Курганська область

Курганська область
Курганська область
рос. Курганская область
Прапор Курганської області	Герб Курганської області
Країна	Росія
Фед. округ	Уральський
Адмін. центр	Курган
Глава	Вадим Шумковd
Дата утворення	6 лютого 1943
Оф. вебсайт	kurganobl.ru(рос.)
Географія
Координати	55°34′ пн. ш. 64°45′ сх. д. / 55.567° пн. ш. 64.750° сх. д.
Площа	71 488 км² (46-а)
• внутр. вод	0,4 %
Часовий пояс	MSK+2 (UTC+5)
Населення
Чисельність	854 109 (53-я) (2017)
Густота	12/км²
Економіка
Економ. район	Уральський
Коди
ISO 3166-2	RU-KGN
ЗКАТО	37
Суб'єкта РФ	45
Телефонний	(+7)
Карти
	;
	Курганська область у Вікісховищі

Курга́нська область (рос. Курга́нская область) — область у Росії, утворена 6 лютого 1943 року.

Площа — 71,5 тис. км². Довжина: захід-схід — 430 км,
південь-північ — 290 км. Розташована на стику Уралу та Сибіру в басейні річок Тобола і Ісеті.
Чисельність населення — 992,1 тис. осіб (2005), з них 56,5 % — жителі міст і селищ міського типу (2005). Густота населення — 14,0 осіб на км² (2005)
Межує із Свердловською, Челябинською i Тюменською областю, а також з Казахстаном
Адміністративний центр області — м. Курган

Промисловість

Головним природним багатством області є родюча земля. Сільськогосподарські угіддя займають понад 60 % площі області. Ліси займають приблизно п'яту частину території області — 1,7 млн гектарів.

На базі евакуйованих у роки німецько-радянської війни 16 підприємств із західних областей країни стала формуватися місцева промисловість. Потім з'явилися завод деревообробних верстатів, дорожніх машин, завод колісних тягачів (АТ «Русич», нині банкрут), Катайський насосний завод та інші. Після війни в області були побудовані великі підприємства — Курганський машинобудівний завод, об'єднання «Корвет», заводи «Хіммаш» і автобусний «КАвЗ», комбінат «Синтез».

По території області проходять електрифікована транссибірська залізнична магістраль, магістральні нафто- і газопроводи. Тут широко поширені родовища будівельних матеріалів, виявлені запаси залізних руд (близько 2 млрд т) i урану.

Органи влади

Законодавча влада

Курганська обласна Дума є постійно діючим вищим і єдиним органом законодавчої влади регіону. Вибори депутатів IV скликання були проведено 28 листопада 2004 року. Уперше вони пройшли по змішаній виборчій системі: 17 депутатів вибрані по одномандатних округах і 17 — по партійних списках.

За підсумками голосування були вибрани 14 депутатів від одномандатних округів (у 3-х виборчих округах вибори визнани несостоявшимися) і 17 депутатів від политічних партій: «Єдина Росія» — 6 осіб, ЛДПР — 3, КПРФ — 2, Аграрна партія Росії — 2, СПС — 2 и «Російська партія пенсіонерів» — 2.

Головою обласної Думи IV скликання був Марат Нурієвич Ісламов.

Головами обласної Думи V скликання були Володимир Миколайович Казаков (02.04.2010-25.12.2012) та Володимир Петрович Хабаров (з 18.01.2013).

Вибори депутатів VI скликання були проведено 13.09.2015. Були вибрани 34 депутатів від политічних партій: «Єдина Росія» — 28 осіб, ЛДПР — 2, КПРФ — 2, «Справедлива Росія» — 2.

Головою обласної Думи VI скликання був Дмитрий Владимирович Фролов.

Виконавча влада

На губернаторських виборах 19 грудня 2004 у другому туру діючий губернатор Олег Богомолов відстояв свій пост (це його третій губернаторський строк). За нього було подано 49,1 % голосів. Його суперник — колишній депутат Держдуми від СПС Євген Собакин зібрав 40,1 %.

