ІсторіяРедагувати

Вантажообіг транспорту в УРСР у 1988 р.[1] Відравлення пасажирів автомобільним транспортом в УРСР у 1988 р.[1]

  • автобусний — 8553,8 млн пас. (16,9% загальносоюзного)
  • тролейбусний — 3159,2 млн пас. (27,3% загальносоюзного)
  • трамвайний — 2001,9 млн пас. (21,9% загальносоюзного)
  • метрополітен — 634,6 млн пас. (13,2% загальносоюзного)

Частка транспорту в економіці УкраїниРедагувати

Частка сектору транспорту та зв'язку у валовому внутрішньому продукті України (за даними Держкомстату) станом на 2009 становила 11,3%. Чисельність працівників галузі становить майже 7% від загальної чисельності зайнятого населення.

Україна володіє розвиненою інфраструктурою залізничного та водного транспорту.

Вигідне географічне положення України обумовлює проходження Міжнародних транспортних коридорів, зокрема

  • Пан'європейських транспортних коридорів № 3, 5, 7, 9;
  • коридорів Організації співробітництва залізниць (ОСЗ) № 3, 4, 5, 7, 8, 10 та
  • транспортного коридору Європа — Кавказ — Азія (ТРАСЕКА).

Значний транзитний потенціал України дає змогу розвивати експорт послуг, який у 2009 році сягнув 9,5 млрд дол. США, у тому числі транспортних — 6,3 млрд дол. США. У загальній структурі експорту послуг транспортні послуги становлять 66%, у структурі імпорту — 19%, завдяки чому транспорт України демонструє стійке позитивне сальдо зовнішньої торгівлі послугами.

У 2009 році транспортна система забезпечила перевезення 1,5 млрд тонн вантажів і 7,3 млрд пасажирів. Внаслідок світової фінансової кризи та скорочення попиту на основні експортні товари у 2009 році відбулося падіння обсягів вантажних перевезень на 17,6% порівняно з 2008 роком, пасажирських перевезень — на 12,7%.

Сьогодні транспортний сектор економіки України у цілому задовольняє лише базові потреби економіки та населення у перевезеннях. Рівень безпеки, показники якості та ефективності перевезень пасажирів і вантажів, енергоефективності, техногенного навантаження на довкілля не відповідають сучасним вимогам.

Залишається низьким рівень сервісного обслуговування клієнтів, недостатньо використовується наявний транзитний потенціал і вигідне географічне положення країни. Спостерігається відставання в розвитку транспортної інфраструктури, транспортно-логістичних технологій, мультимодальних перевезень, рівня контейнеризації, що зумовлює високу частку транспортних витрат у собівартості продукції.

Вантажні та пасажирські автоперевезення[2]
Перевезено вантажів, тис. т Вантажообіг, тис. ткм Перевезено пасажирів, тис.осіб Пасажирообіг, тис.пас.-км
2000 938 916,1 19 281 619,3 2 603 804,6 29 381 541,2
2002 947 263,8 20 593 133,1 3 069 136,3 35 812 231,1
2004 1 027 396,3 28 847 143,4 3 720 326,4 47 490 401,3
2006 1 167 199,6 40 566 469,9 3 987 982,2 53 981 705,3
2008 1 266 598,1 54 877 223,3 4 369 125,5 61 302 884,5
Частка окремих видів транспорту у вантажообігу і пасажирообігу України
Вид транспорту Вантажообіг Пасажирообіг
Усі види транспорту в т. ч.
залізничний
100.0 100.0
Залізничний 53.3 40.6
морський 31.3 0.7
річковий 1.2 0.3
автомобільний 5.0
повітряний 0.02 8.0
трубопровідний
(нафто- та продуктопроводи)
6.2

Джерело: Паламарчук М. М. Географія України: Підр. для серед. шк. — 2-тє вид., перероблене і доповнене. — К.: Освіта, 1992. — 159 с.: іл., карти. [ISBN 5-330-01950-8]


Ринок логістичних послуг в УкраїніРедагувати

Станом на 2008 рік в українському секторі міжнародних автоперевезень задіяно понад 2000 автопідприємств і близько 60 тисяч чоловік. Серед лідерів міжнародних автомобільних перевезень: Київська виробнича компанія «Рапід», «Транс Кінг», Укртрансзахід, «Транс Пеле», «Орлан Транс Груп», «Камаз-Транс-Сервіс»[3].

За дослідженням Світового банку 2016 року, за індексом ефективності логістики Україна посіла 80-те місце серед 160 країн[4][5].

Автомобільні шляхиРедагувати

 
Автошлях Т 1410 неподалік Львова

Протяжність автомобільних державних доріг в Україні становить 169 тис. км. Мережа основних маршрутів поширена по всій країні і з'єднує всі великі міста України, а також надає транскордонні маршрути з сусідніми країнами. За стан цих доріг відповідає Укравтодор.[6]

Крім того є 250 тис. км вулиць міст, за стан яких відповідають місцеві органи влади.[6]

Розвиток автомобільних доріг загального користування відстає від темпів автомобілізації країни. Протягом 1990–2010 їх протяжність практично не збільшувалася. Щільність автомобільних доріг в Україні у 6,6 раза менша, ніж у Франції (відповідно 0,28 та 1,84 кілометра доріг на 1 кв. кілометр площі країни). Протяжність швидкісних доріг в Україні становить 0,28 тис. кілометрів, у Німеччині — 12,5 тис. кілометрів, у Франції — 7,1 тис. кілометрів, а рівень фінансування одного кілометра автодоріг в Україні відповідно у 5,5 — 6 разів менший, ніж у зазначених країнах.

Це пояснюється низкою об'єктивних причин, зокрема тим, що тягар на утримання транспортної мережі на душу населення є більшим порівняно з європейськими країнами через відносно невелику густоту населення (76 чоловік на 1 кв. кілометр), низьку купівельну спроможність громадян (1/5 купівельної спроможності Єврозони), порівняно невеликий парк автомобілів та значну територію країни.

Незадовільним є транспортно-експлуатаційний стан автодоріг: 51,1% не відповідає вимогам за рівністю, 39,2% — за міцністю. Середня швидкість руху на автодорогах України у 2 — 3 рази нижча, ніж у західноєвропейських країнах.

Залізничний транспортРедагувати

За довжиною мережі залізниць Україна посідає третє місце в Європі ( 22473 кілометрів залізниць).

На залізничному транспорті України впроваджується рух пасажирських поїздів зі швидкістю до 160 кілометрів на годину, однак при цьому необхідно вирішити проблему розподілу мережі на лінії з переважно вантажним і переважно пасажирським рухом та підвищити частоту руху пасажирських поїздів. Водночас пропускну спроможність залізниць на Кримському напрямку вичерпано.

Морські портиРедагувати

у Чорноморському, Азовському та Дунайському басейнах розташовано 18 морських торговельних портів.

Вантажообіг найбільших портів України, млн. т
Порт 2008 2009 2010 2011[7] 2012[8] 2013 2014[9]
Трансінвестсервіс (ТІС) 21,7[10] 12,1* 12,2 17,2 18,8* 21,4[11] 25,9
Одеса 34,6 28 24,7 25,6 24,5 23,2[12] 24,6
Южний 21,7 15,7* 18,2 22,6 19,6* 22 21,5
Миколаїв 9,3 8 7,2 8,6 10,8 10,3 / 20,3[9] 20,8
Чорноморськ 18,9 16,3 15,1 13,5 14,5 13,7[13] / 16,5[9] 17,6
Маріуполь 16,6 13,4 15,9 15,1 14,1 14,7[14] / 15,5[9] 13,0
* Примітка. 2,2 млн. т (2009) та 3,1 млн. т (2012) спірного між портом Южний і ТІС причалу № 17 зараховано до ТІС

Річковий транспортРедагувати

 
Вид на Дунай в дельті (Вилкове)

Загальна довжина судноплавних шляхів в Україні до 2,4 тис. кілометрів. Майже за всіма показниками перевезень вантажів і пасажирів цей вид транспорту знаходиться на останньому місці. Серед його вантажів провідне місце посідають будівельні матеріали, вугілля і кокс, залізна і марганцева руди.

