Криворізький швидкісний трамвай

Криворі́зький шви́дкісний трамва́й (або Криворі́зький метрополіте́н) — переважно позавулична швидкісна гібридна легкорейкова транспортна система в Кривому Розі Дніпропетровської області.

Криворізький швидкісний трамвай
KrRih metrotram logo.svg
KRMetrotram.jpg
Опис
Країна Україна Україна
Місто  Кривий Ріг
Дата відкриття 26 грудня 1986
Щоденний пасажиропотік 66,3 тис. осiб[джерело?]
Річний пасажиропотік 15 800 200 (2009)[джерело?]
Маршрутна мережа
Кількість ліній 2 (4 маршрути)
Кількість станцій 11
Довжина мережі 18,7 км[джерело?]
Технічні дані
Максимальна швидкість 69 км/год[джерело?]
Схема маршрутів

KR City metrotram.jpg

CMNS: Криворізький швидкісний трамвай на Вікісховищі

Має дві лінії довжиною 18 км, якими прокладено чотири маршрути[1][2]. Налічує 11 станцій, чотири з яких — підземні. Більшу частину лінії збудовано за стандартами метрополітену, але як рухомий склад використовуються трамвайні вагони, а не потяги метро. Єдине місце в країні, де узаконено лівосторонній рух[3][4].

Експлуатується комунальним підприємством «Швидкісний трамвай»[5].

ІсторіяРедагувати

Радянський періодРедагувати

 
Перший рейс (1986)

Проєкт будівництва було розроблено в 1972 році харківським інститутом «УкркомунНДІпроект», Міністерством житлово-комунального господарства УРСР і «Харківметропроектом» Міністерства будівництва УРСР. За радянськими стандартами спорудження метрополітену передбачалося лише в містах-мільйонниках, а населення Кривого Рогу у 1970-х роках, коли проєктувалася система, становило 700 тисяч мешканців[6]. Популярною є версія про те, що в районному центрі не могли дозволити будівництво повноцінного метро, поки в обласному центрі — Дніпропетровську — такого виду транспорту не було[3][7]. Тому було спроектовано легкорейкову систему, яка відповідає стандартам метрополітену, але використовує трамвайний рухомий склад.

Будівництво почалося в 1974 році. Відкриття першої черги зі станціями «Майдан Праці», «Жовтнева», «Майдан Артема» й тимчасовою зупинкою поблизу сучасної станції «Мудрьона» відбулося 26 грудня 1986 року. Лінію обслуговували 7 потягів.

Другу чергу булу відкрито з запізненням через часті затоплення тунелів ґрунтовими водами й фінансовою кризою кінця 1980-х. 13 лютого 1988 року відкрили станцію «Будинок Рад» з одноколійним рухом до неї від «Дзержинської». 2 травня 1989 року друга черга запрацювала після відкриття станцій «Дзержинська», «Проспект Металургів» та «Кільцева», споруди старої станції «Дзержинська» було демонтовано[7].

У період незалежності УкраїниРедагувати

Будівництво третьої черги велося за часів незалежності України, починаючи з 1992 року. Незважаючи на складне економічне становище, станції цієї ділянки теж будувалися за стандартами метрополітену. 26 жовтня 1999 року відбулося відкриття лише двох станцій з п'яти, запланованих у третій черзі: «Індустріальна» й «Зарічна». Його очолив Президент України Леонід Кучма.[8] Після введення в експлуатацію нової ділянки станція «Майдан Праці» виявилася розташованою осторонь від головної лінії (хоча й у безпосередній близькості від неї). У зв'язку із цим було введено поділ маршрутів на № 1 («Кільцева» — «Майдан Праці») і № 2 («Кільцева» — «Зарічна»). 19 червня 2000 року відкрили станцію «Електрозаводська»[9], 19 травня 2001 року — «Міська лікарня». Станцію «Вовнопрядильну» було законсервовану у 2001 році через те, що поруч із нею немає житлової забудови[10][11].

 
Міська лікарня, найновіша станція

У 2003 році було впроваджено новий логотип: червоні літери «ШТ» (скорочено від «швидкісний трамвай») на білому тлі замінили на зелену «М» (скорочено від «метротрам»)[6].

Рішенням міської ради від 28 лютого 2007 року станції «Жовтнева» було присвоєно нову назву — «Станція імені Гутовського» на честь Григорія Гутовського — останнього радянського мера Кривого Рогу, за часів якого в місті було збудовано й відкрито метрополітен[12].

