Відкрити головне меню

Канада — північноамериканська країна, що займає всю північну частину континенту [⇨]. Загальна площа країни 9 984 670 км² (2-ге місце у світі, 1-ше на континенті), з яких на суходіл припадає 9 093 507 км², а на поверхню внутрішніх вод — 891 163 км²[1]. Площа країни трохи більша за площу США.

Географія Канади Picto infobox map.png
Географічне положення Канади
Географічне положення Канади
Континент Північна Америка
Регіон Північна Америка
Координати 60°00′ пн. ш. 95°00′ зх. д. / 60.000° пн. ш. 95.000° зх. д. / 60.000; -95.000
Площа 9 984 670 км² (2-ге)
 • суходіл 91 %
 • води 9 %
Морське узбережжя 202,08 тис. км
Державний кордон 8893 км
Тип рівнинний в центрі, гірський на заході й сході
Найвища точка гора Логан (5959 м)
Найнижча точка Атлантичний океан (0 м)
Тип від полярного до помірного
Найдовша річка Маккензі (4241 км)
Найбільше озеро Велике Ведмеже (31 153 км²)
Природні ресурси залізні руди, руди кольорових металів, золото, рідкісноземельні елементи, поташ, алмази, срібло, риба, деревина, рекреаційні ресурси, кам'яне вугілля, вуглеводні, гідроенергія
Стихійні лиха вічна мерзлота
Екологічні проблеми забруднення повітря, кислотні дощі, забруднення вод

Зміст

НазваРедагувати

Офіційна назва — Канада (англ. і фр. Canada)[2]. Назва країни походить від ірокезького слова каната, що означає селище, поселення. Ця назва відносилася до індіанського селища Стадакона (англ. Stadacona), поселення поруч із сучасним Квебеком[3]. Вже 1545 року в європейських книжках та на картах увесь регіон було прийнято називати Канадою. На політичній карті назва Канада з'явилась 1791 року, коли згідно з конституційним актом, прийнятим британським парламентом, були утворені володіння Нижня і Верхня Канади, які об'єднались 1841 року[3].

Історія дослідження територіїРедагувати

Географічне положенняРедагувати

Канада — північноамериканська країна, що межує лише з однією державою: на півдні — з США (спільний кордон — 8893 км, включно з 2477 км кордону з Аляскою). Канада — найбільша країна світу, що межує лише з однією іншою державою. Загальна довжина державного кордону — 8893 км, це найдовший у світі державний кордон який не охороняється[1]. Девіз Канади: «Від моря до моря» повністю відповідає географічним реаліям. Канада на півночі омивається водами Північного Льодовитого океану; на заході — Тихого; на сході — Атлантичного[4]. Загальна довжина морського узбережжя 202,08 тис. км, найдовша берегова лінія серед усіх країн світу[1]. Це сприяє розквіту торгівлі як на сході, так і на заході країни. Від 1925 року Канада відстоює свої права на сектор Арктики між меридіанами 60° і 141° західної довготи до Північного полюса; проте, ці права не є загальновизнаними. Прогнозне літнє танення морського льоду Північного Льодовитого океану відкрило б новий торговий шлях через Північно-Західний прохід.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[5]. Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33)[5]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя, або до континентальної брівки (стаття 76)[6][1].

Крайні пунктиРедагувати

Канада лежить між 83°6′40′′ і 41°40′35′′ паралелями північної широти, 141°00′ і 52°37′ меридіанами західної довготи.

Крайні пункти Канади

Крайні пункти:

Крайні пункти материкової частини:

ЧасРедагувати

 
Годинні пояси Канади (англ.)
Докладніше: Час у Канаді

Час у Канаді: UTC-5 (-7 годин різниці часу між Оттавою і Києвом)[7]. Літній час вводиться другої неділі березня переводом годинникової стрілки на 1 годину вперед, скасовується в першу неділю листопада переводом годинникової стрілки на 1 годину назад. Територія Канади лежить у 6 годинних поясах: UTC-8 (Тихоокеанське узбережжя); UTC-7; UTC-6; UTC-5; UTC-4; UTC-3,5 (острів Ньюфаундленд).

ГеологіяРедагувати

Докладніше: Геологія Канади

Корисні копалиниРедагувати

Надра Канади багаті на ряд корисних копалин: залізну руду, нікель, цинк, мідь, золото, свинець, рідкісноземельні елементи, молібден, калійні солі (Саскачеван), алмази, срібло, кам'яне вугілля, нафту (Альберта), природний газ[8]. Канада володіє багатющими мінеральними ресурсами і займає 1-ше місце у світі з видобутку урану, кобальту, калійних солей і азбесту; 2-ге — з видобутку цинкових руд і сірки; 3-тє — природного газу та платиноїдів; 4-те — мідної руди і золота; 5-те — свинцевих руд і 7-ме — з видобутку срібла.

СейсмічністьРедагувати

ВулканізмРедагувати

Див. також: Вулкани Канади

РельєфРедагувати

Докладніше: Рельєф Канади

Середні висоти — 487 м; найнижча точка — рівень вод Атлантичного океану (0 м); найвища точка — гора Логан (5959 м).

Рельєф Канади дуже різноманітний. Основну частину країни займають рівнини прерій і плато Канадського щита з висотами 300—1500 м. На захід від прерій розташовуються континентальні низовини Британської Колумбії і Скелясті гори (частина Кордильєр, найвища точка — гора Лоґан, 6050 м), на сході, від півдня від Квебека до приморських провінцій, підносяться Аппалачі. На північ від цієї області знаходиться обширний Канадський щит, скельний регіон, очищений останнім льодовиковим періодом, позбавлений родючих земель, багатий мінералами, озерами і річками. На сході Канади річка Святого Лаврентія впадає у затоку Святого Лаврентія, де знаходиться острів Ньюфаундленд, а острів Принца Едварда знаходиться на південь від нього. Нью-Брансвік і Нова-Скотія розділені затокою Фанді, яка знаменита найвищими припливами у світі. Ці чотири приморські провінції розташовані на схід від Квебека. Онтаріо і Гудзонова затока розташовані в центрі Канади, тоді як від Манітоби на захід через Саскачеван і Альберту розкинуті обширні рівнини канадських прерій аж до Скелястих гір, які відокремлюють їх від Британської Колумбії. На північ від 60-ї паралелі розташовані три канадських території — Нунавут, Північно-західні території і Юкон, — усипані численними озерами (найбільші з яких Велике Ведмеже і Велике Невільниче) і перетнуті щонайдовшою річкою в країні — річкою Маккензі. До того ж, континентальні землі Канадської Півночі з півночі граничать з великим архіпелагом, Канадським Арктичним архіпелагом, що включає деякі з найбільших островів світу. Протоками між цими островами проходить Північно-Західний прохід з Лабрадорського моря до моря Бофорта, повз Баффінову затоку. Крім того, в цьому регіоні, між островами Королеви Єлизавети, знаходиться північний магнітний полюс.

УзбережжяРедагувати

ОстровиРедагувати

Докладніше: Острови Канади

КліматРедагувати

Докладніше: Клімат Канади

Основними факторами канадського клімату є розкид по широті (від паралелі 43° пн. ш. до 80° пн. ш.), перешкоди на заході західному масопереносу вологи з Тихого океану у вигляді високих Скелястих гір, протяжність континентальних територій на відносно високих широтах, що призводить до сильного охолодження взимку, і близькість Північного Льодовитого океану, що робить літо прохолодним. Канадський клімат характеризується холодною зимою і прохолодним або помірним і вологим літом з великою тривалістю дня. Клімат і температури сильно змінюються залежно від регіону. Територія Канади лежить у трьох кліматичних поясах, з півночі на південь: полярному, субполярному і помірному[9].

