Жанна Моро (фр. Jeanne Moreau, 23 січня 1928, Париж, Франція — 31 липня 2017, там само) — французька акторка, співачка та режисерка. Знаменита ролями у стрічках нової хвилі образом інтелектуальної жінки (доповнивши символізм чуттєвости Бріжит Бардо та елегантности Катрін Денев)[9]. Названа Орсоном Веллсом найкращою акторкою сучасності[10].

Жанна Моро
Jeanne Moreau
1958 рік
Дата народження 23 січня 1928(1928-01-23)[1][2][…]
Місце народження X округ Парижа, Париж[4][5][…]
Дата смерті 31 липня 2017(2017-07-31)[6][1][…] (89 років)
Місце смерті VIII округ Парижа, Париж[7][8]
Поховання Цвинтар Монмартр
Громадянство  Франція
Професія акторка, співачка, режисерка
Alma mater Вища національна консерваторія драматичного мистецтва
Член у Академія красних мистецтв Франції
IMDb ID 0603402
Нагороди та премії
Офіцер ордена Почесного легіону
Офіцер ордена Почесного легіону
Великий офіцер ордена «За заслуги» (Франція)
Великий офіцер ордена «За заслуги» (Франція)
Орден Мистецтв та літератури
Орден Мистецтв та літератури
Офіційний сайт
q: Висловлювання у Вікіцитатах
Жанна Моро у Вікісховищі

Ранні роки ред.

Моро народилась у Парижі в родині Катрін Баклі, танцівниці, що виступала у Фолі-Бержер, та ресторатора Анатоля-Дезіре Моро. Батько був французом, а мати — англійкою, яка у шлюбі змінила протестантство на католицизм. Згадуючи своє дитинство, акторка з особливим теплом говорила про канікули, які родина проводила у селища Мазірі. Ця пора закінчилася із початком війни, родині довелось розділитись, Жанна із матір'ю переїхала до Парижу. Вона рано втратила інтерес до навчання, і у 16 років, подивившись п'єсу Жана Ануя «Антігона» вирішила стати акторкою. Вона вступила до Паризької консерваторії. В цей час батьки остаточно розійшлися, і мати, разом із молодшою сестрою Жанни Мішель повернулась до Англії.

Кар'єра ред.

Акторка ред.

Театральний дебют Жанни Моро відбувся у 1947 році на Авіньйонському фестивалі а кілька місяців потому була зарахована до трупи Комеді Франсез і стала наймолодшою акторкою за історію театру[11]. Дебютувала у постановці Тургенєвської п'єси «Місяць у селі» і з часом, у свої двадцять, стала однією із ведучих акторок трупи. Попри свій успіх, жорсткі та консервативні рамки театру обтяжували Жанну і починаючи із 1949 року вона починає паралельно зніматись у кіно. Через свою немодельну зовнішність тривали час Моро вважалась режисерами безперспективною і знімалась переважно у малобюджетних трилерах.

 
З Жульєт Бінош у 2009

Все змінилося у 1957 році із виходом фільмів Луї Маля «Ліфт на ешафот» та «Коханці», причому останній збурив багато суперечок через відверті сцени. Після виходу цих фільмів її почали називати новою Бардо і вона стає однією з найуспішніших акторок шестидесятих. Режисери Нової хвилі відкрили у ній свою героїню — сучасну жінку.

Під час Канського кінофестивалю 1958 року познайомилася із Франсуа Трюффо, який запросив її до участі у кінострічці «Жуль і Джим» (1962), роль в якій вона вважає найвдалішою з свою кар'єру.

Моро працює із найкращими режисерами свого часу — з Мікеланджело Антоніоні над стрічкою «Ніч» (1961), Луїсом Бунюелем над «Щоденниками покоївки» (1964).

З середини 70х років жила у Голлівуді і готувала з письменницею Генріеттою Елінек свою другу режисерську роботу — фільм «Дівчина-підліток»

Співачка, режисер, письменниця ред.

Моро була також досить успішною співачкою. Вона випустила декілька альбомів, виконувала пісні Сержа Резвані, Жоржа Може, Ельзи Тріоле, Марґеріт Дюрас. Одного разу навіть виступала із Френком Сінатрою у Карнегі-холі.

Була ведучою низки телепередач про художнє мистецтво, тварин.

Завжди приділяла багато уваги підтримці молодого покоління у сферах театру та кіно і з 2003 року була членом журі та всіляко підтримувала Міжнародний фестиваль молодих режисерів «Перший план» в Анже.

Паралельно із фестивалем, у 2005 році створила кінематографічну школу, «Ательє Анже» (фр. Les Ateliers d'Angers) для підтримки молодих митців. Щороку туди з'їжджаються учасники з усього світу.

