Крістофер Нолан

англійський кінорежисер, сценарист і продюсер

Крі́стофер Джо́натан Джеймс Но́лан (англ. Christopher Jonathan James Nolan; нар. 30 липня 1970, Лондон, Велика Британія) — англійський кінорежисер, сценарист і продюсер, який має британське і американське громадянства.[3][4][5] Його 12 фільмів були схвально прийняті світовою кінокритикою та зібрали понад 4 млрд доларів касових зборів, що робить його одним з найуспішніших режисерів сучасності.

Крістофер Нолан
Christopher Nolan
Зображення
На 71-ому Каннському кінофестивалі. 2018 р.
На 71-ому Каннському кінофестивалі. 2018 р.
Ім'я при народженні Крістофер Джонатан Джеймс Нолан
Дата народження 30 липня 1970(1970-07-30) (53 роки)
Місце народження Лондон
Велика Британія
Громадянство США США
Велика Британія Велика Британія
Національність Англія англієць
Alma mater Університетський коледж Лондона і Haileybury and Imperial Service Colleged
Професія кінорежисер
сценарист
продюсер
кінооператор
Кар'єра з 1998
Членство Writers Guild of America, Westd[1] і Directors Guild of Americad[2]
Нагороди
IMDb ID 0634240
CMNS: Крістофер Нолан у Вікісховищі

Отримав перше визнання після виходу психологічного трилера «Мементо» (2000), композиція якого побудована на викривленнях часу. Це дало йому змогу зняти високобюджетний трилер «Безсоння (2002)» та драму «Престиж» (2006). Подальший успіх режисерові принесли трилогія «Темний лицар» (2005—2012), фільм про проникання в чужі сни «Початок» (2010), науково-фантастичний фільм «Інтерстеллар» (2014), військову драму «Дюнкерк» (2017) та науково-фантастичний бойовик «Тенет» (2020).

У 2024 році виграв перший «Оскар» за режисуру біографічного трилера «Оппенгеймер».

Молоді роки ред.

Нолан народився в Лондоні. Його батько-англієць — займався рекламними проєктами, а мама-американка — стюардеса[6][7]. У родині є середнім, має молодшого і старшого братів. Дитинство провів в Лондоні і Чикаго. В 7 років захопившись кінематографом, почав знімати на батьківську камеру «Super 8» іграшкових солдатиків з початковими елементами екшену[8]. Також в дитинстві особливо захоплювався фільмом «Космічна одіссея 2001 року». У віці близько восьми років створив лялькову мультиплікацію «Space Wars».

Досягнувши повноліття, отримав подвійне громадянство[9].

Навчався в Лондонському університеті на факультеті англійської літератури. У цей час зняв короткометражки, одна з яких — Larceny (Крадіжка) в 1996 році була продемонстрована на Кембриджському кінофестивалі.

Сім'я ред.

В 1997 році одружився з Еммою Томас. Вона співпрацює з чоловіком як продюсерка всіх його фільмів[10]. Мають чотирьох дітей (Олівер, Магнус, Рорі та Флора) і живуть в Лос-Анджелесі, Каліфорнія[11].

Молодший брат Джонатан Нолан (рід. 1976) — письменник, сценарист і телевізійний продюсер, співавтор декількох фільмів Крістофера.

Відомі британські актори Джон Нолан і Кім Хартман — рідні дядько та тітка Крістофера.

Кар'єра ред.

Нолан зняв свій перший художній фільм, Переслідування, у 1998 році. У фільмі розповідається про письменника, який переслідує випадкових людей на вулицях Лондона. Нолан зняв фільм всього за $6000[12]. Він знімав його на вихідних, протягом року, працюючи з друзями. Фільм привернув увагу студії Newmarket Films, яка випустила наступний фільм Нолана — Мементо. Мементо 2000 року став культовим фільмом і був номінований на Золотий глобус і премію Оскар за найкращий сценарій. Фільм оснований на оповіданні Memento Mori, написаному братом Крістофера, Джонатаном Ноланом.

