Марися Нікітюк
| Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (травень 2017) |
Марися Юріївна Нікітюк (нар. 26 жовтня 1986, Київ[1]) — українська сценаристка та режисерка короткометражних і повнометражних фільмів.
| Марися Нікітюк | |
|---|---|
 | |
| Дата народження | 26 жовтня 1986 (37 років) |
| Місце народження | Київ, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство |
 Україна |
| Професія | сценаристка, кінорежисерка |
| Alma mater | Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка (2007) |
| Член у | НСКУ |
| IMDb | ID 6071898 |
 Висловлювання у Вікіцитатах  Марися Нікітюк у Вікісховищі | |
Життєпис ред.
Закінчила у 2007 році Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Інститут журналістики. У 2012 році отримала магістерський диплом із театрознавства Київського національного університету театру, кіно та телебачення ім. Карпенка-Карого з дипломною роботою про традиційний та сучасний японський театр.
Працювала журналісткою, публіцисткою, театральною критикинею, є авторкою серії новел, що виходили в літературному альманасі «Святий Володимир», а також п'єс «Дачі», «Ведмеді для Маші» та «Дівчачі радості», що були представлені у форматі читок на драматургічних проєктах ЛСД (Лабораторія Сучасної Драми в Києві при ГогольФесті) та на київському драматургічному фестивалі «Тиждень актуальної пєси». «Ведмеді для Маші» отримали перше місце львівського драматургічного конкурсу Драма.ua (від театрального фестивалю «Драбина») 2010 року. Авторка оповідань «Здохни. Історія кохання», «Кавасакі Ніндзя», «Бібліотеки ненаписаних книжок», «Міф», «Суки».
Засновниця театрального порталу Teatre.com.ua, де з 2007 по 2012 рік писала про український та міжнародний театр. З 2007 року працювала театральною критикинею та публіцисткою для журналів «ШО», «Timeout», «Личности Украины», газети «24», «ТОП-10», «Український тиждень», Polit.ua та «Українська Правда. Життя». У 2011 році виступила співорганізаторкою та співзасновницею (з Наталією Ворожбит та Андрієм Маєм) драматургічного міжнародного фестивалю «Тиждень актуальної п'єси».
2014 — Лекції про кінорежисерів в проєкті «Свет» нічний клуб Closer: про Бела Тарра, про Алекса ван Вармердама.
2014 Компанія UDP на Одеському міжнародному кінофестивалі нагородила проєкт повнометражного фільму «Коли падають дерева» за найкращий пітчинг. Режисерка, сценаристка.
Брала участь у кінопроєкті «Україно, goodbye!», є авторкою сценаріїв до короткометражних фільмів: «Ґауді», «Алкоголічка», «Янгол смерті», «Листопад». Авторка сценаріїв: «Сашинька», «Мама-попінз», «Ахулі», «Коли падають дерева», «Чума», «Посилка», «Яблука», «В деревах», «Мандрагора». Пише кіносценарії, новели, повісті, п'єси.
Повнометражні проєкти: «Коли падають дерева», «Сансара. Сон метелика», «Брат Олень»
Фільми за сценаріями Нікітюк брали участь у престижних міжнародних фестивалях у Локарно, Клермон-Феррані, у «Золотому абрикосі», Одеському МКФ та інших. Вигравали нагороди.
У квітні 2016 року світ побачила «Безодня (історії судного дня)» — перша книга прози у «Видавництві Анетти Антоненко». «Безодня[2]» — це 10 оповідань-катастроф, що описують як загибель внутрішніх світів, розлади психології людей, їх моральне падіння, так і колапси цілих систем і всесвітів, у яких ми живемо. Скріплені одночасно нетривіальною жорстокістю, кривавістю та безмежною любов'ю, оповідання звучать в унікальній тональності «поетичного трешу». Основним центром всіх історій є погляд на природу людини в нових обставинах, в обставинах українського суспільства та сучасного світу загалом. А основним питанням є — чи заслуговує такий світ на життя? Кожна з новел — це історія судного дня, де крізь абсурдуючу реальність, зрешечену метафорами, чітко постає оточуючий нас світ, що кожної митті дедалі більше зривається з ланцюга.
До друку готується: «Книга баванок, або Історії чарівного Тойто» — книга для дітей у видавництві «Glowberry»
У травні 2016 року сценарій до фільму «Коли падають дерева», написаний Нікітюк, став переможцем 10 сесії ScripTeast Award, який проводили під час Каннського кінофестивалю.[3][4][5] В український обмежений кінопрокат фільм «Коли падають дерева» вийшов 13 вересня 2018 року.
