Барановицький район
Барановицький район (біл. Баранавіцкі раён) — адміністративно-територіальна одиниця Берестейської області Білорусі[1]. Утворений 8 квітня 1957 року, займає площу 2,2 тисяч км². Населення — 45,4 тисяч чоловік (2006). Районний центр — місто Барановичі.
Барановицький район | |
---|---|
Баранавіцкі раён | |
Район на мапі області | |
Основні дані | |
Країна: | Білорусь |
Область: | Берестейська область |
Утворений: | 8 квітня 1957 року |
Населення: | 41 902 (2009[1]) |
Площа: | 2 200 км² |
Населені пункти та ради | |
Районний центр: | Барановичі |
Районна влада | |
Вебсторінка: | http://baranovichi.brest-region.by |
Мапа | |
Район розташований на півночі області в межах Новогрудської височини та Барановицької рівнини, межує з Гродненською і Мінською областями. Протяжність з півночі на південь — 100 км, із заходу на схід — 72 км.
Географія і клімат
ред.В районі переважають висоти 180—240 м над рівнем моря (максимальна — 267 м). Від Полісся рівнина відділяється смугою дюн. Середня температура січня −6,1 °С, липня 18 °С. Опадів 630 мм на рік. Вегетаційний період 193 доби.
Велика річка — Щара з притоками Мишанка, Лохозва, Ісса, на півночі — річка Сервеч, на північному заході — Молчадь. На території району водосховище Гать, озера Колдичевське і Домашевське. Під лісами (соснові, ялинові, березові) 33 % території, найбільші масиви на південному заході і заході. Під болотами 8,5 %.
На території району знаходиться частина біологічного заказника республіканського значення Барановицький, ландшафтний — Стронга. Мисливські ресурси району належать Барановицькому лісомисливському господарству і мисливському господарству БООР.
Розташування
ред.Історія
ред.Перші дані про поселення на території району датуються VII століттям до нашої ери. Це Добрий Бор, Пурневичі, Городище.
Після поділу Речі Посполитої в 1795 році територія району — в складі Російської імперії. Під час повстання 1863—1864 років під керівництвом Костянтина Калиновського в травні 1863 року біля села Міловиди були сконцентровані великі сили повсталих, відбулася Міловидська битва з царськими карателями. На місці події встановлено меморіальну каплицю і пам'ятний знак.
У 1905—1907 роках селяни беруть активну участь у революційному русі. У першу світову війну з осені 1915 року велика частина району окупована кайзерівськими військами, через Кутовщину — Заосьє — Войковичі — Уласи — Крошин проходила лінія фронту, проведена велика Барановицька операція в 1916 році.
Радянська влада була встановлена після відступу німецької армії в січні 1919 року. З лютого 1919 року територія увійшла до складу Барановицького повіту БРСР. З 1921 року по 17 вересня 1939 року територія району — в складі Польщі, потім у складі БРСР. У квітні 1957 року Новомиський і Городищенський райони об'єднані та перейменовані в Барановицький район.
Указом Президії Верховної Ради БРСР від 15 січня 1940 року Барановицька область була територіально розділена на 26 районів. Серед них був Городищенський район з районним центром в міському селищі Городище і Новомиський район з центром в селищі Нова Миша.
У роки Другої світової війни територія району з червня 1941 по липень 1944 року окупована нациськими військами. Загарбниками знищено в цілому близько 80 тисяч чоловік. В районі діяли Барановицьке міське патріотичне підпілля, Барановицька окружна антифашистських організацій, Барановицький підпільний обком, міськкому КП (б) Б і ЛКСМБ, Новомиський і Городищенський підпільні райкоми КП (б) Б і ЛКСМБ, Барановицьке партизанське з'єднання. Район був відвойований військами 1-го Білоруського фронту.
Адміністративно-територіальний устрій
ред.Адміністративно-територіальний устрій району[2][3]:
- Великолуцька сільська рада
- Вольновська сільська рада
- Городищенська сільська рада
- агромістечко Арабовщина
- село Битковщина
- село Богуші
- село Бовтичі
- село Бриксичі
- село Велике Село
- село Визорок
- село Висадовичі
- село Гарановичі
- агромістечко Гірмантовці
- село Гречихи
- село Грибовщина
- село Душковці
- село Зелена
- село Жабинці
- село Железниця
- агромістечко Карчово
- село Киселі
- село Ковші
- село Колдичево
- село Конюшовщина
- село Красевичі
- село Крепочі
- село Кутовщина
- село Лози
- село Микуличі
- село Митропольщина
- село Моститичі
- село Нагорна
- село Насейки
- село Нестери
- село Новинки
- село Новосілки
- село Огородники
- село Олізаровщина
- село Омневичі
- село Пенчин
- село Переволока
- село Поручин
- село Пруди
- село Рудаші
- село Селявичі
- село Скробово
- село Слабожани
- селище Советський
- село Соколовичі
- село Станкевичі
- село Трацевичі
- село Ясенець
- Жемчужненська сільська рада
- Крошинська сільська рада
- село Адаховщина
- село Баратино
- село Гірово
- село Дубово
- село Дубровно
- село Заброддя
- село Дудичі
- село Залюбичі
- село Ішколдь
- село Кломпики
- село Крошин
- село Лавриновичі
- село Макаші
- село Ольсевичі
- село Петковичі
- село Подлісейки
- село Придатки
- село Родковичі
- село Скарчово
- село Старий Двор
- село Уласи
- село Юшковичі
- село Якимовичі
- село Ятвезь
- Ліснянська сільська рада
- Малаховецька сільська рада
- село Богуші
- село Велика Волохва
- село Глинище
- село Омелянівка
- село Замошшя
- село Кадичиці
- село Кунцевичі
- село Малаховці
- село Мала Волохва
- селище Мирний
- село Млинок
- село Новосади
- село Рагозниця
- селище Світлий
- село Скварчиці
- село Узноги
- село Утьос
- село Ястрембель
- Миловидська сільська рада
- Мовчадська сільська рада
- село Андрієвці
- село Данейки
- село Зоричі
- село Катминовці
- село Крупляни
- село Крутовці
- село Кузевичі
- село Мала Своротва
- село Міцкевичі
- село Мовчадь
- село Савцевичі
- село Сорговичі
- село Стремиловщина
- Новомиська сільська рада
- село Білолісся
- село Боровці
- село Гінцевичі
- село Деревна
- село Дрогобиль
- село Заболоття
- село Зоряна
- село Козлякевичі
- село Лебежани
- село Лугова
- село Люшнево
- селище Мир
- село Могиляни
- село Нова Миш
- селище Новий
- селище Першомайський
- село Петревичі
- село Постариння
- село Приозерна
- село Стара Миш
- село Тешевле
- село Тюхневичі
- село Шпаковці
- Подгорновська сільська рада
- село Добрий Бор
- село Колбовичі
- село Подгорна
- село Яжона
- Полонковська сільська рада
- село Верхлісся
- село Вершок
- село Єлово
- село Іванковичі
- село Лотвичі
- село Перховичі
- село Полонка
- село Серебрище
- село Скородинці
- село Ягодна
- Почаповська сільська рада
- село Буйневичі
- село Велика Своротва
- село Великі Пурневичі
- село Гайбути
- село Голевичі
- село Голинка
- село Доброполь
- село Дрозди
- село Зазер'я
- село Застариння
- село Козловичі
- село Малі Пурневичі
- село Новосілки
- село Омеляновичі
- село Пархімовщина
- село Почапово
- село Сениченята
- село Чорновичі
- село Ялуцевичі
- Столовицька сільська рада
- село Анісімовичі
- село Антоново
- село Велика Ковпениця
- село Великі Гатище
- село Домашевичі
- село Загір'я
- село Заосся
- село Запілля
- селище Костричник
- село Круглики
- село Мала Ковпениця
- село Мелеховичі
- село Михновщина
- село Міденевичі
- село Новий Світ
- село Новики
- село Нові Войковичі
- село Поленичиці
- село Стайки
- село Старі Войковичі
- село Столовичі
- село Судари
- село Торчиці
- село Тюкантовичі
Колишні сільські ради:
- Гірмантовська сільська рада (ліквідована 26 червня 2013 року[4])
- Карчовська сільська рада (ліквідована 26 червня 2013 року[4])
- Ковпеницька сільська рада (ліквідована 26 червня 2013 року[4])
- Міденевицька сільська рада (ліквідована 26 червня 2013 року[4])
- Петковицька сільська рада (ліквідована 26 червня 2013 року[4])
- Полонечковська сільська рада (ліквідована 26 червня 2013 року[4])
- Тешевлянська сільська рада (ліквідована 26 червня 2013 року[4])
- Утьоська сільська рада (ліквідована 26 червня 2013 року[4])
Населення
ред.За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення району становило 41 902 особи[2].
