Морська геологія

Морська геологія (рос. морская геология; англ. marine geology, submarine geology; нім. maritime Geologie f, Meeresgeologie f) — наука, що вивчає склад, будову та історію розвитку надр Землі, прихованих водами морів і океанів.

Об'єкт дослідження — океанічна земна кора, площа якої становить близько 71 % поверхні Землі.

Основне завдання — вивчення походження, будови й історії розвитку океанів і морів, з'ясування умов утворення і характеру розміщення в них корисних копалин.

Напрями дослідження включають:

• вивчення походження і розвитку рельєфу дна, складу, умов формування і просторові зміни донних осадів, магматичних і метаморфічних гірських порід,
• дослідження тектоніки і геодинаміки океанської кори, глибинної будови Землі, вулканізму, сейсмічності, геохім. особливостей і геофіз. полів;
• реконструкцію палеогеологічних, палеоокеанологічних і палеогеодинамічних умов; дослідження будови зон переходу океан — континент,
• походження і характеру розміщення горючих (нафта і газ), рудних (залізо-марганцеві конкреції, металоносні осади, масивні сульфіди, металоносні розсипи тощо) і нерудних (фосфорити і ін.) корисних копалин.

Джерела

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
• Морська геологія // Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1990. — Т. 2 : З — О. — 480 с. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-012-3.

Література

• (рос.) Авдонин В. В. и др. Полезные ископаемые Мирового океана. — М. : Изд-во МГУ, 2000.
• Муратов М. В. Происхождение материков и океанических впадин. — М. : Наука, 1975. — 176 с.
• Дрейф континентов, горизонтальные движения земной коры / Под. ред. С. К. Рапкорна. — М. : Мир, 1966. — 232 с.
• Менард Г. У. Геология дна Тихого океана. — М. : Мир, 1966. — 272 с.
• Шепард Ф. П. Морская геология. — М. : Мир, 1976. — 448 с.