Золоті ворота (станція метро)

станція Сирецько-Печерської лінії Київського метрополітену

Координати: 50°26′54″ пн. ш. 30°30′48″ сх. д. / 50.44833° пн. ш. 30.51333° сх. д. / 50.44833; 30.51333

«Золоті́ воро́та»[1] — 29-та станція Київського метрополітену, розташована на Сирецько-Печерській лінії між станціями «Лук'янівська» і «Палац спорту». Відкрита 31 грудня 1989 року[2] у складі першої черги будівництва Сирецько-Печерської лінії.

Золоті ворота
Сирецько-Печерська лінія
Загальні дані
Типколонна трисклепінна глибокого закладення
Платформи
Кількість1
Типострівна
Формапряма
Довжина102,0 м
Будівництво
Дата відкриття31 грудня 1989
Архітектор(и)В. Б. Жежерін, Б. П. Жежерін
Архітектор(и) вестибюлівФ. М. Заремба, А. С. Крушинський
Художник(и)С. М. Адаменко, М. О. Ралко, Г. І. Корінь, В. П. Федько
Будівельник(и)Київметробуд
Транспорт
Пересадка на «Театральна»
Район містаШевченківський
Виходи доЕскалатор вул. Володимирської, Золотоворітського проїзду
Інше
Час відкриття05:39
Час закриття00:06
Код станції314
Мапа
Сирецько-Печерська лінія
ТЧ «Виноградар»
ПК06+00 Маршала Гречка
ПК4+45 Виноградар
ПК3'+20 Варшавська
ПК21+02 Мостицька
ПК41+33 Сирець +зал
ПК56+96 Дорогожичі
ПК68+03 Герцена
ССГ до ст. Глибочицька
ПК83+71 Лук'янівська +M
ПК100+18 Львівська брама
ПК114+62 Золоті ворота +M
   
ПК122+50 Палац спорту +M
ССГ до ст. Хрещатик
ССГ до ст. Майдан Незалежності
ПК133+91 Кловська
ПК147+27 Печерська
ПК158+20 Звіринецька
ПК177+40 Видубичі +зал +зал +авт
ПК187+28 Теличка
Південний міст через р. Дніпро
ПК211+42 Славутич
ПК219+34 Осокорки
ПК233+02 Позняки +M
ПК245+50 Харківська
ПК256+93 Вирлиця
ПК269+09 Бориспільська
ПК280+04 Червоний Хутір

Станція «Золоті ворота» має вихід на Володимирську вулицю і до Золотих воріт, а також сполучена підземним переходом зі станцією «Театральна» Святошинсько-Броварської лінії.

З 1994 року мозаїки інтер'єрів станції мають статус «щойно виявлений об'єкт культурної спадщини», пам'ятка архітектури та містобудування, монументального мистецтва[3].

Станція «Золоті ворота» — є візитною карткою Київського метрополітену, яку неодноразово визнавали однією з найкрасивіших у світі. [4].

Конструкція

ред.

Конструкція станції — колонна трисклепінна глибокого закладення з острівною платформою.

Колійний розвиток: пошерстний з'їзд з боку станції Лук'янівська

Має три підземні зали — середній і дві зали з посадочними платформами. Зали станції відокремленні між собою двома рядами колон. Середній зал з'єднаний із наземним вестибюлем за допомогою ескалаторного тунелю. Через глибоке закладення станції ескалаторний спуск розділений на частини, з проміжним залом у неповній середній частині. Для підйому та спуску пасажирів в ескалаторному тунелі встановлено тристрічкові двомаршеві ескалатори. Середні зали станцій «Театральна» і «Золоті ворота» з'єднані за допомогою ескалаторного тунелю, в якому встановлено чотиристрічкові одномаршеві ескалатори.

Через складну гідрогеологію, з якою зіткнулися при проведенні ескалаторних тунелів, не був своєчасно готовий вихід зі станції і до 30 травня 1990 року на станцію Золоті Ворота можна було потрапити тільки зі станції Театральна (тоді Ленінська).

Архітектура та оформлення

ред.

