Едуар Баер

Французький актор, режисер та сценарист

Едуа́р Бае́р (фр. Édouard Baer; нар. 1 грудня 1966, Париж, Франція) — французький актор, сценарист, режисер та продюсер[3].

Едуар Баер
фр. Édouard Baer
Едуар Баер, 2015 рік
Дата народження1 грудня 1966(1966-12-01) (57 років)
Місце народженняБулонь-Біянкур[1]
ГромадянствоФранція Франція
Професіяактор, режисер, сценарист, кінопродюсер
Alma materКолеж Станіслава в Парижі, Ельзаська школаd і Курси Флоран[2]
Роки активності1987 — наш час
IMDbID 0046347
Нагороди та премії
Орден Мистецтв та літератури
Орден Мистецтв та літератури
Орден Мистецтв та літератури
Орден Мистецтв та літератури
Едуар Баер у Вікісховищі

Біографія

ред.

Едуар Баер народився у Парижі 1 грудня 1966 року у сім'ї ельзаських євреїв. У віці 18-ти років він поступив до знаменитою приватної школи акторської майстерності Cours Florent[4], де познайомився з Ізабель Нанті, яка і стала його педагогом. У 1992–1997 роках разом з Аріелем Візманом Баер вів культовую передачу на Radio Nova «Великий клубок» (La grosse boule). Через деякий час Баер пробує себе на Canal+, де проявився його смак до абсурду й імпровізації.

Як кіноактор Едуар Баер дебютував у фільмі Фредеріка Жардена «Благородний порив» (1994). Зігравши коханця героїні Сандрін Кіберлен у фільмі «Нічого про Робера» (1999), Баер досяг зрілості як актор у 2001 році у стрічках «Викрадення для Бетті Фішер» Клода Міллера та в комедії «Бог великий, я маленька» за участю Одрі Тоту.

У 2001 році Едуар Баер зіграв роль Отіса у масшабному проекті Алена Шаба «Астерікс і Обелікс: Місія Клеопатра», а у 2012 році з'явився в четвертому фільмі «Астерікс і Обелікс у Британії», але вже в ролі Астерікса.[5]

У 2000 він дебютував як режисер фільмом «Вілла „Бостелла“», до якого написав сценарій та виконав одну з ролей. Свою другу стрічку «На фіга» Баер поставив лише через п'ять років, запросивши на головну роль Жана Рошфора.

У 2002-му році актор отримав престижну театральну Премію Мольєра за роль у п'єсі «Клуб носіїв краваток» (Cravate Club), а згодом разом в Шарлем Берленом зіграв її в адаптованій екранній версії.

Едуард Баер, маючи чудовий голос, брав участь в переозвученні низки фільмів, та озвучував одну з ролей у французькій версії анімаційного фільму 2005 року «Роботи»[6].

У 2001, 2002 та 2015 роках Баер був ведучим церемоній французької національної кінопремії «Сезар»[7] та ведучим Каннського кінофестивалю у 2008, 2009, 2018 та 2019 роках.

У вересні 2019 року він вирішив не повертатися на другий сезон на чолі Lumières dans la nuit на France Inter[8]. Однак 11 травня 2020 року він повернувся на France Inter у будні дні зі своєю щоденною програмою Lumières dans la nuit, програмою[9], яку Лоранс Блок, директор France Inter, назвав "втішним і радісним призначенням"[10].

Фільмографія (вибіркова)

ред.

За час акторськї кар'єри Едуар Баер зіграв ролі у понад 60-ти кіно- та телефільмах.