Над Канадським Арктичним архіпелагом і на берегах Північного Льодовитого океану весь рік панують полярні повітряні маси. Поверхня скута кригою цілий рік. Морозні зима й літо, опадів мало[10]. Арктичний клімат (ET за класифікацією Кеппена), найвища середньомісячна температура не досягає і 10 °C, зима приблизно така ж холодна, як і в континентальній області.

Південніше (провінції Юкон, Нунавут, Північно-Західні території) влітку переважають помірні повітряні маси, взимку — полярні, проте рівнинний рельєф не заважає останнім вторгатися далеко на південь навіть влітку. Чітко відстежується сезонна зміна переважаючих вітрів. Найбільші на планеті річні амплітуди температури повітря, взимку у горах набагато тепліше ніж внизу в долинах. Зона утворення багаторічної мерзлоти, на водоймах крига (на річках влітку може зберігатись у вигляді полію)[10]. В акваторії Гудзонової затоки і протоки, південь Баффінової Землі, північного краю півострова Лбарадор (півострів Унгава) суворий субполярний клімат пом'якшує вплив Атлантичного океану. Досить великі річні амплітуди температури повітря, прохолодне сире літо з туманами на узбережжях, вітряна волога зима[10].

Південна смуга провінцій лежить у помірному кліматичному поясі[9]. Цілий рік Перевалюють помірні повітряні маси, західний масоперенос, проте рівнинні частини відкриті вторгненню як арктичних, так і тропічних повітряних мас[10]. Значні сезонні амплітуди температури повітря. Холодна сніжна зима, на узбережжях відносно тепла зима з нестійкою погодою, штормовими вітрами[10]. Відносно прохолодне літо з більш ясною погодою, на узбережжях прохолодне з частими туманами. Розподіл атмосферних опадів зменшується зі сходу на схід, різко збільшуючись знов на тихоокеанському узбережжі[10]. На більшій частині території клімат холодний або дуже холодний типу Dxx за класифікацією Кеппена, у південній частині, наближеній до американського кордону, літо дещо тепліше і довше, на півночі — коротше і прохолодніше. Вологість від незначної в преріях до помірної на півночі і в центрі присутня весь рік з переважанням літніх опадів. За класифікацією Кеппена таке літо на півдні відзначається Dfb (помірне літо), на півночі — Dfc (прохолодне літо). На південному сході атлантичний вплив трохи пом'якшує зиму, але проте підсилює атмосферні опади, що призводить до рясних снігопадів, при цьому розподіл опадів трохи різниться у різних областях: вони можуть розподілятися рівномірно по всьому році (Квебек) або навіть переважати взимку в безпосередній близькості до океану (Ньюфаундленд і Нова Шотландія). На заході зони континентального клімату з помірним і сухим літом (рідкісний вид Dsb) розташовуються в гірських областях Канадських скелястих гір, Берегового хребта, гір Маккензі.

Неподалік Скелястих гір на американському кордоні в Саскачевані, в Саскатуні, знаходяться зони холодного напівпустельного клімату (Bsk за класифікацією Кеппена), захищені від західних вітрів. На західному узбережжі — вузькій області на захід від Скелястих гір — клімат м'якше і більш поміркований, завдяки океанічному впливу. Зима там дуже волога, на півдні літо помірне (Cfb за класифікацією Кеппена), на півночі — прохолодне (Cfc за класифікацією Кеппена). Однак цей клімат не поширюється глибоко на континент, оскільки цьому заважають Скелясті гори.

Канада є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[11].

Внутрішні водиРедагувати

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 2902 км³[1]. Канада володіє значними запасами прісної води, за які США здійснюють платежі в області Великих озер. Експорт прісної води Канади в США є предметом періодичних перемовин. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 8,7 тис. км² зрошуваних земель[1].

