Солончакова айстра звичайна
| Солончакова айстра звичайна | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Tripolium pannonicum L. | ||||||||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||||||||
|
Tripolium pannonicum subsp. pannonicum | ||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
| Amellus salignus (L.) Aster carnosus Gilib. | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Солончакова айстра звичайна (Tripolium pannonicum) — багаторічна трав'яниста рослина з родини айстрових (Asteraceae).
Народні назви ред.
Жовтило, козині очі.
.JPG)
Морфологія ред.
Одно або дворічна рослина. Корені потужні, довгі, розгалужені. Стебла висотою 10 — 90 см, прямостоячі, прості, зверху розгалужені, голі, нерідко червонуваті. Листя голі; нижні стеблеві — еліптичні або подовжені, тупуваті, поступово звужуються; середні стеблові — вузьколанцетні, загострені. Корзинки численні, утворюють щитковидне суцвіття; язичкові квітки блідо-блакитні, рідше білі; трубчасті — жовті. Плід — густоволосиста сім'янка. Цвіте у липні — жовтні. Плоди дозрівають у серпні — жовтні.
Екологія ред.
Зростає на солончакових та більш або менш засолених ґрунтах.
Поширення ред.
Зустрічається у лісостепових та степових районах. Південноєвразійсько-американський вид.
Підвиди ред.
1. Tripolium pannonicum subsp. pannonicum:
- Європа:
- Північна Європа: Данія, Фінляндія, Ірландія, Норвегія, Швеція, Сполучене Королівство
- Середня Європа: Бельгія, Німеччина, Нідерланди, Польща
- Східна Європа: Естонія, Латвія, Литва, Росія — європейська частина, Калінінградська область
- Південно-Західна Європа: Франція, Іспанія
2. Tripolium pannonicum subsp. tripolium:
- Азія:
- Західна Азія: Іран
- Кавказ: Азербайджан, Грузія, Росія — Передкавказзя, Дагестан
- Сибір: Алтай, Бурятія, Читинська область, Іркутська область, Красноярський край, Курганська область, Новосибірська область, Омська область, Тува, Тюменська область, Якутія
- Середня Азія: Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан
- Далекий Схід Росії: Амурська область, Камчатка, Хабаровський край, Магаданська область, Примор'я, Сахалін
- Монголія
- Китай: Ганьсу, Цзянсу, Цзілінь, Ляонін, Внутрішня Монголія, Шеньсі, Шаньдун, Шаньсі, Синьцзян, Чжецзян
Східна Азія: Японія — Хоккайдо, Хонсю, Кюсю, Сікоку, Корея
- Європа
- Середня Європа: Австрія, Чехія, Угорщина, Словаччина
- Східна Європа: Молдова; Росія — європейська частина; Україна
- Південно-Східна Європа: Албанія, Болгарія, Хорватія, Греція, Італія, Румунія, Сербія, Словенія, Туреччина — європейська частина
- Південно-Західна Європа: Франція, Португалія, Іспанія
Хімічний склад ред.
Вивчений недостатньо. Відомо, що в рослині, головним чином у квітках, містяться сапоніни, алкалоїди.
Використання ред.
У народній медицині рослину застосовували при деяких шкіряних хворобах, шлунково-кишкових захворюваннях і туберкульозі легенів. Добрий медонос. Дає духмяний світлий мед. Придатна для декорування газонів на піщано-черепашкових косах Азово-Чорноморського узбережжя.
У Гірському Криму на кам'янистих місцях лучних та лучно-степових схилах зустрічається айстра степова (Aster amellus L.), також придатна для декорування газонів.
Див. також ред.
Джерела ред.
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)