Національність
ред.Розподіл населення за рідною національністю за даними перепису 2009 року[1]:
Національність | Осіб | Відсоток |
---|---|---|
білоруси | 36419 | 86,91 % |
поляки | 2473 | 5,90 % |
росіяни | 2185 | 5,21 % |
українці | 471 | 1,12 % |
цигани | 82 | 0,20 % |
національність не вказана | 36 | 0,09 % |
молдовани | 29 | 0,07 % |
вірмени | 28 | 0,07 % |
азербайджанці | 28 | 0,07 % |
татари | 21 | 0,05 % |
національність не повідомлена | 17 | 0,04 % |
німці | 15 | 0,04 % |
грузини | 11 | 0,03 % |
болгари | 10 | 0,02 % |
литовці | 9 | 0,02 % |
узбеки | 8 | 0,02 % |
дві та більше національності | 8 | 0,02 % |
латиші | 7 | 0,02 % |
чуваші | 6 | 0,01 % |
мордва | 4 | 0,01 % |
казахи | 3 | 0,01 % |
удмурти | 3 | 0,01 % |
гагаузи | 3 | 0,01 % |
інша національність | 3 | 0,01 % |
євреї | 2 | 0,00 % |
туркмени | 2 | 0,00 % |
таджики | 2 | 0,00 % |
корейці | 2 | 0,00 % |
марійці | 2 | 0,00 % |
фіни | 2 | 0,00 % |
комі-перм'яки | 2 | 0,00 % |
словаки | 2 | 0,00 % |
осетини | 1 | 0,00 % |
турки | 1 | 0,00 % |
афганці | 1 | 0,00 % |
естонці | 1 | 0,00 % |
аварці | 1 | 0,00 % |
якути | 1 | 0,00 % |
англійці | 1 | 0,00 % |
Разом | 41902 | 100 % |
Економіка і транспорт
ред.Основні галузі промисловості: паливна, деревообробна та харчова. Територією району проходять залізниці Берестя—Мінськ, Ліда—Лунінець, Волковиськ—Осіповичі; автомобільна дорога Берестя—Мінськ з відгалуженнями.
Корисні копалини: прісноводні вапняні відкладення, будівельний пісок.
Промисловість
ред.Сучасний промисловий комплекс в загальній структурі господарства району представлений 10 підприємствами. Промисловими підприємствами району випускається різноманітний асортимент і номенклатуру товарів, головні: торфобрикет, піщано-гравійно-щебенева суміш, залізобетонні вироби, санітарна, електротехнічна продукція, світильники, вироби з дерева та інші види. Чотири промислових підприємства постачають свою продукцію на експорт. Частка експорту в загальному обсязі виробництва становить 59,2 %. В районі в наш час[коли?] визначають промисловий потенціал заводи залізобетонних виробів, санелектрозаготовок, торфопідприємство «Колпениця», лісгосп, гравійно-сортувальний завод «Омневичі».