РічкиРедагувати

Докладніше: Річки Канади

Річки країни належать басейнам Північного Льодовитого (північний захід), Тихого (на захід від Кордильєр) і Атлантичного океанів (центр і схід). У Канаді протікає багато великих річок (наведені із заходу на схід):

  • Фрейзер і Колумбія в Британській Колумбії.
  • Маккензі (4241 км) на Північно-Західних територіях, це найбільша річка країни, витрати води становить 10 300 м³/с, що приблизно дорівнює витраті води річки Св. Лаврентія. Вона впадає в море Бофорта на півночі.
  • Нельсон в Манітобі.
  • Річка Святого Лаврентія — важливий судноплавний шлях, що дозволяє увійти глибоко всередину північноамериканського материка. Європейцям її відкрив Жак Картьє. Вона протікає на півдні Квебека, і саме завдяки їй була так щільно заселена канадська територія на півдні Квебека і Онтаріо. Раніше на її місці розташовувалося море Шамплена, назване в наш час в честь великого французького дослідника і засновника міста Квебек Самюеля де Шамплена, хоча до його відкриття він не мав відношення. На її берегах розташовані Монреаль, Лаваль, Труа-Рів'єр, Квебек, Леві, Сет-Іль і Рімускі.
  • Черчилл в Ньюфаундленді.
  • Сент-Джон, що впадає в затоку Фанді в Нью-Брансвіку.

Канада багата ріками з великою витратою води, що робить можливим використання гідроенергії. До того ж, великі області незаселені. Це спрощує втілення великих проектів, які передбачають великі водосховища. Між 2000 і 2002 Канада була найбільшим у світі виробником гідроенергії, виробляючи близько 337 млрд кіловат-годин щорічно. За нею слідувала Бразилія з 286 мільярдами кіловат-годин. Основними провінціями-виробниками були Онтаріо, Манітоба, Квебек, Британська Колумбія та Ньюфаундленд і Лабрадор. Три останніх вживали, в основному, електрику свого власного гідроенергетичного виробництва. Квебек був, до того ж, найбільшим виробником енергії, приблизно в три рази перевершуючи Британську Колумбію (другу з виробництва гідроенергії провінцію). Ла-Гранд, Манікуаган і Черчилл — три канадських річки, на яких розташовані найпотужніші греблі країни. В інших провінціях переважають інші способи виробництва електрики.

ОзераРедагувати

Докладніше: Озера Канади

У Канаді більше озер, чим в будь-якій іншій країні світу. Найбільші озера: система Великих озер, Велике Ведмеже, Велике Невільниче, Вінніпег, Атабаска.

Морські каналиРедагувати

Система каналів і морських шляхів дозволяє судам пересуватися по Канаді. Морський шлях Святого Лаврентія — це глибоководний шлях довжиною 3700 км, що дозволяє судам з Атлантичного океану проходити до найдальшого з Великих озер Північної Америки — озера Верхнього. Але за законом він починається в Монреалі і закінчується лише в озері Ері, включаючи Уеллендський канал в обхід Ніагарського водоспаду. Канал Рідо пов'язує озеро Онтаріо з річкою Оттава. Він проходить через Оттаву, державну столицю. 28 червня 2007 року він був визнаний об'єктом світової спадщини ЮНЕСКО. Канал Рідо був закінчений в 1832 році й донині є чинним. Це найстаріша в Північній Америці діюча канальна система.

БолотаРедагувати

Докладніше: Болота Канади

ЛьодовикиРедагувати

Докладніше: Льодовики Канади

Ґрунтові водиРедагувати

ҐрунтиРедагувати

Докладніше: Ґрунти Канади

РослинністьРедагувати

Докладніше: Флора Канади

Рослинність дуже різноманітна та істотно змінюється з півночі на південь. Полярні острови знаходяться в зоні, у якій поверхня землі вкрита вічними снігами і льодовиками, що не тануть навіть коротким літом. Баффінова земля та інші острови у північного узбережжя Канади покриті тундрою, яка займає і всю північну материкову частину країни, проникаючи далеко на південь уздовж західного узбережжя Гудзонової затоки і на півострові Лабрадор. Тут ростуть вересові, осока, чагарникова береза і верба. На південь від тундри між Тихим і Атлантичним океанами розкинулася широка смуга лісів. Переважають хвойні ліси; головні породи — чорна ялина на сході і біла ялина на заході (у долині річки Маккензі), сосна, модрина, туя та інші породи. Менш поширені листяні ліси, що складаються з тополі, вільхи, берези і верби. Особливо різноманітні ліси в районі Великих озер (американський в'яз, веймутова сосна, канадська тсуга, дуб, каштан, бук). На тихоокеанському узбережжі поширені хвойні ліси з псевдотсуги, ситхинської ялини, аляскинського і червоного кедрів. Біля Ванкувера зустрічаються суничне дерево і орегонський дуб. У приморських приатлантичних провінціях — акадські ліси з бальзамною ялицею, чорною і червоною ялиною, також тут ростуть кедр, американська модрина, жовта береза, бук.

Земельні ресурси Канади (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 6,8 %,
    • орні землі — 4,7 %,
    • багаторічні насадження — 0,5 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 1,6 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 34,1 %;
  • інше — 59,1 %[1].

Ліси особливо поширені в Британській Колумбії, де вологий океанічний клімат під помірним впливом Тихого океану дозволяє хвойним деревам накопичувати великі обсяги біомаси.

Див. також: Ліси Канади

Тваринний світРедагувати

Докладніше: Фауна Канади

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Голарктичної області: північ, Канадський Арктичний архіпелаг, північ Лабрадору та захід острова Ньюфаундленд — Арктична підобласть; територія від тихоокеанського до атлантичного узбережжя — Канадська провінція Циркумбореальної підобласті; Великі рівнини — провінція прерій Західноамериканської підобласті[10].

У зоні тундри водяться північний олень, арктичний заєць, лемінги, песець і вівцебик. Південніше тваринний світ різноманітніший — північний олень, благородний олень, лось, в гірських районах — товсторіг і снігова коза. Досить численні гризуни: вивірка, бурундук, американська літяга, бобер, стрибунка (вид тушканчиків), ондатра, дикобраз, луговий і американський заєць, піщуха. З кішкоподібних для Канади характерні канадська рись і пума. Водяться вовки, лисиці, ведмідь-грізлі, єнот-полоскун. З куницевих — соболь, ілька, видра, росомаха. Багато перелітних птахів, що гніздяться тут. Фауна плазунів та земноводних небагата. У прісноводих водоймах багато риби.

Охорона природиРедагувати

Канада є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: Конвенції з охорони морських живих ресурсів[1].

Стихійні лиха та екологічні проблемиРедагувати

Докладніше: Екологія Канади

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха:

  • вічна мерзлота на півночі значно ускладнює освоєння регіону;
  • циклонічні шторми, що утворюються внаслідок зіткнення холодних арктичних мас з вологими тихоокеанськими, приносять величезну кількість атмосферних опадів у вигляді снігу й дощу на схили Скелястих гір;
  • вулканізм на заході країни, у Кордильєрах[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

Фізико-географічне районуванняРедагувати

У фізико-географічному відношенні територію Канади можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е ж и к л Canada, Geography. Factbook
  2. Котляков В. М., 2006
  3. а б Поспелов Е. М., 2005
  4. Атлас світу, 2005
  5. а б Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Part VI : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  7. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 15 July. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  8. Канада // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  9. а б Атлас. Географія материків і океанів, 2014
  10. а б в г д е ж ФГАМ, 1964
  11. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  12. Ramsar Sites Information Service : [арх. 8 березня 2019 року] : [англ.] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

ЛітератураРедагувати

УкраїнськоюРедагувати

АнглійськоюРедагувати

РосійськоюРедагувати

ПосиланняРедагувати