У 2002 році Нолан зняв Безсоння, американський рімейк норвезького фільму 1997 року з однойменною назвою, хоч і з великими змінами в сюжеті й характері головного героя. В ньому розповідається про двох лос-анжелеських детективів, які вирушають на Аляску для розслідування вбивства молодої дівчини.

У 2005 році Нолан разом з фільмом Бетмен: Початок дебютує, як режисер багатобюджетних блокбастерів. Фільм став касовим хітом і отримав хороші відгуки в кінокритиків.

Престиж, що вийшов 20 жовтня 2006 року, є екранізацією роману Крістофера Пріста про двох ілюзіоністів-конкурентів. Він об'єднав Нолана з зірками Бетмен: Початок — Крістіана Бейла і Майкла Кейна, а також з Х'ю Джекменом. Фільм отримав позитивні відгуки критиків і заробив понад $109 мільйонів в усьому світі[13].

18 липня 2008 році вийшов Темний лицар — друга за рахунком екранізація Бетмена, знята Крістофером Ноланом. Фільм одержав величезний касовий успіх, встановивши рекорд для вікендів у США з більш ніж 158 млн доларів і став третім найбільш касовим фільмом всіх часів всередині країни, і шостим найкасовішим у світі[14]. Деякі критики назвали його найкращою екранізацією коміксів усіх часів[15].

У 2009 на церемонії нагородження Золотий глобус, Крістофер Нолан здобув нагороду за найкращу чоловічу роль другого плану у фільмі від імені померлого Хіта Леджера. Нолан був номінований на премію Гільдії режисерів Америки в номінації «Найкращий режисер» за «Темного лицаря».

У 2010 Нолан випустив один з найбюджетніших фільмів — Початок. Нолан виступив як режисер і продюсер (разом з дружиною), так і як автор сценарію. Головну роль виконав Леонардо Ді Капріо.

Є режисером п'яти фільмів, що увійшли до переліку 100 найвеличніших фільмів XXI століття за версією BBC.

Фільмографія ред.

Рік Фільм Виступав як Компанія-дистриб'ютор Збори
Режисер Продюсер Сценарист
1998 Переслідування Так Так Так Momentum Pictures
Zeitgeist Films
$0.24 млн [Архівовано 23 лютого 2014 у Wayback Machine.]
2000 Пам'ятай Так Ні Так Summit Entertainment $40 млн [Архівовано 13 липня 2013 у WebCite]
2002 Безсоння Так Ні Ні Warner Bros. $114 млн [Архівовано 8 серпня 2010 у Wayback Machine.]
2005 Бетмен: Початок Так Ні Так $374 млн [Архівовано 18 травня 2019 у Wayback Machine.]
2006 Престиж Так Так Так Buena Vista Pictures
Warner Bros.
$110 млн [Архівовано 8 травня 2019 у Wayback Machine.]
2008 Темний лицар Так Так Так Warner Bros. $1.005 млрд [Архівовано 21 лютого 2014 у Wayback Machine.]
2010 Початок Так Так Так $826 млн [Архівовано 2 квітня 2012 у WebCite]
2012 Темний лицар повертається Так Так Так $1.084 млрд [Архівовано 18 квітня 2014 у Wayback Machine.]
2013 Людина зі сталі Ні Так Так $668 млн [Архівовано 15 червня 2013 у WebCite]
2014 Перевага Ні Виконавчий Ні $103 млн [Архівовано 5 травня 2019 у Wayback Machine.]
Інтерстеллар Так Так Так Warner Bros.
Paramount Pictures
$660 млн [Архівовано 12 грудня 2014 у Wayback Machine.]
2017 Дюнкерк Так Так Так Warner Bros. $527 млн [Архівовано 23 грудня 2017 у Archive.is]
2020 Тенет Так Так Так Warner Bros. $363 млн [Архівовано 25 квітня 2021 у Wayback Machine.]
2023 Оппенгеймер Так Так Так Universal Pictures

Короткометражні фільми ред.

  1. Тарантела (Tarantella, 1989)
  2. Крадіжка (Larceny, 1996)
  3. Жук-скакун (Doodlebug, 1997) — короткометражний фільм Крістофера Нолана, знятий в 1997 році. Чорно-білий трихвилинний трилер без слів, єдину роль в якому виконав Джеремі Теобалд, згодом зіграв головну роль в повнометражному дебюті Нолана «Переслідування».
  4. Куей (Quay, 2015) — документальний фільм, присвячений режисерам-аніматорам братам Квей.