Актор
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1994 ф Приємне божевілля La folie douce Едуар
1994 кф Говоріть після звукового сигналу Parlez après le signal sonore
1995 ф Швидко Fast другий бойфренд
1995 ф Спиця Rai
1996 тф Серце мішені Coeur de cible Сиріл Морі
1996 ф Хамелеон Caméléone мистецький критик
1996 ф Квартира L'appartement актор театру
1997 ф Героїні Héroïnes Френсіс
1999 тф Кімната чарівниць La chambre des magiciennes Симон
1999 ф Нічого про Робера Rien sur Robert Ален де Ксантра
1999 ф Безмежний терор Terror Firmer French Cool Cat
2000 ф Вілла «Бостелла» La bostella Едуар
2001 ф Бог великий, я маленька Dieu est grand, je suis toute petite Франсуа
2001 ф Викрадення для Бетті Фішер Betty Fisher et autres histoires Алекс Басато
2001 ф Астерікс і Обелікс: Місія Клеопатра Astérix & Obélix: Mission Cléopâtre Отіс
2002 ф Клуб носіїв краваток Cravate club Адрієн
2003 ф Любов зла Le bison (et sa voisine Dorine) Луї де Бісон
2003 ф Ключі від машини Les Clefs de bagnole Актор, який відмовляється грати роль Лорана
2004 ф Два нулі Double zéro Ле Маль
2004 ф Брехня, зрада і тому подібне... Mensonges et trahisons et plus si affinités... Рафаель Джулліан
2004 ф Пий до дна À boire П'єр-Марі Аршамбо
2005 ф На фіга Akoibon Даніель Стен
2005 ф Скільки ти коштуєш? Combien tu m'aimes? засмучений людина
2006 ф Тигрові загони Les brigades du Tigre інспектор Пужоль, заступник Валентина
2006 ф Я думаю про тебе Je pense à vous Герман
2007 ф Мольєр Molière Дорант
2007 ф Одна дівчина на двох La fille coupée en deux Едуар
2008 ф Я завжди хотів бути гангстером J'ai toujours rêvé d'être un gangster Джино, грабіжник
2008 ф Шахрайство Passe-passe Даррі Марзукі
2008 ф Ми — легенди Seuls Two священик
2008 ф Світ для нас Un monde à nous Марк
2009 ф Барони Les barons Жак
2009 ф Звичайна страта Une exécution ordinaire Васіллі
2010 тф Великий ресторан Le grand restaurant клієнт ресторану
2010 ф Приятель Mon pote Віктор Гальєн
2010 ф Гітлер у Голлівуді HH, Hitler à Hollywood Едуар Баер
2011 ф Курча з чорносливом Poulet aux prunes Азраєль
2012 ф Астерікс і Обелікс у Британії Astérix et Obélix: Au service de Sa Majesté Астерікс
2013 ф Велике повернення Le grand retournement трейдер
2013 ф Скачки Turf Фредді
2013 ф Непереможні Les invincibles Стефан Дарсі
2018 ф Мадемуазель де Жонк'єр Mademoiselle de Joncquières маркіз де Арсі
2019 ф Поліна і таємниця кіностудії Polina et le mystère d'un studio de cinéma хімік
2020 ф Школа хороших дружин La bonne épouse
Режисер, сценарист
  • 1999 : Чіко, наша людини в Лісабоні / Chico notre homme à Lisbonne (короткометражний)
  • 2000 : Вілла «Бостелла» / La bostella
  • 2005 : На фіга / Akoibon
  • 2011 : Молодший брат багатих / Le Petit frère des riches
  • 2013 : Французькою / A la francaise (телевізійний)

Визнання

ред.

У січні 2012 року Едуар Баер нагороджений французьким Орденом Мистецтв та літератури (Кавалер)[11].

Рік Категорія Фільм Результат
Премія Сезар
2002 Найкращий актор другого плану Викрадення для Бетті Фішер Номінація
2019 Найкращий актор Мадемуазель де Жонк'єр Номінація
Кришталевий глобус
2007 Найкращий сольний концерт Ла Фоль і Справжня історія Луїджі Пріццоті Перемога
2011 Найкраща драма Miam-miam Перемога

Примітки

ред.
  1. відео на YouTube — 500000000 екз.
  2. http://www.coursflorent.fr/ecole/anciens/acteurs
  3. Pallister, Janis L.; Hottell, Ruth A. (2005). Francophone women film directors: a guide. Fairleigh Dickinson Univ Press. с. 79–. ISBN 978-0-8386-4046-3. Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 16 жовтня 2011.
  4. Acteurs célèbres du cours Florent. Архів оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 16 жовтня 2015.
  5. Ordre des Arts et des Lettres - Nominations et promotions du 15-12-2011. www.france-phaleristique.com. Процитовано 30 січня 2021..
  6. Эдуард Баэр [Архівовано 5 травня 2017 у Wayback Machine.] на сайті Вокруг ТВ(рос.)
  7. Maîtres de Cérémonie (PDF). Académie des César. Архів оригіналу (PDF) за 2 квітня 2015. Процитовано 18 травня 2015.
  8. Kevin Boucher (22 août 2019). France Inter : Édouard Baer arrête "Lumières dans la nuit", Nadia Daam le remplace. ozap.com..
  9. Kevin Boucher (6 травня 2020). Édouard Baer de retour sur France Inter dès lundi !. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |site= (довідка).
  10. https://twitter.com/laurencebloch/status/1257988027290390530. Twitter. Процитовано 18 жовтня 2021.
  11. Nomination ou promotion dans l'ordre des Arts et des Lettres janvier 2012. Culturecommunication.gouv.fr. Архів оригіналу за 3 липня 2015. Процитовано 16 жовтня 2015.

Посилання

ред.