У 2012 році розпочалася інтеграція швидкісного трамвая до трамвайної мережі, 25 травня[13], напередодні дня міста, відбулося урочисте відкриття нової трамвайної лінії[14]. У районі колишньої станції «Кільцева» (яку було закрито, а колію — розібрано) на місці гейту було споруджено лінію, що дозволяє здійснювати виїзд швидкісного трамвая на лінію міського трамвая. Швидкісний трамвай пішов по лінії міського трамвая до зупинки «Кільце КМК», у маршруті з'явилось 4 нові зупинки. Така перебудова мала як прихильників так і незадоволених серед криворіжців. Перші задоволені можливістю дістатися прохідної комбінату без пересадок; другі — закидають недоцільність витрати коштів ( 3,8 млн. ~ $ 250 тис.) на таку незначну модернізацію, а також дорікають уповільненням руху швидкісних трамваїв, та можливістю їх скорішого зношення та псування. Уже в день відкриття лінії із рухомим складом швидкісного трамвая на лінії міського трамвая сталося кілька поломок і ускладнень руху. Аварії на лінії трапляються доволі часто.[15][16][17]

У серпні 2012 року було відновлено роботу станції «Кільцева» — тепер посадка й висадка пасажирів здійснюється одночасно на одній, новозбудованій платформі. Введено маршрут № 3 («Зарічна» — «Кільце КМК»), маршрути № 1 та № 2 почали курсувати за своїми старими напрямками. Крім того, здійснити посадку на «Кільцевій» можна лише на маршрути № 1 та № 2, а маршрут № 3 проходить повз станцію. 2016 р., після прийняття закону про декомунізацію,[18] було змінено назви трьох станцій: «Імені Гутовського» (на честь Григорія Гутовського) стала «Сонячною»; «Майдан Артема» (на честь Артема Сергеєва) було змінено на «Вечірній Бульвар»; станція «Дзержинська» (на честь Фелікса Дзержинського) стала «Мудрьоною»[19].

Парк вагонівРедагувати

На лінії використовуються трамвайні вагони. Це є одним з аргументів стосовно того, що система не є метрополітеном, поряд із тим, що система відповідає вимогам правил технічної експлуатації трамваїв та тролейбусів, а не метрополітену. Однак, відомий дослідник метро Роберт Швандль не вважає тип рухомого складу критерієм належності до метрополітену.[20]

 
Tatra T3SU на станції «Кільцева»
 
Tatra KT3UA на станції «Зарічна»

Найчисельнішими є вагони Tatra T3. У 1986 році було придбано 15 вагонів модифікації Tatra T3SU (№ 001-015), у 1987 році ще 35 (№ 016-050). Через фінансову кризу, у 1993 році було придбано не нові вагони, а використовувані — 2 Tatra T3SU із Запоріжжя (№ 051-052) і 11 відремонтованих Tatra T3 з Праги (№ 053-063). Останні мали напівпантограф, змінену систему опалення, великі дзеркала заднього виду, по одному сидінню в кожному ряді і більшу кількість поручнів. Згодом напівпантограф і великі дзеркала заднього виду почали встановлювати й на інших вагонах. Усі криворізькі Tatra T3 тридверні; у передній маршрутовказівник убудовано додаткову третю фару. З 2005 року вагони № 001-047 і № 064-066 були модернізовані на Tatra T3R.P Дарницьким трамвайним депо в Києві. У 2005 році там же шляхом з'єднання двох вагонів Tatra T3 за допомогою низькопідлогової секції було створено вагон Tatra KT3UA № 067, у 2009 році було створено аналогічний вагон № 068 з колишніх № 051 і № 052.[21]

У 19931995 роках придбали 11 вагонів 71-611 (№ 201-211). Це особлива модифікація 71-608 з шістьома дверима по три в кожен бік та повернутими у салон сидіннями. Всього було випущено 13 таких вагонів спеціально для Криворізького метрополітену і Волгоградського швидкісного трамвая, де теж є підземні ділянки[22].

Трамваї курсують по одному або зчепленими по два. У травні 2012 року трамваї, зчеплені з трьох вагонів, були роз'єднані, адже не могли маневрувати на лінії міського трамвая.

У березні 2019 року було капітально відремонтовано трамвай моделі КТМ-5 для швидкісного трамваю[23].

