Рамкова конвенція ООН про зміну клімату

Рамкова конвенція ООН зі зміни клімату (англ. United Nations Framework Convention on Climate Change, UNFCCC) — міжнародний екологічний договір, мета якого полягає в стабілізації концентрації парникових газів в атмосфері на такому рівні, який не допускав би небезпечного антропогенного впливу на клімат Землі. Обговорення РКЗК ООН відбувалося Ріо-де-Жанейро на Конференції Організації Об'єднаних Націй з навколишнього середовища і розвитку (КООНОСР), неофіційно відомої як Саміт Землі.

Рамкова конвенція ООН про зміну клімату
Aбревіатура UNFCCC і CCNUCC
Тип міжнародний договір
Підготовлено 9 травня 1992
Підписано 4 червня 1992
Місце Нью-Йорк
Умови 50
Підписанти 165
Сторони 196 (всі країни-члени ООН, а також Ніуе, острови Кука та Європейський Союз)[1]
Зберігається Генеральний секретар ООН
Сайт http://unfccc.int/
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Прийняття конвенції ред.

РКЗК ООН була прийнята 9 травня 1992, і відкрита для підписання 4 червня 1992[1]. Конвенція набрала чинності 21 березня 1994. Україна підписала Конвенцію 11 червня 1992 року і ратифікувала 29 жовтня 1996 року[2]. Станом на березень 2014 року до РКЗК ООН приєдналися

196 учасників (англ. Parties). Сторони конвенції зустрічаються щорічно з 1995 року на конференціях Сторін (англ. COP) для оцінки прогресу в боротьбі зі зміною клімату.

Підписанти ред.

Notes
  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я Частина II
  2. а б в г д е ж и к л м н п р Лише частина I

Кіотський протокол ред.

Одним з перших завдань, поставлених РКЗК ООН, було створення національних кадастрів викидів і абсорбції парникових газів. У 1997 році був укладений Кіотський протокол, тобто юридично оформлене зобов'язання для розвинених країн зі скорочення викидів парникових газів. Протокол зобов'язує розвинуті країни та країни з перехідною економікою скоротити або стабілізувати викиди парникових газів у 20082012 роках до рівня 1990 року. На сьогоднішній день підписала та ратифікувала протокол 191 країна[3], в тому числі більшість промислово розвинутих країн, крім США, які підписали, але не ратифікували угоду.

Паризька угода (2015) ред.

Наступним документом у межах Рамкової конвенції ООН про зміну клімату стала Паризька угода щодо регулювання заходів зі зменшення викидів діоксиду вуглецю з 2020 р. Текст угоди погодили на 21-й Конференції учасників UNFCCC в Парижі та прийняли консенсусом 12 грудня 2015[4]. Вступила в дію 4 листопада 2016[5].

Виконання конвенції Україною ред.

В Україні виконання вимог цієї конвенції та впровадження механізмів Кіотського протоколу до неї, у тому числі в частині реалізації проектів, спрямованих на охорону навколишнього природного середовища, було метою діяльності Національного агентства екологічних інвестицій України (з вересня 2014 функції передані Мінекології)[6].

Україна підписала Паризьку угоду (2015) цієї Конвенції 22 квітня 2016 року у м. Нью-Йорку. Верховна Рада України ратифікувала її 14 липня 2016 року[7].

Згідно з «Додатком 1» до конвенції, сформованим на початку 1990-х, Україна знаходиться в переліку розвинутих країн. Це означає, що Україна зараз не може претендувати на фінансову допомогу менш заможним країнам для боротьби зі зміною клімату та адаптації до неї (у 2019 році сукупна річна допомога склала майже $80 млрд)[8].

Щорічні конференції ред.

Сторони конвенції зустрічаються щорічно з 1995 року на конференціях Сторін (англ. COP) для оцінки прогресу в боротьбі зі зміною клімату.

Доповіді МГЕЗК ред.

9 серпня 2021 року МГЕЗК оприлюднила шостий звіт — про кліматичні зміни за станом на 2021 рік і майбутніх ризики для людства на найближче сторіччя. Повний документ налічує майже 4 тис. сторінок, містить детальні прогнози для різних регіонів Землі і є продуктом кропіткої роботи кращих кліматологів і інших учених з різних країн[9].

Примітки ред.

  1. а б Status of Ratification of the Convention. United Nations Framework Convention on Climate Change. Процитовано 10 травня 2015. 
  2. ЗУ «Про ратифікацію Рамкової конвенції ООН про зміну клімату»
  3. Kyoto Protocol: Status of Ratification (PDF). Рамкова конвенція ООН про зміну клімату. 14 січня 2009. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 7 червня 2015. 
  4. Sutter, John D.; Berlinger, Joshua (12 грудня 2015). Final draft of climate deal formally accepted in Paris. CNN. Cable News Network, Turner Broadcasting System, Inc. Процитовано 12 грудня 2015. 
  5. Паризька кліматична угода вступила в силу. Україна молода. 04.11.2016. Процитовано 04.11.2016. 
  6. Постанова КМУ від 10 вересня 2014 р. № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»
  7. Рада ратифікувала Паризьку угоду щодо клімату // УНІАН. — 14.07.2016
  8. Акерманн Анна. Імідж, гроші, вугілля: Україна на глобальній кліматичній арені // Спільне, 1.12.2021
  9. Sixth Assessment Report. www.ipcc.ch. Процитовано 9 серпня 2021. 

Посилання ред.

Див. також ред.