Окрім того, вона виступала режисером, сценаристом та продюсером. Про неї знято фільм 1988 «Calling The Shots» Дженіс Коул та Холлі Дейл.

Двічі очолювала президіум Канського кінофестивалю: у 1975 та 1995. З 1986 по 1992 головувала в Академії Сезар. У 1983 акторка очолила журі 33го Берлінського кінофестивалю[12].

Особисте життя ред.

Протягом свого життя Жанна Моро тісно дружила з такими видатними письменниками як Жан Кокто, Жан Жене, Марґеріт Дюрас, Генрі Міллер. Її близька подруга Шерон Стоун представила у 1998 триб'ют життя Моро перед Академією кінематографічних мистецтв і наук.

Була одружена двічі:

Режисер Тоні Річардсон пішов від своєї дружини, Ванесси Редгрей у 1967, але вони із Жанною так і не одружились. Моро зустрічалась з режисерами Луї Малем та Франсуа Трюффо, дизайнером П'єром Карденом[14], грецьким актором-плейбоєм Теодором Рубанісом.

Смерть ред.

Померла на 90-му році життя у своїй квартирі в Парижі.[15]

Нагороди та номінації ред.

Серед не-кінематографічних відзнак варто відмітити Національний Орден командора «За заслуги» (2007 рік)

Відомі цитати ред.

  • Роки не захищають від кохання. Але кохання, деякою мірою, захищає від років.
  • Що спільного у людей, яких я любила? Я!
  • Важливим є внутрішнє світло, притаманне кожному
  • Треба бути схвильованим, як персонаж, а не схвильованим персонажем. Сентиментальність — це слово має бути вилучене зі словника актора.
  • Мистецтво актора має досягати вищого ступеня відчуттів, що інколи виходить за рамки реалізму до аскетизму[10].

Вибрана фільмографія ред.

Акторка ред.