ІнфраструктураРедагувати

 
Станція «Будинок Рад» (2012)
 
«Мудрьона»

Тунелі, перегони та коліїРедагувати

Лінія має довжину понад 18 км. Тунелі, що проходилися закритим способом, збудовано за стандартами метрополітену; не має однорівневих перетинів, наземні ділянки від станції Зарічна до станції Кільцева огороджені бетонним парканом. На лінії 5 підземних ділянок мілкого закладання. З півночі, від станції «Зарічна» перший тунель зі станцією «Електрозаводська» проходить під пагорбом на південній околиці мікрорайону «Зарічний». Другий і третій тунелі проходять під автодорогами на перегонах «Електрозаводська» — «Вовнопрядильна» та «Індустріальна» — «Сонячна». Четвертий тунель зі станцією «Вечірній бульвар» проходить під пагорбом біля Вечірнього бульвару. П'ятий тунель проходить під центральною частиною міста від станції «Мудрьона» до середини перегону між «Проспектом Металургів» і «Кільцевою». Між «Мудрьоною» і «Будинком Рад» тунелі різних напрямків міняються місцями під землею без прямого перетину, проходячи один над другим. Це змінює рух з правостороннього на лівосторонній, щоб трамвайні вагони могли здійснювати висадку пасажирів зліва на станціях з острівною платформою. Через це «Український тиждень» назвав криворізьку підземку єдиним місцем у країні, де легалізовано лівосторонній рух[3]. Від «Мудрьоної» до «Проспекту Металургів» тунель прокладався закритим способом, за допомогою прохідницького щита, він має круглу форму; за «Проспектом Металургів» — відкритим способом, він прямокутний у формі з трапецієподібною верхньою частиною для контактного дроту.

Між станціями «Будинок Рад» і «Проспект Металургів» є службова зупинка — там розташовані насоси та інші агрегати для захисту тунелю від ґрунтових вод; є можливість переходу до зустрічного тунелю або виходу на поверхню на Соцмісті. Трамваї на ній не зупиняються, але зменшують швидкість до 10—15 км/год.

На перегоні «Вечірній бульвар» — «Мудрьона» лінія проходить по дамбі одного з прилеглих ставків, перед станцією «Кільцева» — через міст над шлаковідстійником «шахти Гігант-Глибока».

Планами розвитку Криворізького швидкісного трамваю передбачалося продовження існуючої лінії, як у південному напрямку (в бік «АрселорМіттал Кривий Ріг»), так і в північному (від «Зарічної» до залізничної станції Рокувата в бік Тернів), а у далекій перспективі — будівництво другої і третьої ліній. Проте з обранням нового мера Юрія Вілкула стратегію розвитку міського транспорту було змінено — після приєднання в травні 2012 року лінії швидкісного до лінії міського трамвая, плани розвитку метротраму передбачають пуск трамваїв у бік районів Карачуни та Довгинцеве[24][25].

СтанціїРедагувати

Назва станції Дата відкриття Тип Попередні назви
Зарічна 1999 наземна, закрита, з береговими платформами
Електрозаводська 2000 підземна мілкого закладання, колонна, двопрогінна з береговими платформами
ВПФ не введена в експлуатацію наземна, закрита, з береговими платформами
Індустріальна 1999 наземна, закрита, з береговими платформами
Майдан Праці 1986 наземна, відкрита, на розворотному кільці
Сонячна 1986 наземна, закрита, з береговими платформами Жовтнева, імені Гутовського
Міська лікарня 2001 наземна, відкрита, з береговими платформами на дузі
Вечірній бульвар 1986 підземна мілкого закладання, колонна, двопрогінна, з береговими платформами Майдан Артема
Мудрьона 1986 наземна, закрита, з береговими платформами Дзержинська
Будинок Рад 1988 підземна мілкого закладання, односклепінна, з острівною платформою
Проспект Металургів 1989 підземна мілкого закладання, односклепінна, з острівною платформою
Кільцева 1989 наземна, відкрита, на розворотному кільці

ЕлектрогосподарствоРедагувати

Електогосподарство швидкісного трамваю є типовим для трамвайних систем:

Контактна мережа виконана у вигляді повітряного дроту з поздовжньо-ланцюговим підвішуванням. На підземних ділянках контактний дріт подвоєний для зменшення механічних навантажень від перенапружених струмоприймачів, що викликано низьким підвішуванням дроту у малих габаритах тунелю.

