Хав'є́р Анхель Енсінас Барде́м (ісп. Javier Ángel Encinas Bardem, нар. 1 березня 1969, Лас-Пальмас-де-Гран-Канарія) — іспанський актор. Перший серед іспанців володар премії «Оскар» за найкращу чоловічу роль другого плану. Чоловік іспанської акторки Пенелопи Крус.

Хав'єр Бардем
ісп. Javier Bardem
Хав'єр Бардем 2018 року
Хав'єр Бардем 2018 року
Хав'єр Бардем 2018 року
Ім'я при народженніісп. Javier Ángel Encinas Bardem
Народився1 березня 1969(1969-03-01)[1][2][…] (55 років)
Лас Пальмас, Канарські острови, Іспанія
ГромадянствоІспанія Іспанія
Релігіяагностицизм
Діяльністьактор
Роки діяльностіз 1990
ДружинаПенелопа Крус (з 2010)
ДітиЛео Бардемd і Луна Бардемd
БатькиХосе Карлос Енсіас Дуссінагd
Пілар Бардем
Брати / сестриКарлос Бардемd і Моніка Бардемd
IMDbID 0000849
Нагороди та премії
Оскар (2007)
Золотий глобус (2007)
BAFTA (2007)

CMNS: Хав'єр Бардем у Вікісховищі

Біографія

ред.

Бардем народився в акторській родині: його дідусь — актор Рафаель Бардем, бабуся — акторка Матильда Муньйос Сампедро, мати — акторка Пілар Бардем. Акторами стали і його сестра Моніка Бардем і брат Карлос Бардем. Його дядько Хуан Антоніо Бардем — кінорежисер, як і племінник Мігель.

До того, як стати актором, Хав'єр входив до іспанської національної збірної з регбі. Він також вивчав живопис у художньо-промисловій школі (ісп. Escuela de Artes y Oficios).

Свою першу роль Бардем зіграв у віці шести з половиною років у фільмі «El Pícaro». У віці 11 років він отримав невелику роль у стрічці «El poderoso influjo de la Luna», де грала його мати.

Першою його роллю у повнометражному кіно, яка принесла йому успіх, стала поява Бардема у фільмі «Las edades de Lulú» (1990). У 1992 він зіграв у міжнародному хіті «Шинка, шинка» разом з Пенелопою Крус. Уже 1994 року він отримав приз Міжнародного фестивалю в Сан-Себастьяні за роль у фільмах «Лічені дні» і «Детектив і смерть», а також приз фестивалю «Fotogramas de Plata». Через рік Бардема було удостоєно премії «Го́йї» за найкращу роль другого плану. 1996 року Бардем отримав премію «Го́йї» вже за найкращу головну роль.

Свою першу англомовну роль він отримав у стрічці Алекса де ла Іглесіа «Perdita Durango», за яку у грудні 1997 року Бардем отримав приз глядацьких симпатій Європейської кіноакадемії. У січні 1998 він отримав чергову премію Гойї за найкращу чоловічу роль у фільмі «Жива плоть».

Після зйомок у фільмах на батьківщині, він отримав роль кубинського письменника нетрадиційної сексуальної орієнтації Рейнальдо Аренаса у фільмі «Поки не настане ніч» (2000). За неї Бардема було нагороджено Кубком Вольпі Венеційського кінофестивалю за найкращу чоловічу роль. Також за цю роль Бардема, першого іспанця за весь час існування премії, було номіновано на премію «Оскар».

За свою роль в фільмі «Понеділки на сонці» (2003) Бардем отримав ще одну премію «Гойя» за найкращу чоловічу роль. На церемонії вручення Бардем висловився проти війни в Іраку.

2005 року Бардем знявся у драмі Алехандро Аменабара «Море всередині». За роль Рамона Сампедро, паралізованого чоловіка, який бореться за легалізацію евтаназії, Бардем отримав безліч нагород, зокрема — Кубок Вольпі за найкращу чоловічу роль Венеційського кінофестивалю, Європейської кіноакадемії та номінацію на «Золотий глобус». Того ж року стрічка «Море всередині» отримала «Оскар» як найкращий іноземний фільм.

2006 він зіграв головну роль у екранізації роману Габріеля Гарсія Маркеса «Любов під час холери»[4]. 2007 року він разом з Скарлет Йохансон та Пенелопою Крус зіграв у фільмі Вуді Аллена «Вікі Крістіна Барселона».

2008 року Хав'єр Бардем отримав «Золотий глобус» та премію BAFTA в категорії «Найкращий актор другого плану» за фільм «Старим тут не місце». Також за цю роль він, першим серед іспанців, отримав премію «Оскар» як найкращий актор другого плану.

2010 року Бардем отримав приз Каннського фестивалю за найкращу чоловічу роль у мексиканському фільмі «Biutiful» режисера Алехандро Гонсалеса Іньярріту. Також 2010 року Бардем знявся у фільмі «Їсти молитися кохати».

Особисте життя

ред.

У липні 2010 одружився з актрисою Пенелопою Крус. Весілля відбулося на Багамських островах[5]. 25 січня 2011 з'явилася на світ їх перша дитина[6].

Активізм

ред.

У 2022 році під  час повномасштабного російського вторгнення в Україну, яке є частиною російсько-української війни актор підтримав Україну. Разом із сотнями іспанців та небайдужих людей він вийшов на мітинг біля російського посольства в Мадриді.[7]

«Я зараз тут, щоб продемонструвати своє засудження войовничих дій російської федерації проти України», — заявив Хав'єр Бардем. Відео з висловлюванням іспанського актора опублікували на сторінці Міністерства культури та інформаційної політики України у Твіттері.[8]

Фільмографія

ред.

Нагороди і номінації

ред.

Загалом Хав'єр Бардем має 66 нагород та 32 номінації[9], зокрема:

Примітки

ред.
  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #1019804122 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. SNAC — 2010.
  3. Filmportal.de — 2005.
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 березня 2011. Процитовано 29 жовтня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 17 липня 2010. Процитовано 29 жовтня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 29 січня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. Оскароносний Гав'єр Бардем вийшов на мітинг біля російського посольства, щоб підтримати Україну. ТСН.ua (укр.). 17 березня 2022. Процитовано 8 квітня 2022.
  8. https://mobile.twitter.com/mkipukraine/status/1504411531710238726. Twitter (укр.). Процитовано 8 квітня 2022.
  9. Нагороди та номінації Javier Bardem на сайті IMDb (англ.)
  10. Кому дісталася золота пальмова гілка Канського кінофестивалю. УНІАН. 24 травня 2010. Архів оригіналу за 27 травня 2010. Процитовано 9 червня 2021.

Посилання

ред.