Фастів I
Фастів I (Фастів-Перший) — вузлова позакласна дільнична станція Козятинської дирекції Південно-Західної залізниці (Україна), входить до складу Фастівського залізничного вузла. Розташована в місті Фастові Київської області.
Фастів I Козятинська дирекція Південно-Західна залізниця станція | |
---|---|
Розташування | |
Розташування | Україна |
Адреса | Київська область, м. Фастів, вул. Шевченка, 30 |
Координати | 50°04′42″ пн. ш. 29°55′51″ сх. д. / 50.07856700002777472° пн. ш. 29.93106700002777742° сх. д.Координати: 50°04′42″ пн. ш. 29°55′51″ сх. д. / 50.07856700002777472° пн. ш. 29.93106700002777742° сх. д. |
Структура | |
Платформ | 3 |
Тип платформ | 2 бічні та 1 острівна |
Колій | >20 |
Клас | позакласна |
Послуги | |
Транспортні | |
Супутні | |
Історія | |
Відкрито | 1870 (154 роки) |
Перебудовано | 1952, 2011 |
Електрифіковано | 1958 (=3 кВ), 1964 (~25 кВ) |
Колишні назви | Фастів |
Інша інформація | |
Власник | Південно-Західна залізниця |
Оператор | Укрзалізниця |
Код ЄМР (АСУЗТ) | 343507 |
Код Експрес-3 | 2200150 |
Тарифні відстані до транзитних пунктів | |
Козятин I | 93 км |
Житомир | 101 км |
Київ-Волинський | 57 км |
Миронівка | 103 км |
Управління залізниці (Київ-Пас.) | 64 км |
Мапа | |
Фастів I на Вікісховищі |
Дільниця Козятин I — Фастів I | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Дільниця Житомир — Фастів I | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Дільниця Фастів I — Миронівка | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Дільниця Фастів I — Київ-Волинський | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Фастівський залізничний вузол | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Місто Фастів має зручне залізничне сполучення. У Фастові знаходиться моторвагонне депо, в якому відстоюються електропоїзди Південно-Західної залізниці та здійснюється їх технічне обслуговування. Тут щоденно формується і вирушає досить велика кількість вантажних поїздів. Станція має значні обсяги транзитних перевезень.
Від станції Фастів I відгалужуються чотири електрифіковані лінії[1]:
- на Козятин I (завдожки 93 км)
- на Житомир (101 км)
- на Київ-Волинський (57 км)
- на Миронівку (103 км).
У північній частині станції розташоване моторвагонне депо «Фастів» (РПЧ-8).
Історія
ред.На початку 1870-х років Міністр шляхів сполучення граф Володимир Бобринський ініціював будівництво Фастівської залізниці від Фастова до станції Бобринська (нині — Імені Тараса Шевченка, м. Сміла), де розташовувалося на той час Управління Фастівської залізниці, а також цукрові заводи графа Бобринського.
Станція Фастів І відкрита 1870 року[2]. До будівництва вокзалу у Фастові був запрошений архітектор Валер'ян Куликовський, випускник Петербурзької Академії[3].
Залізничники Фастова активно виступали проти царизму під час першої російської революції (1905—1907), Першої світової війни, громадянської війни.
До визначних подій історії в контексті загальноукраїнської історії слід віднести й підписання на коліях Фастівського вокзалу 1 грудня 1918 року договору про злуку між Українською Народною Республікою і Західноукраїнською Народною Республікою в одну державну одиницю.
Будівля вокзалу була зруйнована під час Другої світової війни. Проєктування нової будівлі вокзалу здійснювалося тривалий час. Лише у 1949 році приступили до реалізації проєкту, а 1952 року — новий вокзал був введений в експлуатацію.
У серпні 2011 року завершені роботи щодо електрифікації дільниці Фастів І — Житомир, які дозволили у найкоротший термін здійснити величезний комплекс колійних, електромонтажних, будівельних робіт тощо. Статистика свідчить, що задля впровадження цього проєкту Південно-Західною залізницею було змонтовано контактну мережу завдовжки 101 км, встановлено майже 2200 опор контактної мережі, розкатано 116 км несучого та контактного дроту, а також встановлено пересувну тягову підстанцію «Житомир-Тяга» на станції Крошня.