Лауреатка Міжнародної літературної премії імені Олеся Ульяненка 2016 року за роман «Безодня».[6]
30 січня 2021 року розпочалося фільмування повнометражного драматичного фільму «Я, Ніна», сценаристкою та режисеркою якого стала Нікітюк.[7]
Фільмографія ред.
Повнометражні фільми ред.
- 2018: «Коли падають дерева», режисерка, сценаристка
- 2019: сценарій фільму режисера Нарімана Алієва «Додому» (спільно з Наріманом Алієвим як сценаристом). Фільм було висунуто на Оскар від України.
- 2020: «Серафима», режисерка, сценаристка
- 2021: «Я, Ніна», режисерка, сценаристка
Короткометражні фільми ред.
- 2013: «Алкоголічка», сценаристка (режисерка Юлія Гонтарук)
- 2014: «Листопад», сценаристка (режисерка Марія Кондакова)
- 2014: «В деревах», режисерка, сценаристка
- 2015: «Мандрагора», режисерка, сценаристка
- 2016: «Сказ», режисерка, сценаристка
- 2016: «Шнурки», сценаристка (режисер Олег Федченко)
- 2016: «Свині», сценаристка (режисер Роман Любий)
Проєкти ред.
- 2012: «Україно, goodbye!»: «Янгол смерті», сценаристка (режисер Володимир Тихий)
- 2012: «Україно, goodbye!»: «Ґауді», сценаристка (режисери: Аксиня Куріна, Євгенія Шевчук, Мирослава Нікітюк)
- 2012: «Україно, goodbye!»: «Швейцарський годинник», сценаристка (режисер Володимир Цивінський)
Громадська позиція ред.
У червні 2018 записала відеозвернення на підтримку ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[8]
Примітки ред.
- ↑ «Арґумент-Кіно»: Марися Нікітюк: «Коли падають дерева». 25.11.2016. Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 14 травня 2017.
- ↑ «Видавництво Анетти Антоненко». anetta-publishers.com. Архів оригіналу за 15 червня 2016. Процитовано 15 травня 2016.
- ↑ Українська режисерка Марися Нікітюк одержала нагороду за сценарій у Каннах. Архів оригіналу за 21 травня 2016. Процитовано 20 травня 2016.
- ↑ Марися Нікітюк про ScripTeast Award: «Це бажана, але неочікувана нагорода». Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 25 травня 2016.
- ↑ Запуск у виробництво ігрового повнометражного фільму Марисі Нікітюк «Коли падають дерева». Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 20 травня 2016.
- ↑ Марися Нікітюк отримала літературну премію імені Олеся Ульяненка за роман «Безодня» // Портал Detector Media. 17.09.2016. Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 14 травня 2017.
- ↑ «Я, Ніна»: стартували зйомки драматичного фільму. cinema.in.ua. 2020-02-02. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 5 березня 2021.
- ↑ Sentsov 85. YouTube. Free Sentsov. 15 червня 2018. Процитовано 3 червня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
Посилання ред.
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Марися Нікітюк |
- Марися Нікітюк на сайті IMDb (англ.)
Марися Нікітюк у соцмережі «Facebook»- В. М. Войтенко. Нікітюк Марися Юріївна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- http://goodbye.com.ua/creators/nikityuk/ [Архівовано 17 березня 2014 у Wayback Machine.]
- Марися Нікітюк: «Якби ми проводили на сході потужну мистецько-соціальну роботу, могли б і не мати там такої ситуації» [Архівовано 4 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Марися Нікітюк Сценарії та синопсиси [Архівовано 31 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Марися Нікітюк «Дачі» [Архівовано 5 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Марися Нікітюк: «Правда про виставу — на перетині 5-6 рецензій [Архівовано 4 грудня 2014 у Wayback Machine.]»
- Марися Нікітюк знімає містичну драму «Мандрагора»
- Марися Нікітюк та Ігор Савиченко представлять проєкт про кохання «Коли падають дерева» [Архівовано 4 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- tyzhden.ua [Архівовано 5 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Марыся Никитюк о театре, кино, культуре и о себе во всем этом разнообразии [Архівовано 5 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Не розкрита книга Марися Нікітюк
- Магічний реалізм з елементами трешу. Фрагмент зі збірки Марисі Нікітюк «Безодня» [Архівовано 24 травня 2016 у Wayback Machine.]
- МОЛОДА АВТОРКА НАПИСАЛА АНТИУТОПІЮ ПРО МЕНТІВСЬКУ ДЕРЖАВУ
|
Це незавершена стаття про кінематографіста чи кінематографістку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |