Едуар Баер
Едуа́р Бае́р (фр. Édouard Baer; нар. 1 грудня 1966, Париж, Франція) — французький актор, сценарист, режисер та продюсер[2].
| Едуар Баер | ||
|---|---|---|
| фр. Édouard Baer | ||
 Едуар Баер, 2015 рік | ||
| Дата народження | 1 грудня 1966 (57 років) | |
| Місце народження | Париж, Франція | |
| Громадянство |
 Франція | |
| Професія | актор, режисер, сценарист, кінопродюсер | |
| Alma mater | Колеж Станіслава в Парижі, Ельзаська школаd і Курси Флоран[1] | |
| Роки активності | 1987 — наш час | |
| IMDb | ID 0046347 | |
| Нагороди та премії | ||
| ||
 Едуар Баер у Вікісховищі | ||
Біографія ред.
Едуар Баер народився у Парижі 1 грудня 1966 року у сім'ї ельзаських євреїв. У віці 18-ти років він поступив до знаменитою приватної школи акторської майстерності Cours Florent[3], де познайомився з Ізабель Нанті, яка і стала його педагогом. У 1992–1997 роках разом з Аріелем Візманом Баер вів культовую передачу на Radio Nova «Великий клубок» (La grosse boule). Через деякий час Баер пробує себе на Canal+, де проявився його смак до абсурду й імпровізації.
Як кіноактор Едуар Баер дебютував у фільмі Фредеріка Жардена «Благородний порив» (1994). Зігравши коханця героїні Сандрін Кіберлен у фільмі «Нічого про Робера» (1999), Баер досяг зрілості як актор у 2001 році у стрічках «Викрадення для Бетті Фішер» Клода Міллера та в комедії «Бог великий, я маленька» за участю Одрі Тоту.
У 2001 році Едуар Баер зіграв роль Отіса у масшабному проекті Алена Шаба «Астерікс і Обелікс: Місія Клеопатра», а у 2012 році з'явився в четвертому фільмі «Астерікс і Обелікс у Британії», але вже в ролі Астерікса.[4]
У 2000 він дебютував як режисер фільмом «Вілла „Бостелла“», до якого написав сценарій та виконав одну з ролей. Свою другу стрічку «На фіга» Баер поставив лише через п'ять років, запросивши на головну роль Жана Рошфора.
У 2002-му році актор отримав престижну театральну Премію Мольєра за роль у п'єсі «Клуб носіїв краваток» (Cravate Club), а згодом разом в Шарлем Берленом зіграв її в адаптованій екранній версії.
Едуард Баер, маючи чудовий голос, брав участь в переозвученні низки фільмів, та озвучував одну з ролей у французькій версії анімаційного фільму 2005 року «Роботи»[5].
У 2001, 2002 та 2015 роках Баер був ведучим церемоній французької національної кінопремії «Сезар»[6] та ведучим Каннського кінофестивалю у 2008, 2009, 2018 та 2019 роках.
У вересні 2019 року він вирішив не повертатися на другий сезон на чолі Lumières dans la nuit на France Inter[7]. Однак 11 травня 2020 року він повернувся на France Inter у будні дні зі своєю щоденною програмою Lumières dans la nuit, програмою[8], яку Лоранс Блок, директор France Inter, назвав "втішним і радісним призначенням"[9].
Фільмографія (вибіркова) ред.
За час акторськї кар'єри Едуар Баер зіграв ролі у понад 60-ти кіно- та телефільмах.
- Актор
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1994 | ф | Приємне божевілля | La folie douce | Едуар |
| 1994 | кф | Говоріть після звукового сигналу | Parlez après le signal sonore | |
| 1995 | ф | Швидко | Fast | другий бойфренд |
| 1995 | ф | Спиця | Rai | |
| 1996 | тф | Серце мішені | Coeur de cible | Сиріл Морі |
| 1996 | ф | Хамелеон | Caméléone | мистецький критик |
| 1996 | ф | Квартира | L'appartement | актор театру |
| 1997 | ф | Героїні | Héroïnes | Френсіс |
| 1999 | тф | Кімната чарівниць | La chambre des magiciennes | Симон |
| 1999 | ф | Нічого про Робера | Rien sur Robert | Ален де Ксантра |
| 1999 | ф | Безмежний терор | Terror Firmer | French Cool Cat |
| 2000 | ф | Вілла «Бостелла» | La bostella | Едуар |
| 2001 | ф | Бог великий, я маленька | Dieu est grand, je suis toute petite | Франсуа |
| 2001 | ф | Викрадення для Бетті Фішер | Betty Fisher et autres histoires | Алекс Басато |
| 2001 | ф | Астерікс і Обелікс: Місія Клеопатра | Astérix & Obélix: Mission Cléopâtre | Отіс |
| 2002 | ф | Клуб носіїв краваток | Cravate club | Адрієн |
| 2003 | ф | Любов зла | Le bison (et sa voisine Dorine) | Луї де Бісон |
| 2003 | ф | Ключі від машини | Les Clefs de bagnole | Актор, який відмовляється грати роль Лорана |
| 2004 | ф | Два нулі | Double zéro | Ле Маль |
| 2004 | ф | Брехня, зрада і тому подібне... | Mensonges et trahisons et plus si affinités... | Рафаель Джулліан |
| 2004 | ф | Пий до дна | À boire | П'єр-Марі Аршамбо |
| 2005 | ф | На фіга | Akoibon | Даніель Стен |
| 2005 | ф | Скільки ти коштуєш? | Combien tu m'aimes? | засмучений людина |
| 2006 | ф | Тигрові загони | Les brigades du Tigre | інспектор Пужоль, заступник Валентина |
| 2006 | ф | Я думаю про тебе | Je pense à vous | Герман |
| 2007 | ф | Мольєр | Molière | Дорант |
| 2007 | ф | Одна дівчина на двох | La fille coupée en deux | Едуар |
| 2008 | ф | Я завжди хотів бути гангстером | J'ai toujours rêvé d'être un gangster | Джино, грабіжник |
| 2008 | ф | Шахрайство | Passe-passe | Даррі Марзукі |
| 2008 | ф | Ми — легенди | Seuls Two | священик |
| 2008 | ф | Світ для нас | Un monde à nous | Марк |
| 2009 | ф | Барони | Les barons | Жак |
| 2009 | ф | Звичайна страта | Une exécution ordinaire | Васіллі |
| 2010 | тф | Великий ресторан | Le grand restaurant | клієнт ресторану |
| 2010 | ф | Приятель | Mon pote | Віктор Гальєн |
| 2010 | ф | Гітлер у Голлівуді | HH, Hitler à Hollywood | Едуар Баер |
| 2011 | ф | Курча з чорносливом | Poulet aux prunes | Азраєль |
| 2012 | ф | Астерікс і Обелікс у Британії | Astérix et Obélix: Au service de Sa Majesté | Астерікс |
| 2013 | ф | Велике повернення | Le grand retournement | трейдер |
| 2013 | ф | Скачки | Turf | Фредді |
| 2013 | ф | Непереможні | Les invincibles | Стефан Дарсі |
| 2018 | ф | Мадемуазель де Жонк'єр | Mademoiselle de Joncquières | маркіз де Арсі |
| 2019 | ф | Поліна і таємниця кіностудії | Polina et le mystère d'un studio de cinéma | хімік |
| 2020 | ф | Школа хороших дружин | La bonne épouse |
- Режисер, сценарист
Визнання ред.
У січні 2012 року Едуар Баер нагороджений французьким Орденом Мистецтв та літератури (Кавалер)[10].
| Рік | Категорія | Фільм | Результат | |
|---|---|---|---|---|
| Премія Сезар | ||||
| 2002 | Найкращий актор другого плану | Викрадення для Бетті Фішер | Номінація | |
| 2019 | Найкращий актор | Мадемуазель де Жонк'єр | Номінація | |
| Кришталевий глобус | ||||
| 2007 | Найкращий сольний концерт | Ла Фоль і Справжня історія Луїджі Пріццоті | Перемога | |
| 2011 | Найкраща драма | Miam-miam | Перемога | |
Примітки ред.
- ↑ http://www.coursflorent.fr/ecole/anciens/acteurs
- ↑ Pallister, Janis L.; Hottell, Ruth A. (2005). Francophone women film directors: a guide. Fairleigh Dickinson Univ Press. с. 79–. ISBN 978-0-8386-4046-3. Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 16 жовтня 2011.
- ↑ Acteurs célèbres du cours Florent. Архів оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 16.10.2015.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|langue=(довідка) - ↑ Ordre des Arts et des Lettres - Nominations et promotions du 15-12-2011. www.france-phaleristique.com. Процитовано 30 січня 2021..
- ↑ Эдуард Баэр [Архівовано 5 травня 2017 у Wayback Machine.] на сайті Вокруг ТВ(рос.)
- ↑ Maîtres de Cérémonie (PDF). Académie des César. Архів оригіналу (PDF) за 2 квітня 2015. Процитовано 18 травня 2015.
- ↑ Kevin Boucher (22 août 2019). France Inter : Édouard Baer arrête "Lumières dans la nuit", Nadia Daam le remplace. ozap.com..
- ↑ Kevin Boucher (6 mai 2020). Édouard Baer de retour sur France Inter dès lundi !. ozap.com..
- ↑ https://twitter.com/laurencebloch/status/1257988027290390530. Twitter. Процитовано 18 жовтня 2021.
- ↑ Nomination ou promotion dans l'ordre des Arts et des Lettres janvier 2012. Culturecommunication.gouv.fr. Архів оригіналу за 3 липня 2015. Процитовано 16 жовтня 2015.
Посилання ред.
- Едуар Баер на сайті IMDb (англ.)
- Едуар Баер на сайті AlloCiné (фр.)