Нагороди та номінації ред.

Нагорода Рік Категорія Робота Результат
Оскар 2002 Найкращий оригінальний сценарій Пам'ятай Номінація
2011 Найкращий фільм Початок Номінація
Найкращий оригінальний сценарій Номінація
2018 Найкращий фільм Дюнкерк Номінація
Найкращий режисер Номінація
2024 Найкращий фільм Оппенгеймер Перемога
Найкращий режисер Перемога
Найкращий адаптований сценарій Номінація
БАФТА 2011 Найкращий фільм Початок Номінація
Найкращий режисер Номінація
Найкращий оригінальний сценарій Номінація
2018 Найкращий фільм Дюнкерк Номінація
Найкращий режисер Номінація
2024 Найкращий фільм Оппенгеймер Перемога
Найкращий режисер Перемога
Найкращий адаптований сценарій Номінація
Золотий глобус 2002 Найкращий сценарій Пам'ятай Номінація
2011 Найкращий фільм — драма Початок Номінація
Найкращий режисер Номінація
Найкращий сценарій Номінація
2018 Найкращий фільм — драма Дюнкерк Номінація
Найкращий режисер Номінація
2024 Найкращий фільм — драма Оппенгеймер Перемога
Найкращий режисер Перемога
Найкращий сценарій Номінація
Премія Гільдії режисерів Америки 2001 Найкращий режисер Пам'ятай Номінація
2008 Темний лицар Номінація
2010 Початок Номінація
2018 Дюнкерк Номінація
2024 Оппенгеймер Перемога
Премія Гільдії продюсерів Америки 2008 Найкращий театральний фільм Темний лицар Номінація
2011 Початок Номінація
2018 Дюнкерк Номінація
2024 Оппенгеймер Перемога
Премія Гільдії сценаристів Америки 2008 Найкращий адаптований сценарій Темний лицар Номінація
2011 Найкращий оригінальний сценарій Початок Перемога

Примітки ред.

  1. WGA Find a Writer
  2. DGA Member Directory — ISSN 0419-2052
  3. Christopher Nolan injects his sci-fi with soul. Chicago Tribune. Архів оригіналу за 8 березня 2017. Процитовано 7 березня 2017. 
  4. Itzkoff, Dave (30 червня 2010). The Man Behind the Dreamscape. The New York Times. Архів оригіналу за 29 травня 2013. Процитовано 1 липня 2010. 
  5. Christopher Nolan's Inception tops British box office. BBC. 22 липня 2010. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 5 липня 2016. 
  6. Can't get him out of our heads. Архів оригіналу за 8 грудня 2013. Процитовано 28 січня 2011. 
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 11 серпня 2010. Процитовано 28 січня 2011. 
  8. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 січня 2013. Процитовано 28 січня 2011. 
  9. Boucher, Geoff (11 квітня 2010). Christopher Nolan’s ‘Inception’ — Hollywood’s first existential heist film. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 2 лютого 2011. Процитовано 28 січня 2011. 
  10. Kit, Borys. «Heath Ledger Will Not Appear in 'Dark Knight Rises'» [Архівовано 2011-04-08 у Wayback Machine.], The Hollywood Reporter. December 1, 2010.
  11. Breznican, Anthony (15 липня 2010). With Inception, Chris Nolan's head games continue. USA Today. Архів оригіналу за 15 липня 2010. Процитовано 15 липня 2010. 
  12. Interview with Christopher Nolan. Архів оригіналу за 5 травня 2010. Процитовано 28 січня 2011. 
  13. The Prestige (2006). Архів оригіналу за 8 травня 2019. Процитовано 28 січня 2011. 
  14. All Time Worldwide Box Office Grosses. Архів оригіналу за 16 липня 2001. Процитовано 28 січня 2011. 
  15. The Dark Knight Review. Архів оригіналу за 11 лютого 2009. Процитовано 28 січня 2011. 

Посилання ред.