Сільське господарство
ред.Барановицький район є одним з найбільших виробників сільськогосподарської продукції в Берестейській області. Землі сільськогосподарського призначення займають 117 тисяч га, з них ріллі — 78,4 тисяч га. До складу агропромислового комплексу району входять 12 колгоспів, 8 радгоспів, 4 птахофабрики, 5 кооперативів, 1 агрофірма, одна експериментальна база, 25 фермерських господарств. Для виробництва сільгосппродукції фермерським господарствам передано 825 га сільгоспугідь, з яких 588 га ріллі. Найбільшим виробником яловичини в районі є «Радгосп-комбінат» Україна». Основне поголів'я свиней (37307 голів) зосереджено на РУСП «Східний». Лідером по виробництву м'яса бройлерів в Республіці Білорусь є РУСП «Птахофабрика» Дружба», з виробництва яєць — Барановицька птахофабрика. Переробку вирощуваної продукції район здійснює на ВАТ «Барановицький молочний комбінат», ВАТ «Барановицький м'ясоконсервний комбінат», а також на виробничому підприємстві «Коопзаготпром». Частина продукції переробляється самими сільськогосподарськими підприємствам.
Об'єкти туризму
ред.Пам'ятники природи
ред.Пам'ятники природи республіканського значення:
- ботанічні — дуби черешчатий біля села Карчова та міста Барановичі; насадження модрини європейської в Молчадському лісництві;
- геологічний — Камінь філаретів біля села Карчова.
На березі водосховища Гать туриристичний санаторно-оздоровчий комплекс «Лісове озеро»; дитячий оздоровчий центр «Дружба», оздоровчий табір «Журавушка». На Кобрінському шосе готель «Нептун мотель». В селі Гречихи сільська садиба «Гречихи».
Зони відпочинку: республіканського значення — Лісова, місцевого значення — Полонка і Сервеч.
Музеї
ред.- Заосська садиба-музей А. Міцкевича;
- Музей народного мистецтва і ремесел в селі Крошин;
- Етнографічний музей в селі Русино;
- Історико-краєзнавчі музеї в селах:
- Арабовщина;
- Вольно;
- Великі Луки;
- Городище;
- Задвея;
- Міловиди;
- Молчадь;
- Стайки;
- Музеї бойової і трудової слави в селах:
- Гирмонтовці;
- Підгірна.
Пам'ятки архітектури
ред.Збереглися пам'ятки архітектури:
- Вольновська Свято-Троїцька церква;
- Костел Пресвятої Діви Марії (1640);
- Свято-Хрестовоздвиженська церква (1764);
- Ішкольдський костел Пресвятої Трійці;
- Міловідська меморіальна каплиця;
- Молчадська Свято-Петро-Павлівська церква;
- Новомишський костел Преображення Господнього;
- Полонечковський палацово-парковий ансамбль;
- Полонечковський костел святого Юрія;
- Полонковська Свято-Параскево-П'ятницька церква;
- Свято-Покровська церква в селі Почапово (1867);
- Столовицька Свято-Успенська церква;
- Столовицький костел Пресвятого Серця Ісуса;
- залишки королівського укріплення близько села Стара Миша;
- Тугановицька садиба;
- Ястрембельська садиба та інші.
Персоналії
ред.В районі народились:
- Андрій Римша — білоруський поет (село Пенчин);
- Адам Міцкевич — білоруський і польський поет (село Заоссє);
- Павлюк Багрім — білоруський поет (село Крошин);
- В. Голубко — білоруський драматург, актор, театральний діяч (село Лісова;
- Черенкевич Сергій Миколайович — радянський і білоруський біофізик (село Поленічиці).
Примітки
ред.- ↑ а б в Ethnic composition of Belarus 2009. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 14 січня 2016. Процитовано 23 грудня 2019. (англ.)
- ↑ а б Belarus. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 23 грудня 2019. (англ.)
- ↑ Сельисполкомы. baranovichi.brest-region.by. Барановичский районный исполнительный комитет. Архів оригіналу за 8 липня 2012. Процитовано 30 грудня 2019.
- ↑ а б в г д е ж и Решение Брестский облсовет 286 26.06.2013 Об изменениях в административно-территориальном устройстве Барановичского района Брестской области. kodeksy-by.com. Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2019.
Література
ред.- Туристична енциклопедія Білорусі. Мінськ. Беларуская Энцыклапедыя, 2007. стор. — 648.
Посилання
ред.- Барановицький район на dorogiby.info [Архівовано 12 жовтня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- Барановицький район на brestobl.com [Архівовано 25 вересня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- Барановицький район на www.belarus.by [Архівовано 5 грудня 2008 у Wayback Machine.](рос.)