестивалю. Детектор медіа. 19 квітня 2018. Архів оригіналу за 6 квітня 2019. Процитовано 28.04.2018.
- ↑ Бенісіо дель Торо презентував українську стрічку «Донбас» на Каннському кінофестивалі. Детектор медіа. 9 травня 2018. Архів оригіналу за 11 липня 2018. Процитовано 14.05.2018.
- ↑ У Каннах презентували перший офіційний кадр історичного трилера про британського журналіста Гарета Джонса. Детектор медіа. 17:44четвер,. Архів оригіналу за 3 грудня 2019. Процитовано 14.05.2018.
- ↑ На Каннському кінофестивалі відбудеться прем'єра фільму «Жінка на війні», створеного в копродукції з Україною. Детектор медіа. 16 квітня 2018. Архів оригіналу за 6 квітня 2019. Процитовано 28.04.2018.
- ↑ Прем’єра українського трилера «Жінка на війні» в Каннах розпочалася з акції на підтримку Сенцова. Детектор медіа. 13 травня 2018. Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 14.05.2018.
- ↑ The 2018 Caméra d'Or Jury. Festival de Cannes 2018. 7 травня 2018. Архів оригіналу за 8 травня 2018. Процитовано 8 травня 2018.
- ↑ Fabien Lemercier. Un Certain Regard puts its faith in young talents. Cineuropa (англ) . 12 квітня 2018. Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 12.04.2018.
- ↑ У Каннах покажуть український фільм про Донбас. Телекритика. 21.04.2018. Процитовано 23.04.2018.
- ↑ Paul Dano’s ‘Wildlife’ to Open Cannes Critics’ Week Sidebar. The Wrap. Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
- ↑ Fabien Lemercier. A very European selection for the Cannes Critics’ Week. Cineuropa (англ) . 16.04.2018. Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 16.04.2018.
- ↑ Cannes: Directors' Fortnight unveils 2018 line-up. ScreenDaily. Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 18 квітня 2018.
- ↑ Cannes: Directors’ Fortnight Lineup Boasts Colombia’s ‘Birds of Passage,’ Nicolas Cage in ‘Mandy’. Variety. Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 18 квітня 2018.
- ↑ Erin Nyren (17 квітня 2018). Cannes 2018 : tous les films sélectionnés à l'ACID (фр.). allocine.fr. Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 4.05.2018.
- ↑ Lodge, Guy (18 травня 2018). Cannes: ‘Border’ Leads Un Certain Regard Award Winners. Variety. Архів оригіналу за 22 травня 2018. Процитовано 19 травня 2017.
- ↑ Bertrand Bonello and the Jury have announced the winners of the 21st Cinéfondation Selection. Cannes Film Festival. 17 травня 2018. Архів оригіналу за 18 травня 2018. Процитовано 19 травня 2018.
- ↑ Le palmarès | Semaine de la Critique du Festival de Cannes. Архів оригіналу за 7 вересня 2017. Процитовано 26 травня 2018.
- ↑ Dave McNary. Cannes Critics’ Week Film ‘Woman at War’ Bought by Magnolia for North America. Variety (англ) . 18.05.2018. Архів оригіналу за 26 травня 2018. Процитовано 26.05.2018.
- ↑ Petski, Denise (30 березня 2018). Cannes: Martin Scorsese To Receive Golden Coach Award At Directors’ Fortnight. Deadline. Архів оригіналу за 9 квітня 2018. Процитовано 19 травня 2018.
- ↑ Cannes’ FIPRESCI Prize goes to Burning. Cineuropa (англ) . 19.05.2018. Архів оригіналу за 1 жовтня 2018. Процитовано 20.05.2018.
- ↑ Lawrence Pieters. Le Prix du Jury œcuménique 2018 décerné à ’Capharnaüm’. JURY OECUMENIQUE au Festival de Cannes (фр) . 19.05.2018. Архів оригіналу за 20 травня 2018. Процитовано 20.05.2018.
- ↑ Brigitte Baronnet. Cannes 2018 : La Queer Palm décernée à Girl. allocine.fr (фр) . 18.05.2018. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 22.05.2018.
Посилання
ред.- Офіційний сайт
- 71-й Каннський кінофестиваль на сайті «IMDb» (англ.)
- 71-й Каннський кінофестиваль [Архівовано 20 травня 2018 у Wayback Machine.] на AlloCiné
- 71-й Каннський кінофестиваль [Архівовано 2 квітня 2019 у Wayback Machine.] на сайті uniFrance Films