Букштинов Олексій Данилович

Букштинов Олексій Данилович (біл. Аляксей Данілавіч Букштынаў; 11 (24) лютого 1902 року, с. Островно, Російська імперія — 21 грудня 2000 року) — радянський лісівник і державний діяч, фахівець з лісоустрою, полезахисному лісорозведенню, інтродукції лісових порід, дослідник гутаперченосних порід обліпихи та інших рослин[1]. Кандидат сільськогосподарських наук (1947), член-кореспондент ВАСГНІЛ (1956), заслужений лісівник УРСР (1966), лауреат Державної премії СРСР (1951), ряду орденів і медалей СРСР[1].

Букштинов Олексій Данилович
Букштынов Алексей Данилович
Народився 24 лютого 1902(1902-02-24)
Вітебська губернія, Російська імперія
Помер 21 грудня 2000(2000-12-21) (98 років)
Країна  Російська імперія
 СРСР
 Росія
Діяльність науковець
Alma mater Санкт-Петербургський державний лісотехнічний університет
Галузь лісівництво
Вчене звання член-кореспондент ВАСГНІЛ і РАСГН
Науковий ступінь кандидат сільськогосподарських наук
Партія КПРС
Війна німецько-радянська війна
Нагороди
орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани» медаль «За відвагу» медаль «За оборону Москви» медаль «За оборону Кавказу» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Державна премія СРСР Сталінська премія

Біографія ред.

Народився Олексій Данилович 11 (24 лютого) 1902 року в білоруському селі Островно (нині Бешенковицький район, Вітебська область)[1].

У молодості, 1923 року брав участь у ліквідації противників більшовицької влади, виловлював дезертирів. Протягом 1925—1926 років працював таксатором Верхньо-Камської експедиції до Пермської області, 1926—1927 років — старшим таксатором Центрального аерогідродинамічного інституту[1] . 1927 року закінчив Лісотехнічну академію імені С. М. Кірова. 1928 року вступив до лав ВКП(б)[1]. Протягом 1927—1930 років працював старшим інспектором Наркомзему РРФСР[1]. У 1930—1938 роках працював у Центральному НДІ механізації та енергетики лісової промисловості СРСР (ЦНИИМЭ), де обіймав посади старшого наукового співробітника, керівника сектору економіки та заступника директора з наукової частини, а також був заступником директора Всеросійського НДІ лісівництва та механізації лісового господарства (ВНИИЛХ)[1].. У 1938—1940 роках — головний інженер Главлісокультури Наркомлісу РРФСР[1]. У 1940—1941 роках керував відділом лісової промисловості, палива та лісового господарства РНК РРФСР[1].

Протягом 1941—1943 років воював у лавах Червоної армії під час німецько-радянської війни. У 1941 році воював у складі винищувального батальйону, 1943 року винищував повстанців і колабораціоністів у горах Кавказу.

З 1943 по 1948 рік керував Головним управлінням навчальними закладами Мінліспрому СРСР. У 1948—1949 роках — начальник відділу аспірантури ЦНИИМЭ. У 1949—1950 роках — заступник голови науково-технічного відділу та заступник головного редактора журналу «Лес і степь».

У 1950—1953 роках переходить на роботу до Міністерства лісового господарства УРСР, очолює Управління лісових культур і науково-технічну раду. У 1953—1954 роках працював заступником начальника Управління науково-дослідних установ та начальником Управління науково-технічного співробітництва Міністерства сільського господарства СРСР. 1954 року очолює ВНИИЛХ. З 1960 по 1961 рік старший науковий співробітник Всеросійського НДІ економіки сільського господарства, з 1961 по 1962 рік — заступник голови Координаційної ради ЦНИИМЭ, з 1962 по 1969 роки — начальник лабораторії механізації лісогосподарських робіт цього інституту[1]. Протягом десяти років, з 1969 по 1979, був заступником академіка-секретаря Відділення лісового господарства і захисного лісорозведення Всесоюзної академії сільськогосподарських наук (ВАСХНИЛ)[1].

Букштинов протягом 25 років був незмінним головою Московського обласного правління науково-технічного товариства лісової промисловості та лісового господарства СРСР.

Помер 21 грудня 2000 року[1].

Наукові праці ред.

Олексій Данилович займався теорією полезахисного лісорозведення та лісовпорядкування, інтродукції дерев і чагарників, агролісомеліорації в степових і напівстепових регіонах, використання допоміжних ресурсів лісу[1]. Досліджував ліси Нижньогородської області та сусідньої Марійської АРСР з метою пошуку деревини, придатної для авіабудування[1]. Мають велику цінність розробки Букштинова у сфері лісового насінництва та механізації лісового господарства. Він запропонував механізований метод збору насіння і оригінальну конструкцію лісосадівної машини, також розробив спосіб відновлення лісу на вирубках методом збереження підросту[1]. Також Букштинов займався вивченням цінних для господарства рослин: обліпиха, інші гуттоноси. Розробив методи культивування останніх.

Букштинов Олексій Данилович опублікував понад 150 наукових робіт, частина з яких була видана за межами СРСР, має 6 авторських свідоцтв на винаходи. Найбільш значущі праці:

Нагороди і відзнаки ред.

Букштинов Олексій Данилович за роки плідною наукової та державницької праці був неодноразово нагороджений державними преміями, медалями та орденами:

Примітки ред.

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у РАСН БЭ, 2004.
  2. Рецензии на книгу «Леса» : [рос.]. — Дата звернення: 19 грудня 2017 року.

Література ред.

  • (рос.) Букштынов, Алексей Данилович // Российская академия сельскохозяйственных наук: Биографическая энциклопедия / Отв. сост. И. В. Боровских; Под ред. Г. А. Романенко. — Тула : Гриф и К, 2004. — 616 с. — ISBN 5-8125-0460-1.
  • (рос.) Букштынов Алексей Данилович // Энциклопедия лесного хозяйства. — М. : ВНИИЛМ, 2006. — Т. 1. — С. 75. — ISBN 5-94737-022-0.
  • Гиряев Д. М. Патриарх лесного хозяйства страны // Лесное хозяйство. — М., 1997. — № 1.

Посилання ред.