Станція складається з підземного залу, надземного і проміжного вестибюлів, з'єднаних ескалаторами, які утворюють цілісний архітектурний ансамбль. Ошатно вирішено підземний зал. Його композиція основана на поєднанні арково-склепінчастих елементів, що спираються на приземкуваті, круглі колони, увінчані стилізованими візантійськими капітелями. У декоративному оформленні використано мозаїчні панно, які розповідають про історію Київської Русі. Дві великі композиції розміщено у торцях середньої нави; в арках, що з'єднують колони — мозаїчні зображення київських князів і давньоруських храмів. Велику роль в організації простору центральної нави підземного вестибюля відіграють масивні металеві люстри, що нагадують світильники давніх храмів. Підлогу викладено з плит темно-сірого граніту.

Стримано вирішено проміжний та наземний вестибюлі. Стіни проміжного вестибюля облицьовано білим мармуром у поєднанні з імітацією плінфи. У формах станції відображено національні особливості архітектури України, безпосередньо пов'язані з архітектурою і мистецтвом Київської Русі.

1991 року постановою Кабінету Міністрів України автори станції київського метро «Золоті ворота» відзначені Державною премією України[5].

У 2011 році туристичне видання BootsnAll назвало станцію однією з 15 найкращих у світі під номером 11[6].

У січні 2013 року за версією газети The Daily Telegraph станція ввійшла до списку 22 найгарніших станцій Європи.[7]

Мозаїки

ред.

На мозаїчному фризі у проміжному вестибюлі, прямо над виходом до ескалатора, який веде на поверхню, знаходиться також мозаїчний напис «СЛАВА УКРАЇНІ»[8]. Наразі його майже неможливо помітити, але протягом декількох років після відкриття станції його було дуже чітко видно. Варто зазначити, що на момент побудови станції Україна ще не була незалежною державою, і гасло «Слава Україні!» офіційно вважалось неприйнятним і його вживання могло призвести до переслідувань[9]. Автори неймовірних мозаїк: українські художники Григорій Корінь та Володимир Федько. Григорій Корінь настільки любив свою професію та жив нею, що мозаїка супроводжує його навіть після смерті: вона прикрашає могилу митця.

Великі Князі Київські

ред.

Під кожним зображенням підписано ім'я і дати князювання у Києві.

Особистості Київської Русі

ред.

Київські храми домонгольського періоду

ред.

Пасажиропотік

ред.
Рік 2009 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018
Пасажиропотік, тис. осіб/добу 18,3 19,9 20,5 20,8 20,0 19,7 19,3 20,0 20,8

Зображення

ред.

У відеоіграх

ред.
  • Один з епізодів комп'ютерної гри «Collapse: The Rage» відбувається на станції метро «Золоті ворота».
  • У доповненні до комп'ютерної гри «Syberia III» під назвою «Automaton with a plan» станція метро «Олімпія» змодельована на основі інтер'єру станції метро «Золоті ворота».

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 2 квітня 1980 року № 417 «Про перейменування станцій першої дільниці будівництва Сирецько-Печерської лінії Київського метрополітену ім. В. І. Леніна» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 2191. Арк. 253, 255. [Архівовано з першоджерела 14 вересня 2013.]
  2. До 30 квітня 1990 року включно вхід пасажирів на станцію та вихід з неї здійснювався лише через перехід зі станції «Ленінська» («Театральна»). 1 травня 1990 року був відкритий вхід на Володимирській вулиці.
  3. Наказ Комітету охорони і реставрації пам'яток історії, культури та історичного середовища Київської міської державної адміністрації від 16.05.1994 № 10 [скасовано]; наказ Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації від 25.06.2011 № 10/38-11 [перезатвердження]; об'єкти культурної спадщини Шевченківського району в м. Києві [Архівовано 7 грудня 2017 у Wayback Machine.])
  4. Скарби київського метро: мозаїки, вітражі і не тільки. tykyiv.com. 26 лютого 2024.
  5. Постанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1991 року № 394 «Про присудження Державних премій України по архітектурі 1991 року»
  6. 15 of the Most Beautiful Subway Stops in the World. BootsnAll. Архів оригіналу за 31 травня 2012. Процитовано 14 грудня 2011. (англ.)
  7. Станцію «Золоті ворота» визнали однією з найгарніших у Європі (фото). УНІАН. Архів оригіналу за 13 січня 2013. Процитовано 10 січня 2013.
  8. Слава Україні в київському метро. Метрополіс. Архів оригіналу за 31 липня 2013. Процитовано 3 грудня 2009. (рос.)
  9. У київському метро показали напис «Слава Україні», зроблений за СРСР. Архів оригіналу за 28 лютого 2019. Процитовано 1 березня 2019.

Посилання

ред.