ДепоРедагувати

Депо метрополітену розташоване біля станції «Майдан Праці»; є пункт технічного обслуговування вагонів за «Зарічною». Раніше на перегоні «Вечірній бульвар» — «Мудрьона» був гейт до залізничної станції «Мудрьона». Як система інтервального регулювання руху рухомого складу, використовується автоблокування та сигналізація для лінії швидкісного руху розроблена під керівництвом Володимира Веклича в НДКТІ КГ. На кожній станції працюють інтервальні годинники з відліком від останнього відправлення потяга. «Вечірній бульвар», «Будинок Рад» та «Проспект Металургів» обладнані вільною Wi-Fi-мережею.

МаршрутиРедагувати

З 24 серпня 2015 подовжено маршрут трамваю від станції Зарічна до ПГЗК, який отримав назву 4М[26].

Маршрути Станції та зупинки
2 3 4 Зарічна
2 3 4 Електрозаводська
2 3 4 Індустріальна
1 Майдан Праці
1 2 3 4 Сонячна
1 2 3 4 Міська лікарня
1 2 3 4 Вечірній бульвар
1 2 3 4 Мудрьона
1 2 3 4 Будинок Рад
1 2 3 4 Проспект Металургів
1 2 Кільцева
3 4 Економічний університет
3 4 Міська лікарня № 2
3 КМК («Третя дільниця»)
3 Кільце КМК
4 Школа № 15
4 Перша дільниця
4 Трампарк
4 Міськхолодильник
4 с. Шевченко
4 зуп. Польова
4 База механізації
4 Руднична
4 Колективні сади
4 вул. Ярославльська
4 ринок "ПГЗК"
4 проспект Південний
4 Інгулецький райвиконком
4 вул. Кармелюка
4 ПГЗК

Оплата проїздуРедагувати

 
Жетон для проїзду

Оплата проїзду здійснюється жетонами, які опускаються в турнікети при вході на станції метро. Жетони продаються в касах на кожній станції. У радянський час замість жетонів використовувалися монети номіналом 5 копійок. Автомати для розміну дрібних грошей збереглися на станції «Будинок Рад». Під час інфляції початку 1990-х використовували квитки. Наприкінці 1990-х на жетонах зображувалася реклама банку «INKO». Після його закриття їх вивели з обігу, але згодом знову ввели через зношеність небрендованих жетонів[27].

Жетони виготовлялися в Харкові, це одні з перших пластмасових жетонів для транспорту на території України[28], На 2015 рік метротрам — це одна з останніх систем громадського транспорту в країні, де не використовуються безконтактні електронні картки. Для пільгового проїзду використовуються паперові квитки.

З 1 серпня 2005 року вартість проїзду становила 0,6 ₴[29], з 1 вересня 2006 року — 1 ₴[30], з 13 серпня 2011 року проїзд коштував 1,20 ₴

З травня 2012 року вартість проїзду підвищилась до 1,50 ₴ (пільговий проїзд коштував 0,75 ₴). Разом із пуском нової лінії змінилась система оплати за проїзд — на останній станції ШТ перед виїздом на лінію міського трамвая у трамвай заходять кондуктори і, починаючи з зупинки «Економічний інститут» продають паперові квитки. На зворотному шляху від зупинки «Кільце КМК» кондуктори збирають плату за проїзд до станції «Металургів» і виходять із вагонів.

У грудні 2016 вартість проїзду підвищилась до 2,50 ₴[31].

МапаРедагувати

Станції криворізького метротраму


Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Кривий Ріг: Продовження лінії швидкісного трамваю Архівовано 20 грудня 2013 у Wayback Machine.(рос.)
  2. Швидкісний № 3 ходить по «особливому» графіку[недоступне посилання з липень 2019](рос.)
  3. а б в Костянтин Раковський. Мегахутір індустрії. Український тиждень. № 14 (179) від 8 квітня 2011 року
  4. Між «Дзержинською» і «Будинком Рад» тунелі в різних напрямках міняються місцями під землею без прямого перетину, проходячи один над одним. Це змінює рух з правостороннього на лівосторонній
  5. Транспорт, зв'язок м. Кривого Рогу. Виконком Криворізької міської ради. Архів оригіналу за 2 червень 2015. Процитовано 2 червня 2015. 
  6. а б С. Болашенко. История. Криворожский метрополитен (метротрамвай). Сайт о железной дороге (рос.)
  7. а б Мир метро. Історія. Мир метро. Архів оригіналу за 21 квітень 2015. Процитовано 2 червня 2015. 
  8. Хіба це почесний, коли нечесно?. Газета День. Архів оригіналу за 2 червень 2015. Процитовано 2 червня 2015. 
  9. Станція «Електрозаводська» на сайті «Мир метро» (рос.)
  10. Коли починалося будівництво третьої черги швидкісного трамвая, вздовж лінії між станціями «Індустріальна» і «Вовнопрядильна» планувалося побудувати великий житловий масив «Індустріальний», але після розпаду СРСР ці плани скасовано
  11. Станція «Вовнопрядильна» на сайті «Мир метро» (рос.)
  12. Рішення Криворізької міської ради № 912 від 28 лютого 2007 року.[недоступне посилання з липень 2019] Офіційний сайт Виконавчого комітету Криворізької міської ради
  13. Буде внесено зміни в організацію пасажирських перевезень. Виконком Криворізької міської ради. Архів оригіналу за 21 грудень 2013. Процитовано 2 червня 2015. 
  14. Накануне Дня города в Кривом Роге торжественно открыли новую трамвайную линию (фото). krnews.ua. Архів оригіналу за 2 червень 2015. Процитовано 2 червня 2015. 
  15. В Кривом Роге в рабочую перевозку сломался скоростной трамвай. 0564.ua. Процитовано 2 червня 2015. 
  16. ЧП в Кривом Роге: скоростной трамвай сошел с рельсов, остановился в тоннеле и задымился (ФОТО). 0564.ua. Процитовано 2 червня 2015. 
  17. В Кривом Роге горит скоростной трамвай. 0564.ua. Процитовано 2 червня 2015. 
  18. № Р-223/0/3-16 від 19 травня 2016 року "Про перейменування топонімів у населених пунктах області". Архів оригіналу за 2016-12-21. Процитовано 2016-12-18. 
  19. В Кривом Роге переименованы станции скоростного трамвая, - активист | Первый Криворожский. 1kr.ua. Процитовано 2016-12-18. 
  20. Robert Schwandl. What is a metro? A subway? An underground? UrbanRail.Net (англ.)
  21. Cписок вагонов метротрама. Криворожский скоростной трамвай. Мир метро (рос.)
  22. Вагоны типа КТМ 71-611. www.tram.ruz.net. Архів оригіналу за 2013-05-30. Процитовано 2012-11-05. 
  23. ТРК Рудана (2019-03-26). Поповнення у трамвайному парку. Процитовано 2019-05-29. 
  24. Реконструкция скоростного начата (рос.)
  25. Криворожский скоростной трамвай будет ездить на Карачуны и Долгинцево(рос.)
  26. https://1kr.ua/news-22188.html В КРИВОМ РОГЕ ПОЯВИТСЯ НОВЫЙ СКОРОСТНОЙ ТРАМВАЙ 4М
  27. Оплата проезда. Криворожский скоростной трамвай. Мир метро (рос.)
  28. Тарасов А. В. Жетоны скоростного трамвая Кривого Рога / Андрей Валериевич Тарасов // Петербургский коллекционер. — 2011. — № 5. — С. 32-34. (рос.)
  29. Рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради № 371 від 13 липня 2005 року. Архівовано 5 березень 2016 у Wayback Machine. Офіційний сайт Виконавчого комітету Криворізької міської ради
  30. Рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради № 556 від 28 серпня 2006 року.[недоступне посилання з липень 2019] Офіційний сайт Виконавчого комітету Криворізької міської ради
  31. Однодневная отсрочка: стоимость проезда в электротранспорте подорожает с 16 декабря (официально) | Общество | Кривой Рог LIFE. krlife.com.ua. 2016-12-15. Процитовано 2016-12-18. 

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Електротранспорт України : енциклопедичний путівник / Сергій Тархов, Кость Козлов, Ааре Оландер. — Київ : Сидоренко В. Б., 2010. — 912 с. — ISBN 978-966-2321-11-1.
  • В. Ф. Веклич, Л. В. Збарский Проблемы и перспективы развития трамвайного транспорта в Украинской ССР — К.:Общество «Знание» УССР, 1980
  • В. Ф. Веклич Новые технические решения на городском электрическом транспорте — К.:Будівельник, 1975. — 64 с, илл.
  • Электротранспорт Украины: Энциклопедический путеводитель / Сергей Тархов, Кость Козлов, Ааре Оландер. — Киев: Сидоренко В. Б., 2010. — 912 с.: ил., схемы. — ISBN 978-966-2321-11-1.
  • Кривий Ріг: Фотоальбом. — Киев: «Мистецтво», 1989. — 144 с., цв. ил. (на украинском и русском языках).