Основну роль у перевезенні вантажів і пасажирів відіграє Дніпровський басейн. По Дніпру та його найбільших притоках — Прип'яті та Десні — здійснюється понад 90% усіх перевезень річкового транспорту в країні. Найбільші порти на Дніпрі — Київ, Дніпропетровськ і Запоріжжя.

Судноплавні шляхи проходять також по Дністру, Південному Бугу, Інгульцю, Сіверському Дінцю, Стирі та Горині.

Основною річковою магістраллю міждержавних перевезень є Дунай. На ньому діють порти Вилкове, Кілія, Ізмаїл та Рені.

Повітряний транспортРедагувати

 
Національний перевізник — «Міжнародні Авіалінії України»
 
Україна. Внутрішні авіарейси (2012)

Літаками в Україні перевозять переважно пасажирів. За середньою відстанню перевезення одного пасажира повітряний транспорт в Україні посідає перше місце і перевищує залізничний транспорт більш, як у 10 разів.

Діють повітряні лінії до Франкфурта, Парижа, Торонто, Нью-Йорка, Лондона, Тель-Авіва. Розширюються зв'язки з країнами Близького Сходу, Росією, Китаєм. Найбільша кількість рейсів (більше 300 на тиждень) здійснюється до Москви.

Найбільші міста України мають по два аеропорти: в Києві — це «Бориспіль» і «Київ (Жуляни)», в Сімферополі — «Сімферопільський» і «Заводський». Найбільший аеропорт країни знаходиться у Борисполі під Києвом. До числа найбільших також відноситься міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького

Пасажирським перевезенням в Україні характерна сезонність. Основний пасажиропотік припадає на літо.

Міський громадський транспортРедагувати

До основних видів міського громадського транспорту належать трамвайне, тролейбусне, автобусне сполучення і метро.

Трамваї з'явилися в Україні ще наприкінці XIX століття. Тепер вони обслуговують пасажирів у 24 містах. Довжина трамвайних колій становить понад 2000 км. Лінії швидкісного трамваю діють у Києві і Кривому Розі. Нині за рік у країні перевозиться трамваями близько 3 млрд пасажирів.

Одним з найзручніших видів транспорту є метрополітен. В Україні нині метрополітени діють у трьох містах: Києві, Харкові та Дніпропетровську.

Більшість міст України має автобусне сполучення. За всіма показниками цей вид міського транспорту перевищує всі інші види, але автобуси дуже забруднюють довкілля.

Газотранспортна системаРедагувати

Мости УкраїниРедагувати

Причини недоліківРедагувати

Незадовільний стан вітчизняної інноваційної та високотехнологічної складової транспортної галузі пояснюється

  • недостатнім рівнем інвестування,
  • низьким рівнем тарифів на соціально значимі пасажирські перевезення, що підлягають державному регулюванню;
  • обмеженим фінансуванням з державного та місцевих бюджетів;
  • відсутністю коштів на просте відтворення основних фондів внаслідок заниження їх вартості та недостатнього рівня амортизаційних відрахувань;
  • відсутністю інвестицій на умовах концесій,
  • відсутністю державно-приватного партнерства;
  • недосконалістю механізмів лізингу.

Нестача інвестицій призвела до стрімкого старіння рухомого складу та транспортної інфраструктури.

Див. такожРедагувати

ВиноскиРедагувати

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Зеркалов Д.В. Транспорт України: Довідник. У двох книгах. Кн. 1. К.: Основа, 2002. – 462 с.
  • Зеркалов Д.В. Транспорт України: Довідник. У двох книгах. Кн. 2. К.: Основа, 2003. – 564 с.