Роток (станція)

залізнична станція Козятинської дирекції Південно-Західної залізниці

Рото́к — проміжна залізнична станція 4-го класу Козятинської дирекції Південно-Західної залізниці на електрифікованій лінії Фастів I — Миронівка між станцією Біла Церква (7 км) та зупинним пунктом Томилівка (5 км). Розташована на східній околиці Білої Церкви поблизу найбільш густонаселеного масиву Леваневського[1].

Роток
Фастів I — Миронівка
Козятинська дирекція
Південно-Західна залізниця

станція
Вокзал ст. Роток.jpg
Вокзал станції Роток
Розташування
Розташування Україна Україна
Адреса Київська область, м. Біла Церква
Координати 49°46′46″ пн. ш. 30°11′13″ сх. д. / 49.77959100002777859° пн. ш. 30.18711980002778006° сх. д. / 49.77959100002777859; 30.18711980002778006Координати: 49°46′46″ пн. ш. 30°11′13″ сх. д. / 49.77959100002777859° пн. ш. 30.18711980002778006° сх. д. / 49.77959100002777859; 30.18711980002778006
Структура
Лінія(ї) Фастів I — Миронівка
Платформ 1
Тип платформ острівна
Послуги
Транспортні Залізнична станція Квиткова каса
Супутні Автобус Таксі Автостоянка
Історія
Відкрито 1954 (69 років)
Електрифіковано 1963 (~25 кВ)
Колишні назви Платформа 41 км (до 1965)
Будівля
Поверхів 1
Інша інформація
Власник Південно-Західна залізниця
Оператор Укрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ) 343901
Код Експрес-3 2200758
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Біла Церква 7 км
Фастів I 41 км
Миронівка 62 км
Мапа

ІсторіяРедагувати

Станція відкрита у 1954 році під первинною назвою Платформа 41 км.

У 1963 році станція електрифікована змінним струмом (~25 кВ) в складі дільниці Миронівка — Фастів I[2].

У 1965 році станція отримала сучасну назву — Роток[3][4].

Пасажирське сполученняРедагувати

На станції зупиняються приміські електропоїзди напрямку Київ — Фастів I — Миронівка[5].

До станції курсують міські тролейбуси №№ 1, 2, 3А, 5 та маршрутні таксі №№ 2А, 5, 19, 19А. У перспективі планується біля станції створити транспортно-пересадковий вузол — автовокзал.

ПриміткиРедагувати

  1. Біла Церква сучасна — Офіційний сайт міської ради та її виконавчих органів. Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 5 лютого 2013. 
  2. Історія електрифікації залізниць (1961—1963). parovoz.com.  (рос.)
  3. Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — Кн. II. — М. : Транспорт, 1981. — С. 322. — 100 000 прим.(рос.)
  4. Станція Роток на сайті tokatema. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 17 червня 2019. 
  5. Розклад руху приміських поїздів по станції Роток на сайті poizdato.net

ДжерелаРедагувати

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021)  (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — Кн. II. — М. : Транспорт, 1981. — С. 94. — 100 000 прим.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

ПосиланняРедагувати