Атмосферні опади

(Перенаправлено з Опади)
MeanMonthlyP.gif
Помісячні опади
Опади Разом Океан Суходіл
[мм/рік] 1130 1270 800
[км³/рік] 577 000 458 000 119 000

Атмосфе́рні о́пади — вода в рідкому чи твердому стані, що випадає з хмар чи безпосередньо з повітря на земну поверхню та предмети. З хмар випадають: дощ, мряка, сніг, мокрий сніг, крупа, град, льодяний дощ. З повітря виділяються: роса, рідкий наліт, іній, твердий наліт, паморозь.

Конвективні опади

Випадання атмосферних опадів із хмар відбувається в результаті збільшення уже наявних хмарних елементів (крапель або кристалів) до розмірів, за яких вони набувають помітної швидкості падіння. Найбільші кристалічні елементи, випадаючи з хмари, стикаються з переохолодженими краплями, приморожуючи їх до себе, або змерзаються між собою, утворюючи пластівці. Перейшовши в атмосферні шари з температурами понад 0 °C, тверді частинки тануть, утворюючи краплі дощу. За низьких температур повітря (близько 0 °C і нижче) тверді частинки досягають земної поверхні не розтанувши (сніг, крупа тощо). У теплу пору року можливе випадання граду. У краплинно-рідких хмарах за позитивних або негативних (однак близьких до 0 °C) температурах атмосферні опади можуть виникати внаслідок злиття, або коалесценції, хмарних елементів. У результаті цього може випадати дрібний дощ або мжичка.

Орографічні опади

Залежно від механізму розвитку й структури хмар, що дають атмосферні опади, вирізняють такі атмосферні опади: обложні — помірної інтенсивності, проте тривалі, з шарувато-дощових хмар; зливові — з купчасто-дощових хмар; мрячні — з шаруватих хмар.

Атмосферні опади, що виділяються на земній поверхні (так звані наземні гідрометеори), — це роса, паморозь, іній, рідкий і твердий наліт тощо. З них особливе значення має ожеледь, аналогом якої у вільній атмосфері є зледеніння літака в польоті.

Вимірюють атмосферні опади дощомірами, опадомірами, плювіографами на метеорологічних станціях, а для великих площ — за допомогою радіолокації. Кількість опадів виражають у мм шару води, що випала, а інтенсивність — у міліметрах на хвилину, годину, добу.

Атмосферні опади — одна з ланок колообігу води на Землі. Кількість атмосферних опадів, багаторічний, середньомісячний, сезонний, річний, їхній розподіл по земній поверхні, річний і добовий хід, повторюваність, інтенсивність тощо є визначальними характеристиками клімату, що мають істотне значення для сільського господарства та багатьох інших галузей господарства. Все більшого значення набуває штучне формування атмосферних опадів, що полягає в тому, що в хмару вводять реагенти, які сприяють утворенню крижаних кристалів у водяних хмарах, а в змішаних хмарах їхнє прискорене укрупнення.

Розподіл опадів по планетіРедагувати

Розподіляються опади на поверхні Землі нерівномірно. Аналіз карт ізогієт (ліній однакової кількості опадів) свідчить, що на розміщення атмосферних опадів впливають два головні чинники:

  • напрямок руху повітря. Найбільше опадів випадає там, де переважають висхідні рухи повітря, і менше — у випадку низхідних. Екваторіальна зона низького тиску (понад 2000-3000 мм/рік). Навітряні схили височин і гірських хребтів одержують більше атмосферних опадів, ніж підвітряні схили. Найвологіше місце на Землі, Черрапунджі (близько 12 000 мм опадів на рік), розташоване на навітряному схилі Гімалаїв на висоті близько 1300 м в Індії.
  • за інших однакових умов кількість опадів зменшується від низьких широт до високих.

Річну суму опадів розглядають у співвідношенні з температурними умовами приземного повітря. Таким співвідношенням є коефіцієнт зволоження, визначений В. В. Докучаєвим, доопрацьований Г. Н. Висоцьким та Н. Н. Івановим: k = r/E, де k — коефіцієнт зволоження, r — сума опадів за певний проміжок часу (рік, сезон, місяць), E — випаровуваність (максимально можливе випаровування за певних температурних умов, не обмежене запасами вологи. Там, де коефіцієнт зволоження більший від 1 (опади переважають над випаровуваністю), за достатньої кількості тепла зростають ліси; де він менший від 1 (випаровуваність перевищує суму опадів) — поширені степи і пустелі. Коефіцієнт зволоження дорівнює 1 у зоні лісостепу.

Опади в УкраїніРедагувати

Для України характерно від 270—310 мм опадів в районі Сивашу до 1500—1800 (в окремі роки і 2100) мм опадів у Карпатських горах. У Кримських горах кількість опадів теж сягає 1500 мм/рік. Кількість опадів в Україні зменшується у напрямку з північного заходу на південний схід.

Цікаві фактиРедагувати

  • У формуванні атмосферних опадів беруть участь не лише кліматичні умови та рельєф місцевості, а й бактерії. Так, Pseudomonas syringae відома впливом на замерзання води за більш низької температури та можливістю каталізації опадів у разі попадання до атмосфери (т.з. bioprecipitation).[1]

ПриміткиРедагувати

  1. Bacteria-rich hailstones add to 'bioprecipitation' idea. BBC News 2011 [1]

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати