Ліфт на ешафот (фільм)

Фільм Луї Маля, 1958

«Ліфт на ешафот» (фр. Ascenseur pour l'échafaud) — французька кримінальна драма 1958 року, режисерський дебют режисера Луї Маля. Сценарій стрічки написано за однойменним романом Ноеля Калефа, що був опублікований у 1956 році.

Ліфт на ешафот
фр. Ascenseur pour l'échafaud
Французький постер до фільму
Жанркримінальна драма
РежисерЛуї Маль
ПродюсерЖан Тюїлльє
Сценарист
На основіЛіфт на ешафот Ноеля Калефа
У головних
ролях
Моріс Роне
Жанна Моро
Жорж Пужулі
ОператорАнрі Декае
КомпозиторМайлз Девіс
ХудожникЖан Мандаро, Ріно Монделіні
КінокомпаніяNouvelles Editions de Films
Дистриб'юторNetflix
Тривалість91 хв.
Мовафранцузька
КраїнаФранція Франція
Рік1958
Дата виходу29 січня 1958 (Франція)
Касові збори1 905 253 (відвідувань у Франції)[1]
IMDbID 0051378
РейтингIMDb: 8.0/10 stars

Сюжет

ред.

У VIII-му окрузі Парижа Жульєн Таверньє (Моріс Роне), колишній парашутист Іноземного легіону, ветеран воєн в Індокитаї і Алжирі, спланував зі своєю коханкою Флоранс (Жанна Моро) ідеальне вбивство її чоловіка та свого боса Симона Караля́ — збройового і нафтового магната. Жульєн залазить по мотузку в офіс жертви, удаючи, що закрився в кабінеті (за допомогою секретарки, не посвяченою в справу). Вбивство проходить гладко, проте, збираючись від'їжджати на машині, він бачить, що забув мотузок, що звисає з вікна, і вирішує за ним повернутися, залишивши машину відкритою і заведеною. По дорозі за мотузком Жюльєн застряє в ліфті, оскільки будівля закривалася на вихідні і сторож перед тим, як піти, вимкнув електрику. Водночас молода пара — автовикрадач Луї і квіткарка Веронік — викрадають машину Жульєна. Луї знаходить пістолет і міні-камеру в бардачку та починає уявляти себе секретним агентом та героєм війни, гасаючи з подругою на машині по нічному місту і шосе.

На ніч Луї і Веронік зупиняються в мотелі разом з німецькою подружньою парою, що випадково познайомилася з ними. Веронік робить знімки обох пар на камеру Таверньє. Вранці Луї намагається викрасти розкішний «Мерседес» німців, але німці його виявляють, і він вбиває їх пістолетом Жульєна. Луї і Веронік вдається втекти з місця злочину. Пізніше, усвідомивши неминучість відплати за злочин, Веронік намагається накласти на себе руки і переконує Луї зробити те ж саме, але не розраховує з дозу ліків.

Поліція йде по хибному сліду, розслідуючи версію, що вбивця — Жульєн. Докази неспростовні: адже Луї і Веронік зупинилися в мотелі під ім'ям подружньої пари Таверньє. За ним їдуть в офіс Караля. Включається електрика, і Жульєну вдається піти з будівлі непоміченим, в той час, як поліціянти знаходять труп його боса. Через деякий час Жульєна заарештовують в кафе за підозрою у вбивстві німецької подружньої пари.

Дружина Симона Флоранс бачила машину Жульєна з Веронік на пасажирському сидінні, але умовила сама себе, що помилилася. Тому вона вночі, незважаючи на зливу і грозу, шукає Жульєна і в одному з барів зустрічає його друга. О 5-й годині ранку їх обох заарештовують, але пізніше відпускають, дізнавшись, що вона — дружина Караля. Заголовки вранішніх газет свідчать, що Жульєн — вбивця туристів, проте Флоранс цьому не вірить, починає власне розслідування і швидко знаходить справжніх злочинців. Вона їде за Луї, який хоче забрати фотографії з мотелю, де його й заарештовує поліція. Флоранс і Жільєна звинувачують у вбивстві Симона Караля, оскільки на плівці з міні-камери є і їхні спільні фотографії, що свідчить про їх зв'язок і мотиви до вбивства Симона.

У ролях

ред.
Моріс Роне Жульєн Таверньє
Жанна Моро Флоранс Караля
Жорж Пужулі Луї
Жан Валль Симон Караля
Фелікс Мартен Крістіан Сюберві
Юбер Дешам заступник
Ліно Вентура комісар Шер'є
Іван Петрович Хорст Бенкер
Йорі Бертен Вероніка
Ельга Андерсен Фріда Бенкер
Шарль Деннер інспектор на допиті Таверньє
Жан-Клод Бріалі постоялець в мотелі (в титрах відсутній)

Знімальна група

ред.

Літературна основа

ред.

Сюжет фільму значно відрізняється від сюжету однойменного роману Ноеля Калефа. Зокрема, в літературному творі головний герой убиває не шефа (він же — чоловік його коханки), а свого кредитора; Жульєн мусить повернутися до офісу, щоб забрати забуті у своєму кабінеті документи, які можуть зруйнувати його алібі, а не через помічену мотузку, та багато іншого. Найсуттєвішим розходженням між книгою й фільмом є вирішення фіналу: у книзі Н. Калефа інсценоване Жульєном Таверньє самогубство не викликає жодних підозр у поліції, молода парочка, не запідозрена у вбивстві іноземних туристів, вкорочує собі віку, а Жульєн залишається звинуваченим у цьому злочині на основі речових доказів і свідчень очевидців та чекає на смертний вирок.

Нагороди та номінації

ред.
Список нагород та номінацій[2]
Кінопремія Дата церемонії Категорія Номінант(и) Результат Дж
Приз Луї Деллюка 1957 Найкращий фільм Ліфт на ешафот Перемога

Примітки

ред.
  1. Ascenseur pour l'échafaud (1958) на сайті JPBox-Office. Процитовано 10.04.2017
  2. Нагороди та номінації фільму Ліфт на ешафот на сайті IMDb (англ.)

Джерела

ред.
  • Лурселль, Жак. Ascenseur pour l'échafaud / Лифт на эшафот // Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 1. — С. 210—212. — 3000 прим. — ISBN 978-5-904175-02-3.(рос.)

Посилання

ред.