Богомолов напередодні виборів був прийнятий в «Єдину Росію», а Собакин був висунутий на губернаторські вибори «Союзом правих сил», однак напередодні другого тура теж написав заяву про прийом до «Єдиної Росії». Собакина підтримували Петро Назаров, що зайняв 3-є місце голова обласної федерації профспілок, а також свердловський підприємець Сергій Капчук — кандидат «Родіни», знятий з виборів перед першим туром. Одним з керівників кампанії Собакина був депутат Держдуми Антон Баків, що недавно вступив в СПС, відомий уральський політик.

З 26.09.2014 губернатор Алексей Геннадьевич Кокорин (14.02 — 26.09.2014 и.о. губернатора).

Адміністративний поділ

Станом на 2021 рік Курганська область поділяється на 4 муніципальних райони, 20 муніципальних округів та 2 міських округи:


№ з/п	Район, округ	Площа, км²	Населення, осіб (2002)	Населення, осіб (2010)	Населення, осіб (2021)	Центр	Поселення	Населені пункти
1	Варгашинський район	2981,87	23255	19919	18210	Варгаші	9	53
2	Далматовський район	3500,85	35176	29476	24038	Далматово	23	60
3	Катайський район	2671,80	28099	23991	20948	Катайськ	13	49
4	Притобольний район	2301,96	17596	14592	12452	Глядянське	12	37
1	Альменєвський округ	2486,00	15240	12412	9128	Альменєво	-	33
2	Білозерський округ	3425,59	21128	16934	14476	Білозерське	-	71
3	Звіриноголовський округ	1359,11	11755	9518	7250	Звіриноголовське	-	18
4	Каргапольський округ	3193,30	34854	31832	29009	Каргапольє	-	86
5	Кетовський округ	3325,10	56488	55427	62306	Кетово	-	76
6	Куртамиський округ	3925,10	38176	32155	27903	Куртамиш	-	59
7	Леб'яжівський округ	3177,46	21178	16557	12815	Леб'яже	-	50
8	Макушинський округ	3473,96	23978	18116	14645	Макушино	-	47
9	Мішкинський округ	3008,10	22076	17684	14354	Мішкино	-	53
10	Мокроусовський округ	3076,34	15379	13115	11067	Мокроусово	-	47
11	Петуховський округ	2772,47	24253	20493	16267	Петухово	-	38
12	Половинський округ	2728,06	16295	12255	10031	Половинне	-	35
13	Сафакулевський округ	2287,49	16957	13120	9692	Сафакулево	-	33
14	Цілинний округ	3445,57	23058	17187	13918	Цілинне	-	48
15	Частоозерський округ	1925,88	7762	5924	4995	Частоозер'є	-	22
16	Шадрінський округ	4066,36	33331	27360	24493	Шадрінськ	-	92
17	Шатровський округ	3535,02	23009	18446	14927	Шатрово	-	61
18	Шуміхинський округ	2808,59	33051	28499	24521	Шуміха	-	46
19	Щучанський округ	2858,35	26392	23547	18953	Щуче	-	54
20	Юргамиський округ	2586,57	24666	20886	18487	Юргамиш	-	65
1	Курганський міський округ	393,03	345515	333606	309285	Курган	-	1
2	Шадрінський міський округ	173,66	80865	77756	74400	Шадрінськ	-	1

Найбільші населені пункти

Населені пункти з населенням понад 10 тисяч осіб:

Міські населенні пункти Курганської області


№	Населений пункт	Населення, осіб (2002)	Населення, осіб (2010)	Населення, осіб (2021)
1	Курган	345515	333640	309285
2	Шадрінськ	80865	77756	74400
3	Шуміха	19083	17819	17141
4	Куртамиш	17816	17099	16401
5	Катайськ	15836	14003	12341
6	Далматово	14972	13911	11938