  • 1949 — Остання Любов / Dernier Amour
  • 1950 — Вбивства? / Meurtres?) — Мартен Анекен
  • 1953 — Спальня старшокласниць / Le chemin de l'ecoliers / Dortoir des grandes
  • 1953 — Джульєтта / Julietta
  • 1954 — Не чіпай здобич / Touchez Pas Au Grisbi
  • 1954 — Королева Марго / La Reine Margot
  • 1954 — Альковні секрети / Secrets d'alcôve
  • 1954 — Інтриганка / Les Intrigantes
  • 1955 — Бензоколонка / Gas-oil
  • 1955 — Мосьє проблема / M'sieur la Caille
  • 1956 — Зарплата гріха / Le Salaire du péché
  • 1956 — До останнього / Jusqu'au dernier
  • 1957 — Ліфт на ешафот / Ascenseur pour l'échafaud
  • 1957 — Дивний пан Сміт / L'Étrange Monsieur Steve
  • 1958 — Шах носильнику / Échec au porteur
  • 1958 — Спиною до стіни / Le Dos au mur
  • 1958 — Коханці / Les Amants
  • 1959 — Небезпечні зв'язки 1960 / Dangerous Liaisons 1960
  • 1959 — 400 ударів / Les quatre cents coups
  • 1959 — Діалог кармеліток / Le Dialogue des Carmélites
  • 1960 — 7 днів, 7 ночей / Moderato cantabile
  • 1960 — П'ять затаврованих жінок / Cinq femmes marquées
  • 1961 — Ніч / La notte
  • 1961 — Жінка є жінка / Une Femme Est Une Femme
  • 1962 — Жуль і Джим / Jules et Jim
  • 1962 — Єва / Eva
  • 1962 — Процес / Le Proces
  • 1963 — Затока ангелів / La Baie des anges
  • 1963 — Переможці / The Victors
  • 1963 — Блукаючий вогник / Le Feu Follet
  • 1963 — Бананова шкірка / Peau de banane
  • 1964 — Мата Харі / Mata Hari, agent H21 Jean-Louis Richard
  • 1964 — Поїзд / The Train
  • 1964 — Щоденник покоївки / Le Journal D'Une Femme De Chambre
  • 1964 — Жовтий Ройлс-Ройлс / La Rolls-Royce jaune
  • 1965 — Віва Марія! / Viva Maria!
  • 1965 — Фальстаф / Falstaff (Campanadas a medianoche)
  • 1966 — Мадемуазель / Mademoiselle
  • 1967 — Найдавніша професія у світі / Le Plus Vieux Métier du monde
  • 1967 — Моряк з Гібралтару / Le Marin de Gibraltar
  • 1968 — Наречена в чорному / La mariée était en noir
  • 1968 — Катерина Велика / Great Catherine
  • 1968 — Безсмертна історія / The Immortal Story
  • 1970 — Монті Волш / Monte Walsh — Мартін Бернард
  • 1971 — Маленький театр Жана Ренуара / Le Petit Théâtre de Jean Renoir
  • 1971 — Зворотний відлік / Comptes à rebours
  • 1972 — Дорога Луїзо / Chère Louise
  • 1972 — Відсутність що повторюється / Absences répétées
  • 1972 — Наталі Гранже / Nathalie Granger — Другая жінка
  • 1973 — Вальсуючі / Les Valseuses — Жанна Пироль
  • 1974 — Панівна раса / La race des seigneurs — Рене Віберт
  • 1975 — Спогади із Франції / Souvenirs d'en France
  • 1976 — Мосьє Кляйн / Monsieur Klein — Флоранс
  • 1976 — Останній магнат / The Last Tycoon
  • 1981 — Далекий південь / Plein sud
  • 1982 — Тисяча мільярдів доларів / Mille milliards de dollars
  • 1982 — Керель / Querelle
  • 1985 — Рятуйся, Лоло / Sauve-toi, Lola
  • 1990 — Нікіта / Nikita
  • 1990 — Експрес Альберто / Alberto Express
  • 1990 — Загримована жінка / La Femme fardée
  • 1991 — Стара дама, що заходить в море / La Vieille qui marchait dans la mer
  • 1991 — Коли настане кінець світу / Jusqu'au bout du monde
  • 1991 — Анна Карамазова — Анна Карамазова
  • 1991 — Перерваний крок лелеки / Le Pas suspendu de la cigogne
  • 1993 — Мене звуть Віктор / Je m'appelle Victor
  • 1993 — Чуже поле / A Foreign Field
  • 1995 — Сто та одна ніч Сімони Сінема / Les Cent et Une Nuits de Simon Cinéma
  • 1995 — Поза хмарами / Par dela les nuages
  • 1996 — Володарка / La Propriétaire
  • 1997 — Кохання чарівниці / Un amour de sorcière
  • 2000 — Знедолені / Les Misérables
  • 2001 — Таке кохання / Cet amour-là — Маргерит Дюрас
  • 2003 — Маленька березова прерія /La Petite prairie aux bouleaux
  • 2005 — Час прощання / Le Temps qui reste
  • 2005 — На захід / Go West
  • 2006 — Ромео і Джульєтта / Roméo et Juliette
  • 2007 — У кожного своє кіно / Chacun son cinéma
  • 2007 — Розрив / Désengagement
  • 2008 — Одного дня ти зрозумієш / Plus tard tu comprendras
  • 2009 — Обличчя / Visages

Режисер ред.

Дискографія ред.

  • 1963: Chante 12 chansons de Cyrus Bassiak
  • 1966: Chante 12 nouvelles chansons de Cyrus Bassiak
  • 1967: Les chansons de Clarisse
  • 1969: Jeanne chante Jeanne
  • 1981: Chante Norge
  • 2010: Le Condamné à mort

Примітки ред.

  1. а б в г https://www.washingtonpost.com/local/obituaries/jeanne-moreau-spellbinding-movie-star-dies-at-89/2017/07/31/d164480c-75d5-11e7-9eac-d56bd5568db8_story.html
  2. а б в Encyclopædia Britannica
  3. SNAC — 2010.
  4. http://famousdude.com/18766-jeanne-moreau.html
  5. http://www.aveleyman.com/ActorCredit.aspx?ActorID=12326
  6. а б http://www.kathimerini.gr/920769/article/epikairothta/kosmos/pe8ane-se-hlikia-89-etwn-h-zan-moro
  7. Le Monde / J. FenoglioParis: Société éditrice du Monde, 1944. — ISSN 0395-2037; 1284-1250; 2262-4694
  8. Fichier des personnes décédées
  9. http://kinodivas.ru. Архів оригіналу за 19 травня 2012. Процитовано 24 листопада 2011.
  10. а б Site non officiel consacré à la carrière de Jeanne Moreau. Архів оригіналу за 28 липня 2011. Процитовано 24 листопада 2011.
  11. Жанна Моро / Jeanne Moreau. Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 24 листопада 2011.
  12. КИНО-ТЕАТР. Архів оригіналу за 9 листопада 2011. Процитовано 24 листопада 2011.
  13. Дневник кино. Архів оригіналу за 24 листопада 2010. Процитовано 24 листопада 2011.
  14. Жанна — яркая душа[недоступне посилання]
  15. Померла актриса Жанна Моро. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.

Посилання ред.