Каплін Павло Олексійович
Каплін Павло Олексійович (31 жовтня 1930 року, [[]] — [[]] 2016 року, [[]]) — радянський і російський фізико-географ, геоморфолог, берегознавець. Професор (1973), доктор географічних наук (1970). Заслужений діяч науки Російської Федерації (1993)[1].
| Каплін Павло Олексійович | ||
|---|---|---|
| Каплин Павел Алексеевич | ||
| Народився | 31 жовтня 1930 | |
| Помер | 2016 | |
| Діяльність | географ | |
| Галузь | морська геологія, геоморфологія, палеогеографія | |
| Вчене звання | професор | |
| Науковий ступінь | доктор географічних наук | |
| Нагороди |
| |
БіографіяРедагувати
Павло Олексійович народився 31 жовтня 1930 року в родині службовців[2]. 1948 року вступив до географічного факультету Московського державного університету[2]. 1953 року закінчив навчання й був залишений в аспірантурі при кафедрі геоморфології[1]. Найбільший вплив на вибір наукового напрямку зробили професор В. П. Зенкевич і, почасти, академік К. К. Марков[2]. 1957 року захистив дисертацію кандидата географічних наук за темою «Фіордові узбережжя Радянського Союзу»[1][2]. З 1957 по 1968 роки працював в Інституті океанології АН СРСР, брав участь в численних експедиціях на узбережжя морів СРСР: Чукотського, Берингового, Охотського, Японського, Білого, Карського, Балтійського, Чорного, Азовського і Каспійського[2]. Упродовж 1965—1966 років як стипендіат ЮНЕСКО вивчав берега Франції, Великої Британії, Нідерландів, Японії та Югославії. Під час наукових експедицій на судах АН СРСР і МДУ, «Дмитро Менделєєв», «Каллісто», «Професор Штокман», «Академік Петровський» керував дослідженням морських берегів у басейнах Тихого і Індійського океанів[2].
З 2 жовтня 1967 року по 1 червня 2016 року був головним науковим співробітником науково-дослідної лабораторії новітніх відкладень і палеогеографії плейстоцену географічного факультету Московського державного університету імені М. В. Ломоносова, займався вивченням історії природного середовища в новітній геологічний час[1]. 1970 року захистив докторську дисертацію на тему «Розвиток берегової зони морів і океанів в післяльодовиковий час»[1][2]. Від 3 жовтня 1973 року професор кафедри геоморфології і палеогеографії Московського університету, читав лекції з курсу «Походження і розвиток океану»[2].
Упродовж 1990—1993 років в якості наукового керівника очолював великий (більше 200 дослідників) колектив з підготовки ТЕД з комплексного захисту і освоєння російських берегів Каспійського моря в умовах підйому його рівня[2].
Каплін П. О. був членом редколегій наукових журналів: «Океанологія» (1975—1985), «Берегові дослідження» і «Геоморфологія»[2]. Протягом багатьох років був головою робочої групи «Морські береги» Ради РАН з проблем Світового океану[2]. Почесний член Комісії з четвертинних берегових ліній Міжнародної асоціації по вивченню четвертинного періоду, почесний член Комісії з берегових природних систем Міжнародного географічного союзу, голова національної робочої групи Міжнародної програми геологічної кореляції ЮНЕСКО з коливань рівня моря і розвитку морських берегів[2]. Був членом Вчених рад географічного факультету Московського державного університету, Інституту географії та Інституту океанології РАН[2].
За роки плідної науково-педагогічної праці підготував 11 кандидатів наук, з яких 9 пізніше стало докторами наук[2].
Наукові праціРедагувати
Областю наукових інтересів Капліна були морська і прибережна геологія та геоморфологія, палеогеографія[1].
Каплін Павло Олексійович автор 10 монографій, 30 книг, понад 300 наукових статей. Основними працями є:
- (рос.) Ионин А. С., Каплин П. А. Первая подводная геолого-геоморфологическая экспедиция на Черном море. — М. : Географгиз, 1962. — (Советские экспедиции)
- (рос.) Каплин П. А. Подводная геология. — М. : Знание, 1963.
- (рос.) Ионин А. С., Каплин П. А., Медведев В. С. Карты типов берегов: СССР. — М., 1965.
- (рос.) Каплин П. А. Новейшая история побережий Мирового океана. — М. : Изд-во МГУ, 1973. — 265 с.
- (рос.) Руководство по изучению новейших отложений / под ред. П. А. Каплина. — М. : Изд-во МГУ, 1976. — 245 с.
- (рос.) Новейшие отложения и палеогеография плейстоцена Чукотки / под ред. П. А. Каплина. — М. : Наука, 1980. — 230 с.
- (рос.) Комплексные биостратиграфические исследования / под ред. П. А. Каплина. — М. : Изд-во МГУ, 1987. — 80 с.
- (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., Лукьянова С. А., Никифоров Л. Г. Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — 70 тис. прим. — ISBN 5-244-00449-2. — Видання від фахівців-берегознаців для широкого кола читачів про найдовший і неймовірно мінливий кордон у світі — межу суходолу і моря. Комплексно розглядається берегова зона планети в аспекті її величезного значення для більшої частини населення планети. Регіональний опис морських берегів можна використовувати як довідковий матеріал по природі, еволюції та господарської освоєності берегової зони континентів[3].
- (рос.) Тенденция развития природы в новейшее время / под ред. П. А. Каплина. — М. : Изд-во МГУ, 1993. — 225 с.
- (рос.) Развитие морских берегов России и их изменения при возможном подъеме уровня Мирового океана / под ред. П. А. Каплина и А. О. Селиванова. — М. : Изд-во МГУ, 1997. — С. 305.
- (рос.) Каплин П. А., Селиванов А. О. Изменение уровня морей России и развитие берегов. — М. : ГЕОС, 1999. — 316 с.
- (рос.) Проблемы палеогеографии и стратиграфии плейстоцена / под ред. П. А. Каплина, Н. Г. Судаковой. — М. : Изд-во МГУ, 2000. — 350 с.
- (рос.) Каплин П. А. Вопросы геоморфологии и палеогеографии морских побережий и шельфа. Избранные труды. — М. : Изд-во МГУ, 2010. — 620 с.
Нагороди і відзнакиРедагувати
Каплін П. О. за свої здобутки в досліджуваній області був заслужено відмічений рядом нагород:
- 1959 — Премія Президії АН СРСР[1].
- 1969 — Почесний диплом Всесоюзного географічного товариства[1].
- 1975 — Премія імені Д. Н. Анучина за монографію «Новітня історія узбережжя Світового океану»[1][2].
- 1978 — Ломоносовська премія МДУ першого ступеня за цикл робіт по опорним розрізах новітніх відкладень території СРСР і методики їх вивчення, спільно з К. К. Марковим[1][2].
- 1989 — Міжнародна медаль принца Альберта I Монакського за видатні досягнення в області океанології[1].
- 1982 — Диплом і медаль ВДНГ СРСР[1].
- 1993 — Заслужений діяч науки Російської Федерації[1].
- 2005 — ювілейний нагрудний знак «250 років МДУ імені М. В. Ломоносова»[2].
ПриміткиРедагувати
ЛітератураРедагувати
- (рос.) Краснопольский А. В. Каплин Павел Алексеевич // Отечественные географы. — С-Пб, 1993.
- (рос.) Каплин Павел Алексеевич // Профессора и доктора наук МГУ им. М. В. Ломоносова. — М., 1998.
- К 60-летию П. А. Каплина // Вестник Московского университета. Серия География. — М., 1990. — № 5.
- К 70-летию П. А. Каплина // Океанология. — М., 2000. — Т. 40, № 5.
- П. А. Каплин. К 70-летию со дня рождения // Геоморфология. — М., 2000. — № 3.
- Andrei O. Selivanov. Congratulation Pavel A. Kaplin // Newsletter. — М., 2000. — No. 48.
ПосиланняРедагувати
- Каплин Павел Алексеевич (1930-2016) : [рос.] : [арх. 3 травня 2019 року] // geogr.msu.ru. — Лаборатория новейших отложений и палеогеографии плейстоцена МГУ, 2016. — 27 марта. — Дата звернення: 3 травня 2019 року.
- Каплин П. А. : [рос.] : [арх. 3 травня 2019 року] // geogr.msu.ru. — Географический факультет МГУ, 2008. — 27 марта. — Дата звернення: 3 травня 2019 року.
- Каплин Павел Алексеевич : [рос.] : [арх. 1 червня 2019 року] // istina.msu.ru. — Интеллектуальная Система Тематического Исследования НАукометрических данных. — Дата звернення: 1 червня 2019 року.
