Курганська область

суб'єкт Російської Федерації

Курга́нська область (рос. Курга́нская область) — область в Росії, утворена 6 лютого 1943 року.

Курганська область Picto infobox map.png
рос. Курганская область
Туман после грозы в Щигровской Согре.JPG
Flag of Kurgan Oblast.svg   Coat of arms of Kurgan Oblast.svg
Країна Росія Росія
Фед. округ Уральський
Адмін. центр Курган
Глава Vadim Shumkovd[1]
Дата утворення 6 лютого 1943
Оф. вебсайт kurganobl.ru(рос.)
Географія
Координати 55°34′ пн. ш. 64°45′ сх. д. / 55.567° пн. ш. 64.750° сх. д. / 55.567; 64.750
Площа 71 488 км² (46-а)
  • внутр. вод 0,4 %
Часовий пояс MSK+2 (UTC+5)
Населення
Чисельність 854 109 (53-я) (2017)
Густота 12/км²
Економіка
Економ. район Уральський
Коди
ISO 3166-2 RU-KGN
ЗКАТО 37
Суб'єкта РФ 45
Телефонний (+7)
Карти

Курганська область на карті суб'єктів Російської Федерації

CMNS: Курганська область у Вікісховищі

ПромисловістьРедагувати

Головним природним багатством області є родюча земля. Сільськогосподарські угіддя займають понад 60 % площі області. Ліси займають приблизно п'яту частину території області — 1,7 млн гектарів.

На базі евакуйованих у роки німецько-радянської війни 16 підприємств із західних областей країни стала формуватися місцева промисловість. Потім з'явилися завод деревообробних верстатів, дорожніх машин, завод колісних тягачів (АТ «Русич», нині банкрут), Катайський насосний завод та інші. Після війни в області були побудовані великі підприємства — Курганський машинобудівний завод, об'єднання «Корвет», заводи «Хіммаш» і автобусний «КАвЗ», комбінат «Синтез».

По території області проходять електрифікована транссибірська залізнична магістраль, магістральні нафто- і газопроводи. Тут широко поширені родовища будівельних матеріалів, виявлені запаси залізних руд (близько 2 млрд т) i урану.

Органи владиРедагувати

Законодавча владаРедагувати

Курганська обласна Дума є постійно діючим вищим і єдиним органом законодавчої влади регіону. Вибори депутатів IV скликання були проведено 28 листопада 2004 року. Уперше вони пройшли по змішаній виборчій системі: 17 депутатів вибрані по одномандатних округах і 17 — по партійних списках.

За підсумками голосування були вибрани 14 депутатів від одномандатних округів (у 3-х виборчих округах вибори визнани несостоявшимися) і 17 депутатів від политічних партій: «Єдина Росія» — 6 осіб, ЛДПР — 3, КПРФ — 2, Аграрна партія Росії — 2, СПС — 2 и «Російська партія пенсіонерів» — 2.

Головою обласної Думи IV скликання є Марат Нурієвич Ісламов.

Головою обласної Думи V скликання є Владимир Николаевич Казаков (02.04.2010-25.12.2012) и Владимир Петрович Хабаров (з 18.01.2013).

Вибори депутатів VI скликання були проведено 13.09.2015. Були вибрани 34 депутатів від политічних партій: «Єдина Росія» — 28 осіб, ЛДПР — 2, КПРФ — 2, «Справедлива Росія» — 2.

Головою обласної Думи VI скликання є Дмитрий Владимирович Фролов.

Виконавча владаРедагувати

На губернаторських виборах 19 грудня 2004 у другому туру діючий губернатор Олег Богомолов відстояв свій пост (це його третій губернаторський строк). За нього було подано 49,1 % голосів. Його суперник — колишній депутат Держдуми від СПС Євген Собакин зібрав 40,1 %.

Богомолов напередодні виборів був прийнятий в «Єдину Росію», а Собакин був висунутий на губернаторські вибори «Союзом правих сил», однак напередодні другого тура теж написав заяву про прийом до «Єдиної Росії». Собакина підтримували Петро Назаров, що зайняв 3-є місце голова обласної федерації профспілок, а також свердловський підприємець Сергій Капчук — кандидат «Родіни», знятий з виборів перед першим туром. Одним з керівників кампанії Собакина був депутат Держдуми Антон Баків, що недавно вступив в СПС, відомий уральський політик.

З 26.09.2014 губернатор Алексей Геннадьевич Кокорин (14.02 — 26.09.2014 и.о. губернатора).

Адміністративний поділРедагувати

Станом на 2021 рік Курганська область поділяється на 4 муніципальних райони, 20 муніципальних округів та 2 міських округи:


з/п
Район, округ Площа,
км²
Населення,
осіб (2002)
Населення,
осіб (2010)
Населення,
осіб (2021)
Центр Поселення Населені
пункти
1 Варгашинський район 2981,87 23255 19919 18210 Варгаші 9 53
2 Далматовський район 3500,85 35176 29476 24038 Далматово 23 60
3 Катайський район 2671,80 28099 23991 20948 Катайськ 13 49
4 Притобольний район 2301,96 17596 14592 12452 Глядянське 12 37
1 Альменєвський округ 2486,00 15240 12412 9128 Альменєво - 33
2 Білозерський округ 3425,59 21128 16934 14476 Білозерське - 71
3 Звіриноголовський округ 1359,11 11755 9518 7250 Звіриноголовське - 18
4 Каргапольський округ 3193,30 34854 31832 29009 Каргапольє - 86
5 Кетовський округ 3325,10 56488 55427 62306 Кетово - 76
6 Куртамиський округ 3925,10 38176 32155 27903 Куртамиш - 59
7 Леб'яжівський округ 3177,46 21178 16557 12815 Леб'яже - 50
8 Макушинський округ 3473,96 23978 18116 14645 Макушино - 47
9 Мішкинський округ 3008,10 22076 17684 14354 Мішкино - 53
10 Мокроусовський округ 3076,34 15379 13115 11067 Мокроусово - 47
11 Петуховський округ 2772,47 24253 20493 16267 Петухово - 38
12 Половинський округ 2728,06 16295 12255 10031 Половинне - 35
13 Сафакулевський округ 2287,49 16957 13120 9692 Сафакулево - 33
14 Цілинний округ 3445,57 23058 17187 13918 Цілинне - 48
15 Частоозерський округ 1925,88 7762 5924 4995 Частоозер'є - 22
16 Шадрінський округ 4066,36 33331 27360 24493 Шадрінськ - 92
17 Шатровський округ 3535,02 23009 18446 14927 Шатрово - 61
18 Шуміхинський округ 2808,59 33051 28499 24521 Шуміха - 46
19 Щучанський округ 2858,35 26392 23547 18953 Щуче - 54
20 Юргамиський округ 2586,57 24666 20886 18487 Юргамиш - 65
1 Курганський міський округ 393,03 345515 333606 309285 Курган - 1
2 Шадрінський міський округ 173,66 80865 77756 74400 Шадрінськ - 1

Найбільші населені пунктиРедагувати

Населені пункти з населенням понад 10 тисяч осіб:

 
Міські населенні пункти Курганської області
Населений пункт Населення,
осіб (2002)
Населення,
осіб (2010)
Населення,
осіб (2021)
1 Курган 345515 333640 309285
2 Шадрінськ 80865 77756 74400
3 Шуміха 19083 17819 17141
4 Куртамиш 17816 17099 16401
5 Катайськ 15836 14003 12341
6 Далматово 14972 13911 11938

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати


  Свердловська область
  Челябінська область     Тюменська область
  Казахстан