Ралко Марія Олександрівна
українська художниця
Ралко́ Марі́я Олекса́ндрівна (нар. 14 липня 1950 року, Київ) — українська художниця, член Національної спілки художників України (з 1989 року), Заслужений художник Української РСР (1990)[1], народний художник України (1994)[2], академік Української академії архітектури (1998).
| Ралко Марія Олександрівна | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
14 липня 1950 Київ | |||
| Смерть | 4 лютого 2024 року | |||
| Країна |
 СРСР →  Україна | |||
| Жанр | монументально-декоративне мистецтво | |||
| Навчання | Київський державний художній інститут | |||
| Діяльність | художниця | |||
| Член | Спілка радянських художників України і Академія архітектури України | |||
| У шлюбі з | Адаменко Станіслав Михайлович | |||
| Звання |
| |||
| Нагороди |
| |||
|
| ||||
Лауреат Державної премії України в галузі архітектури (1991)[3], нагороджена Почесною відзнакою Президента України (1996)[4].
Біографія ред.
Народилася в Києві. У 1975 році закінчила Київський державний художній інститут, педагог з фаху А. В. Добровольський. Працює в галузі монументально-декоративного мистецтва. Головний архітектор-художник ДП «Проектне бюро Державного управління справами» (з 1998).
Основні твори ред.
- Інтер'єри в Рівненському музичному драматичному театрі (1983).
- Інтер'єри в Палаці культури в м. Ровеньки Луганської області (1985).
- Реконструкція будівлі Національної опери України (оформлення інтер'єрів, у співавторстві, 1987).
- Станція метро «Золоті ворота» (оформлення інтер'єрів, у співавторстві, 1990).
- Реконструкція будівлі Палацу культури «Україна» (оформлення інтер'єрів, у співавторстві, 1996)
- Реконструкція будівлі Маріїнського палацу в Києві.
Родина ред.
- Чоловік: Адаменко Станіслав Михайлович (нар. 1949) — український художник, народний художник України (1994), академік Української академії архітектури (1998).
Зображення ред.
-
Національна опера України імені Тараса Шевченка -
Станція метро «Золоті ворота» -
Національний палац мистецтв «Україна»
Примітки ред.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 10 грудня 1990 року № 544-XII «Про присвоєння тт. Адаменку С. М. і Ралко М. О. почесного звання „Заслужений художник Української РСР“».
- ↑ Указ Президента України від 29 квітня 1994 року № 190/94 «Про присвоєння почесних звань України працівникам образотворчого мистецтва».
- ↑ Постанова Кабінету міністрів України від 30 грудня 1991 року № 394 «Про присудження Державних премій України по архітектурі 1991 року».
- ↑ Указ Президента України від 20 серпня 1996 року № 711/96 «Про нагородження Почесною відзнакою Президента України».
Посилання ред.
- Ралко Марія Олександрівна // Офіційний сайт НСХУ.
- Галерея Народного художника України Марії Ралко[недоступне посилання з квітня 2019]
- Работы украинских художников увидят в Абу-Даби // ARTinvestment.RU — 2008. — 29 августа. (рос.)
- Архитекторы и художники Киевского метро: Ралко Мария Александровна // Сайт «Музей киевского метро».
Джерела ред.
- Ралко Марія Олександрівна // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 500. — ISBN 5-88500-071-9.
- Ралко Марія Олександрівна // Художники України : Енциклопедичний довідник : Вип. 1 / Академія мистецтв України, Інститут проблем сучасного мистецтва ; редкол. В. Д. Сидоренко (голова) та ін. ; автор-упор.: М. Г. Лабінський. — К. : Інтертехнологія, 2006. — С. 455–456. — ISBN 978-966-96839-3-9.
|
Це незавершена стаття про українського художницю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |