Олівія де Гевіленд

американська акторка (1916–2020)

Олівія де Гевіленд (англ. Olivia de Havilland; 1 липня 1916, Токіо — 26 липня 2020, Париж) — американська акторка театру, кіно та телебачення. Найбільш відома за ролями в фільмах «Звіяні вітром» (1939), «Спадкоємиця» (1949), «Леді в клітці» (1964) та «Тихше, тихше, мила Шарлотто» (1964). Одна з найпопулярніших та найзатребуваніших актрис «золотої доби» Голлівуду.

Олівія де Гевіленд
Olivia de Havilland
Зображення
Зображення
Ім'я при народженніOlivia Mary de Havilland
Дата народження1 липня 1916(1916-07-01)
Місце народженняТокіо, Японія Японія
Дата смерті26 липня 2020(2020-07-26) (104 роки)
Місце смертіПариж, Франція
ПохованняПер-Лашез[1][2]
Громадянство США[3][4]
 Велика Британія[4]
 Франція[5][6]
РелігіяЄпископальна церква
Alma materLos Gatos High Schoold (1934)[7][4], Notre Dame High Schoold[4] і Коледж Міллзаd[7][4]
Професіятелеакторка, акторка театру, кіноакторка, сценаристка, акторка
Кар'єра1935—1988
ЗакладWarner Brothers
Нагороди
IMDbID 0000014
офіційний сайт
CMNS: Олівія де Гевіленд у Вікісховищі

Життєпис

ред.

Олівія Мері де Гевіленд народилася 1 липня 1916 року у Токіо в родині Ліліан Августи Рюз, театральної акторки, відомої під сценічним ім'ям Ліліан Фонтейн, і Волтера Августуса де Гевіленда, британського адвоката, що мав практику в Японії. 1917 року в неї з'явилася молодша сестра Джоан Фонтейн, суперництво з якою після початку їхньої акторської кар'єри зайшло так далеко, що вони припинили не лише бачитися, але й розмовляти одна з одною[8]. Її кузеном по лінії батька був британський авіаконструктор Джеффрі де Гевіленд, винахідник літака De Havilland Mosquito. 1919 року, після розлучення батьків, Олівія з матір'ю та сестрою оселилися в каліфорнійському місті Саратога[9].

Свою кар'єру розпочала на початку 1930-х років як театральна акторка, але вже в 1935 році проміняла театр на кіно. Серед її ранніх фільмів популярні пригодницькі стрічки «Одіссея капітана Блада» (1935), «Атака легкої кавалерії» (1936) та «Пригоди Робіна Гуда» (1938). В 1930-х роках де Гевіленд багато знімалася в парі з Ерролом Флінном. 1939 року зіграла роль Мелані Вілкс в легендарному фільмі «Звіяні вітром», за яку була номінована на премію Оскар за найкращу жіночу роль другого плану.

Наприкінці 1940-х років акторка тричі номінувалася на премію Оскар за найкращу жіночу роль і двічі отримала її: 1947 року за роль у фільмі «Кожному своє», та 1950 року за роль в «Спадкоємиці».

 
Олівія де Гевіленд у фільмі «Шлях на Санта-Фе» (1940)

1941 року де Гевіленд прийняла американське громадянство[10]. На початку 1940-х років Олівія була незадоволена тими ролями, які їй нав'язувала студія «Warner Bros», через що в неї стався скандал зі студійним керівництвом, що призвело до судового процесу. Який де Гевіленд спільно з Гільдією кіноакторів і виграла, тим самим послабивши вплив студії та домігшись більшої творчої свободи для акторів від диктату продюсерів[11]. Це стало однією з найбільш значущих постанов в історії Голлівуду, а де Гевіленд заслужила велику повагу серед акторів, у тому числі і своєї сестри Джоан Фонтейн, яка пізніше сказала, що «Голлівуд багато чим завдячує Олівії».

Її кар'єра в кіно продовжувалася до кінця 1970-х років, і за цей час вона з'явилася в багатьох відомих фільмах, серед яких «Моя кузина Рейчел» (1952), «Ця леді» (1955), «Світло на площі» (1962), «Леді в клітці» (1964), «Тихше, тихше, мила Шарлотто» (1964), «Аеропорт 77» (1977) і «П'ятий мушкетер» (1979).

Після завершення кінокар'єри де Гевіленд продовжувала зніматися на телебаченні. 1986 року була номінована на «Еммі» і отримала «Золотий глобус» за роль імператриці Марії Федорівни у фільмі «Анастасія: Загадка Анни»[12].

2008 року була нагороджена Національною медаллю США в галузі мистецтв. 2010 року актрисі присвоєно звання Кавалера ордена Почесного легіону[13], а 2017 року де Гевіленд отримала титул Дами-командора ордену Британської імперії[14].

 
Олівія де Гевіленд у 2001 році

2017 року на екрани вийшов мінісеріал «Ворожнеча», де розповідається про суперництво Бетті Девіс і Джоан Кроуфорд. Роль Олівії виконала Кетрін Зета-Джонс. Олівія де Гевіленд звернулася до суду, стверджуючи, що її зображення без дозволу порушує її право на рекламу як знаменитості й представляє в неправдивому світлі[15]. Та 2018 року її позов було відхилено на основі Першої поправки про свободу слова в кінематографі[16].

Олівія де Гевіленд померла 26 липня 2020 року в себе вдома у Парижі в 104-річному віці[17].

Особисте життя

ред.

У 1940-х роках де Гевіленд мала романи з Джоном Г'юстоном, Джеймсом Стюартом і Говардом Г'юзом.

1946 року вступила у шлюб з письменникои Маркусом Гудріхом. Розлучилися 1953 року. Їхній син Бенджамін (нар. 1949) став математиком. 1991 року він помер після тривалої боротьби з лімфогранулематозом.

Із 1955-го по 1979 роки де Гевіленд перебувала у шлюбі з французьким журналістом П'єром Галанте. 18 липня 1956 року у пари народилася дочка Жізель[18]. Цей шлюб також завершився розлученням, і з того часу постійним місцем проживання акторки став Париж[19].

Фільмографія

ред.
 
Олівія де Гевіленд в образі Мелані Вілкс, «Звіяні вітром» (1939)
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1935 ф Сон літньої ночі A Midsummer Night's Dream Гермія
1935 ф Одіссея капітана Блада Captain Blood Арабелла Бішоп
1936 ф Атака легкої кавалерії The Charge of Light Brigade Ельза Кемпбелл
1936 ф Ентоні нещасний Anthoni Adverse Анджела Джузеппе
1937 ф Великий Гаррік The Great Garrick Жермена де ла Корб
1937 ф Любов, яку я шукав It's Love I'm After Марсія Вест
1938 ф Пригоди Робіна Гуда The Adventures of Robin Hood Меріан
1938 ф Четверо — це банда Fours a Crowd Лорі Ділінгвелл
1939 ф Додж-сіті Dodge City Еббі Ірвінг
1939 ф Приватне життя Єлизавети та Ессекса The Private Lives of Elizabeth and Essex леді Пенелопа Грей
1939 ф Звіяні вітром Gone with the Wind Мелані Гамільтон-Вілкс
1940 ф Шлях на Санта-Фе Santa Fe Trail Кіт Карсон Голлідей
1941 ф Сунична білявка The Strawberry Blonde Емі Лінд Греймс
1941 ф Затримайте світанок Hold Back the Dawn Емі Браун
1941 ф Вони померли на своїх постах They Died with Their Boots On Елізабет Бейкон
1942 ф В цьому наше життя In This Out Life Рой Тімберлейк
1943 ф Принцеса О'Рурк Princess O'Rourke Мері Вільямс
1946 ф Кожному своє To Each His Own міс Джозефіна «Джоді» Норріс
1946 ф Темне дзеркало The Dark Mirror Террі/Рут Коллінз
1946 ф Відданість Devotion Шарлотта Бронте
1948 ф Зміїна яма The Snake Pit Вірджинія Стюарт Канінгем
1949 ф Спадкоємиця The Heiress Кетрін Слопер
1952 ф Моя кузина Рейчел My Cousin Rachel Рейчел Ешлі
1955 ф Ця леді That Lady Ана де Мендоза
1955 ф Не як чужий Not as a Stranger Крістіна Гедвігсон
1958 ф Гордий бунтар The Proud Rebel Ліннет Мур
1959 ф Брехня Libel леді Маргарет Лондон
1962 ф Світло на площі Light in the Piazza Мег Джонсон
1964 ф Леді в клітці Lady in Cage Корнелія Гілард
1964 ф Тихше, тихше, мила Шарлотто Hush… Hush, Sweet Sharlotte Міріам Дірінг
1972 ф Папеса Іоанна Pope Joan мати-настоятелька
1977 ф Аеропорт 77 Airport 77 Емілі Лівінгстон
1978 ф Рій The Swarn Морін Шустер
1979 ф П'ятий мушкетер The Fifth Musketeer королева Анна Австрійська
1982 ф Вбити легко Murder Is Easy Гонорія Вейнфлет
1986 ф Анастасія: Загадка Анни Anastasia: The Mystery of Anna імператриця Марія Федорівна
1986 ф Північ і Південь 2 North and South, Book 2 місіс Ніл

Нагороди та номінації

ред.

Оскар

Золотий глобус

Венеційський кінофестиваль

Примітки

ред.
  1. Find a Grave — 1996.
  2. Ruiz M. S. Un cimetière bien vivant : le Père-Lachaise — 2021. — С. 168.
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. а б в г д https://walkoffame.com/olivia-de-havilland/
  5. https://www.huffingtonpost.fr/entry/kirk-douglas-nest-pas-le-dernier-monstre-sacre-dhollywood-olivia-de-havilland-est-toujours-la_fr_5e3bceb8c5b6b70886fa416b
  6. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  7. а б NNDB — 2002.
  8. «Hollywood's Oldest Feud»
  9. Оливия де Хэвилленд. 24SMI (рос.). Процитовано 27 листопада 2019.
  10. Olivia de Havilland a Citizen. The New York Times (амер.). 29 листопада 1941. ISSN 0362-4331. Процитовано 27 листопада 2019.
  11. De Havilland lawsuit resonates through Hollywood. Reuters (англ.). 24 серпня 2007. Процитовано 27 листопада 2019.
  12. Overview for Olivia De Havilland. Turner Classic Movies. Процитовано 26 листопада 2019.
  13. http://www.washingtontimes.com, The Washington Times. Olivia de Havilland honored by French president. The Washington Times (амер.). Процитовано 27 листопада 2019.
  14. There is nothing like a Dame. The Oldie (брит.). Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 27 листопада 2019.
  15. Screenwriters say Olivia de Havilland case could be a disaster for entertainment industry. Sky News (англ.). Процитовано 13 квітня 2020.
  16. Maddaus, Gene; Maddaus, Gene (26 березня 2018). Olivia de Havilland’s ‘Feud’ Suit Tossed by Appeals Court. Variety (англ.). Процитовано 27 листопада 2019.
  17. 'Gone With the Wind' star Olivia de Havilland dies at 104. EW.com (англ.). Процитовано 26 липня 2020.
  18. Mirande, Jean-Noël (22 липня 2012). Olivia de Havilland, une Américaine à Paris. Le Point (фр.). Процитовано 27 листопада 2019.
  19. Olivia and Oscar. Los Angeles Times (амер.). 23 березня 2003. Процитовано 27 листопада 2019.

Джерела

ред.

Посилання

ред.