Відкрити головне меню

Франсуа Трюффо

французький кінорежисер, один із основоположників «нової хвилі»

Франсуа́ Трюффо́ (фр. François Truffaut; * 6 лютого 1932 — † 21 жовтня 1984) — французький кінорежисер, один із засновників «нової хвилі».

Франсуа Трюффо
фр. François Truffaut
Зображення
Дата народження 6 лютого 1932(1932-02-06)
Місце народження Париж, Франція
Дата смерті 21 жовтня 1984(1984-10-21) (52 роки)
Місце смерті Нейї-сюр-Сен, Франція[1]
Поховання Цвинтар Монмартр
Громадянство Flag of France.svg Франція
Національність французи
Релігія католицтво
Професія кінорежисер, сценарист, продюсер
Напрям Французька нова хвиля
Нагороди

Приз за найкращу режисуру (1959)

Bodil Award for Best Non-American Film[d] (1959)

Bodil Award for Best Non-American Film[d] (1962)

Bodil Award for Best Non-American Film[d] (1964)

приз Луї Деллюка (1968)

National Board of Review Award for Best Foreign Language Film[d] (1970)

National Board of Review Award for Best Director[d] (1970)

Премія Спільноти кінокритиків Нью-Йорка за найкращий фільм (1973)

National Society of Film Critics Award for Best Director[d] (1973)

Премія «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою (1973)

New York Film Critics Circle Award for Best Director[d] (1973)

премія БАФТА за найкращий фільм (1974)

Премія БАФТА за найкращу режисерську роботу (1974)

National Board of Review Award for Best Foreign Language Film[d] (1975)

Премія «Сезар» за найкращий оригінальний або адаптований сценарій (1981)

премія «Сезар» за найкращий фільм (1981)

премія «Сезар» за найкращу режисуру (1981)

David Luchino Visconti[d] (1981)

IMDb ID 0000076
CMNS: François Truffaut на Вікісховищі

Зміст

БіографіяРедагувати

Франсуа Трюффо народився 6 лютого 1932 року в Парижі. Будучи позашлюбною дитиною, він не знав імені свого справжнього батька. Його виховувала мати і Роланд Трюффо, що усиновив його. Майбутній режисер залишив школу в 14 років. Значний вплив на юного Франсуа здійснив письменник і кінокритик Андре Базен, що прищепив йому любов до кіно. Разом із іншим майбутнім режисером, Жан-Люком Годаром, Трюффо пише статті для журналу Базена «Кінозаписник». Згодом Трюффо працював з Годаром над сценаріями фільмів «На останньому подиху» та «Історія води».

У 1957 році Трюффо одружився на Мадлен Моргенштерн, яка народила йому двох дівчаток (у 1959 і 1961). Тесть Франсуа Трюффо, продюсер і кінопрокатник Моргенштерн, допоміг своєму зятеві розпочати кар'єру в кіно. Уже першими картинами Трюффо сміливо заявив, що на кінематографічному небосхилі з'явилася нова зірка. А фільм «Чотириста ударів» назавжди вкарбував його ім'я серед поважних постатей світового кіно. Фільмуванню власних стрічок у Трюффо передував період критики, який звичайно був відображенням впливу А. Базена. В пресі того часу Трюффо часто називали «сердитий критик Трюффо».

У 1965 році Трюффо розлучився з Мадлен.

Помітне місце в творчості Трюффо займає своєрідний цикл фільмів, що їх об'єднує один герой, Антуан Дуанель. Цикл починається напів-автобіографічним фільмом «Чотириста ударів» (Les Quatre cents coups, 1959, Гран-прі на Каннському фестивалі) і продовжується в таких фільмах, як «Антуан і Колетт» (Antoine et Colette, новела у фільмі «Кохання у 20 років», 1962), «Вкрадені поцілунки» (Baisers volés, 1968, з Жан-П'єром Лео, Клод Жад), «Родинне вогнище» (Domicile conjugale, 1970, Жан-П'єр Лео, Клод Жад), «Кохання, що втікає» (L'amoure en fuite, 1979, з Жан-П'єр Лео, Клод Жад).

Фільм Трюффо «Американська ніч» (1973) отримав премію «Оскар» в номінації «Найкращий іноземний фільм».

Найвідоміша роль Трюффо — у фільмі Стівена Спілберга «Близькі контакти третього ступеня» (1977).

У 1981 році він зняв в своєму фільмі «Сусідка» актрису Фанні Ардан і з того часу вона стала його улюбленою актрисою та коханою подругою і народила йому дочку.

Трюффо помер від раку мозку 21 жовтня 1984 в паризькому передмісті Нейї-сюр-Сені.

ФільмографіяРедагувати

  • 1955 — «Візит» / Une visite
  • 1957 — «Шантрапа» / Les Mistons
  • 1959 — «Чотириста ударів» / Les quatre cents coups
  • 1960 — «Стріляйте в піаніста» / Tirez sur le pianiste
  • 1961 — «Історія води» / Une histoire d'eau
  • 1961 — / Tire au flanc
  • 1962 — «Антуан і Колетт» (новела у фільмі «Любов у 20 років») / Antoine et Colette en L'Amour à vingt ans
  • 1962 — «Жуль і Джим» / Jules et Jim
  • 1964 — «Ніжна шкіра» / La Peau douce
  • 1966 — «451 градус за Фаренгейтом» / Fahrenheit 451
  • 1968 — «Наречена була в чорному» / La mariée était en noir
  • 1968 — «Вкрадені поцілунки» / Baisers volés
  • 1969 — «Сирена з „Міссісіпі“» / La Sirène du Mississippi
  • 1969 — «Дика дитина» / L'Enfant sauvage
  • 1970 — «Родинне вогнище» / Domicile conjugal
  • 1971 — «Дві англійки та „Континент“» / Les deux anglaises et le continent
  • 1972 — «Така красунечка, як я» / Une belle fille comme moi
  • 1973 — «Американська ніч» / La Nuit américaine
  • 1975 — «Історія Аделі Г.» / L'Histoire d'Adèle H.
  • 1976 — «Кишенькові гроші» / L'Argent de poche
  • 1977 — «Чоловік, котрий любив жінок» / L'Homme qui aimait les femmes
  • 1978 — «Зелена кімната» / La Chambre verte
  • 1979 — «Кохання, що втекло» / L'Amour en fuite
  • 1980 — «Останнє метро» / Le Dernier Métro
  • 1981 — «Сусідка» / La Femme d’à côté
  • 1983 — «Веселенька неділька» (Швидше б неділя!) / Vivement dimanche!

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати