Зірочник середній

вид рослин

Зірочник середній (мокрець, мокравник, мокринець, мокриця, перерванець, черевець, Stellaria media (L.) Vill.) — рослина з родини гвоздичні (Caryophyllaceae).

Зірочник середній
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Гвоздикові (Caryophyllaceae)
Рід: Зірочник (Stellaria)
Вид:
Зірочник середній (S. media)
Біноміальна назва
Stellaria media
Синоніми

Alsine apetala Kit. ex Nyman
Alsine avicularum Lam.
Alsine barbata Stokes
Alsine brachypetala Opiz
Alsine elongata Jord. & Fourr.
Alsine glabella Jord. & Fourr.
Alsine gussonii Jord. & Fourr.
Alsine media L.
Alsine repens Vell.
Alsine vulgaris Moench
Alsinella wallichiana Sw.
Arenaria vulgaris Bernh.
Holosteum alsine Sw.
Stellaria apetala Ucria ex Roem.
Stellaria glabra Raunk.
Stellaria hiemalis Raunk.
Stellaria monogyna D. Don

Етимологія

ред.

Наукова назва роду походить від латинського слова stella, що в перекладі означає «зірка» (білі квітки рослини схожі на маленькі зірочки). Видова назва media в перекладі означає «середня». Українська назва рослини є калькою з латинської. На стеблах рослини з одного боку є волоски, по яких стікає дощова вода і роса в ґрунт. Очевидно, це дає можливість зірочнику рости в сухих місцях. Звідси і друга назва рослини — мокрець.

Морфологія

ред.

Однорічна або дворічна дрібно-запушена рослина з лежачими або висхідними, дуже розгалуженими стеблами висотою 5—30 см; нерідко утворює нещільні дернини. Листки супротивні, яйцеподібні, довжиною 1—2 см, голі або війчасті (біля основи). Квітки в півзонтиках; чашолистки довжиною 4— 4,5 мм, пелюстки глибокодворозсічені, коротші за чашолистки, іноді їх немає. Чашолистків і пелюсток по 5, тичинок 3—5, буває 10, маточка одна з трьома стовпчиками. Плід — коробочка. Цвіте з березня до жовтня. Дозріває у липні — жовтні.

Екологія

ред.

Євразійсько-північноамериканський вид. Росте як бур'ян на городах, у садах, по берегах річок майже по всій Україні.

Розмножується насінням, а також частинками стебла. Одна рослина дає 15—25 тис. насінин, які проростають без періоду спокою. Насіння зберігає схожість багато років і проростає за досить низьких температур.

Мокриця — рослина-ефемер: вона живе лише три-чотири тижні[1]. Але насіння мокриці, падаючи на землю, незабаром проростає, і з'являються нові рослинки. Крім того, гілочки мокриці, торкаючись землі, пускають корінці.[1]

Мокриця, навіть розірвана на частини, продовжує жити. Кожен шматочок дає корінці і виростає в цілу рослину.[1]

Після дощу мокриця стає «кришталевою». Стебла мокриці покриті волосками, які утримують воду. Вода блищить на сонці, і вся рослина здається зробленою зі скла. Мокриця вбирає воду не тільки корінням, а й волосками на стеблах — з повітря.[1]

Поширення

ред.

Природний ареал

ред.

Натуралізація

ред.

Хімічний склад

ред.

У квітучій надземній частині міститься 114 мг% аскорбінової кислоти, до 24 мг% каротину; в золі рослини багато хлору та калієвої солі.

Застосування

ред.

У медицині

ред.

Есенцію із свіжої рослини застосовують у гомеопатії. У народній медицині використовували при хворобах щитоподібної залози, серця, сипу, набряків, хворобах печінки, легенів, легеневому туберкульозі з кровохарканням, геморої, замутнені рогівки, носових кровотечах, виразках, радикуліті, ревматизмі.

У харчуванні

ред.

З рослини можна готувати салати, вживати її як вітамінну приправу до їжі, варити з неї щі і робити пюре.[1] В Ленінградській області Росії для салатів використовують всю надземну частину рослини. У свіжому вигляді має прісний смак і дещо неприємний запах. Зате смачні зимові салати з маринованого зірочника середнього.[2]

Медонос.

Це своєрідна за своєю біологією рослина є цінною поживою для індиків, курчат та кімнатних птахів, через що іноді її називають «пташиним салатом». Мокриця сприяє збільшенню молока у корів.[1] Можна також додавати її до корму свиней, гусей, курчат, домашніх співочих птахів.

Цікаві факти

ред.

За квіточками рослини можна передбачати погоду: якщо до дев'ятої години ранку віночок квітки не підніметься й не розкриється, то вдень буде дощ[1]. Цим «барометром» можна користуватися все літо, тому що мокриця цвіте з квітня до пізньої осені.

Галерея

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в г д е ж (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.
  2. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.45

Джерела

ред.

Посилання

ред.