-
Вокзал на початку XX століття
23 серпня 2011 року, до 20-річчя Незалежності України, для мешканців величезного залізничного вузла та регіону на межі Київської, Житомирської та Вінницької областей відкрито новий сучасний вокзал станції Фастів.
Нову споруду зведено впродовж півроку за останніми будівельними технологіями. Двоповерхова будівля зі скла, легких металоконструкцій і бетону прийшла на зміну старому вокзалові, який проіснував з 1952 року. Для пасажирів створено сучасні умови для очікування приміських та пасажирських поїздів. На місці старого вокзалу спроєктовано сквер[4].
Пасажирське сполучення
ред.Далеке сполучення
Станція Фастів І приймає пасажирів далекого сполучення. На станції зупиняються декілька пасажирських поїздів далекого сполучення, за винятком швидкісних і нічних експресів у напрямку Києва, Львова, Івано-Франківська, Ужгорода та інших великих міст.
З 23 вересня 2016 року на станції зупиняється нічний швидкий поїзд «Дунай» сполученням Київ — Ізмаїл.
Приміське сполучення
Приміські електропоїзди курсують зі станції Фастів I у 6 напрямках:
- Фастів — Київ;
- Фастів — Святошин;
- Київ — Миронівка (через Білу Церкву);
- Київ — Козятин I;
- Київ — Козятин I — Жмеринка;
- Київ — Фастів — Житомир тощо.
За напрямком Київ — Роток курсують електропоїзди-експреси, які здійснюють перевезення мешканців Київської області на роботу в столицю і зворотно. Електропоїзди здійснюють лише дві зупинки: на станції Біла Церква та Фастів І. Час в дорозі зі столиці до Фастова складає близько 1 години, до Білої Церкви — 1,5 години.
З 22 серпня 2011 року призначено електропоїзд-експрес Київ — Житомир з єдиною зупинкою у Фастові.
Найчастіше електропоїзди прямують до Києва — кілька разів на годину, час у дорозі становить від 50 хв. до 1 год 15 хв.
Регіональні електропоїзди підвищеного комфорту (з провідниками в кожному вагоні і по місцях) курсують за напрямками Київ — Жмеринка — Гречани, Київ — Жмеринка — Рахни, Київ — Козятин I — Бердичів — Шепетівка — Рівне, Фастів — Київ — Ніжин — Конотоп — Шостка.
Тисячі фастівчан щоденно користуються послугами приміських електропоїздів, щоб дістатися на роботу до Києва, Вишневого, Боярки.
Привокзальна площа є центром пасажирського транспорту в місті, де розташована автостанція приміського та міжміського сполучення, звідки вирушають автобуси до Києва, Житомира, Білої Церкви та населених пунктів Фастівського району. Всі міські автобусні маршрути (за винятком № 16 та № 17, що вирушають з протилежної сторони вокзалу та курсують по Завокзаллю) мають зупинку на Привокзальній площі. Для маршрутів № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 14, 18, 20 та 21 Привокзальна площа є кінцевою, а маршрути № 10, 13, 15, 22 та 25 проїздом через вокзал здійснюють відстій від 5 до 10 хвилин. Така автобусна система дозволяє зручно дістатися мешканцям міста залізничного вокзалу, що з'єднаний з Привокзальною площею підземним переходом, а жителям Білоцерківського району області, що приїхали до Фастова на автобусі чи залізницею, швидко дістатися потрібної частини міста.
Цікаві факти
ред.Впродовж 1952—2011 років старий вокзал Фастів І був пам'яткою архітектури і значно більшим. Вокзал за архітектурними формами дещо нагадував паровоз та Київський вокзал у Москві[3].
Поруч із будівлею Фастівського залізничного вокзалу розташований Музей-вагон злуки УНР та ЗУНР.
-
Моторвагонне депо «Фастів» (РПЧ-8)
-
Вагон-музей на честь злуки ЗУНР з УНР на станції Фастів I
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
- ↑ Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
- ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 17 лютого 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Задворнов, Віктор (26 серпня 2011). Візитівка Фастова нагадує столичний вокзал. Рабочее слово. Архів оригіналу за 14 липня 2013. Процитовано 25 вересня 2011.